Постанова

від 26.01.2021 по справі 917/609/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р. Справа № 917/609/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Попков Д.О. , суддя Пушай В.І.,

за участі секретаря судового засідання Пронози А.П.,

за участі:

прокурора - Трофіменко, посвідення №058452 від 03.12.2020;

позивача- Лисанець А.Ф., довіреність № 04-84/2/26 від 04.01.2021;

відповідача - не з`явився;

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ТОВ "Супра - ЛТД" (вх. № 3036П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року (повний текст складено 21.09.2020) у справі № 917/609/20

за позовом Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради, м. Полтава,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супра - ЛТД",

про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2020 року Полтавська місцева прокуратура Полтавської області в інтересах держави в особі Полтавської міської ради звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Супра - ЛТД" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 59525,46 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади, не оформив та не зареєстрував речові права на землю, не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе грошові кошти у розмірі орендної плати.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 10.09.2020 у справі № 917/609/20 (суддя Сірош Д.М.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати в сумі 59525,46 грн та 2102,00 грн витрат по сплаті судового збору.

ТОВ "Супра - ЛТД" (відповідач) 27.10.2020, тобто після спливу встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, засобами поштового зв`язку звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, відшкодувати судовий збір за подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при стягненні безпідставно бережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 122/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 16.11.2019 у справі № 922/3607/18).

Разом з цим, як зазначає відповідач, у справі відсутня технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якої є необхідними при визначенні суми грошових коштів, які на думку прокурора, відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою. Поряд з цим в акті з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства від 15.02.2020, затвердженого рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 37 від 12.02.2020, позовній заяві та додатках до неї документах відсутній саме розрахунок збитків, отже не є зрозумілим, яким чином розрахована сума збитків. Крім того, ані прокурором, ані позивачем не надано витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 5310136400:03:001:0108, розташованої за адресою: вул. Дружби, 5, м. Полтава. Зазначена обставина, на думку відповідача, свідчить про відсутність належного доказу правомірності та обґрунтованості нарахування заявленої суми до стягнення.

Також зазначає, що комісією при складанні акту з визначення та відшкодування збитків вирішувалось питання саме щодо відшкодування збитків, завданих позадоговірним використанням земельної ділянки (збитків, заподіяних

територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства), а не щодо витребування безпідставно набутого майна, тоді як ці правові інститути мають різну правову природу та підпадають під різне нормативно-правове обґрунтування.

Крім того, зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про внесення спірної земельної ділянки площею 681 кв. м по вул. Дружби, 5, у м. Полтаві, до Державного земельного кадастру. Отже, ані прокурором, ані позивачем не надано доказів того, що земельна ділянка загальною площею 681 кв. м по вул. Дружби, 5, у м. Полтаві, за користування якою прокурор в інтересах Полтавської міської ради просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права в розумінні ст.ст. 79, 79-1 Земельного кодексу України протягом періоду з 05.02.2017 по 04.02.2020.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 у справі № 917/609/20 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою відповідача та призначено справу до розгляду на 03.12.2020 об 12:00 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 15.12.2020 о 12:30 год.

11.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Барбашової С.В. та 15.12.2020 у зв`язку з відпусткою судді Істоміної О.А. проведено повторні автоматичні розподіли справи № 917/609/20 та для розгляду зазначеної справи визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Пелипенко Н.М., суддя Попков Д.О., суддя Пушай В.І.

За вимогами ч. 14 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду, розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 26.01.2021 об 11:00 год.

Представник відповідача в судових засіданнях 24.11.2020 та 17.12.2020 підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№11945 від 02.12.2020), з урахуванням додаткових пояснень до відзиву (вх.№1001 від 26.01.2021), та його представник в судових засіданнях 03.11.2020 та 26.01.2021 проти її доводів заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що ТОВ Супра-ЛТД , будучі власником об`єкту нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Дружби 5, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 10.10.2012, не вчинило дій щодо оформлення права користування спірною земельною ділянкою в подальшому, а тому відповідач користується даною земельною ділянкою без достатніх правових підстав та безпідставно зберіг у себе кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування нею.

