Постанова

від 20.01.2021 по справі 761/11656/14-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №761/11656/14-ц

Апеляційне провадження №22-ц/824/2010/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2021 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Гуля В.В., Шкоріної О.І., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , боржник - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку ,

В С Т А Н О В И В :

26 серпня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна звернулася до суду з поданням, в якому просила суд надати дозвіл звернути стягнення на майно боржника ОСОБА_1 , яке не було зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: земельну ділянку, кадастровий номер 3223186800:06:018:026, площею 10,6636 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада.

Подання мотивоване тим, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко О.О. перебуває виконавче провадження №61666724 з примусового виконання виконавчого листа №761/11656/14-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 28 січня 2015 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна заборгованості за договором №ML-020/027/2008 від 02 червня 2008 року, а саме: залишок по тілу кредиту в розмірі 204 390,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату проведення розрахунку становить 2 372 042,71 грн, заборгованості зі сплати відсотків в розмірі 26 845,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату проведення розрахунку заборгованості становить 311 556,76 грн, пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 2 372 042,71 грн, а всього 5 055 642,18 грн.

В рамках виконавчого провадження були винесені постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про арешт коштів та майна боржника.

Водночас, в боржника відсутні відкриті рахунки в банках та недостатньо коштів на відкритих рахунках для виконання постанови, відсутнє зареєстроване на праві власності за боржником нерухоме майно та транспортні засоби.

На запит приватного виконавця , Управління Держгеокадастру надало інформацію про те, що за ОСОБА_1 зареєстровано земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:07:003:0005 ( документ, що посвідчує право власності - державний акт від 21.12.2006 року серії ЯД №708823 ) та 3223186800:06:018:0026 ( архівний примірник державного акту не виявлено ).

В подальшому , приватним виконавцем з`ясовано, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:07:003:0005 за даними Державного реєстру прав на нерухоме майно зареєстрована за ОСОБА_3 .

В ході виконавчого провадження приватний виконавець встановив, що боржнику ОСОБА_1 належить земельна ділянка, кадастровий номер 3223186800:06:018:026, площею 10,6636 га, що розташована за адресою: Київська область, Обухівський район, Підгірцівська сільська рада, проте право власності на неї в установленому законом порядку не зареєстроване.

Відсутність в боржника коштів або іншого майна для виконання виконавчого листа №761/11656/14-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 28 січня 2015 року , стало підставою для звернення до суду з цим поданням.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни залишено без задоволення.

На обґрунтування постановленої ухвали місцевий суд зазначив, що згідно ч. 10 ст. 440 ЦПК України, питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів

( посадових осіб ) вирішується судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Законодавець у вказаній нормі чітко визначив умову, за якої суд вирішує питання звернення стягнення на нерухоме майно боржника, це відсутність реєстрації права власності в установленому законом порядку як юридичного факту.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що з 01.01.2013 року державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав на нерухоме майно, здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ( постанова Верховного Суду від 17 квітня 2020 року, справа №1512/7803/2012 ).

Крім цього, в постанові Верховного Суду від 16 березня 2020 року

( справа №5023/197/12 ) зазначено, що звертаючись з відповідною заявою, державний виконавець ( приватний виконавець ) повинен надати докази на підтвердження того, що вказане право власності на нерухоме майно належить боржнику, але не зареєстроване в установленому законом порядку.

Документом, який підтверджував би право власності на земельну ділянку, яке виникло до 01 січня 2013 року, є відповідний державний акт на право власності на земельну ділянку.

Водночас, приватним виконавцем не доведено та не надано доказів на підтвердження того, що право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186800:06:018:0026 належить боржнику ОСОБА_1 .

З доданих до подання письмових доказів вбачається, що архівний примірник державного акту щодо вказаної земельної ділянки відсутній.

При цьому, відділ в Обухівському районі Головного управління Держгеокадастру Київської області вказав, що спірна земельна ділянка обліковується за ОСОБА_1 , але примірника державного акту чи іншого офіційного документа про право власності не виявлено.

На підставі викладеного, оскільки приватним виконавцем не доведено належність боржнику ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:018:0026, подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Л.О. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, потрібно залишити без задоволення.

Не погоджуючись із даним судовим рішенням, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмила Олегівна звернулася до суду із апеляційною скаргою, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.

Просить скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити подання приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни про звернення стягнення майно боржника - ОСОБА_1 .

Суд, закінчивши з`ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах доводів та вимог апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, керуючись наступним.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 частини 2 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконанням рішення суду завершується процес захисту суб`єктивних майнових та особистих немайнових прав громадян.

