Постанова

від 21.01.2021 по справі 643/15826/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року

м. Харків

справа № 643/15826/20

провадження № 22-ц/818/1374/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - Споживче товариство по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян Авто Вікторія (СТ Авто Вікторія ), ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова, від 19 жовтня 2020 року у складі судді Мельникова І.Д.,-

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян Авто Вікторія (СТ Авто Вікторія ), ОСОБА_2 , у якому просила скасувати рішення зборів правління СТ Авто Вікторія від 20 січня 2018 року у формулюванні: Прийняти в члени товариства ОСОБА_2 , згідно його заяви і закріпити за ним гаражний бокс № НОМЕР_1 , виплатити вступний внесок згідно статуту.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, міць зберігання автотранспортних засобів громадян Авто Вікторія (СТ Авто Вікторія ), ОСОБА_3 про скасування рішення правління товариства та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та зазначає, що вона зверталась з позовом до СТ Авто Вікторія та ОСОБА_2 , але по суті спір розглянуто не було, судом першої інстанції було відмолено позові. Суд в зазначив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема, що позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 . Рішення набрало законної сили 07.08.2020 року. Після отримання довідки про коло спадкоємців, вона звернулась з зазначеним позовом.

Відзиву на апеляційну скаргу не надано.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення.

Згідно з положеннями ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суд першої інстанції належним чином вимог закону не виконав, прийняв судове рішення без дотримання норм процесуального права.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої керувався п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України й виходив із того, що є таке, що набрало законної сили, рішення Московського районного суду м. Харкова від 12 березня 2020 року між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Проте з вказаними висновками суду першої інстанції погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 186 ЦПК суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Позови вважаються тотожними тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів, позови не можна вважати тотожними, що позбавляє суд права закрити провадження у справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

При визначенні підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і закону, позивач просить про захист свого права.

Отже, не можна вважати, що між сторонами вже був вирішений спір про той самий предмет і позови повністю збігаються за матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Такі висновки міститься у постанові Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 372/2230/17-ц.

У відповідності до вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається, що 13.10.2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян Авто Вікторія , ОСОБА_2 про скасування рішення правління товариства та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 була членом СТ Авто-Вікторія і використовувала гаражний бокс № НОМЕР_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла.Відповідно до листа вих. № 2 від 12.02.2019 СТ Авто Вікторія повідомло, що ОСОБА_4 відповідно до спику не є членом товариства з 19.01.2018 згідно її заяви. Відповідно до протоколу зборів правління СТ Авто Вікторія від 20.01.2018 року ОСОБА_2 згідно його заяви прийнято до членів товариства та закріплено на ним гаражний бокс № НОМЕР_1 та зобов`язано виплатити вступний внесок згідно статуту. Вважає, що рішення правління від 20.01.2018 року прийнято з порушенням статуту товариства та порушує її права як спадкоємця після смерті ОСОБА_4 . Відповідно до протоколу зборів правління ОСОБА_4 не була виключена із членів товариства та не подавала заяви про добровільний вихід з товариства.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12.03.2020 року позов ОСОБА_1 до Споживчого товариства по спільній експлуатації гаражів, місць зберігання автотранспортних засобів громадян Авто Вікторія , ОСОБА_3 про скасування рішення правління товариства та зобов`язання вчинити певні дії залишений без задоволення. Рішення набрало законної сили.

Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належних і допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, зокрема, що позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 .

Відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивачем на підтвердження своїх вимог щодо скасувати рішення зборів правління СТ Авто Вікторія від 20 січня 2018 року у формулюванні: Прийняти в члени товариства ОСОБА_2 , згідно його заяви і закріпити за ним гаражний бокс № НОМЕР_1 , виплатити вступний внесок згідно статуту надано копію витягу з реєстру спадкових справ та довідку про коло спадкоємців після смерті ОСОБА_4 , тобто позов пред`явлено вже з інших підстав.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України .

Згідно з ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а ухвала судді першої інстанції відповідно до ст.379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскілки постановлена з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 19 жовтня 2020 року скасувати.

Справу направити до того ж суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 1 лютого 2021 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук