Постанова

від 01.02.2021 по справі 320/4325/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4325/20 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Романович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Росавської сільської ради Миронівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Росавської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Росавської сільської ради Миронівського району Київської області, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Росавської сільської ради сорок восьмої сесії сьомого скликання від 18.03.2020 в частині відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Росавської сільської ради Миронівського району Київської області; та зобов`язати Росавську сільську раду Миронівського району Київської області протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути клопотання ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Росавської сільської ради Миронівського району Київської області.

Позов обґрунтовано протиправністю відмови відповідача в наданні позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства з підстав прийняття Росавською сільською радою рішення про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність територіальній громаді с. Росава, тобто з мотивів, не передбачених статтею 118 Земельного кодексу України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік підстав відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано рішення Росавської сільської ради сорок восьмої сесії сьомого скликання від 18.03.2020 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Росавської сільської ради Миронівського району Київської області.

Зобов`язано Росавську сільську раду Миронівського району Київської області протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути клопотання ОСОБА_1 та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га, яка розташована на території Росавської сільської ради Миронівського району Київської області.

Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що відмову відповідачем мотивовано підставою, не передбаченою вичерпним переліком підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тому є підстави для зобов`язання Росавську сільську раду Миронівського району Київської області протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути клопотання позивача та надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування судом обставин справи.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про незаконність відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою внаслідок прийняття сільською радою рішення про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність територіальній громаді с. Росава.

Так, Конституційний суд України прийняв рішення від 16.04.2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відзначивши, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (з наступними змінами) стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни необхідно розуміти так, що орган місцевого самоврядування має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Водночас, Росавська сільська рада Миронівського району Київської області є суб`єктом цивільно-правових відносин та є органом місцевого самоврядування, тому має право мати у власності нерухоме майно, відповідно правомірно прийняла рішення про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки у комунальну власність територіальній громаді та правомірно відмовила ОСОБА_1 у задоволенні її клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

На даний час відбувається процес державної реєстрації права власності на зазначені земельні ділянки територіальної громади Росавської сільської ради Миронівського району Київської області.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги є необґрунтовані, просить в її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) звернулась до Росавської сільської ради Миронівського району Київської області з клопотанням від 19.02.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, до якої додано графічні матеріали з бажаним місцем розташування земельної ділянки, ксерокопію паспорта та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

За фактом розгляду зазначеного клопотання Росавською сільською радою Миронівського району Київської області прийнято рішення від 18.03.2020 №637 Про відмову в наданні земельної ділянки гр. ОСОБА_1 , яким відмовлено в наданні у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,0000 га в зв`язку з тим, що Росавська сільська рада прийняла рішення про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність територіальній громаді с. Росава.

Відповідно до статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади та порядок передачі земельних ділянок у власність громадянам встановлені статтями 118, 122 ЗК України.

За змістом частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (частина дев`ята статті 118 ЗК України).

Відповідно до частин десятої та одинадцятої статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Частиною сьомою статті 118 ЗК України визначений вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за результатами розгляду належним чином оформлених клопотання та додатків до нього, який є вичерпним, а саме:

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів;

- невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.

Отже, якщо особа, яка звернулась до відповідного органу місцевого самоврядування виконала усі передумови для отримання відповідного дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність, то відповідно підстави для відмови у наданні такого дозволу відсутні.

Однак, фактично позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою у зв`язку із прийняттям сільською радою рішення про виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у комунальну власність територіальній громаді с. Росава.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з правовим висновком суду першої інстанції, що зазначена підстава відмови не відповідає тим, які визначені частиною сьомою статті 118 ЗК України. Цей перелік є вичерпним.

Наміри узаконити виділення земельної ділянки під комунальну власність та прийняття відповідного рішення не є підставою для відмови особі у реалізації гарантованого конституцією права на землю.

В свою чергу, колегія суддів акцентує увагу на тому, що у разі прийняття рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність одночасно вирішується питання про надання земельної ділянки у власність. Однак, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є безумовним свідченням позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не наведено визначених частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що відмова органу виконавчої влади у наданні особі дозволу на розробку проекту землеустрою спірної земельної ділянки з підстав існування суб`єктивного бажання іншого рівноправного претендента отримати таку ділянку суперечить вимогам земельного законодавства та є протиправною. Вчиненням таких дій відповідач надав незаконну перевагу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою територіальній громаді с. Росава, зокрема, незважаючи на те, що надання дозволу на розробку проекту не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування.

За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів також вважає, що обраний у спірному випадку судом першої інстанції інстанції спосіб захисту порушених прав позивача відповідає справедливості й забезпечує ефективне поновлення його в правах.

Висновки у даній справі узгоджуються із усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 вересня 2020 року у справі №815/6309/16, від 19 червня 2018 року у справі № 816/1920/17, від 23 січня 2020 року у справі №0840/2979/18.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарги підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Повне судове рішення складено 01.02.2021 року.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Росавської сільської ради Миронівського району Київської області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Росавської сільської ради Миронівського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів:О.В. Карпушова Л.В. Губська О.В. Епель