Справа №: 671/1007/20
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2021 року Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Ніколової С.В.,
з участю секретаря судового засідання Ковбасюк Т.П.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Волочиську в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс" про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та відшкодування моральної шкоди,
встановив:
В липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 4507 грн. 28 коп. заборгованості по виплаті орендної плати у 2019 році, 3% річних від простроченої суми - 71 грн. 12 коп, моральної шкоди в розмірі 12612 грн. В обґрунтування вимог посилався на те, що 01 жовтня 2018 року він набув право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,7265 га в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 . Дана земельна ділянка перебувала в оренді у ТОВ "Агрофірма "Онікс", яке не виплатило йому орендну плату за користування вказаною земельною ділянкою за 2019 рік. Строк дії договору збіг 18.06.2019 року, однак відповідач земельну ділянку йому не повернув, на його претензію про негайне виконання зобов`язання за договором щодо виплати боргу по орендній платі за 2019 рік, інфляційних втрат та 3% річних, не відповів. Зазначає, що у зв`язку із невиплатою відповідачем орендної плати йому було завдано моральну шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях та переживаннях, погіршенні стану здоров`я, стресі, безсонні, необхідністю звернення до відповідача з вимогою виплати орендної плати та захисту своїх прав в суді. Розмір моральної шкоди позивач визначив 12612 грн., виходячи із розрахунку розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 2102 грн. та шестимісячного терміну прострочення відповідачем сплати орендної плати.
Позивач в судовому засіданні позов підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надіслав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності. У відзиві на позов відповідач зазначає, що позов не визнає та просить відмовити в позові. Вважає, що при обчисленні розміру орендної плати слід виходити із вартості орендованої земельної ділянки, що зазначена у свідоцтві про право на спадщину за заповітом у розмірі 72252 грн., а не 112682 грн. 11 коп., як зазначив позивач. Також зазначає, що розмір орендної плати повинен вираховуватися, виходячи із часу дії договору оренди - до 14.06.2019 року, а не за весь 2019 рік. Крім цього, вказує, що позивачем не доведено заподіяння йому душевних страждань та погіршення здоров`я внаслідок дій відповідача.
Заслухавши позивача, дослідивши та оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Так, відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час укладання та реєстрації договору оренди) було передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За положеннями статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.
Частиною 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
Судом встановлено, що 09 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Агрофірма "Онікс" укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,7265 га з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114, який було зареєстровано в управлінні Держкомзему у Волочиському районі 18 червня 2014 року.
Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 18 червня 2014 року ОСОБА_2 передав, а ТОВ "Агрофірма "Онікс" прийняв земельну ділянку в користування на умовах оренди.
Згідно п. 8 даного договору, сторони погодили, що строк дії даного договору становить 5 років.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і належну йому земельну ділянку площею 2,7265 га з кадастровим номером 6820982300:03:015:0114 успадкував позивач як спадкоємець по заповіту.
Позивач набув права власності на зазначену земельну ділянку 01 жовтня 2018 року, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 01.10.2018 року та даними витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.10.2018 року № 139745211.
Згідно з п.п. 9, 10, 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4 відсотка від розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки, але не менше 2736,76 грн., або в натуральній формі сільськогосподарською продукцією, яка виробляється орендарем. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється без урахування індексу інфляції. Орендна плата вноситься до 20 числа останнього у звітному році місяця.
Відповідно до п.п. 27, 30 договору оренди, орендар зобов`язаний своєчасно виплачувати орендну плату, а орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасної виплати орендної плати.
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження отримання позивачем орендної плати за 2019 рік.
Відповідач у відзиві не заперечував проти доводів позивача щодо невиплати йому орендної плати за 2019 рік та не вказував обставин про наявність доказів стосовно виплати позивачеві орендної плати згідно спірного договору оренди землі.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі за 2019 рік у розмірі 4507 грн. 28 коп., виходячи з нормативної грошової оцінки землі за 2019 рік у сумі 112682 грн. 11 коп. згідно із даними витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 16, 25).
Також, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 71 грн. 12 коп. 3% річних за 192 днів прострочення виплати позивачу орендної плати за період з 21.12.2019 року по 30.06.2020 року включно.
Позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Показання в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 щодо понесених позивачем моральних страждань внаслідок спричинення йому діями відповідача моральної шкоди, на думку суду, не є достатнім та належним доказом в підтвердження вимог позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 12612 грн.
Будь-яких інших доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачем не надано та не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями чи бездіяльністю відповідача та зазначеними в позовній заяві наслідками, пов`язаними з душевними стражданнями позивача, погіршенням його стану здоров`я, з порушенням нормального життєвого ритму.
Також, дійшовши висновку про відмову в позові в частині стягнення моральної шкоди, суд приймає до уваги, що відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов`язання (стаття 611 ЦК України) може здійснюватися виключно у випадках, що прямо передбачені законом, а також якщо умови про відшкодування передбачені укладеним договором. Однак, положеннями Закону України "Про оренду землі" та положеннями договору оренди землі не передбачено відшкодування моральної шкоди за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Судові витрати, понесені позивачем, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та становлять 198 грн. 68 коп.
Керуючись ст.ст. 3, 12, 49, 77, 78, 80 - 81, 110, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс" на користь ОСОБА_1 4507 грн. 28 коп. заборгованості за оренду земельної ділянки, 71 грн. 12 коп. 3% річних, 198 грн. 68 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , відповідач товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Онікс", м. Львів, вул. Рутковича, 1 кв. 2, код 32461475.
Повне рішення складене 25.01.2021 року.
Суддя:
Суд | Волочиський районний суд Хмельницької області |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2021 |
Оприлюднено | 02.02.2021 |
Номер документу | 94542869 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Волочиський районний суд Хмельницької області
Ніколова С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні