Постанова

від 01.02.2021 по справі 751/3306/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

01 лютого 2021 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 751/3306/20

Головуючий у першій інстанції - Ченцова С. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/228/21

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бечка Є.М.,

суддів - Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства АЛЬЯНС на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства АЛЬЯНС про захист прав споживача, відшкодування збитків внаслідок невиконання договору на туристичне обслуговування,

третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Альфа Плюс ,

дата складання повного тексту рішення 20 жовтня 2020 року, місце його ухвалення м. Чернігів,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив зобов`язати ПП Альянс повернути йому грошові кошти у сумі 60079 грн 04 коп., які були сплачені згідно умов договору від 03 лютого 2020 року №102А/20 на туристичне обслуговування.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що 03 лютого 2020 року між ним та ТОВ Альфа Плюс (Турагент), що діє від імені та в інтересах ПП Альянс (Туроператор), на підставі укладеного Агентського договору №61/20 від 03 лютого 2020 року, було укладено Договір на туристичне обслуговування №102А/20, за умовами якого туроператор зобов`язався надати пакет туристичних послуг, а саме тур для трьох туристів в Іспанію, готель НТОР ROYAL BEACH 4*, з 24 червня 2020 року по 08 липня 2020 року, по системі харчування повний пансіон з напоями, з включенням послуги придбання (бронювання) авіаквитків на літак за маршрутом Київ-Барселона-Київ, дата вильоту з аеропорту Києва 24 червня 2020 року, трансферу та страхового полісу.

Позивач стверджував, що сплатив вартість туристичних послуг в сумі 60079 грн 04 коп., однак 28 квітня 2020 року через турагента ТОВ Фірма Альфа Плюс , директор ОСОБА_2 , на ім`я ПП Альянс ним була подана заява щодо анулювання туру до Іспанії по договору на туристичне обслуговування №102А/20 від 03 лютого 2020 року. Вважає, що його права як споживача грубо порушені відповідачем, який неналежним чином виконав свої зобов`язання за договором, порушив законодавство в галузі туристичної діяльності та положення Закону України Про захист прав споживачів , а тому повинен відшкодувати завдані збитки в сумі 60079 грн 04 коп.

Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 жовтня 2020 року задоволено позов ОСОБА_1 , зобов`язано ПП АЛЬЯНС повернути позивачу грошові кошти у сумі 60079 грн 04 коп., сплачені згідно умов договору №102А/20 від 03 лютого 2020 року на туристичне обслуговування. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що послуги відповідно до укладеного умов договору надані не були, відповідач неналежним чином виконав умови договору, а відтак зобов`язаний повернути грошові кошти, які були сплачені позивачем на виконання умов договору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ПП АЛЬЯНС звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції було проігноровано положення закону та Договору на туристичне обслуговування, а також не надано жодної правової оцінки тим обставинам, що відповідачем було здійснено фактичні витрати на організацію туру позивача на загальну суму 61311 грн 06 коп., яка перевищує суму позовних вимог, а тому вказана сума в позові не підлягає поверненню позивачу у зв`язку з його відмовою від заброньованого туру.

Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що надані суду першої інстанції Третьою особою в якості доказів паперові роздруківки скрін-копій електронного листування не можуть вважатися електронними документами, оскільки не відповідають вимогам ст.ст.5, 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг . Твердження суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про те, що змістом електронного листування належним чином підтверджується передача відповідачу заяви позивача про повернення вартості туру, не є у даному випадку обґрунтованим належними, допустимими та достовірними доказами.

Крім того, вказує, що судом першої інстанції порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ст.610, 611, 629, 906 ЦК України, та ст. 30, 32, 33 Закону України Про туризм .

Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України, справа за апеляційною скаргою ПП АЛЬЯНС на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 жовтня 2020 року, розглядається судом апеляційної інстанції без виклику учасників справи.

Учасники справи повідомлялись про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення (виклику) сторін, у встановленому законом порядку.

У відзиві на апеляційну скаргу ПП Альянс , ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без зміни посилаючись на його обґрунтованість та законність. Вказує, що відповідачем, в порушення вимог законодавства з регулювання туристичної діяльності і порушення умов Договору, не виконано взятих на себе зобов`язань за Договором про надання туристичних послуг від 03 лютого 2020 року, а саме не повернуто грошові кошти за його заявою, поданою завчасно, чим порушено права позивача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.263 ЦПК України передбачено, що рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Даним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Судом встановлено, що 03 лютого 2020 року між ОСОБА_1 (далі - Турист) та ТОВ Фірма Альфа-Плюс (далі - Турагент) було укладено договір на туристичне обслуговування №102Ф/20 (а.с.6-10).

Відповідно до п.2.1. цього Договору, Турагент зобов`язується, за дорученням Приватного підприємства Альянс (далі - Туроператор), відповідно до замовлення туриста та на умовах даного Договору, виконати всі необхідні та передбачені цим Договором фактичні та юридичні дії, результатом яких буде реалізація Туристу розробленого Туроператором комплексу туристичних послуг, зазначених в розділі 3 цього Договору (Туристичний продукт), а Турист зобов`язується прийняти та оплатити Турпродукт.

Згідно із п.3.5.1 Договору, придбання (бронювання) проїзних документів, кількість проїзних документів: враховано у туристичному пакеті.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що вартість передбаченого Договором Туру складає еквівалент 64800 гривень. Турист у строк до 05 червня 2020 року сплачує Турагенту вказану в п.5.2. Договору вартість Туру, на вибір Туриста готівкою через касу Турагента або в безготівковому порядку, на поточний рахунок Турагента зазначений у Договорі, на підставі отриманого від Турагента рахунку-фактури. Грошові кошти, отримані Турагентом від Туриста внаслідок реалізації Турпродукту Туроператора, є коштами Туроператора , і Турагент не має права власності на них, за винятком суми своєї агентської винагороди та плати за інформаційно-консультаційні послуги з підбору та бронювання Турпродукту.

Згідно із п.8.2 Договору, Турист має право відмовитись від заброньованого ОСОБА_3 без сплати неустойки, передбаченої Договору, якщо відповідна письмова відмова Туриста отримана Турагентом (Туроператором) раніше 30 днів до початку туристичної подорожі (якщо інший строк/умови зміни/анулювання Заявки будуть вказані у підтвердженні такої Заявки, а також за винятком випадків, окремо передбачених цим розділом Договору).

Згідно рахунку №344 від 04 лютого 2020 року, ОСОБА_1 чотирма платежами по 14950 грн на рахунок Туроператора - ПП Альянс 04 лютого 2020 року сплачено 59800 грн, та 05 лютого 2020 року, одним платежем - 279 грн04 коп. (а.с.14-18).

03 лютого 2020 року, між ПП Альянс та ТОВ Фірма Альфа-Плюс укладено Агентський договір №61/20 (а.с.35-41).

Відповідно до п.2.2. зазначеного Договору , при здійсненні діяльності з реалізації туристичного продукту Турагент укладає зі споживачами договори на туристичне обслуговування.

Відповідно до п.14.14 цього Договору, сторони погодились, що будь-які документи (їх копії), отримані електронною поштою, матимуть для обох Сторін силу оригіналів (за умови якщо вони отримані з електронних адрес, зазначених Сторонами в Договорі або іншим належним чином письмово повідомлених однією Стороною іншій).

Згідно підтвердження туроператора №2308 від 04 лютого 2020 року, замовником туру в Іспанію, з 24 червня 2020 року по 08 липня 2020 року, є ТОВ Фірма Альфа-Плюс , на трьох туристів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , сума до оплати 2086 євро 15 центів (а.с.76).

04 лютого 2020 року ПП Альянс фірмі Альфа-Плюс ТОВ виставлено рахунок-фактуру №00000344 на загальну суму до сплати 60079 грн 04 коп. (а.с77).

15 січня 2020 року між туристичною компанією VIAJES LIBRATUR S.L (Барселона Іспанія та ПП Альянс укладено контракт про взаємне співробітництво в області туризму (а.с.78).

Згідно проформи до контракту за бронювання готелю для ОСОБА_4 та 2 осіб сума складає 1365 євро 26 центів (а.с.81), яка сплачена згідно платіжного доручення №386 від 10 лютого 2020 року (а.с.84)

24 грудня 2019 року між ТОВ АВІАЦІЙНА КОМПАНІЯ РОЗА ВІТРІВ , як перевізника та ПП Альянс як замовника, укладено Договір №1912-118 на виконання повітряних перевезень (а.с.86-94).

На підставі рахунку-фактури №30012020 від 30 січня 2020 року, згідно якого за 20 крісел необхідно сплатити 5586 грн, платіжним дорученням №169 від 12 лютого 2020 року сплачена сума 68215 грн 11 коп. (а.с.95- 96).

Із переписки Турагента ТОВ Фірма Альфа-Плюс та Туроператора ПП Альянс , слідує що Туроператору було відомо ще 28 квітня 2002 року про відмову Туриста ОСОБА_1 від туру до Іспанії, по заявці №2308 від 04 лютого 2020 року та про вимогу щодо повернення коштів, що підтверджується паперовими роздруківками електронного листування (а.с.132-147).

Згідно частин 1 та 2 статті 20 Закону України Про туризм , за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом.

Частиною 12 статті 20 Закону України Про туризм передбачено, що туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 906 ЦК України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої, десятої статті 20, частини другої статті 30, частин першої та другої статті 32, частини першої статті 33 Закону України Про туризм , частини четвертої статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , статей 610 та 611, частини п`ятої статті 653, частини першої статті 901 ЦК України, майнову відповідальність несе суб`єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику (туристу) завдано збитків.

Згідно ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст.95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, врахувавши те, що позивачем у строки відповідно до Договору на туристичне обслуговування було надіслано на електронну адресу ТОВ Фірма Альфа Плюс заяву про скасування туру, відповідну заяву було направлено турагентом в той же день 28 квітня 2020 року на електронну почту відповідача, а тому оскільки ПП Альянс одержав вказаний лист та був повністю обізнаний з даним питання, висновок суду про порушення прав позивача на отримання сплачених ним коштів, у зв`язку з відмовою від туристичного продукту без оплати неустойки відповідно до п.8.2 Договору, є законним та обґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом помилково здійснено висновок, що змістом електронного листування між ТОВ Фірма Альфа Плюс та ПП Альянс належним чином підтверджується передача відповідачу заяви позивача про повернення вартості туру, не можуть слугувати підставою для скасування рішення у справі, оскільки належними доказами у відповідності до ч.1 ст.77 ЦПК України підтверджено отримання відповідачем повідомлення про відмову позивача від туру.

Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства АЛЬЯНС залишити без задоволення, а рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 15 жовтня 2020 року без зміни.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч.3 ст.389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2021 року.

Головуючий: Судді: