Рішення

від 29.01.2021 по справі 585/2973/20

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/2973/20

Номер провадження 2/585/179/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2021 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді - Євлах О.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 ,

до

відповідача Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області,

третя особа: Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Ільченко Лариса Ігорівна,

вимоги позивача : про визнання права постійного користування спадковим майном за законом,

учасники справи: не з`явилися,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне:

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції сторін.

1. 19 листопада 2020 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області про визнання права постійного користування спадковим майном за законом.

2. Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 . Вона є спадкоємцем на все майно після смерті ОСОБА_3 , яка своєчасно прийняла спадщину. Згідно Державного акта на право постійного користування землею ОСОБА_2 на підставі рішення Роменської районної ради від 30.03.1994 р. та від 20.06.1995 р. надано у постійне користування земельні ділянки загальною площею 42, 5 га землі в межах згідно з планом. Вона звернулася до приватного нотаріуса Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. з проханням видати їй Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на право постійного користування земельною ділянкою, переданою для ведення селянського (фермерського) господарства. Однак, згідно наданого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. роз`яснення, отримати свідоцтво про право на спадщину неможливо через відсутність регламентації процедури нотаріального оформлення спадкування права постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства. Наведене робить неможливим отримати нею свідоцтва про право на спадщину за законом.

3. Відповідач заперечень проти позову не висловив. Позов визнав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. У судове засідання сторони не з`явилися, надіслали заяви про розгляд справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

6. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого на російській мові, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11 травня 1979 року зареєстрували шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 (а. с. 9).

7. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим виконкомом Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області 27.06.2018 року (а. с. 10).

8. Згідно Державного акту на право постійного користування землею серії СМ № 00008, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8, ОСОБА_2 відповідно до рішення Перекопівської сільської ради від 30 березня 1994 року надано у постійне користування 42,5 га землі в межах згідно з планом землеволодіння (а. с. 11).

9. Згідно довідки Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області № 185/05-34 від 01.10.2020 року спадкоємцем на все майно після смерті ОСОБА_2 є ОСОБА_1 (позивач). Заповіт від імені ОСОБА_2 виконавчим комітетом Перекопівської сільської ради Роменського району не посвідчувався. На час смерті ОСОБА_2 в господарстві за адресою: АДРЕСА_1 , були зареєстровані дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_6 , син ОСОБА_7 ; інших зареєстрованих чи проживаючих не було (а. с. 12).

10. Згідно наданого приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. роз`яснення, отримати свідоцтво про право на спадщину неможливо через відсутність регламентації процедури нотаріального оформлення спадкування права постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства (а. с. 13 - 14).

11. Згідно повідомлення суб`єкта оціночної діяльності - ПП Роменекс - Л № 211/20 від 10.11.2020 року вартість земельної ділянки для ведення селянського господарства, державний акт на право постійного користування землею серії № 00008 , площею 42,5 га, що розташована на території Перекопівської сільської ради Роменського району, становить 637000 грн. (а. с. 15, 16).

12. Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2020 року вбачається, що правокористувачем земельних ділянок площею 8, 131 га та 27,1108 га, є ОСОБА_2 (а. с. 24, 25).

13. Згідно довідки, виданої виконкомом Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області від 30.11.2020 року, земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні померлого ОСОБА_2 згідно Державного акта на право постійного користування землею, належать на праві власності територіальній громаді в особі Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області (а. с. 26).

14. 28 серпня 2018 року приватним нотаріусом Роменського районного нотаріального округу Ільченко Л.І. заведено спадкову справу № 81/2018 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 50).

15. Згідно свідоцтва про народження, виданого на російській мові, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьками вказані ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 (а. с. 55).

16. Згідно свідоцтва про народження, виданого на російській мові, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками вказані ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 (а. с. 56).

17. ОСОБА_7 та ОСОБА_6 написали заяви про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 51, 52).

18. Згідно довідки Відділу у Роменському районі ГУ Держгеокадастру у Сумській області про правовий статус земельної ділянки від 06.01.2021 р. відповідно до відомостей Державного земельного кадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 592418700:01:003:0498, 5924187000:01:003:0499 та 5924187000:01:003:0500, передані громадянину ОСОБА_2 у постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серія СМ № 00008 від 06.07.1994 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 8 загальною площею 37, 6062 га; зазначені земельні ділянки площею 37, 6062 га не передавались у користування фермерському господарству, як юридичній особі (а. с. 72).

V. Норми права.

19. Як роз`яснено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч.3 ст.5 ЦК).

20. Згідно статті 15-1 ЗК України (тут і далі у чинній редакції, якщо не зазначено інше) до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Ст. 84 ЗК України зазначає, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Відповідно до статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної га навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Згідно з пунктом а ч. 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

21. Ст. 31 ЗК України передбачено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству, як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Згідно ч. 1 ст. 92 ЗК України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою визначалося як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку.

Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності та інші суб`єкти.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з п.6 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України ( у поточній редакції ) зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого організаційного та фінансового забезпечення визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду № 5- рп/2005 від 22.09.2005р.

Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Аналізуючи зміст п. 6 перехідних положень Земельного Кодексу України 2001 року та визнаючи їх неконституційними щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення, Конституційний суд України даючи аналіз законодавства, яке регулювало право постійного користування земельними ділянками, в мотивувальній частині свого рішення зробив правові висновки, що: за особами, які отримали державні акти про право постійного користування земельною ділянкою, це право визнається державою, наголошено, що новий Земельний кодекс України регулює питання набуття прав на земельну ділянку після набрання ним чинності, а особи, які раніше користувалися земельною ділянкою, мають право на переоформлення цих прав та що на законодавчому рівні це питання переоформлення цих прав належним чином не врегульовано.

22. На право постійного користування земельними ділянками діє механізм захисту, гарантований статтями 13, 14, 41, 55 Конституції України.

Ст. 141 ЗК України ( у поточній редакції ) визначено вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою.

Таким чином, ні ст. ст. 27, 114 Земельного Кодексу України редакції 1990 року, ні ст. 141 Земельного кодексу України в редакції 2001 року не передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою припиняється в зв`язку зі смертю особи.

Пунктом 10 Прикінцевих і перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр , який набрав чинності з 01 січня 2013 року, передбачено, що документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

23. Відповідно до ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦK України з урахуванням вимог цього Кодексу.

24. Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`являти позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла /спадкодавця/, до інших осіб /спадкоємців/; спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення ) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За змістом ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасники справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

25. Як вбачається з правових позицій Верховного Суду України, викладених в Постанові Пленуму Суду № 2 від 12.06.2009 р. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідно вимог ст. 6, ст.1 протоколу № 1 ст. 14 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод , практики Європейського суду висловленої у справах : Рисовський проти України , Кривенький проти України дано аналіз питанню власності в контексті ст.1 протоколу № 1 Конвенції… .

З цих справ можна зробити висновок, що право постійного користування землею є - власністю особи. Також, Держава (державні органи ) не вправі свавільно , всупереч вимог закону, позбавляти особу права власності (чи права користування ).

Визнання за спадкоємцями померлого права успадкування на постійне землекористування забезпечує їм реальний правовий захист на користування земельною ділянкою та надає їм можливість вирішити питання переоформлення прав на користування земельною ділянкою та є належним правовим заходом згідно з вимогами Конституції України, ст. 6, 13 ст. 1 протоколу № 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод .

Судом застосовано висновки, викладені у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 р. у справі № 368/54/17 (провадження № 14-487цс19).

VI. Оцінка суду.

26. Так, Суд звертає увагу, що в даних конкретних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовується, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

27. Таким чином, позивач прийняв спадщину в установленому законом порядку після померлого ОСОБА_2 . У свою чергу, після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, входять земельні ділянки, які належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право постійного користування землею. Враховуючи, що позивач отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування в нотаріальній конторі не може через відсутність регламентації процедури нотаріального оформлення спадкування права постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства, а також, беручи до уваги очевидну необхідність дотримання балансу індивідуального та публічного інтересу у вирішенні вказаного питання, право постійного користування земельної ділянки може бути визнано, таким що успадковане позивачем, оскільки право постійного користування земельною ділянкою відноситься до тих прав, які можуть бути успадковані, то право позивача підлягає захисту, а позовні вимоги задоволенню.

28. Даний спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права постійного користування земельною ділянкою не порушують права та законні інтереси інших осіб.

З цих підстав,

керуючись статтями 2 , 5 , 10-13 , 18 , 258-259 , 263 - 265 Цивільного процесуального кодексу України , Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позов ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа: приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Ільченко Лариса Ігорівна, про визнання права постійного користування спадковим майном за законом, - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право постійного користування земельною ділянкою площею 42, 5 га, розташованою на території Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, для ведення селянського (фермерського) господарства, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Відповідач: Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області, місцезнаходження: с. Андріяшівка, Роменського району Сумської області, індекс 42087, код ЄДРПОУ 04391167.

Третя особа : Приватний нотаріус Роменського районного нотаріального округу Ільченко Лариса Ігорівна, місцезнаходження: вул. Коржівська, 79, офіс 11, м. Ромни, Сумська область.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. О. Євлах