Також зазначає, що спірна земельна ділянка, правовідносини щодо встановлення та закріплення меж якої в натурі на місцевості виникли у 1999 році на підставі виконаного Полтавським відділом Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Технічного звіту з інвентаризації землекористування, тобто до 2004 року, у відповідності до чинного станом на 1999 рік порядку реєстрації прав на земельні ділянки, є такою, що вже була сформованою. Поряд з цим, встановлений статтею 79-1 земельного кодексу України та Законом України Про державний земельний кадастр порядок реєстрації прав на земельні ділянки набрав чинності пізніше - 07.08.2011 року, а тому зазначені норми законодавства не можуть бути застосовані до правовідносин формування спірної земельної ділянки як об`єкта цивільних прав.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу (вх.№12603 від 15.12.2020), письмових поясненнях (вх.№1037 від 26.01.2021) та в судових засіданнях 03.11.2020, 15.12.2020 та 26.01.2021 проти її доводів заперечує, просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що Полтавським міським управлінням земельних ресурсів та земельного кадастру виконавчого комітету Полтавської міської ради здійснено розрахунок збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства ТОВ Супра-ЛТД під час користування земельною ділянкою на підставі Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-13/196 від 26.12.2011, виготовленого на клопотання відповідача, з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, в порядку, встановленому Податковим кодексом України (копії клопотання та витягу додаються).

Також зазначає, що 2006 рішенням виконавчого комітету Полтавської міської ради № 104 від 10.03.2006 Про оформлення права користування земельними ділянками) ТОВ Супра-ЛТД затверджено технічну документацію із землеустрою та оформлено право користування нею за відповідачем і подальшим укладенням відповідного договору оренди на цю земельну ділянку. При цьому, з урахуванням положень пункту 9 та абзацу 4 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, права на які були зареєстровані до 1 січня 2013 року (у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі) і кадастрові номери щодо яких були визначені, але не присвоєні до 1 січня 2013 року, вважаються такими, яким присвоєні кадастрові номери. Також, частиною З ст. З Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що права на земельні ділянки та інще нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними навіть у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Отже спірна земельна ділянка у період, за який позивачем нараховано суму безпідставно збережених коштів, та на даний час визначена як об`єкт цивільних прав і права на неї за увесь цей період визнаються дійсними незалежно від факту внесення даних про неї до Державного кадастру України.

Окрім цього, стверджує, що ТОВ Супра-ЛТД маючи у власності об`єкт нерухомого майна за адресою: м.Полтава, вул. Дружби 5, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 10.10.2012, не вчинило жодних дій, направлених на продовження терміну дії останнього і матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем права користування земельною ділянкою, зокрема укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з відповідною радою та державної реєстрації такого права. Отже, земельна ділянка використовується відповідачем без достатніх правових підстав, і при цьому, останній безпідставно зберіг у себе кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування нею. З урахуванням наведеного, прокурор зауважує, що правовідносини, з яких виник спір у даній справі, носять кондикційний, а не деліктний характер.

Представник відповідача в судове засідання 26.01.2021 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце його проведення, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштові повідомлення №61022 про вручення йому копій ухвали, якою було призначено розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників в судове засідання 26.01.2021 судом обов`язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу відповідача в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами за відсутністю представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, відзиві на апеляційну скаргу, додаткових пояснень до відзиву, письмових пояснень сторін та прокурора, перевіривши в межах вимог апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як свідчать матеріали справи та було правильно встановлено господарським судом першої інстанції, Полтавською місцевою прокуратурою Полтавської області, за результатами вивчення законності користування земельними ділянками на території м. Полтави установлено, що 10.10.2012 Полтавською міською радою та ТОВ «Супра-ЛТД» укладено договір оренди земельної ділянки площею 6188 кв. м з кадастровим номером 5310136400:03:0001:0108.

Відповідно до пункту 2.1 договору частка земельної ділянки Орендаря визначено пропорційно частці власності на будівлі і становить 681 кв. м.

Термін дії договору з 18.09.2012 по 18.09.2015.

Договір зареєстровано у виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди землі вчинено запис від 17.10.2012 за № 697-П.

Відповідно до акту приймання-передачі в оренду земельної ділянки за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5, зазначена земельна ділянка була передана орендареві.

Відповідно до умов договору, орендна плата за користування земельною ділянкою становить 3 відсотки від нормативно-грошової оцінки, тобто 10458,52 грн.

Як зазначає позивач у позовній заяві, земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди, на даний час продовжує використовуватися відповідачем, оскільки на вказаній земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна, який належить на праві приватної власності ТОВ «Супра-ЛТД» . Дана обставина підтверджується інформацією № 23276147 з Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якої, нежитлові приміщення за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5 належать на праві приватної власності ТОВ «Супра-ЛТД» відповідно до договору купівлі-продажу, серія та номер BBC №011074 від 25.03.2004.

Згідно з пунктом 4.8 вказаного договору у разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за фактичний період користування землею і до моменту укладання нового договору Орендар повинен вносити орендну плату за земельну ділянку в розмірах, визначених договором.

Як зазначає позивач, до 2017 року включно ТОВ «Супра-ЛТД» продовжувало подавати до ГУ ДФС у Полтавській області податкові декларації з плати за землю, однак на даний час, будь-які податкові декларації з плати за землю не подаються. Так, з податкової декларації з плати за землю за 2015 рік ТОВ «Супра- ЛТД» декларує відомості про земельну ділянку, площею 681 кв. м, яка належить останньому на праві користування відповідно до договору до договору оренди землі від 10.10.2012.Однак у податкових деклараціях з плати за землю за 2016-2017 роки ТОВ «Супра-ЛТД» не декларує будь-яких земельних ділянок, які належать останньому на праві користування, в т. ч. і земельну ділянку за адресою: м. Полтава, вул. Дружби, 5. Відповідач на даний час не сплачує за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Дана обставина також підтверджується листом ГУ ДФС у Полтавській області від 20.08.2019 №35520/10/16-31-12-03-28, в якому вказано, що TOB Супра-ЛТД» (податковий номер 23276147) на даний час не сплачує орендну плату за земельну ділянку по вул. Дружби, 5, м. Полтава, площею 681 кв. м.

Отже, як стверджує позивач, ТОВ «Супра-ЛТД» , маючи у власності об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Полтава, вул. Дружби 5, після закінчення терміну дії договору оренди землі від 10.10.2012, не вчинило жодних дій, направлених на продовження терміну дії останнього. На даний час жодне речове право за відповідачем на земельну ділянку, що розташована під об`єктами нерухомості, які належать останньому на праві власності, не зареєстровано.

Таким чином, на думку позивача, спірна земельна ділянка використовується відповідачем без достатніх правових підставі при цьому, відповідач безпідставно зберіг у себе кошти у вигляді несплаченої орендної плати за користування нею.

Посилаючись на дані обставини, позивач звернувся із позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 59525,46 грн.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач є власником нерухомого майна, яке знаходиться на спірній земельній ділянці, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем як власником будівлі права користування земельною ділянкою під нею, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Полтавською міською радою та державної реєстрації такого права. Отже, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Поряд з цим, місцевий господарський суд зауважив, що хоча згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 25.04.2016 дані щодо присвоєння кадастрового номера спірній земельній ділянці відсутні, проте з виготовленого у 1999 році Полтавським відділом Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Технічного звіту по інвентаризації землекористування земельної ділянки площею 6187,58 кв. м по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, встановлено та закріплено межі вказаної земельної ділянки в натурі на місцевості, тобто земельна ділянка вважається сформованою, Поряд з цим, що згідно з частиною 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номеру. Зважаючи на дані обставини, господарський суд першої інстанції визнав необґрунтованими доводи відповідача про те, що спірна земельна ділянка площею 688 кв. м по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві кадастровий номер 5310136400:03:001:0108 не сформована та не може бути об`єктом цивільних прав у спірних правовідносинах.

Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із таким висновком господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 80 Земельного Кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статей 122, 123, 124 Земельного Кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.

В силу статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком цє обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Як правильно зазначив господарський суд першої інстанції у своєму рішенні, відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини першої статті 21 Закону України "Про оренду землі" визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного Кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому згідно з пунктом "д" частини першої статті 156 цього Кодексу власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Частина перша статті 93 Земельного Кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Предметом позову в даній справі є стягнення з власника нежитлових будівель безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати на підставі статей 1212, 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав, земельною ділянкою, на якій, як стверджує позивач, ці нежитлові будівлі та будівельні конструкції розміщені.

У позовній заяві підставами позову позивач зазначив, що відповідач за відсутності діючого договору оренди земельної ділянки не сплачував орендні платежі за користування земельною ділянкою, а тому безпідставно зберіг кошти за рахунок позивача, які зобов`язаний повернути на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Отже, як цілком обґрунтовано зазначив суд першої інстанції, позивач мав надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства та реальної можливості передачі позивачем цієї земельної ділянки в оренду відповідно до Закону України "Про оренду землі" у зазначений період, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів) основою для визначення розміру якої для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, оформлена як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Як встановлено приписами частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 ЗК України, України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Зазначені обставини, з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст. 3, 21 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Таким чином, для вирішення даного спору, слід встановити, чи є земельна ділянка, безпідставне використання якої є підставою даного позову, сформованим об`єктом цивільних прав в розумінні ст. 79-1 Земельного Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.08.2004 на виконання рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради №176 від

21.07.2004. між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та ТОВ Супра-ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки пл. 6188 кв.м. по вул..Дружба, 5 у м. Полтава кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, яка перебуває у спільному користуванні співвласників об`єкту нерухомого майна розміщеного на вказаній земельній ділянці, з часткою ТОВ Супра-ЛТД

визначеною пропорційно частки прав власності становить 681 кв.м. Строком з 21.07.2004 по 21.07.2005.

Рішенням Виконавчого комітету Полтавської міської ради Про оформлення правкористування земельними ділянками від 10.03.06. № 104 продовжено право спільної оренди строком на 1 рік земельної ділянки пл.0,6188 га за адресою вул. Дружби, 5 землекористувачам, в тому числі і ТОВ Супра-ЛТД.

23.03.2006 на виконання рішення Виконавчого комітету Полтавської міської ради №104 від 23.03.2006. між Виконавчим комітетом Полтавської міської ради та ТОВ Супра-ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки пл. 6188 кв.м. по вул..Дружба, 5 у м. Полтава, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, яка перебуває у спільному користування співвласників об`єкту нерухомого майна розміщеного на вказаній земельній ділянці, з часткою ТОВ Супра-ЛТД визначеною пропорційно частки прав власності становить 681 кв.м. строком з 10.03.2006 по 10.03.2006.

Підпунктом р п. 2 Рішенням двадцять сьомої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 23.04.2008 продовжено право спільної оренди строком на З роки земельної ділянки пл.0,6188 га за адресою вул. Дружби, 5, землекористувачам, в тому числі і ТОВ Супра-ЛТД.

09.09.2008р. на виконання рішення двадцять сьомої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права на користування земельними ділянками від 23.04.2008 між Полтавською міською радою та ТОВ Супра-ЛТД було укладено договір оренди земельної ділянки пл. 6188 кв.м. по вул..Дружба, 5 у м. Полтава, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, яка перебуває у спільному користуванні співвласників об`єкту нерухомого майна розміщеного на вказаній земельній ділянці, з часткою ТОВ Супра-ЛТД визначеною пропорційно частки прав власності становить 681 кв.м. Строком з 23.04.2008р.по 23.04.2011р.

Підпунктом і п. 2 Рішення двадцять сьомої сесії Полтавської міської ради п`ятого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права на користування земельними ділянками від 14.07.2011р. продовжено право спільної оренди строком на 1 рік земельної ділянки пл. 0,6188 га за адресою вул. Дружби, 5 (землі житлової та громадської забудови), землекористувачам, в тому числі і ТОВ Супра-ЛТД.

25.01.2012. на виконання рішення двадцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 14.07.2011р. між Полтавською міською радою та ТОВ Супра-ЛТД було укладено Договір оренди землі щодо спільного користування ТОВ Супра-ЛТД , належній на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава ,земельній ділянці площею 6188 кв.м. по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, пропорційно розміру часток ТОВ Супра-ЛТД у праві спільної часткової власності на будівлю (споруду) розміщену на вказаній земельній ділянці, та відповідно встановлено плату ТОВ Супра- ЛТД пропорційно частці власності на будівлі, а саме пл.681 кв.м., для експлуатації та обслуговування складських приміщень. Строком з 14.07.2011р. по 14.07.2012р.

Пунктом 21 Рішення двадцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 18.09.2012р. продовжено право спільної оренди строком на 3 роки земельної ділянки загальною площею 0,6188 га за адресою вул. Дружби, 5 (землі житлової та громадської забудови), землекористувачам, в тому числі і ТОВ Супра-ЛТД.

10.10.2012 на виконання вищезазначеного Рішення двадцять шостої сесії Полтавської міської ради шостого скликання Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками від 18.09.2012 між Полтавською міською радою та ТОВ Супра-ЛТД було укладено Договір оренди землі щодо спільного користування ТОВ Супра-ЛТД належної на праві комунальної власності територіальній громаді м. Полтава, земельної ділянки площею 6188 кв.м. по вул. Дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108,пропорційно розміру часток ТОВ Супра-ЛТД у праві спільної часткової власності на будівлю (споруди) розміщену на вказаній земельній ділянці, та відповідно встановлено плату ТОВ Супра-ЛТД пропорційно частці власності на будівлі, а саме пл.681 кв.м., для експлуатаціїта обслуговування складських приміщень. Строком з 18.09.2012 по 18.09.2015.

10.10.2012. Полтавською міською радою та ТОВ Супра-ЛТД було складено акт приймання-передачі в оренду частки земельної ділянки визначеної пропорційно частці власності на будівлі 681 кв.м. за адресою: вул. Дружби, 5 у м. Полтава.

Зазначений договір зареєстрований у виконавчому комітет Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів договорів оренди

землі вчинено запис № 697-П від 17.10.2012.

У листі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 25.04.2016 зазначено, що в Держаному фонді документації із землеустрою дані щодо правовстановлюючого документа, що посвідчує право власності чи право користування земельною ділянкою та присвоєння кадастрового номера відсутні.

01.01.2013 набрав чинності Закону України Про Державний земельний кадастр , яким було запроваджено обов`язковість внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Як вбачається з виготовленого у 1999 році Полтавським відділом Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст і геоінформатики Технічного звіту по інвентаризації землекористування земельної ділянки площею 6187,58 кв. м по вул. дружби, 5 у м. Полтаві, кадастровий номер 5310136400:03:001:0108, встановлено та закріплено межі вказаної земельної ділянки в натурі на місцевості, тобто земельна ділянка вважається сформованою (копія Технічного звіту в матеріалах справи, (а.с.110-136).

До того ж, згідно з частиною 2 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

При цьому, згідно з частиною З ст. З Закону України Про Державний земельний кадастр права на земельні ділянки та інше нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 січня 2013 р., визнаються дійсними навіть у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення. Або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр до 1 січня 2013 року державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки. Реєстрація державних актів на право власності здійснюється у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Абзацом 4 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр визначено, що у разі якщо кадастрові номери земельних ділянок були визначені (в тому числі на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку), але не присвоєні до 1 січня 2013 року, такі кадастрові номери вважаються присвоєними, а земельні ділянки - зареєстрованими у Державному земельному кадастрі.

Отже, на час укладення договорів оренди, за якими відповідач тривалий час орендував спірну земельну ділянку, Закон України Про Державний земельний кадастр ще не набрав чинності і права на спірну земельну ділянку було зареєстровано тільки у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, а кадастровий номер цієї земельної ділянки- 5310136400:03:001:0108 був лише визначений на підставі технічної документації із землеустрою. Отже, з урахуванням положень наведених норм спірна земельна ділянка вважається такою, якій присвоєно відповідний кадастровий номер.

Враховуючи викладене, спірна земельна ділянка протягом періоду з 05.02.2017 по 04.02.2020 вже була сформована як об`єкт цивільних прав та вважалася такою, якій присвоєно відповідний кадастровий номер.

Також в матеріалах справи наявний витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: м. Полтава вул. Дружби, 5 площею 681 кв.м від 26.12.2011 №28-13/196, згідно з яким нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки складає 348617,52 грн., та довідки Управління земельних ресурсі та земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017- 2019 роки на підставі якої було розраховано суму безпідставно збережених відповідачем коштів

Отже є необгрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі про те, що у справі відсутня технічна документація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відомості з якої є необхідними при визначенні суми грошових коштів, які, на думку прокурора, відповідач мав сплатити за користування земельною ділянкою.

Як правильно встановив господарський суд першої інстанції, відповідач є власником нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, поряд з цим, матеріали справи не містять доказів належного оформлення власником будівлі права користування земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідного договору оренди з Полтавською міською радою та державної реєстрації такого права.

Отже відповідач як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, а тому на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки.

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що комісією при складанні акту з визначення та відшкодування збитків вирішувалось питання саме щодо відшкодування збитків, завданих позадоговірним використанням земельної ділянки (збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства), а не щодо витребування безпідставно набутого майна, тоді як ці правові інститути мають різну правову природу та підпадають під різне нормативно-правове обґрунтування.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання відповідача необґрунтованими, зважаючи на таке.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Зі змісту позовної заяви у даній справі вбачається, що позивач в обґрунтування підстав позову посилається на обставини користування відповідачем спірною земельною ділянкою без належного оформлення права землекористування.

При цьому у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 59525,46 грн саме як безпідставно збережені кошти та посилається на норми статей 1212 - 1214 ЦК України, які регулюють кондикційні, а не деліктні правовідносини.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Великої палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (пункт 65), до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів ст.ст. 152,156 Земельного Кодексу України та ч. 2 ст. 22 та ст. 1166 Цивільного Кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи порушення прав власника земельної ділянки. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна. Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Отже, як предмет позову, так і його підстави свідчать про його кондикційний характер, тоді як складання комісією позивача акту з визначення та відшкодування збитків, заподіяних територіальній громаді внаслідок порушення земельного законодавства від 05.02.2020, свідчить лише про використання позивачем методики визначення збитків для визначення суми безпідставного збагачення, яка носить суто технічний характер та не впливає на предмет та підстави позову.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення , повністю з`ясував обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому підстави для скасування зазначеної ухвали відсутні.

Оскільки апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, то, з урахуванням положень статті 129 ГПК України, здійснені ним судові витрати за апеляційною скаргою відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 129, 270, 271, 180, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "Супра - ЛТД" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 10 вересня 2020 року по справі № 917/609/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.02.2021.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя Д.О. Попков

Суддя В.І. Пушай