Рішення

від 28.01.2021 по справі 207/305/18

БАГЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

№ 207/305/18

№ 2/207/466/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Подобєд О.К.

при секретарі Онищенко Н.В.

представника позивача Багмет Д.С.

відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.10.2018 року з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/у ід 01.04.2013 року у розмірі 25 543 гривні 56 копійок, а також судовий збір у розмірі 1 762,00 гривень.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 12.03.2020 року, заочне рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.10.2018 року було скасовано та цивільну справу призначено до розгляду по суті.

Так з позовної заяви вбачається, що 01.04.2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачкою уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 22500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ "Приватбанк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі встановленому договором. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах передбачених цим договором. Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов надання банківських послуг, - у разі невиконання зобов`язання за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту, (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту) оплати винагороди банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 1.1.2.7 умов та правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6 умов та правил надання банківських послуг, - при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову. Відповідачка не виконувала своїх обов`язків за кредитним договором, через що, станом на 03.01.2018 року, має заборгованість перед позивачем в сумі 27 320, 74 грн., яка складається з наступного: 7 494,01 грн. - тіло кредиту, 10 470,87 грн. - нараховано відсотків за користування кредитом; 7 578,68 грн. - нараховано пені та також штрафи 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1277,18 грн. - штраф (процентна складова).

Представник позивача в судове засідання з`явився просила позовну заяву задовольнити та стягнути суму заборгованості у повному обсязі.

Відповідачка у судове засідання з`явилась просила позовні вимоги задовольнити частко та стягнути лише тіло кредиту з урахуванням сплаченої суми.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, дійшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, що 01.04.2013 року сторони уклали кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 22500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що вона була ознайомлена з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку". Крім того відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Правилами користування платіжною карткою", і "Тарифами Банку" складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Надана суду копія Анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ ПриватБанк від 01.04.2013 року містить лише погодження про укладення договору про надання банківських послуг, однак не містить даних про отримання відповідачкою кредиту, про відкриття карткового рахунку та про видачу кредитної картки відповідачці. В Анкеті-заяві відсутні відомості щодо виданої відповідачці кредитної картки (вид картки) та відомості щодо розміру бажаного кредитного ліміту за платіжною картою.

Згідно з наданим позивачем Витягом із Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна від виду кредитної карти ( Універсальна, 30 днів пільгового періоду ; Універсальна, 55 днів пільгового періоду ; Універсальна CONTRACT чи Універсальна GOLD ) залежить: кількість днів пільгового періоду кредитування, протягом якого проценти не нараховуються; базова процентна ставка за користування кредитними коштами; розмір обов`язкового щомісячного платежу; розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів; розмір комісії за кредитне обслуговування карти. Не зазначений тариф обслуговування кредитною картою саме ОСОБА_2 .

Зазначені обставини унеможливлюють встановити судом розмір отриманого кредиту, тривалості пільгового періоду по кредиту, розмір процентної ставки за користування кредитом, розмір обов`язкового щомісячного платежу та розмір неустойки за несвоєчасне погашення кредиту тощо.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з вимогами ст.634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст.1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Ч.ч. 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за простроченим тілом, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Тарифи банку , Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті:https://privatbank.ua/terms/ , як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умов та правила надання банківських послуг розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

На думку суду, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ ПриватБанк , і доказів, що саме ці умови та правила існували на час укладення договору, суду не надано.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, що зазначені у наданому розрахунку, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Таким чином, суд вважає, що Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідачки, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 01.04.2013 року шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ ПриватБанк не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Вказаний висновок узгоджується із висновком Великої Палати Верховного Суду України від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк заборгованість за кредитним договором від 01.04.2013 року у сумі 7 494,01 гривень, яка складає заборгованість за тілом кредиту, однак оскільки з відповідачки ОСОБА_1 стягнуто суму боргу у розмірі 5 921,18, що підтверджується листом з Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Південний відділ державної виконавчої служби у місті Кам`яньке. Суд вважає за необхідним стягнути залишок заборгованості у розмірі 1 572,83 гривні, крім того суд вважає стягнути з ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 840, 80 гривень враховуючи, що позовна заява задовольняється частково.

Керуючись 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 131, 141, 223, 258, 259 263-265, ЦПК України, ст. ст. 207, 549, 551, 626, 628, 633, 634, 638, 1048,1050,1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) заборгованість за кредитним договором від 01.04.2013 року у розмірі 1 572 (одна тисяча п`ятсот сімдесят дві) гривні 83 копійки, яка складає заборгованість за тілом кредиту.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50) понесені судові витрати: 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя О.К. Подобєд