Рішення від 19.01.2021 по справі 915/1354/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2021 року Справа № 915/1354/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Степановій І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект", пр. Богоявленський, 42-А, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 31821381)

до відповідача Фізичної особи-підприємця Долгорукової Олени Олегівни, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 6 385, 75 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Орел О.В., довіреність № 17/1-1604 від 12.03.2020 року;

від відповідача: представник не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Долгорукової Олени Олегівни заборгованість за поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води за опалювальний період 2019-2020 року у сумі 6 385, 75 грн., яка складається з: основного боргу у сумі 6 211, 02 грн., пені у сумі 3, 11 грн., 3 % річних у сумі 117, 71 грн., інфляційного збільшення боргу у сумі 53, 91 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 16.11.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 16.12.2020 року.

В судовому засіданні 16.12.2020 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 19.01.2021 року.

Відповідач явку повноважного представника в судові засідання 16.12.2020 року та 19.01.2021 року не забезпечив. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (арк. 78, 85).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 19.01.2021 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо непроведення відповідачем ФОП Долгоруковою О.О., як особою, яка здійснює підприємницьку діяльність за адресою: м. Миколаїв, вул. Кобера, 13, оплати за спожиту теплову енергію за період 2019-2020. Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від укладення договору на постачання теплової енергії, проект якого позивачем було направлено для підписання відповідачу на опалювальний період 2019-2020 року. Позивач зазначає, що взаємовідносини між сторонами фактично продовжують існувати в стані, що існували на час відносин за договором № 2679 від 10.10.2017 року. Внаслідок невиконання зобов`язань зі сплати за теплову енергію позивачем заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі та нараховано відповідачу пеню, 3 % річних та інфляцію. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 509, 530, 610, 611, 625, 901, 903 ЦК України, ст. 7-9, 12, 20, 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та практикою Верховного Суду.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Згідно з рішенням Миколаївської обласної державної адміністрації № 219-р від 16.07.2012 ДП Науково-виробничий комплекс газотурбобудування Зоря-Машпроект отримано ліцензії на виробництво теплової енергії, на постачання теплової енергії та транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами зі строком дії з 16.07.2012 по 16.07.2017 (арк. 22-24).

Відповідно до інформації № 250/01-07 від 13.09.2016 року Управління житлово-комунального господарства Миколаївської ОДА відповідно до п. 6 ст. 21 Закону України Про ліцензування видів господарської діяльності ліцензії на провадження видів господарської діяльності, які є чинними на день набрання чинності цим законом (28.06.2015) та мали обмежений термін дії, є безстроковими (арк. 25).

01.04.2017 року між Управлінням з використання та розвитку комунальної власності Миколаївської міської ради (орендодавець) та ФОП Долгоруковою О. О. (орендар) укладено договір оренди нерухомого або індивідуально визначеного майна, що належить до комунальної власності (арк. 19-20), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлові приміщення площею 61,67 кв.м та 10 кв.м, розміщені на першому поверсі будинку за адресою: м. Миколаїв, пров. Кобера, 13. Майно передається в оренду з метою використання кафетерій з підакцизними товарами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 10.1 договору договір укладено строком на 1 рік, що діє з 01.04.2017 року по 01.04.2018 включно.

До договору 25.06.2018 року між сторонами укладено договір про внесення змін до договору оренди (арк. 21), яким сторони погодили продовжити термін дії договору оренди строком на 1 рік (п. 1 договору про внесення змін).

Договір та договір про внесення змін підписано сторонами та скріплено печаткою орендодавця.

10.10.2017 року між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (виконавець) та ФОП Долгоруковою О. О. (споживач) укладено договір № 2679 постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (арк. 13-17).

Відповідно до п. 10.1 договору даний договір набуває чинності з 01.10.2017 року і діє до 01.05.2018 року.

До договору між сторонами складено та підписано Додаток № 1 Методика розрахунку витрат теплової енергії на опалення приміщень, орендованих ФОП Долгоруковою в житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 (арк. 18).

Договір да додаток підписано сторонами та скріплено печаткою позивача.

Судом встановлено, що договір є припиненим з 01.05.2018 року, у зв`язку із закінченням строку, на який його було укладено.

Суду не подано доказів укладення між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" та ФОП Долгоруковою О. О. договору постачання теплової енергії у вигляді гарячої води на наступні періоди.

Судом також встановлено наступні обставини.

01.11.2019 року відповідач звернувся до позивача із двома заявами, в яких відповідач просив відключити опалення за адресою пров. Кобера, 13 та укласти договір реструктуризації заборгованості за послуги опалення (арк. 67, 68).

Доказів укладення між сторонами договору реструктуризації суду не подано.

Відповідно до Акту підключення житлового будинку від 18.11.2019 року комісією у складі представників ДП НВКГ "Зоря-Машпроект": начальника ПСГ цеху 75 - Бондаренко С.М., інженера теплобюро ЕМУ - Мащенко І.С.; представника СКП "Гуртожиток": директора - Подройко Г.О.:

- виконано підключення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 до централізованого опалення 18.11.2019 року на підставі листа СКП Гертожиток № 608/61 від 01.11.2019;

- лічильник теплової енергії SEMPAL СВТУ-10М (зав. № 13445) на момент підключення знаходиться на черговій повірці (арк. 30).

21.11.2019 року позивачем направлено на адресу відповідача лист № 03/1-9024, яким позивач направив для підписання проект договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з постачання теплової енергії на опалювальний період 2019-2020 років на опалення орендованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та просив підписати та повернути екземпляр договору, додавши до листа два примірники договору (арк. 65). Факт отримання відповідачем 26.11.2019 року листа № 03/1-9024 від 21.11.2019 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 66).

Доказів укладення сторонами договору про надання послуг з постачання теплової енергії на опалювальний період 2019-2020 років суду не подано.

12.12.2019 року комісією у складі представників ДП НВКГ "Зоря-Машпроект": начальника ЕМУ - Марковського І.В., начальника теплобюро ЕМУ - Скарлат С.І., інженера теплобюро ЕМУ - Мащенко І.С; представника СКП "Гуртожиток": головного інженера - Драгомощенко С.М. проведено пломбування теплолічильника будівлі за адресою АДРЕСА_2 пломбою ЕМУ , у зв`язку з його встановленням після проведення чергової повірки, про що складено та підписано Акт пломбування теплолічильника житлового будинку за адресою АДРЕСА_2 (арк. 31).

Судом також встановлено, що позивач листами щомісячно надсилав на адресу відповідача акти на відпуск теплової енергії та розрахунки витрат енергії на опалення приміщень для підписання, а саме:

- листом від 11.12.2019 року № 03/1-9767 позивач надіслав відповідачу акт на відпуск теплової енергії за листопад 2019 року на суму 809, 31 грн. та розрахунок витрат енергії на опалення приміщень. Просив підписати та повернути на адресу позивача другий екземпляр акту (арк. 36). Вказаний лист отримано відповідачем 16.12.2019 (арк. 37);

- листом від 15.01.2020 року № 03/1-287 позивач надіслав відповідачу акт на відпуск теплової енергії за грудень 2019 року на суму 1 573, 81 грн. та розрахунок витрат енергії на опалення приміщень. Просив підписати та повернути на адресу позивача другий екземпляр акту (арк. 38-40). Вказаний лист отримано відповідачем 17.01.2020 (арк. 41).

З урахуванням Акту на коригування відпуску теплової енергії за січень 2019 року сума нарахувань за грудень 2019 року становить 0 грн.

- листом від 12.02.2020 року № 03/1-1025 позивач надіслав відповідачу акт на відпуск теплової енергії за січень 2020 року на суму 2 104, 21 грн., акт на абонентське обслуговування споживача за січень на суму 33, 42 грн. та розрахунок витрат енергії на опалення приміщень. Просив підписати та повернути на адресу позивача другий екземпляр акту (арк. 42-46). Вказаний лист отримано відповідачем 18.02.2020 (арк. 47);

- листом від 12.03.2020 року № 03/1-1611 позивач надіслав відповідачу акт на відпуск теплової енергії за лютий 2020 року на суму 1 641, 07 грн., акт на абонентське обслуговування споживача за лютий на суму 33, 42 грн. та розрахунок витрат енергії на опалення приміщень. Просив підписати та повернути на адресу позивача другий екземпляр акту (арк. 48-51). Вказаний лист отримано відповідачем 16.03.2020 (арк. 52);

- листом від 06.05.2020 року № 03/1-2566 позивач надіслав відповідачу акт на відпуск теплової енергії за березень 2020 року на суму 1 231, 28 грн. та за квітень 2020 року на суму 291, 46 грн.; акт на абонентське обслуговування споживача за березень 2020 року на суму 33, 42 грн. та за квітень 2020 року на суму 33, 42 грн., а також розрахунок витрат енергії на опалення приміщень в березні 2020 року та квітні 2020 року (арк. 53-59). Просив підписати та повернути на адресу позивача другі екземпляри актів. Вказаний лист отримано відповідачем 08.05.2020 (арк. 60).

Таким чином, відповідачем в опалюваний період 2019-2020 років спожито теплову енергію з урахуванням нарахованої абонентської плати на загальну суму 6 211, 02 грн. (6 077, 34 грн. +133, 68 грн).

Факт постачання теплової енергії підтверджується також наявними в матеріалах справи відомостями споживання теплової енергії за адресою АДРЕСА_2 за період з грудня 2019 по квітень 2020 (арк. 26-29).

15.01.2020 року позивач звернувся до відповідача з листом № 02/1-286, в якому позивач просив підтвердити розмір опалювальної площі Актом, який має бути складений в присутності фахівців ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" та СКП "Гуртожиток", повідомивши, що в іншому випадку в розрахунок буде прийматися загальна площа орендованого приміщення (арк. 61). Факт отримання 17.01.2020 року відповідачем листа № 02/1-286 від 15.01.2020 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 62).

Доказів складання акту суду не подано.

Судом встановлено, що 28.01.2020 року комісія у складі представників ДП НВКГ "Зоря-Машпроект": керівника абонентської групи ЕМУ - Авраменко Т. Й., в.о. начальника ТЕБ ЕМУ - Мащенко І.С.; представника СКП "Гуртожиток": майстра СКП "Гуртожиток" - Паршиної Н. В.; мешканців гуртожитку по АДРЕСА_3 - ОСОБА_1 , виконала обстеження нежитлових приміщень І поверху гуртожитку за адресою АДРЕСА_2, які знаходяться в оренді у ФОП Долгорукової О.О. під магазин та кафе (за договором оренди з Управлінням комунального майна Миколаївської міської ради №7727 від 01.04.2017 року) на предмет користування орендарем централізованим опаленням.

В результаті обстеження виявлено:

1. В приміщеннях, які орендує ФОП Долгорукова О.О. під торгівлю, розташовані працюючі прилади централізованої системи опалення гуртожитку.

2. З моменту запуска опалення гуртожитку в опалювальному сезоні 2019-2020, а саме - з 01 листопада 2019 року орендатор ФОП Долгорукова О.О. користується послугою з централізованого опалення від котельні "Садки" ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" без оформлення договірних відносин.

3. Технічної можливості припинити надання послуги тільки на приміщення, які орендує ФОП Долгорукова О.О., протягом опалювального сезону - немає.

4. ФОП Долгорукова О.О. відмовилась від підпису договору з ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" про надання послуг з постачання теплової енергії в опалювальний період 2019-2020, направленого на її адресу листом № 03/1-9024 від 21.11.2019 року, а також від телефонного та особистого спілкування з працівниками абонентської групи ЕМУ на предмет укладення договору (арк. 63-64).

Відповідно до Технічних умов на проектування відключення нежитлового приміщення від централізованого теплопостачання № 5 від 06.11.2019 року відключення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 (приміщення магазину на І поверсі) (споживач ФОП Долгорукова О. О.) можливе лише після виконання передбачених п. 7 технічних умов та здачі системи представнику ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" зі складанням двостороннього акту про відключення. Термін дії технічних умов після закінчення опалювального сезону 2019-2020 до початку опалювального сезону 2020-2021 (арк. 74).

Суду не подано доказів відключення нежитлового приміщення за адресою АДРЕСА_2 (приміщення магазину на І поверсі) (споживач ФОП Долгорукова О. О.) від централізованого теплопостачання та складання двостороннього акту про відключення за участю представника ДП НВКГ "Зоря-Машпроект".

13.08.2020 року позивач надіслав на адресу відповідача лист № 03/1-4549 з вимогою терміново сплатити всю заборгованість за надання послуг з постачання теплової енергії за опалювальний період 2019-2020 рік в сумі 6 211, 02 грн., додавши акт звірки взаєморозрахунків (акр. 32-34). Факт отримання відповідачем 17.08.2020 року листа № 03/1-4549 від 13.08.2020 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 35).

Доказів проведення відповідачем оплати суду не подано.

