Рішення

від 26.01.2021 по справі 173/2143/20

ВЕРХНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №173/2143/20

Провадження №2/173/92/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.

При секретареві - Рудовій Л.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами загального провадження, в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Я.А., про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 , з позовом про визнання права власності до відповідача Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Я.А.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2020 року відкрите провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального провадження в підготовче судове засідання на 26.01.2021 року.

Відповідач в установлений строк відзиву на позовну заяву не надав.

26.01.2021 року закінчене підготовче судове засідання. Справу призначено до розгляду на 26.01.2021 року

Згідно поданої позовної заяви позивач просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 і на земельну ділянку в розмірі 0.15 га, на якій розташований вказаний будинок після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

За життя ОСОБА_2 , склала на її ім`я заповіт, посвідчений секретарем Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Лапшик А.Г., 24.06.2003 року

На момент смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із житлового будинку з господарськими спорудами будинку за адресою: АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки за даною адресою.

18.03.2019 року вона звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Я.А., із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Проте постановою приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Я.А., від 18.03.2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що й стало підставою звернення до суду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність. Згідно поданої заяви позовні вимоги підтримує в повному обсязі за підставами, зазначеними в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутність, відзиву на позовну заяву не надав. Будь-яких заперечень з приводу заявлених позовних вимог не заявив.

Третя особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору в судове засідання не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи у її відсутність. Письмових пояснень суду не надала.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Суд, з`ясувавши зміст позовних вимог, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли правовідносини, що виникають із права власності на нерухоме майно та спадкових правовідносин. Способом захисту порушених цивільних прав позивачем визначено визнання права власності в порядку спадкування, з яким погоджується суд. Даний спосіб захисту порушених прав передбачений ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За життя ОСОБА_2 , склала на її ім`я заповіт, посвідчений секретарем Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Лапшик А.Г., 24.06.2003 року, яким все належне їй майно заповіла позивачці, що підтверджується копією заповіту.

На час смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина, яка складається в тому числі із житлового будинку з господарськими спорудами будинку за адресою: АДРЕСА_1 та присадибної земельної ділянки за даною адресою

Позивач звернулася до приватного нотаріуса Верхньодніпровського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 . Проте постановою державного нотаріуса Верхньодніпровської державної нотаріальної контори від 18.03.2019 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно, що підтверджується копією постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 18.03.2019 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному Законом

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. .

Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК - право власності вважається набутим правомірним, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що спадковий будинок був збудований з господарськими спорудами, але право власності на нього належним чином не оформлене.

Згідно довідки Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області № 747 від 06.11.2018 року встановлено, що земельна ділянка в розмірі 0.15 га, на якій розташоване домоволодіння, що належить померлій ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 передана у власність згідно рішення виконкому № 32 від 10.11.1995 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 381 ЦК України - Садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки земельна ділянка в розмірі 0.15 га, на якій розташоване домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_2 згідно рішення виконкому Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області № 32 від 10.11.1995 року, таким чином у останньої за життя виникло право власності на садибу в цілому, тобто земельну ділянку, будинок та господарські будівлі і споруди.

Оцінюючи надані докази, судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 , була власником житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

Підстави припинення права власності передбачені ст. 346, 378 ЦК України, ст. 140 ЗК України, але ці норми не містять таку правову підставу припинення права власності, як неотримання правовстановлюючого документу на майно, я ке вжде передане особі у власність.

Таким чином будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 входить до складу спадкового майна, що залишилось після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України - Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217ЦК України - Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України - До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивачка є спадкоємцем за заповітом. Відповідно до матеріалів спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась лише позивачка. За заявою представника позивачки, позивачці видане свідоцтво про право на спадщину на інше майно, що залишилось після смерті ОСОБА_2 . Інші спадкоємці, які мають право на обов`язкову частку в майні померлої, до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини не звертались, таким чином судом не встановлені

Відповідно до ч. 2, 3 Постанови Пленуму Верховного суду України 30.05.2008 N 7 Про судову практику у справах про спадкування - Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так як нотаріусом відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадковий житловий будинок у позивача виникло право на захист своїх порушених прав шляхом подання позову про визнання права власності в судовому порядку.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 55.5 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0.15 га.. за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У визнанні за позивачкою права власності в порядку спадкування а заповітом на присадибну земельну ділянку площею 0.15 га. за адресою: АДРЕСА_1 , суд вважає за можливе відмовити. Оскільки хоч рішенням виконкому Мишуринрізької сільської ради № 32 від 10.11.1995 року дана земельна ділянка передана у власність померлої ОСОБА_2 , але згідно наданої суду довідки вбачається, що державний акт на дану земельну ділянку не виготовлявся. Для набуття права власності на присадибну земельну ділянку законодавством встановлений порядок, відповідно до якого розробляється технічна документація на земельну ділянку, проводяться її заміри, встановлюється дійсний розмір, присвоюється їй кадастровий номер, дана документація затверджується відповідною радою, після чого право власності на земельну ділянку підлягає реєстрації.

Оскільки за рішенням суду за позивачкою визнається право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 55.5 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0.15 га., за адресою: АДРЕСА_1 , у позивача виникає право на розробку технічної документації та подальшої реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн. суд вважає за можливе покласти на позивача так як не вбачається вини відповідача у порушенні прав позивачки.

Керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Бас Я.А., про визнання права власності - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами загальною площею 55.5 кв.м., розташований на присадибній земельній ділянці площею 0.15 га.. за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити

Витрати по сплаті судового збору в сумі 840.80 грн. покласти на позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.

Повний текст рішення виготовлений 26.01.2021 року

Суддя Петрюк Т.М.

Направлене до ЄДРСР: 01.02.2021 року

Дата набрання законної сили: 26.02.2021 року