Судові гарантії законності виконавчого провадження та захисту прав його учасників полягають у тому, що до юрисдикції суду віднесено вирішення низки питань, які мають значення для виконання рішень суду та інших юрисдикційних органів, зокрема, таким є питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Статтею 10 Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону встановлено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 1 статті 48 Закону встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Згідно частин 1, 4 статті 50 Закону у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Відповідно до частини 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

При розгляді справ вказаної категорії необхідно враховувати, що однією з головних засад здійснення судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення. Немає сенсу в правосудді, якщо рішення судів не виконується, а невиконання судових рішень є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Як встановлено судом, що підтверджується і матеріалами справи, 28 січня 2015 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ ОТП Факторинг Україна заборгованості за договором №ML-020/027/2008 від 02.06.2008 року, а саме: залишок по тілу кредиту в розмірі 204 390,50 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату проведення розрахунку становить 2 372 042,71 грн, заборгованість зі сплати відсотків в розмірі 26 845,74 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на дату проведення розрахунку заборгованості становить 311 556,76 грн, пеню за прострочення виконання зобов`язання в розмірі 2 372 042,71 грн, а всього 5 055 642,18 грн, стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1 827 грн, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі

60 грн, а всього 1 887 грн ( а.с. 10-11 ).

27 березня 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Лановенко О.О. відкрила виконавче провадження №61666724 з примусового виконання виконавчого листа №761/11656/14-ц, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 28.01.2015 року ( а.с. 14-15 ) .

В рамках виконавчого провадження №61666724, 27 березня 2020 року винесено постанови про арешт коштів та майна боржника ( а.с. 18-19, 21-22 ).

Згідно відповідей з банківських установ в боржника відсутні відкриті рахунки в банках або недостатньо коштів на відкритих рахунках для виконання постанови ( а.с. 27-79 ).

Згідно відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області №8-10-0.222-5351/2-20 від 15 квітня 2020 року станом на 01 січня 2013 року наявна інформація про право власності ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3223186800:07:003:0005 ( документ, що посвідчує право власності - державний акт від 21.12.2006 року серії ЯД №708823 ) та 3223186800:06:018:0026 ( архівний примірник державного акту не виявлено )

( а.с. 123 ).

Відповідно до відповіді відділу в Обухівському районі Головного управління Держгекадастру Київської області №97-453/0/276-20 від 13 серпня 2020 року земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:018:0026, площею 10,6636 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ) обліковується за ОСОБА_1 , в архіві відділу відсутня землевпорядна документація та другий примірник державного акту на вказаному земельну ділянку ( а.с. 153-154 ).

Інформація про власника земельної ділянки з кадастровим номером 3223186800:06:018:0026 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відсутня ( а.с. 145-146 ).

Відтак, як встановлено судом другої інстанції, боржнику належить на праві власності земельна ділянка з кадастровим номером 3223186800:06:018:0026, площею 10,6636 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка ), яка зареєстрована в установленному законом порядку .

А тому, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для звернення стягнення на спірну земельну ділянку з підстав недоведеності того, що вказана земельна ділянка належить ОСОБА_1 , оскільки зазначене спростовується відповідями Головного управління Держегокадастру у Київській області, зокрема, від 15 квітня 2020 року, від 16 червня 2020 року та від 11 серпня 2020 року, а також відповіддю відділу в Обухівському районі Головного управління Держгекадастру Київської області від 13 серпня 2020 року, в яких зазначено, що спірна земельна ділянка обліковується за ОСОБА_1 .

Названі докази по справі суд другої інстанції відносить до числа належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відповідно до положень ст..ст 77-81 ЦПК України, які з достовірністю підтверджують факт належності спірної земельної ділянки боржнику.

Таким чином, суд першої інстанції, неповно з`ясував обставини,

що мають значення для справи, вважав встановленими обставини, що мають значення для справи, які судом не доведені, зробив висновки, які

не відповідають матеріалам справи, і, без додержання зазначених норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 5, 13, 76-81, 259, 263-265, 440 ЦПК України, помилково ухвалив рішення щодо залишення позовних вимог без задоволення.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення , неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст. 50 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 5, 13, 76-81, 263, 440 ЦПК України, з точки зору суду другої інстанції, знайшли своє підтвердження, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України та названих положень матеріального і процесуального права за їх обґрунтованістю та доведеністю.

Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України від 18 липня 2006 року ).

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 263, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 вересня 2020 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмили Олегівни, стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна , боржник - ОСОБА_1 , про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, скасувати і ухвалити за поданням нове судове рішення про задоволення заявлених вимог.

Надати дозвіл приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Лановенко Людмилі Олегівні звернути стягнення на майно боржника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого в квартирі АДРЕСА_1 , яке не було зареєстровано в установленному законом порядку - земельну ділянку, кадастровий номер 322318680006:018:0026, площею 10,6636 га, що розташована на території Підгірцівської сільської ради, Обухівського району, Київської області

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: В.В. Гуль

О.І. Шкоріна