Ухилення відповідача від підписання договору про надання послуг з постачання теплової енергії в опалювальний період 2019-2020 та ухилення від проведення оплати за фактично отриману теплову енергію і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

Відповідно до ч. 1, 3 с. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 28 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до п.п. 9 п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Відповідно до п. 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Відповідно до п. 14 Правил споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Таким чином, діючим законодавством України передбачено, що постачання теплової енергії здійснюється за договором купівлі-продажу, обов`язок із своєчасного укладення якого покладено саме на споживача теплової енергії.

Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Відповідна правова позиція сформульована у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 922/2790/17, від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц (провадження № 61-11107св18) та від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц (провадження № 61-26205св18).

Відсутність договору про постачання теплової енергії при підтвердженні факту її постачання обставинами справи не звільняє осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Так, позов про стягнення вартості теплової енергії підлягає задоволенню, якщо підтверджено, що між сторонами склалися фактичні договірні відносини. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 у справі №922/2790/17 та постанові від 21.05.2019 року у справі № 922/4239/16.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися фактичні договірні відносини щодо постачання та споживання теплової енергії у нежитлових приміщеннях, розташованих за адресою: пров. Ш.Кобера, 13, м. Миколаїв, в якому відповідач здійснює підприємницьку діяльність.

В опалювальний сезон 2019-2020 роки позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 6 211, 02 грн., що підтверджується актом підключення житлового будинку за адресою АДРЕСА_2, відомостями щодо споживання теплової енергії, актами на відпуск теплового енергії, актами на абонентське обслуговування та розрахунками витрат теплової енергії.

Відповідачем оплату за отриману теплову енергію не проведено.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 6 211, 02 грн., строк оплати якої настав, як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 6 211, 02 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

2. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України, відтак визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і поширює свою дію на всі види грошових зобов`язань, незалежно від підстав їх виникнення (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц).

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова КГС ВС від 14.01.2020 року № 924/532/19).

Позивачем нараховано відповідачу 117, 71 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з листопада 2019 року по квітень 2020 року.

Розрахунок здійснено по кожному місяцю окремо. Розрахунок суми 3 % річних у сумі 117, 71 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок 3 % річних наявний в матеріалах справи (арк. 8).

Позивачем також нараховано відповідачу 53, 91 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань. Нарахування здійснено за період з грудня 2019 року по жовтень 2020 року. Перевіривши нарахування індексу інфляції, судом встановлено, що позивачем правильно застосовано індекси інфляції, період визначено правильно, нарахування здійснено відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, детальний розрахунок наявний в матеріалах справи (арк. 8).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення індексу інфляції в розмірі 53, 91 грн. та 3 % річних у сумі 117, 71 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення пені.

У зв`язку із порушенням строків оплати позивачем нараховано відповідачу пеню в загальній сумі 3,11 грн. за період з 24.12.2019 року по 27.02.2020 року.

Граничний строк оплати врахований позивачем на підставі ст. 530 ЦК України, зі спливом семи днів від дати отримання вимоги про оплату.

Відповідно до абз. 10 ч. 2 ст. 7 Закону Про житлово-комунальні послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону Про житлово-комунальні послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вищенаведені норми чітко передбачають наявність у боржника обов`язку сплатити пеню в незалежності від наявності або відсутності договірних відносин. Наявність договірних відносин може мати значення лише в частині визначення розміру пені, але не на зобов`язання з її сплати.

Враховуючи вищевикладене, у зв`язку з порушенням ФОП Долгоруковою О.О. грошового зобов`язання з оплати за спожиту теплову енергію, у останньої виникло зобов`язання щодо оплати пені, а у ДП НВКГ "Зоря-Машпроект" відповідне право вимагати її сплати.

Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 7).

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення пені у сумі 3, 11 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судовий збір в розмірі 2 102, 00 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Долгорукової Олени Олегівни, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь позивача Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря" - "Машпроект", пр. Богоявленський, 42-А, м. Миколаїв, 54018 (код ЄДРПОУ 31821381):

- 6 211, 02 грн. (шість тисяч двісті одинадцять грн. 02 коп.) - основного боргу за поставлену теплову енергію у вигляді гарячої води за опалювальний період 2019-2020 року;

- 3, 11 грн. (три грн. 11 коп.) - пені;

- 117, 71 грн. (сто сімнадцять грн. 71 коп.) - 3 % річних;

- 53, 91 грн. (п`ятдесят три грн. 91 коп.) - інфляційного збільшення боргу;

- 2 102, 00 грн. (дві тисячі сто дві грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.02.2021 року.

Суддя Е.М. Олейняш