Рішення

від 20.01.2021 по справі 925/993/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2021 року Черкаси справа № 925/993/20

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представників:

від позивача Житнікова Т.А. за довіреністю,

від відповідача Чорноіваненко Д.О., адвокат,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до Приватного підприємства ЧЕРКАСИ-ІНТЕРСТРОЙ про стягнення 244287,93 грн,

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства ЧЕРКАСИ-ІНТЕРСТРОЙ про стягнення невідпрацьованого авансу та штрафних санкцій за несвоєчасне виконання робіт по об`єкту: Капітальний ремонт бул. Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського (Класифікатор ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) згідно з договором генпідряду №39 від 08.10.2018 у розмірі 1171451,93 грн, у тому числі 927 164,00 грн сума неповернутого/невідпрацьованого авансу, 222 777,73 грн штрафу у розмірі 7% річних від суми неповернутого/невідпрацьованого авансу за весь період прострочення та 21 510,20 грн інфляційних та відшкодування судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за укладеним між сторонами договором відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з реконструкції вулиць м.Черкаси у визначений договором строк та не підтвердив документами форми КБ- 2в та КБ-3 використання авансу, що стало підставою для нарахування штрафних санкцій, обов`язок зі сплати яких передбачено договором та діючим законодавством.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.08.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання відповідачу копії позовної заяви та надати суду докази доплати судового збору у визначеному законодавством розмірі у сумі 253,04 грн.

18.08.2020 Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради виконав вимоги ухвали суду 07.08.2020, усунувши зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.08.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Протокольною ухвалою від 06.10.2020 підготовче засідання відкладено.

Протокольною ухвалою від 20.10.2020 підготовче засідання відкладено.

20.10.2020 позивач подав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у зв`язку з підтвердженням відповідачем виконання робіт на суму 927164,00 грн відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт від 04.08.2020 №19 за липень 2020, у якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 244287,93, у тому числі: 222777,73 грн штрафу у розмірі 7% річних від суми неповернутого/невідпрацьованого авансу за весь період прострочення та 21 510,20 грн інфляційних та відшкодування судових витрат.

16.11.2020 відповідач подав до суду відзив від 11.11.2020 на позовну заяву, у якому просить поновити строк на надання відзиву на позов, у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки позивач безпідставно нарахував відповідачу штрафні санкції, тому що відповідач витратив на роботи і матеріали на об`єкті будівництва всі авансові кошти отримані від позивача - 5 млн. грн. Здійснення робіт та закупівлю матеріалів затверджено актами виконаних робіт, які надані позивачу та приєднані ним до матеріалів справи. Відповідач витратив на роботи і матеріали на об`єкті будівництва всі авансові кошти отримані від позивача - 3 млн. грн. Відповідач заявив про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафу за неповернення авансу в сумі 5 млн. грн, оскільки днем порушення зобов`язання щодо повернення невикористаних коштів авансу в сумі 5 млн. грн є 07.07.2019 (перший день прострочення зобов`язання), тобто строк позовної давності спливає 07.07.2020. Даний позов подано 04.08.2020, тобто не в межах строку позовної давності.

Протокольною ухвалою від 17.211.2020 суд постановив прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, поновив відповідачу строк для подання відзиву та відклав підготовче засідання.

25.11.2020 позивач надіслав до суду відповідь від 23.11.2020 на відзив, у якій спростовує твердження відповідача щодо безпідставності нарахування штрафних санкцій та порушення строків позовної давності.

Протокольною ухвалою від 01.12.2020 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

08.10.2018 між Департаментом архітектури та містобудування Черкаської міської ради (замовником, позивач у справі), в особі директора департаменту Савіна А.О., який діє на підставі положення про департамент, та Приватним підприємством ЧЕРКАСИ-ІНТЕРСТРОЙ (генпідрядником - відповідач у справі), в особі директора Халай В.С., що діє на підставі Статуту, було укладено договір генпідряду №39 (надалі - договір, Т.1 а.с. 12-19), за умовами якого генпідрядник зобов`язався виконати роботи по об`єкту: Капітальний ремонт бул. Шевченка від вул. Університетської до вул. Можайського (Класифікатор ДК 021:2015:45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) (далі - об`єкт), за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№1-3 договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно з проектно-кошторисною документацією на виконання цих робіт, а замовник зобов`язався прийняти і оплатити такі роботи на умовах, визначених цим договором.

Генпідрядник зобов`язаний розпочати роботи за договором протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання від замовника документів, передбачених пунктом 4.1.3 цього договору при умові отримання замовником права на виконання будівельних робіт в порядку встановленому законодавством України, і завершити виконання робіт до 30.12.2019 (пункт 2.1 договору).

Строк виконання робіт: протягом строку дії договору та згідно з календарним графіком виконання робіт (Додаток №4). Календарний графік виконання робіт уточнюється в частині обсягу та строку виконання робіт в межах фактичного фінансування поточного року після прийняття рішення Черкаської міської ради про міський бюджет на відповідний бюджетний період (в частині бюджету розвитку), а також змін до нього. Виконання робіт може бути здійснено достроково (пункт 2.2 договору).

У пункті 3.1 договору встановлено, що ціна договору є твердою та складає 31 914 766,00 грн з ПДВ в розмірі 5% - 1595738,00 грн. При цьому:

- фінансування 2018 року - бюджетні зобов`язання щодо оплати коштів в порядку передбаченому цим договором беруться в межах доведеної суми бюджетних асигнувань, згідно з рішенням Черкаської міської ради від 12.06.2018 №2-3391 Про внесення змін до рішення міської ради від 29.01.2018 №2-2886 Про міський бюджет на 2018 рік , що становлять 14765000,00 грн;

- бюджетні зобов`язання щодо оплати залишку коштів, а саме 17149766,00 грн, виникають після укладення додаткової угоди, виключно за умови наявності коштів в межах доведеної суми бюджетних асигнувань установлених постійним кошторисом замовника в межах фактичного фінансування відповідного бюджетного періоду після прийняття рішення Черкаської міської ради про міський бюджет на відповідний бюджетний період (в частині бюджету розвитку).

Замовник має право перерахувати генпідряднику попередню оплату (аванс) для виконання робіт річного обсягу передбаченого проектно-кошторисною документацією на розрахунковий рахунок генпідрядника у розмірі до 50% від розміру фінансування відповідного бюджетного періоду, наведеного в пункті 3.1 договору, відповідно до постанови КМУ від 23.04.2014 №117 Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти (пункт 3.2 договору).

Термін відпрацювання авансу становить до 3 (трьох місяців з моменту отримання цього авансу, але не пізніше 20 грудня відповідного бюджетного періоду з дати перерахування такого авансу на рахунок генпідрядника. Після закінчення цього терміну протягом 1 (одного) робочого дня, невикористані та невідпрацьовані кошти авансу генпідрядник має повернути на розрахунковий рахунок замовника (пункт 3.2.3 договору).

Оплата робіт (крім суми авансу) здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника за фактично виконані роботи на умовах відстрочки платежу до 30 (тридцяти) банківських днів із моменту та на підставі підписаних сторонами актів форми №КБ-2в та довідок форми №КБ-3 (пункт 3.5 договору).

Здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами форми №КБ-2в протягом 5-ти робочих днів з моменту офіційного повідомлення замовника про готовність об`єкту підряду до приймання. Замовник зобов`язаний прийняти виконані генпідрядником роботи протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту подання їх до прийняття. Термін подання до прийняття виконаних робіт - день передачі замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в (пункти 5.2 та 5.3 договору).

У випадку відмови замовника підписати акт здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в підготовлений генпідрядником, замовник протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в письмово повідомляє генпідрядника про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в. Протягом 10 днів з дати отримання генпідрядником повідомлення про причину відмови підписання акту здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, за ініціативи генпідрядника, сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених недоліків, і визначенням строку їх виправлення (пункт 5.5 договору).

У разі несвоєчасного повернення суми авансу, з порушенням терміну встановленого пунктом 3.2.3 договору генпідрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення (пункт 8.4 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань (пункт 10.1 договору).

12.12.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до договору за умовами якої підпункт 4.4.3 пункт 4.4 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 21).

26.12.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 22-23).

29.03.2018 між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції, доповнено пункт 3.2 договору (Т. 1 а.с. 24-25).

11.05.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до договору за умовами якої підпункт 4.4.3 пункт 4.4 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 26).

03.07.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №5 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 27-28).

04.11.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №6 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 29-30).

14.11.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №7 до договору за умовами якої пункт 2.1 договору та пункт 10.1 викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 31-32).

28.12.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №8 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 33-34).

04.03.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №9 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в новій редакції (Т. 1 а.с. 35-37).

14.04.2020 між сторонами укладено Додаткову угоду №10 до договору за умовами якої пункт 3.1 договору викладено в наступній редакції: Ціна договору становить 31914766,00 грн з ПДВ. При цьому: - фінансування 2018 року - 7163606,00 грн; - фінансування 2019 року - 11484813,00 грн; - фінансування 2020 року - бюджетні зобов`язання щодо оплати коштів в порядку, передбаченому цим договором беруться в обсязі, не більшому ніж доведена замовнику сума бюджетних асигнувань. Додаток №4 до договору Календарний графік виконання робіт викладено в редакції, яка додається до цієї додаткової угоди. Інші пункти договору залишились без змін (Т. 1 а.с. 38-39).

На виконання умов договору відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №СФ-0000003 від 04.04.2019 на суму 5 000 000,00 грн на перерахування попередньої оплати за договором (а.с. 41).

04.04.2019 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 5 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4 (а.с. 40).

Для перерахування попередньої оплати за договором відповідач надав позивачу рахунок-фактура №СФ-0000007 від 03.07.2019 на суму 3 000 000,00 грн (а.с. 43).

03.07.2019 позивач перерахував відповідачу аванс у розмірі 3 000 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №42 (а.с. 42).

Станом на час звернення позивача з позовом до суду відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що перераховані позивачем кошти у сумі 8 000 000,00 грн були використані у визначений у договорі строк, а також доказів на підтвердження повернення невикористаного авансу.

У зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення залишку невідпрацьованого авансу, а також стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача невідпрацюваного авансу, який був перерахований останньому на виконання договору підряду (капітального ремонту шосе, дороги).

Правовідносини пов`язані з виконанням будівельних робіт унормовані Главою 33 Господарського кодексу України, а питання будівельного підряду також Главою 61 Цивільного кодексу України. Також до вказаних правовідносин застосовуються положення Постанови Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005 Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві , які відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств, а також комплексів і видів робіт, пов`язаних із капітальним будівництвом об`єктів.

Будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення зазначених робіт можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (у тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено Господарським Кодексом.

Відповідно до статті 318 Господарського кодексу України за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов`язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об`єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов`язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об`єкти і оплатити їх. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об`єктів; будівництво об`єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов`язаних з будівництвом об`єктів.

Аналогічні положення містяться також у статті 837 Цивільного кодексу України, а також у пунктах 4, 5 Загальних умов, якими визначено, що за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Згідно з частинам 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу. Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (стаття 854 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладений договір підряду з додатковими угодами до нього, якими визначені істотні умови договору, які є обов`язковими для даного виду договору щодо яких між сторонами досягнуто згоди. Відповідач відповідно до укладеного договору зобов`язався провести реконструкцію вулиці у місті. Також договором передбачена авансування будівельних робіт у розмірі 50 відсотків від розміру фінансування відповідного року. На виконання цієї умови позивачем 04.04.2019 та 03.07.2019 було перераховано відповідачу 8 000 000 грн попередньої оплати, які останній зобов`язався відпрацювання протягом трьох місяців з моменту отримання цього авансу і у разі невикористання авансу у зазначений термін повернути на розрахунковий рахунок замовника (тобто до 04.07.2019 і 03.10.2019 відповідно).

Представники позивача та відповідача у судовому засіданні підтвердили, що на виконання укладеного між відповідачем та позивачем договору здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актами форми №КБ-2в протягом 5-ти робочих днів з моменту офіційного повідомлення замовника про готовність об`єкту підряду до приймання. Замовник зобов`язаний прийняти виконані генпідрядником роботи протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту подання їх до прийняття. Термін подання до прийняття виконаних робіт - день передачі замовнику акта здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2в. (пункти 5.2, 5.3 договору).

Судом встановлено (та підтверджено сторонами у судовому засіданні), що відповідач частково виконав підрядні роботи на суму перерахованого авансу, підтвердивши факт виконання актами приймання-передачі виконаних робіт. Водночас, на час звернення позивача з позовом до суду відповідач аванс повність не відпрацював і не повернув його залишок у розмірі 927164,00 грн позивачу у визначений у договорі строк.

Протягом строку розгляду справи відповідач надав позивачу акти здачі-приймання виконаних робіт форми №КБ-2 №19 від 04.08.2020 за липень 2020 року на суму 927164,00 грн, що становить залишок суми авансування будівельних робіт, у зв`язку з чим позивач зменшив розмір позовних вимог у цій частині.

Щодо вимог позивача про стягнення 222 777,73 грн штрафу у розмірі 7% річних від суми неповернутого/невідпрацьованого авансу за весь період прострочення та 21 510,20 грн інфляційних, то суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Судом встановлено, що за умовами договору у разі несвоєчасного повернення суми авансу, з порушенням терміну встановленого пунктом 3.2.3 договору генпідрядник сплачує на користь замовника штраф у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд бере до уваги, що вимоги про сплату штрафу та передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України нарахувань у зв`язку з порушенням грошових зобов`язань є заходом відповідальності за порушення зобов`язань. Водночас, оскільки правова природа штрафу, інфляційних та процентів річних є різною то відповідно підстави для їх нарахування є різними і по-різному здійснюється нарахування цих сум.

Аналізуючи зміст договору у частині визначення відповідальності виконавця у разі несвоєчасного повернення суми авансу шляхом нарахування штрафу, суд зазначає, що з огляду на порядок визначення розміру штрафу його правова природа свідчить про те, що вказана відповідальність має ознаки нарахування річних, а не правову природу штрафу, визначення якого наведене у частині другій у статті 549 Цивільного кодексу України.

Отже, суд дійшов висновку, що наведене у договорі положення про стягнення штрафу у розмірі 7 (семи) відсотків річних від суми неповернутого та невідпрацьованого авансу за весь період прострочення має правову природу річних, право на нарахування яких визначено у частині другій статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач з посиланням на положення статті 549 Цивільного кодексу України та пункт 8.4 договору нарахував відповідачу 222777,73 грн 7% штрафу від суми невідпрацьованого авансу за період з 05.07.2019 до 01.07.2020 з врахуванням періодів прострочення та суми невиконаних робіт (неповернутого авансу).

У відзиві на позов відповідач посилався на пропуск позивачем позовної давності щодо нарахування штрафу на суму авансу у розмірі 5000000,00 грн.

Відповідно до статей 256258 позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перевіривши розрахунок позивача та враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що розрахунок зроблено вірно. Щодо заяви відповідача про застосування до цих вимог скороченого строку позовної давності, то враховуючи, що вказані нарахування не мають характеру штрафних санкцій а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до повернення кредиторові, застосування до них річного (спеціального) строку позовної давності є безпідставним.

Вимога про стягнення 222777,73 грн 7% штрафу від суми невідпрацьованого авансу є обґрунтованою, тому підлягає до задоволення у заявленій позивачем сумі.

Позивачем також нараховано відповідачу 21510,20 грн інфляційних за період з жовтня 2019 року до квітня 2020 року включно, які просить стягнути з відповідача. Розрахунок виконано вірно, тому до стягнення з відповідача підлягають 222777,73 грн річних та 21510,20 грн інфляційних.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це суд вважає, що позовні вимоги Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, до відшкодування йому за рахунок відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3664,32 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства ЧЕРКАСИ-ІНТЕРСТРОЙ (вул. Академіка Корольова, 11, офіс 205, м. Черкаси, 18029, ідентифікаційний код 38646241) на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 38715770) 222 777,73 грн, 21510,20 грн інфляційних та 3664,32 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 01.02.2021.

Суддя О.І.Кучеренко