Рішення

від 02.02.2021 по справі 912/3542/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 рокуСправа № 912/3542/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/3542/20

за позовом Фермерського господарства "Олена", 28310, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. Садова, 17,

до відповідача Державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни, 28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, вул. Шкільна, 4,

та Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, 25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26,

за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою, зобов`язання здійснити державну реєстрацію

представники:

від позивача - Ковальов Д.І., довіреність від 02.10.2020 № б/н;

від відповідача 1 - участі не брали;

від відповідача 2 - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Олена" до державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни про:

- визнання за Фермерським господарством "Олена" (код 23695708) права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га, розташованою на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що була надана засновнику (голові) господарства ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР 0000086;

- зобов`язання державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни здійснити державну реєстрацію права постійного користування ФГ "Олена" на зазначену земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у вересні поточного року Фермерське господарство "Олена" звернулось до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно стосовно здійснення державної реєстрації права постійного користування господарства земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га. Однак, державний реєстратор Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор М.О., листом від 14.09.2020 № б/н відмовив у здійсненні державної реєстрації права постійного користування. Зазначена відмова обґрунтована тими обставинами, що з поданих Фермерським господарством "Олена" документів, зокрема державного акту на право постійного користування серії КР № 0000086, неможливо встановити факт набуття господарством права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га.

Оскільки здійснити державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га у встановленому законом порядку не має можливості, Фермерське господарство "Олена" звернулося до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою від 06.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/3542/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.11.2020 на 14:00. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 . Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

16.11.2020 до господарського суду від гр. ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення від 13.11.2020 № б/н, в яких третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача визнає пред`явленні позовні вимоги в повному обсязі. Після отримання ним в липні 1997 року державного акту серії КР 0000086 на право постійного користування земельною ділянкою, розташованою на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, площею 50,00 га, для ведення селянського (фермерського) господарства та здійснення державної реєстрації селянського (фермерського) господарства "Олена", на підставі цього землекористування, фактично зазначеною земельною ділянкою він особисто не користувався, а використання її за цільовим призначенням здійснювалось виключно господарством.

Гр. ОСОБА_1 повідомляє, що в нього відсутні будь-які засоби виробництва, необхідні для ведення фермерського господарства, як то виробничі або складські приміщення, сільськогосподарська техніка, інвентар. Всі вказані вище елементи матеріальної бази господарювання та вироблення товарної сільськогосподарської продукції також перебувають у власності саме Фермерського господарства "Олена", як юридичної особи.

В зв`язку з чим, зважаючи на обґрунтування позовних вимог, гр. ОСОБА_1 просить позов Фермерського господарства "Олена" задовольнити в повному обсязі. Судовий розгляд справи № 912/3542/20 просить проводити за його відсутності.

16.11.2020 до господарського від державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор Марини Олександрівни надійшла заява від 16.11.2020 № б/н про визнання позову, в якій відповідач на підставі ст. 191 Господарського процесуального кодексу України повідомляє суд, що пред`явлені позовні вимоги визнає в повному обсязі, судовий розгляд справи №912/3542/20 просить проводити за його відсутності.

26.11.2020 суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 26.11.2020 на підставі ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в підготовчому засіданні по розгляду справи № 912/3542/20 до 09.12.2020 на 16:00 год.

09.12.2020 до господарського суду від Фермерського господарства "Олена" надійшло клопотання від 03.12.2020 № б/н про залучення співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області.

09.12.2020 господарський суд продовжив підготовче засідання.

Ухвалою від 09.12.2020 задоволено клопотання Фермерського господарства "Олена" від 03.12.2020 № б/н про залучення співвідповідача. Залучено до участі у справі № 912/3542/20 в якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 912/3542/20 на тридцять днів. Відкладено підготовче засідання у справі № 912/3542/20 до 13.01.2021 на 11:00 год.

18.12.2020 до господарського суду від представника Фермерського господарства "Олена" надійшло клопотання від 15.12.2020 № б/н про приєднання до матеріалів справи квитанції відділення поштового зв`язку та опису вкладення у цінний лист на доказ направлення позовної заяви із доданими до неї документами на адресу відповідачів та третьої особи.

Ухвалою від 13.01.2021 закрито підготовче провадження у справі № 912/3542/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.02.2021 на 11:00 год.

02.02.2021 суд відкрив розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 02.02.2021 брав участь уповноважений представник позивача.

Інші учасники провадження були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, однак правом на участь у судовому засіданні не скористались.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду справи, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 02.02.2021 за відсутності представників відповідачів та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

На підставі розпорядження Петрівської районної державної адміністрації Петрівського району Кіровоградської області №327-р від 26.06.1997, ОСОБА_1 одержав державний акт на право постійного користування землею серії КР № 0000086, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №115, відповідно до якого йому надана в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельна ділянка площею 50,0 га, яка розташована на території Чечеліївської сільської ради (а.с. 5).

28.07.1997 зареєстровано Селянське (фермерське) господарство "Олена", що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 836541 (а.с. 6, 8).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельні ділянку, зазначена земельна ділянка має кадастровий номер 3524986600:02:000:9216, цільове призначення 01.02 для ведення фермерського господарства, площа 50,00 га (а.с. 9-11).

Станом на 02.10.2020 згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, земельна ділянка з кадастровим номером 3524986600:02:000:9216 площею 50 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства належить на праві власності державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, право постійного користування належить ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що у вересні 2020 року Фермерське господарство "Олена" звернулося до державного реєстратора речових прав на нерухоме майно стосовно здійснення державної реєстрації права постійного користування господарства земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га.

Однак, державний реєстратор Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області Григор М.О., листом від 14.09.2020 № б/н відмовив у здійсненні державної реєстрації права постійного користування. Зазначена відмова обґрунтована тими обставинами, що з поданих Фермерським господарством "Олена" документів, зокрема державного акту на право постійного користування серії КР № 0000086, неможливо встановити факт набуття господарством права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га.

Позивач вважає, що з моменту створення селянського (фермерського) господарства "Олена" відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до селянського (фермерського) господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно, як суб`єкт підприємницької діяльності, могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно, з часу державної реєстрації цього господарства, воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення селянського (фермерського) господарства отримав його засновник, у зв`язку з чим, просить визнати за ним право постійного користування спірною земельною ділянкою та зобов`язати державного реєстратора здійснити державну реєстрацію права постійного користування ФГ "Олена" на зазначену земельну ділянку.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 50,00 га за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону від 23 липня 1993 року № 3312-ХІІ, на момент створення СФГ "Олена"; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягало у 30-денний строк державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку, тобто за місцем розташування земельної ділянки. Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) й одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набувало статусу юридичної особи.

Звідси законодавством, чинним на момент створення СФГ "Олена", було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності СФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України № 937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992 року), яка діяла до 01.01.2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору по суті позивач Селянське (фермерське) господарство "Олена" продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Враховуючи викладене, а також зважаючи на відмову у здійсненні реєстрації права постійного користування земельною ділянкою за фермерським господарством, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за СФГ "Олена" права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га, розташованою на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що була надана засновнику (голові) господарства ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР 0000086 має бути задоволена.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухоме майно - земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Частиною 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені повноваження органу державної реєстрації прав, відповідно до якої орган державної реєстрації прав: проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації, забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом, забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію, та сторін (сторони) правочину, згідно з яким відбувається державна реєстрація виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; відповідність даних про наявність (або відсутність) інформації та/або відповідних документів, що свідчать про накладення (зняття) заборони (арешту) або інших обтяжень, що перешкоджають державній реєстрації прав, у тому числі відсутність встановлених законом заборон на відчуження нерухомого майна; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; внесення записів до Державного реєстру прав; видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього закону; надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначені підстави відмови в державній реєстрації прав та обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена (ч. 4 ст. 24 Закону).

Згідно ч. 3 ст. 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів

З огляду на вказані норми права, суд вважає безпідставною відмову державного реєстратора у проведенні державної реєстрації прав позивача на земельну ділянку.

Разом з цим, як встановлено ч. 4 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора, пов`язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Державна реєстрація є дискреційним повноваженням державного реєстратора, яка проводиться відповідно до визначених законом етапів, вчиненню реєстраційних дій передує перевірка поданих документів на їх відповідність вимогам законодавства. Суд не може зобов`язати здійснити державну реєстрацію права за обставин, коли достеменно не встановлено, що усі подані документи є належним чином оформленими, а усі етапи їх перевірки - завершені.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що з метою захисту порушеного права позивача необхідно зобов`язати державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області здійснити державну реєстрацію права постійного користування ФГ "Олена" на земельну ділянку кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га, розташовану на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачі аргументи позивача не спростували, доказів протилежного суду не надали, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, а відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак у судовому засіданні 02.02.2021 представник позивача просив суд судові витрати залишити за позивачем. Господарський суд, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, покладає судовий збір на позивача.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством "Олена" (код 23695708) право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га, розташованою на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області, призначеної для ведення фермерського господарства, що була надана засновнику (голові) господарства ОСОБА_1 , на підставі державного акту на право постійного користування землею серії КР 0000086.

Зобов`язати державного реєстратора Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області здійснити державну реєстрацію права постійного користування Фермерського господарства "Олена" (код 23695708) на земельну ділянку кадастровий номер 3524986600:02:000:9216 площею 50,00 га, розташовану на території Чечелівської сільської ради Петрівського району Кіровоградської області.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству "Олена" (28310, Кіровоградська область, Петрівський район, с. Новий Стародуб, вул. Садова, 17); Державному реєстратору Виконавчого комітету Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (28034, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт Приютівка, вул. Шкільна, 4); ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Академіка Корольова, 26).

Повне рішення складено 02.02.2021.

Суддя О.Л. Бестаченко