Постанова

від 19.01.2021 по справі 904/2348/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2021 р. Справа№ 904/2348/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Козир Т.П.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 19.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 про залишення позову без розгляду (повний текст ухвали підписано 13.11.2020)

у справі №904/2348/20 (суддя Балац С.В.)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК

до 1) Дніпропетровська обласна державна адміністрація

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) державний реєстратор виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцев Антон Вадимович

2) Новоолександрівська сільська рада

про визнання припиненим договору оренди, скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и в:

У травні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД про визнання припиненим договору оренди, скасування запису, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 № 904/2348/20 залучено до участі у справі державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича та Новоолександрівську сільську раду в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 справу № 904/2348/20 передано на розгляд до господарського суду м. Києва за виключною підсудністю.

Під час розгляду справи у господарському суді м. Києва, позивач неодноразово звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, клопотанням про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду його клопотання про зменшення позовних вимог та клопотання про збільшення позовних вимог. Також, представником позивача було заявлено усне клопотання про розгляд клопотання про зміну предмета позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 позов залишено без розгляду.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, місцевий господарський суд виходив з того, що позивач зловживає своїми процесуальними правами, оскільки, неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення та оголошення перерви в підготовчому засіданні, для того щоб сформувати свої позовні вимоги, які в результаті не були чітко сформовані позивачем до 09.11.2020. За висновками суду першої інстанції, такі дії здійснювалися позивачем для навмисного та безпідставного затягування судового процесу.

Крім того, місцевий господарський суд вказав, що позивачем було необґрунтовано або штучно об`єднано позовні вимоги з метою зміни підсудності справи, та завідомо безпідставно залучено особу (Дніпропетровську обласну державну адміністрацію) як відповідача з тією самою метою.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК 21.11.2019 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 у справі №904/2348/20 і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник вказав, що місцевий господарський суд, не повно та не об`єктивно з`ясував усі фактичні обставини справи, не дослідив і не надав правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, а тому, на думку скаржника, така ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.

Позивач вказав, що під час розгляду справи у суді першої інстанції на стадії розгляду справи (підготовчого судового засідання) скористався наданим йому ч. 3 ст.46 ГПК України правом на зміну предмету позову. Зазначає, що не вчиняв будь-яких дій для затягування судового процесу, а навпаки намагався сформувати найбільш правильні та законні позовні вимоги для поновлення свого порушеного права.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу у справі №904/2348/20 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. з 17.12.2020 на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.12.2020 у справі №904/2348/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Козир Т.П., Тарасенко К.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 поновлено пропущений строк на звернення з апеляційною скаргою, відкрито апеляційне провадження за апеляційною Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2020, справу призначено до розгляду на 19.01.2021.

У відзиві на апеляційну скаргу, Дніпропетровська обласна державна адміністрація проти задоволення скарги заперечила, мотивуючи тим, що доводи, викладені у апеляційній скарзі, не відповідають фактичним обставинам, суперечать вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях позивача, а ухвала місцевого суду від 09.11.2020 прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з чим, відповідач-1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін.

Крім того, відповідач-1 звернувся з клопотанням про участь у судовому засіданні 19.01.2021 в режимі відеоконференції, проведення якої просив доручити Кіровському районному суду міста Дніпропетровська (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, просп. Пушкіна, 29).

Державний реєстратор виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцев Антон Вадимович у своїх письмових поясненнях просив відхилити подану апеляційну скаргу та залишити без змін оскаржувану ухвалу суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2021 клопотання Дніпропетровської обласної державної адміністрації про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, призначено справу №904/2348/20 до розгляду в режимі відеоконференції на 19.03.2021 о 13 год. 15 хв., доручено Кіровському районному суду міста Дніпропетровська забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

У судове засідання 19.01.2021 до Північного апеляційного господарського суду представники сторін не з`явилися. До Кіровського районного суду міста Дніпропетровська з`явився представник Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Позивач, відповідач-2 та треті особи про причини неявки у судове засідання суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202, ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки представники сторін, що не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, участь представників сторін у судовому засіданні судом обов`язковою не визнавалась.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасників судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Представник Дніпропетровської обласної державної адміністрації у судовому засіданні надав суду свої пояснення по справі в яких заперечив проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів зазначених у відзиві на скаргу. Представник відповідача, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, просив суд відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду слід скасувати з наступних підстав.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство комерційний банк ПРИВАТБАНК звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та товариства з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД в якому позивач просив суд:

- визнати припиненим договір оренди земельної ділянки, серія та номер: б/н. від 26.12.2007 року, кадастровий номер 1221486200:01:140:0027, площею 3,6824 га, яка знаходиться за адресою:Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с/рада Новоолександрівська, Комплекс будівель та споруд №100 (сто), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД та Дніпропетровською районною державною адміністрацією;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 33585116 про державну реєстрацію право оренди земельної ділянки, Підстава виникнення: договір оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 26.12.2007, видавник: Дніпропетровська районна державна адміністрація-Товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД , Підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49072164 від 08.10.2019 16:38:59, Зайцев Антон Вадимович, Виконавчий комітет Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, Дніпропетровська обл.;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну державну адміністрацію (місцезнаходження: м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, 49004, код ЄДРПОУ: 00022467) розглянути клопотання АТ КБ ПРИВАТБАНК (місцезнаходження: вул. Ерушевського, ІД, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ: 14360570) про надання земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:140:0027, площею 3,6824 га., яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, с/рада Новоолександрівська, Комплекс будівель та споруд №100 (сто) у користування АТ КБ ПРИВАТБАНК , шляхом винесення рішення, відповідно до норм чинного законодавства.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.05.2020 № 904/2348/20 залучено до участі у справі державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева Антона Вадимовича та Новоолександрівську сільську раду в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2020 справу № 904/2348/20 передано на розгляд до господарського суду м. Києва за виключною підсудністю.

Під час розгляду справи у господарському суді м. Києва, позивач звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, клопотанням про збільшення розміру позовних вимог, клопотанням про зменшення розміру позовних вимог.

У підготовчому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду його клопотання про зменшення позовних вимог та клопотання про збільшення позовних вимог. Також, представником позивача було заявлено усне клопотання про розгляд клопотання про зміну предмета позову.

У заяві про зміну предмета позову, позивачем доповнено позов вимогою, стосовно визнання незаконним рішення державного реєстратора Зайцева Антона Вадимовича (місцезнаходження: 51473, Дніпропетровська обл., Павлоградський район, с. Межиріч, пр-к. Виконкомівський, буд. 1) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 49072164 від 08.10.2019 16:38:59, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право оренди земельної ділянки, кадастровий номер 1221486200:01:140:0027, площею 3.6824 га, орендар: товариство з обмеженою відповідальністю ПРИВАТБУД , код ЄДРПОУ: 31540655, орендодавець: Дніпропетровська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ: 04052264.

Залишаючи позовну заяву без розгляду місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позивач у процесі розгляду справи зловживає своїми процесуальними правами, оскільки, позивач неодноразово звертався до суду з клопотаннями про відкладення та оголошення перерви в підготовчому засіданні, для того щоб сформувати свої позовні вимоги, які в результаті не були чітко сформовані. Зазначені дії позивача, на думку суду, здійснювалися для навмисного та безпідставного затягування судового процесу.

Крім того суд вказав, що позовні вимоги до Дніпропетровської обласної державної адміністрації були заявлені з метою передачі справи № 904/2348/20 на розгляд до господарського суду м. Києва, за правилами виключної підсудності в порядку ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, а позовні вимоги пред`явлені до відповідача-2, повинні розглядатися господарським судом Дніпропетровської області, у зв`язку з чим виникає конфлікт підсудностей.

До того ж, суд зазначив, що враховуючи заяву позивача про зміну предмету позову, виникають позовні вимоги до державного реєстратора Зайцева Антона Вадимовича, який є третьою особою у справі, а не відповідачем.

Однак, з висновками суду першої інстанції про те, що позивач зловживає своїми процесуальними правами колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.08.2020 справу № 904/2348/20 прийнято до провадження суддею та призначено підготовче засідання у справі на 31.08.2020.

28.08.2020 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання та проведення засідання в режимі відеоконференції.

31.08.2020 від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру позовних вимог. Підготовче засідання було відкладено на 23.09.2020.

23.09.2020 у судове засідання з`явився представник позивача, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 21.10.2020 (протокол судового засідання від 23.09.2020).

Ухвалою від 12.10.2020 клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено.

21.10.2020 від позивача надійшло клопотання про витребування доказів та клопотання про збільшення розміру позовних вимог.

21.10.2020 у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 09.11.2020.

23.10.2020 від позивача повторно надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 03.11.2020 клопотання позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду було задоволено.

09.11.2020 підготовче засідання відбулося з представником позивача в режимі відеокнференції поза межами приміщення суду.

В підготовчому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду його клопотання про зменшення позовних вимог та клопотання про збільшення позовних вимог. Також, представником позивача було заявлено усне клопотання про розгляд клопотання про зміну предмета позову.

Положеннями ст. 42 ГПК України визначено права та обов`язки учасників справи зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

До того ж, у відповідності до ч.1, 4 ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Частиною 1 ст. 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Кожен учасник судового процесу має визначені чинним законодавством процесуальні права та обов`язки. Об`єктивний вияв реалізації права знаходить свій прояв виключно в активних діях. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи, що також впливає на права інших учасників судового процесу стосовно безперешкодного і своєчасного вирішення спору. Правова конструкція зловживання правом передбачає, насамперед, активні дії учасників судового процесу та їх представників, що знаходять свій прояв у здійсненні процесуальних дій чи поданні процесуальних документів.

Частиною 2 ст. 43 ГПК України наведено перелік дій, які суд може визнати зловживанням процесуальними правами, що суперечать завданню господарського судочинства, проте, як вбачається із змісту цієї статті, зазначена норма не встановлює виключний перелік дій, які можуть розцінюватися судом як зловживання правом.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх, особистих цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Оскільки, позивач скористався наданим йому правом та звертався до суду з клопотанням і заявами які він вважав за необхідно подати враховуючи обставини, які змінилися у позивача з часу звернення його з позовом до суду, судова колегія вважає необгрунтованими висновки суду першої інстанції про зловживання позивачем своїми процесуальними правами з метою навмисного затягування судового процесу та штучного об`єднання позовних вимоги з метою зміни підсудності справи.

За приписами частини 3 статті 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

У контексті приписів статтей 161, 169 ГПК України та статті 43 ГПК України, місцевий господарський суд мав право залишити без розгляду саме подані позивачем заяви та клопотання у разі коли, на думку суду, такі дії позивача визнаються судом зловживанням процесуальними правами.

При цьому, підстави для залишення позову без розгляду передбачені частиною 1 статті 226 ГПК України, приписи якої є імперативними.

В даному випадку у місцевого господарського суду були відсутні підстави залишати без розгляду саме позовну заяву, враховуючи при цьому, що позивач користувався своїми процесуальними правами визначеними статтями 42, 46 ГПК України.

Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, колегією суддів не встановлено обставин зловживання позивачем своїми правами та обов`язками. Звертаючись до суду з клопотаннями та заявами, позивач користувався процесуальними правами наданими Господарським процесуальним кодексом України.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що викладені позивачем доводи в обґрунтування апеляційної скарги є обґрунтованими, такими що відповідають обставинам справи, а тому підлягають задоволенню. Ухвала суду першої інстанції від 09.11.2020 про залишення позову без розгляду прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду та направлення справи на розгляд до місцевого суду, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПРИВАТБАНК на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 про залишення позову без розгляду у справі №904/2348/20 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 про залишення позову без розгляду у справі №904/2348/20 - скасувати.

3. Матеріали справи №904/2348/20 повернути до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття на яку може бути подано касаційну скаргу в порядку, строки та у випадках передбачених ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 01.02.2021 (після виходу судді з відпустки).

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Т.П. Козир

К.В. Тарасенко