Рішення

від 21.01.2021 по справі 141/347/19

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 141/347/19

Провадження№2/141/68/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2021 року смт. Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Климчука С.В.

при секретарі судового засідання Маліцькому В.М.,

сторони в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу №141/347/19 за позовом ОСОБА_1 до Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, -

В С Т А Н О В И В:

До Оратівського районного суду Вінницької області 17.04.2019 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Позов обґрунтовано тим, що позивач з березня 2009 року проживає та користується домоволодінням АДРЕСА_1 та доглядає за цим будинком і господарськими будівлями та прибудинковою територією, сплачує відповідні земельні податки.

З метою оформлення права власності на вказане нерухоме майно, 20.01.2009 року ОСОБА_2 за домовленістю продала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та земельними ділянками, передала ключі від будинку і будівель, та отримала за це кошти, претензій до позивача не має, склавши відповідну розписку. При цьому, ОСОБА_2 обіцяла переофомити на позивача всі документи, проте до цього часу на неодноразові звернення позивача нерухоме майно у нотаріальному порядку не оформлено.

Позивач продовжує проживати i користуватися вказаним житловим будинком з господарськими будівлями та земельними ділянками більше 10 років з 2009 року, добросовісно та безперервно володіє i відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає за ним та утримує прибудинкову територію, постійно проводить в житловому будинку поточний i капітальний ремонти. Дану нерухомість вона набула законним шляхом, оплативши за неї свої кошти, користується нею відкрито, всі про це знали та знають, покращує домоволодіння та ремонтує його, тому просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташованих по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Ухвалою суду від 21.12.2020 року провадження у справі № 141/347/19 відкрито, та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України, вирішено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з повідомленням учасників справи на 21.01.2021 року.

Позивач, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи в підготовче судове засідання, призначене на 21.01.2021 року не з`явилася, надавши суду заяву (Вх.№ 156/21-Вх від 18.01.2021 року) про розгляд справи у судовому засіданні без її участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Відповідач - Скальська сільська рада Оратівського району Вінницької області, будучи належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, повноважного представника до суду не направила. При цьому, 24.12.2020 року до суду надійшла заява Оратівської селищного голови Лошак Г.В., яка на підставі рішення, прийнятого 15.12.2020 року Оратівською селищною радою Вінницької області 2 сесією 8 скликання № 21 Про реорганізацію Скальської сільської ради на час реорганізації здійснює повноваження Скальської сільської ради, правонаступником якої вважається Оратівська селищна рада. У вказаній заяві просить суд розгляд справи здійснювати без участі представника сільської ради, яку зареєстровано канцелярією суду 24.12.2020 року за № 2266/20 Вх. Позовні вимоги визнає у повному обсязі, проти їх задоволення не заперечує.

Як вбачається із матеріалів справи, від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 211 ЦПК України, у зв`язку з чим в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини справи.

Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області № 61 від 12.04.2019 року, позивач - ОСОБА_1 , дійсно проживає у житловому будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , з березня 2009 року, відкрито володіє та безперервно користується ним, обробляє прибудинкову територію, відкрито користується та обробляє присадибну земельну ділянку.

З метою оформлення права власності на вказане нерухоме майно, ОСОБА_2 склала відповідну розписку, згідно якої продала ОСОБА_1 житловий будинок з господарськими будівлями та земельною ділянкою, передала ключі від будинку і будівель, документи та отримала за це кошти, претензій до позивача не має. Однак, у подальшому в установленому законом порядку вказане нерухоме майно не було оформлено та зареєстровано за позивачем. При цьому, судом встановлено, що раніше вказаний житловий будинок належав ОСОБА_3 (матері ОСОБА_2 ), що вбачається із довідки №60 від 14.04.2019 року, виданої Скальською сільською радою Оратівського району Вінницької області.

21.02.2019 року було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок, АДРЕСА_1 .

Згідно витягу погосподарської книги Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області за 2006-2010 роки, власником об`єкта погосподарського обліку за номером 85 в АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , в приватній власності перебуває житловий будинок загальною площею 42,9 кв.м., в тому числі житловою площею 22 кв.м., та земельна ділянка загальною площею 0,26 га.

Відповідно до письмових свідчень ОСОБА_4 від 12.04.2019 року, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , справжність підпису на яких посвідчено секретарем Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області Кравчуком Л.В. та зареєстрованих в реєстрі за № 15, ОСОБА_1 , 1951 року народження дійсно проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 з березня місяця 2009 року, безперервно володіє і користується земельною ділянкою.

Як вбачається з письмових свідчень ОСОБА_5 від 12.04.2019 року, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , справжність підпису на яких посвідчено секретарем Скальської сільської ради Оратівського району Вінницької області Кравчуком Л.В. та зареєстрованих в реєстрі за № 16, ОСОБА_1 , 1951 року народження дійсно проживає в житловому будинку в АДРЕСА_1 з березня місяця 2009 року, безперервно володіє і користується земельною ділянкою.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд керується наступним.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності з ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 вказаної Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі Смірнова проти України ).

Ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує право на вільне володіння своїм майном: Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права .

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого не майнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.4 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації. Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України обставинами, які мають значення для справи, і, які повинен довести сам позивач ( ч.1 ст. 81 ЦПК України), є законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність ( тобто строк володіння).

Відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 9-14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав", при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга ст. 344 ЦК України).

Якщо особа, яка заявляє про давність володіння, заволоділа чужим майном на підставі договору з його власником (оренди, зберігання тощо), який після закінчення строку договору не пред`явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п`ятнадцять, а на рухоме майно - через п`ять років з часу спливу позовної давності за відповідними вимогами (частина третя статті 344 ЦК). При цьому строк позовної давності починає обчислюватись з моменту закінчення строку дії договору, якщо інший строк повернення речі не був установлений самим договором.

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року.

Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2001 року. При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю. Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, позивач з 2009 року по теперішній час проживає в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , також ОСОБА_1 відкрито користується вказаним вище житловим будинком з 2009 року по теперішній час. З 2009 року пройшло більше 10 років, коли позивач добросовісно, відкрито, безперервно володіє майном та продовжує добросовісно, відкрито, безперервно володіти житлом, тому в розумінні ст. 344 ЦК України набула право власності на це майно за набувальною давністю.

Таким чином, суд, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин справи та перевірки їх доказами, а також приймаючи до уваги повне і безумовне визнання позову відповідачем, та те, що задоволення позову не суперечить вимогам закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню з метою захисту права власності позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 55 Конституції України, ст.ст.15, 16, 328, 335, 344, 392 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 200, 206, 247, 258, 259, 265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, які розташовані по АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

Судові витрати залишити без відшкодування.

Копію рішення направити сторонам у справі згідно ч.5 ст. 272 ЦПК України.

Повний текст рішення суду оформлено та виготовлено 01.02.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Скальська сільська рада Оратівського району Вінницької області (вул Молодіжна, 18 а, с. Скала Оратівського району Вінницької області, 22616).

Суддя С.В. Климчук