Рішення

від 26.01.2021 по справі 922/3229/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3229/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-С", м. Київ про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Судаков Д.О.

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-С", відповідач, в якому просить суд стягнути з відповідача 440114,20 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності по пр. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові за період з 01.10.2018 по 31.03.2020. Нормативно позов обґрунтований ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Судові витрат по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 08.10.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.10.2020 о 10:45.

Ухвалою суду від 27.10.2020, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання було відкладено на 19.11.2020 о 09:45.

Ухвалою суду від 19.11.2020, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та підготовче засідання було відкладено на 03.12.2020 о 10:00. Цією ж ухвалою строк проведення підготовчого провадження у справі №922/3229/20 був продовжений до 06.01.2021 включно.

03.12.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує на те, що оскільки між позивачем і відповідачем були відсутні договірні відносини в сфері землекористування, останній (відповідач) сплачував земельний податок за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064. Всього відповідачем було сплачено земельного податку 270992,71 грн. Застосування позивачем вимог ст. ст. 1212 - 1214 Цивільного кодексу України є неправильним, так як ніякого безпідставного набуття та/або утримання майна не було. Будь-якого цивільного правопорушення з боку відповідача у даному випадку не має. Відповідач вказує на те, що не оформлення договору оренди земельної ділянки, затягування в його підписанні сталося не з вини відповідача, а у зв`язку з тим, що відповідальні служби та управління позивача тривалий час не видавали для погодження та підписання проект договору оренди, що унеможливило його оформлення та підписання з боку відповідача, і що вказує на відсутність вини (відсутня суб`єктивна сторона цивільного правопорушення) із боку відповідача у діях по оформленню документів на землекористування. Акт обстеження земельної ділянки за адресою: м. Харків, проси. Льва Ландау, 155Б, кадастровий номер 6310136900:04:001:0064 від 28 вересня 2020 року складений не уповноваженими особами, в поза процесуальний спосіб (його складення не передбачено чинним законодавством України працівниками Харківської міської ради), без залучення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАР-С» і як наслідок є неналежним доказом.

Ухвалою суду від 03.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання було відкладено на 22.12.2020 на 10:45.

07.12.2020 від позивача до суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач, з огляду на оплату відповідачем у період з 01.10.2018 по 31.03.2020 270992,71 грн. земельного податку, зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 169121,49 грн. безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

07.12.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 22.12.2020, занесеною до протоколу судового засідання, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду, підготовче провадження у справі №922/3229/20 закрито, справа призначена до судового розгляду по суті на 05.01.2021 о 10:45.

Ухвалою суду від 05.01.2021, занесеною до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання відповідача від 21.12.2020 про відкладення розгляду справи по суті та судове засідання відкладено на 26.01.2021 о 09:45.

У судовому засіданні 26.01.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та проси суд його задовольнити.

Представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, заяв та клопотань від нього не надходило, а також враховуючи те, що явка представника відповідача у судове засідання судом обов`язковою не визнавалась, відповідачем був поданий відзив на позовну заяву, сплив процесуального строку, встановленого для розгляду справ, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 28.09.2020 № 225748171 інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 площею 0,1563 га по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові 26.09.2018 припинено на підставі рішення господарського суду Харківської області від 26.07.2018 у справі № 922/958/18.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 площею 0,1563 га по просп. Льва Ландау, 155-Б (колишній пр. 50-річчя СРСР) у м. Харкові повернута до земель запасу міста на підставі акту приймання-передачі земельної ділянки до земель запасу міста від 07.11.2018 № 234/18.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 25.09.2020 № 225541878 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 площею 0,1563 га по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові з 10.04.2020 зареєстровано право оренди за ТОВ «ДАР-С» на підставі договору оренди землі від 07.04.2020 б/н, укладеного між Харківською міською радою та ТОВ «ДАР-С» .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно 28.09.2020 № 225748171 право власності на нежитлову будівлю літ. «А-1» площею 119,5 кв.м. по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові з 24.01.2018 зареєстроване за ТОВ «ДАР-С» на підставі договору купівлі-продажу від 24.12.2013 № 5070.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 28.01.2019 №НВ-63 07134052019 земельна ділянка по просп. П`ятдесятиріччя СРСР, (нині просп. Льва Ландау), 155-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 площею 0,1563 га має категорію земель - землі житлової та громадської забудови, форма власності комунальна, цільове призначення « 03.15» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, видом використання земельної ділянки є для експлуатації стаціонарної АЗС з магазином супровідних товарів. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 03.09.2015.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.07.2020 №НВ-0005279872020 земельна ділянка по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 площею 0,1563 га має категорію земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення; форма власності - комунальна; цільове призначення « 12.11» для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу; видом використання земельної ділянки є для експлуатації стаціонарної АЗС з магазином супровідних товарів. Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 03.09.2015.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 у період з 01.10.2018 по 31.03.2020, та з урахуванням ст. ст. 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка площею 0,1563 га з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Департаментом територіального контролю Харківської міської ради 28.09.2020 проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що ТОВ «ДАР-С» протягом позовного періоду використовувало земельну ділянку з кадастровим номером 6310136900:04:001:0064 по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "А-1", право власності на яку зареєстровано за відповідачем.

Позивач вказує на те, що ТОВ «ДАР-С» у період з 01.10.2018 по 31.03.2020 не сплачувало за користування земельною ділянкою по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «ДАР-С» коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові (кадастровий номер 6310136900:04:001:0064) від 06.09.2019 № 2045/176-19 та від 12.05.2020 № 3781, видані Відділом у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області.

Рішенням Харківської міської ради від 17.04.2019 №1546/19 ТОВ "ДАРС-С" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки комунальної власності площею 0,1563 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0064) для зміни цільового призначення з «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» для експлуатації стаціонарної АЗС з магазином супровідних товарів по просп. Льва Ландау, 155-Б (Слобідський район).

Висновком Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 15.08.2019 №4023/0/605-19 погоджено проект землеустрою щодо відведення ТОВ «ДАР-С» земельної ділянки комунальної власності площею 0,1563 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0064) для зміни цільового призначення з «для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» на «для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» для експлуатації стаціонарної АЗС з магазином супровідних товарів по просп. Льва Ландау, 155-Б.

Рішенням Харківської міської ради від 16.10.2019 №1760/19 ТОВ «ДАР-С» надано в оренду строком до 01.11.2024 земельну ділянку комунальної власності площею 0,1563 га (кадастровий номер 6310136900:04:001:0064) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації стаціонарної АЗС з магазином супровідних товарів по просп. Льва Ландау, 155-Б (Слобідський район). Рішенням Харківської міської ради від 27.11.2019 №1836/19 внесено зміни до рішення Харківської міської ради від 16.10.2019 № 1760/19, шляхом доповнення пункту 20 додатку 4 словами «з переведенням до категорії земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» .

Враховуючи вищевикладене, у розрахунку Харківської міської ради у період з 01.10.2018 по 30.09.2019 позивачем використовувався КВЦПЗ із значенням "03.15" («для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови» ), а у період з 01.10.2019 по 31.03.2020 використовувався КВЦПЗ із значенням "12.11" для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом до ТОВ «ДАР-С» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по просп. Льва Ландау, 155-Б у м. Харкові.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (ст. 14 Конституції України).

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 ЗК України).

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст. 190 ЦК України).

Нормами ст. 120 ЗК України та ст. 377 ЦК України встановлено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).

Приписами ч.ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 ЗК України встановлено формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

Визначаючи суть і характер правовідносин, які виникли між сторонами суд виходить з того, що згідно чинному законодавству України зобов`язання за підставами виникнення поділяються на договірні та позадоговірні. Позадоговірні зобов`язання можуть бути деліктними або безделіктними.

Наразі відсутність укладеного між Харківською міською радою та ТОВ "ДАР-С" в період з 01.10.2018 по 31.03.2020 договору оренди земельної ділянки та/або іншого договору виключає договірні зобов`язання.

Відсутність неправомірних дій (бездіяльності) відповідача ТОВ "ДАР-С" означає відсутність господарського правопорушення (протиправних дій), і, як наслідок, виключає деліктні зобов`язання.

Так, з матеріалів справи вбачається, що фактичний вступ відповідачем у володіння і користування спірною земельною ділянкою стався в результаті дій, котрі є правомірними, адже ніяким чином не суперечать чинному законодавству. А саме, в результаті укладення договору купівлі-продажу будівлі, котра зареєстрована належним чином в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, посвідчення цього договору в нотаріальному порядку, його державної реєстрації.

Фактичне володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди землі станом на даний час в Україні також не вважається правопорушенням. Так, частина третя статті 125 ЗК України в редакції від 25.10.2001, котра раніше забороняла приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації була виключена Законом України від 05.03.2009 №1066-VI. Жодних інших норм, котрі б містили заборону такого володіння і використання чинне законодавство не містить.

Не є правопорушенням також і дії/бездіяльність відповідача, що безпосередньо стосуються порядку укладення договору оренди землі. Ні Законами України, ні підзаконними, ні локальними нормативними актами відповідачеві не визначено прямого і безумовного обов`язку підписати договір оренди земельної ділянки одночасно з набуттям права власності на об`єкт нерухомого майна, який на ній розташований. Більш того, згідно існуючому станом на даний час порядку укладення договорів оренди земельних ділянок немає не тільки такого обов`язку, немає навіть і такої можливості. Моменту укладення договору оренди передують різного роду організаційні, правові, технічні та ін. заходи, здійснення яких знаходиться по за межами волі й контролю потенційного орендаря. Їх невиконання (неналежне чи несвоєчасне виконання) не може бути поставлене в провину відповідачеві. Так, встановленим Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові, затв. рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19.12.2012 №960/12 визначено, що ініціатива у розробці та укладенні договору оренди земельної ділянки виходить від орендодавця. Згідно цьому порядку усі дії особи, котра має інтерес в укладенні договору оренди земельної ділянки перебувають в залежності від дій орендодавця та інших осіб. За таких умов не укладення відповідачем договору та/або не вчинення відповідних попередніх підготовчих дій не може бути інкриміновано відповідачеві, як його противоправна бездіяльність.

Не може бути поставлене відповідачеві в провину і невиконання (несвоєчасне виконання) ним приписів ч.2 ст. 123 ЗК України (особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації). Ця норма не містить визначення строку, в який ці дії мають бути вчинені. Тобто, строк виконання цього зобов`язання не встановлений. Як свідчать матеріали справи позивач вимог в порядку ст. 530 ЦК України про виконання цього обов`язку відповідачеві не пред`являв, у інший спосіб строк виконання цього обов`язку не встановлював. Тобто, бездіяльність у вигляді не звернення з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки також не може бути визнана деліктом (навіть у разі її наявності, що в цьому випадку матеріалами справи не доведено), а отже не може бути підставою виникнення деліктних зобов`язань.

Відсутність деліктних зобов`язань у спірних правовідносинах виключає можливість захисту прав позивача як постраждалої сторони шляхом стягнення збитків (в т.ч. упущеної вигоди), адже необхідною умовою стягнення збитків є саме делікт (господарське правопорушення). Зокрема ст.ст. 22, 1166 ЦК України унормовано, що необхідною умовою відповідальності у вигляді стягнення шкоди є саме неправомірні рішення, дії чи бездіяльність. Аналогічно ст.ст. 216, 224, 225 ГК України визначено, що необхідною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення.

Суд окремо зауважує на неможливості застосування норм законодавства, що регулюють відшкодування збитків саме у вигляді упущеної вигоди ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та ін. Упущена вигода згідно п.2 ч.2 ст. 22 ЦК України є різновидом збитків. Упущеною вигодою вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, а друга сторона додержувалася правил здійснення господарської діяльності. Тобто, до упущеної вигоди, як різновиду збитків, в повній мірі застосовуються вимоги названих вище норм права, в т.ч. в частині необхідності наявності умов застосування у вигляді делікту (господарського правопорушення).

Таким чином, спірні правовідносини, які виникли між сторонами кваліфікуються як бездоговірні та безделіктні.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що спірні правовідносини охоплюються регулюванням ст.ст. 1212-1214 ЦК України. Як вбачається зі змісту цих норм вони підлягають застосованою в т.ч. у відносинах, які не місять ознак делікту. Так, ч.2 ст. 1212 ЦК України визначено, що положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Тобто, ці норми поширюють свою дію і на випадки набуття (збереження) майна в результаті правомірних дій.

З аналізу змісту норм ст.ст. 1212-1214 ЦК України, абз.4 ч.1 ст. 144, абз.5 ч.1 ст. 174 ГК України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Судом встановлено, що відповідач дійсно зберіг (заощадив) у себе майно кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховувались у період з 01.10.2018 по 31.03.2020 за володіння і користування земельною ділянкою площею 0,1563 га по просп. Льва Ландау, 155-Б у місті Харкові.

Земельна ділянка, на якій розташовані об`єкти нерухомості, є сформованою, має кадастровий номер та чітко визначені межі і площу. Відповідні дані містяться в Державному земельному кадастрі. Тобто зазначена земельна ділянка є окремим об`єктом цивільних прав.

Суд зауважує, що збереження (заощадження) цього майна почалося безвідносно до волі сторін в результаті правомірних дій відповідача з моменту набуття відповідачем права власності на нежитлову будівлю. Це є проявом правової природи нерухомого майна. Набута відповідачем будівля будучи згідно ст. 181 ЦК України нерухомим майном (об`єктом, розташованим на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення) є органічно і нерозривно пов`язаною з цією земельною ділянкою. Тому передача відповідачеві права власності на будівлі автоматично призвела до фактичного набуття відповідачем і майнових прав володіння і користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці будівлі.

Відсутність укладеного в період з 01.10.2018 по 31.03.2020 договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Згідно розрахунку позивача її розмір за спірний період склав 169121,49 грн.

Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо.

Відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Судом встановлено, що власником відповідної земельної ділянки в спірний період була територіальна громада м. Харкова в особі позивача Харківської міської ради. Згідно ст. 206 ЗК України, п.п.14.1.136 п.14.1. ст. 14 ПК України власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Харкова в особі позивача. Таким чином, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.

Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію "виправдане очікування", що є загальновизнаною в т.ч. в практиці Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст.ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати. Згідно ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У відповідності до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За допомогою цих норм, навіть за відсутності ознак делікту, тобто при умові правомірної поведінки відповідача у спірних правовідносинах, досягається відновлення справедливої рівноваги між правами та охоронюваними законом інтересами сторін спору, що випливають з принципу платності користування землею.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010).

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, судовий збір у розмірі 4064,89 грн., сплачений Харківською міською радою при поданні цього позову до суду, підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, 1212-1214 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-С" (03040, м. Київ, вул. Василя Жуковського, 22, код ЄДРПОУ 32303254) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; реквізити: код класифікації доходів бюджету - 24062200, номер рахунку (IBAN) UA958999980314080611000020002, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37999649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), отримувач - УК м. Харкова) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 169121,49 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАР-С" (03040, м. Київ, вул. Василя Жуковського, 22, код ЄДРПОУ 32303254) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243; р/р UA908201720344280001000032986, банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2536,82 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повернути Харківській міській раді частину сплаченого судового збору у розмірі 4064,89 грн. про що постановити відповідну ухвалу.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Харківська міська рада (61003, м. Харків, м. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243).

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАР-С" (03040, м. Київ, вул. Василя Жуковського, 22, код ЄДРПОУ 32303254).

Повне рішення підписано 02 лютого 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова