Рішення

від 20.01.2021 по справі 120/6509/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 січня 2021 р. Справа № 120/6509/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Кушніренко О.В.

позивача: Лобко С.О.

відповідача: Мавроді Р.Ф., Якимець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тітест"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тітест" (далі - ТОВ "Тітест", позивач) звернулось в суд з позовною заявою до Подільської митниці Держмитслужби (далі - Подільська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що з метою здійснення митного контролю та митного оформлення імпортованих товарів, ТОВ "Тітест" подало електронну декларацію №UA401160/2020/0003687 від 08.10.2020, за результатами перевірки якої митним органом було відмовлено в митному оформленні товару та складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/00758 від 08.10.2020 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000324/1 від 08.10.2020. В передбачений ч. 8 ст. 55 Митного кодексу України сторок, позивач надав органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, що декларуються. Разом з тим, відповідач, розглянувши вказані документи, надав відповідь від 21.10.2020 №7.12-08-1/15/13/7921 про відмову та відсутність підстав для скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000324/1 від 08.10.2020.

Вказані обставини і слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 07.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 23.12.2020.

21.12.2020 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення заявлених вимог та вказав про наступне.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна. Згідно цієї угоди первинною основою для митної вартості за цією Угодою є "контрактна вартість", визначена в статті 1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

В Україні загальні положення щодо митної вартості товарів та методів її визначення встановлені в розділі III Митного кодексу України.

Відповідно до ст. 52 МК, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зокрема, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару, і не повинна базуватись на вартості товару вітчизняного походження або на довільних чи фіктивних оцінках. Під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

В даному випадку 08.10.2020 ТОВ "Тітест" на виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) від 18.08.2020 №TTS/01/2020 було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA401160/2020/030591 на товар Сушене голкоподібне листя південноафриканської рослини Ройбуш, ботанічного роду Aspalathus, не ароматизоване. -Rooibos surepior тип P06/60/SS. 112 мішків по 18кг (нето). Всього- 2016кг. -Rooibos fine cut тип P17/14/SS 56 мішків по 18кг(нето). Всього- 1008кг. -Rooibos surepior L/C тип P07/09/SS . 69 мішків по 14.5кг (нето). Всього- 1000.5кг. -Rooibos classic тип Р11/01/ТТ. 56 мішків по 18кг (нето). Всього - 1008кг. -Green Rooibos fine cut тип P15/02/TT. 31 мішок по 16.5кг (нето). Всього- 511.5кг. -Green Rooibos L/L тип U13/03/SS. 31 мішок по 16.5кг (нето). Всього- 511.5кг. Сушене листя південноафриканської рослини Ханибуш, ботанічного роду Cyclopia, не ароматизоване. - Honeybush F/C тип Х04/03/ТТ. 17 мішків по 18кг(нето). Всього- 306кг. -Honeybush L/L тип Х01/03/ТТ. 19 мішків по 16.5кг (нето). Всього- 313.5кг. -Green Honeybush L/L тип Х03/01/ТТ. 19 мішків по 16.5кг(нето). Всього- 313.5кг. Не в первинній упаковці. Вага складає 6988.5кг. Фірма виробник: ROOIBOS LTD. Торговельна марка: ROOIBOS LTD. фактурною вартістю 29040,01 Євро, який надійшов від ROOIBOS LTD (Posbus/ P.O.Box 64 ; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam. ПАР).

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові у відповідності до вимог ч. 2, 8, 9 ст. 52 МКУ та ч. 2, 3, 4 ст. 53 МК. Документи, подані згідно ч. 2 ст. 53 МК містили наступні розбіжності:

- відсутня рахунок-проформа на товар, передбачена умовами поданого контракту;

- поданий контракт не містить інформації щодо ваги, кількості, ціни, сорту, що передбачено пунктом 2 поданого контракту (інформація необхідна, оскільки вартість чаю безпосередньо залежить від його сорту) ;

- відсутній страховий поліс та специфікація, передбачені умовами контракту (є складовою митної вартості).

08.10.2020 декларантом додатково надано проформу-рахунок та експортну декларацію країни відправлення, в якій не зазначено опису товару. Додатково декларантом надано повідомлення про неможливість подання інших додаткових документів.

Враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МКУ були застосовні другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК. Було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МК ( резервний метод).

Враховуючи вищевикладене, митним органом було прийнято рішення про коригування MB товару від 08.10.2020 №UA401160/2020/000324/1.

Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема за ЕМД від 04.09.2020 №UA110140/2020/008179, за якою випущений у вільний обіг схожий товар "Ройбуш..." від того ж відправника-виробника ROOIBOS LTD, Posbus/ P.O.Box 64; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam, ПАР.

Враховуючи вищевикладене, звернули увагу суду на те, що митниця діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття правомірного рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням інших визначених законодавством принципів, строків, та урахуванням прав суб`єкта ЗЕД.

Ухвалою від 23.12.2020 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2021.

В судовому засіданні 20.01.2021 представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення заявлених вимог з підстав наведених у письмовому відзиві. В задоволенні позову просили відмовити, зауважили, що митний орган при винесенні спірних рішень діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.08.2020 між ТОВ "Тітест" та ТОВ "Rooibos" (Південна Африка) був укладений зовнішньоекономічний контракт №TTS/01/2020 про поставку товарів в асортименті у кількості і за цінами згідно інвойсу №TTS/01/2020 від 18.08.2020 на умовах CIF Одеса.

Для митного оформлення товару, ввезеного на підставі зазначеного контракту, Товариство подало до Митниці електронну митну декларацію від 08.10.2020 №UA401160/2020/0003687 (форми МД-2), в якій задекларувало імпорт товару "Сушене голкоподібне листя південноафриканської рослини Ройбуш, ботанічного роду Aspalathus, не ароматизоване:

-Rooibos surepior тип P06/60/SS. 112 мішків по 18 кг (нето). Всього - 2016 кг.

-Rooibos fine cut тип P17/14/SS. 56 мішків по 18кг (нето). Всього - 1008 кг.

-Rooibos surepior L/C тип P07/09/SS. 69 мішків по 14.5 кг (нето). Всього - 1000.5 кг.

-Rooibos classic тип Р11/01/ТТ. 56 мішків по 18 кг (нето). Всього - 1008 кг.

-Green Rooibos fine cut тип P15/02/TT. 31 мішок по 16.5 кг (нето). Всього - 511.5кг.

-Green Rooibos L/L тип U13/03/SS. 31 мішок по 16.5 кг (нето). Всього - 511.5 кг. Сушене листя південноафриканської рослини Ханибуш, ботанічного роду Cyclopia, не ароматизоване:

- Honeybush F/C тип Х04/03/ТТ. 17 мішків по 18кг (нето). Всього- 306кг.

- Honeybush L/L тип Х01/03/ТТ. 19 мішків по 16.5 кг (нето). Всього- 313.5кг.

-Green Honeybush L/L тип Х03/01/ТТ. 19 мішків по 16.5 кг (нето). Всього- 313.5кг.

Не в первинній упаковці. Вага складає 6988.5 кг. Фірма виробник: ROOIBOS LTD. Торговельна марка: ROOIBOS LTD.

Фактурною вартістю 29 040,01 Євро, товар надійшов від ROOIBOS LTD (Posbus/ P.O.Box 64 ; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam. ПАР).

Аналогічні, вказаним в митній декларації назва, одиниця виміру та ціна товару, зазначені в інвойсі №TTS/01/2020 від 18.08.2020.

За результатами перевірки МД від 08.10.2020 №UA401160/2020/0003687 та доданих документів (рахунок фактура (інвойс) №TTS/01/2020 від 18.08.2020, коносамент MEDUDR929362 від 07.09.2020, автотранспортна накладна від 06.10.2020, сертифікат про проходження товару СТ-20-129468 від 09.09.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару MUR від 20.08.2020, контракт №TTS/01/2020 від 18.08.2020, договір про надання послуг митного брокера №7 від 27.02.2017, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №6054833 від 07.10.2020) відповідачем складено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/0078. Причинами вказано не подання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості у відповідності до вимог п. 3 ст. 53 МК України.

Крім того, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №UA401160/2020/000324/1.

19.10.2020 ТОВ "Тітест" подало до органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, а саме: митну декларацію №UA401160/2020/0003687, митну декларацію відправника CTN202009065006445, експортну декларацію MSC032CAI200845, прайс лист, рахунок платформу №TTS/01/2020, платіжку свіфт про переказ, звіт про вартість від ТПП.

Листом Подільської митниці від 21.10.2020 №7.12-08-1/15/13/7921 відповідач вказав, що документами, поданими листом від 19.10.2020, не усунуто розбіжності, про які зазначено у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №UA401160/2020/000324/1, зокрема:

- поданий контракт від 18.08.2020 №TTS/01/2020 не містить інформації щодо ваги, кількості, ціни, сорту, як передбачено п.2 (кількість і сорт і ціна продукту);

- згідно п.1 (опис продукту) вищезазначеного контракту поставляється товар Rooibos, тоді як згідно рахунку-фактури окрім Rooibos поставляється також товар Honeybus, інформація щодо якого відсутня в контракті;

- п. 3 контракту від 18.08.2020 №TTS/01/2020 передбачений перелік документів, серед яких є специфікація та підтвердження страхового полісу, які не надано до митного оформлення та на виконання частини 8 статті 55 МК України.

Враховуючи викладене, відповідач вказав, що на даний час відсутні підстави для скасування рішення від 08.10.2020 №UA401160/2020/000324/1.

Вважаючи картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/0078 та рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 08.10.2020 №UA401160/2020/000324/1 протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Пунктом 1 частини 4 вищевказаної статті визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Беручи до уваги викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично підставами для прийняття спірного рішення стало наступне:

- поданий контракт від 18.08.2020 №TTS/01/2020 не містить інформації щодо ваги, кількості, ціни, сорту, як передбачено п.2;

- згідно п.1 (опис продукту) вищезазначеного контракту поставляється товар Rooibos, тоді як згідно рахунку-фактури окрім Rooibos поставляється також товар Honeybus, інформація щодо якого відсутня в контракті;

- п.3 контракту від 18.08.2020 №TTS/01/2020 передбачений перелік документів, серед яких є специфікація та підтвердження страхового полісу, які не надано до митного оформлення та на виконання частини 8 статті 55 МК України.

Так, відповідач враховуючи, що використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до пп. 2, 3 статті 58 МК України застосував другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Зокрема, як зазначив представник відповідача, було проведено процедуру консультації та встановлено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару та обраний метод її визначення не відповідають наявній у митного органу інформації про вартість товару, відповідно митна вартість була визначена за другорядним методом відповідно до вимог ст. 64 МК України (резервний метод). Визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема за ЕМД від 04.09.2020 №UA110140/2020/008179, за якою випущений у вільний обіг схожий товар "Ройбуш..." від того ж відправника-виробника ROOIBOS LTD, Posbus/ P.O.Box 64; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam, ПАР.

Згідно з положеннями статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частини перша - третя цієї статті).

Згідно з частинами 4-6 статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Статтею 58 МК України визначено порядок застосування методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Частиною другою статті 58 МК України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларантові. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Водночас, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд навів, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19).

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Як встановлено судом, під час митного оформлення ТОВ "Тітест" надало Митниці документи відповідно до частини другої статті 53 МК, які підтверджували всі складові задекларованої митної вартості товару (чаю), та додатково витребувані документи з приводу питань, які виникли у відповідача при митному оформленні.

Як зазначив відповідач, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, зокрема за ЕМД від 04.09.2020 №UA110140/2020/008179, за якою випущений у вільний обіг схожий товар "Ройбуш..." від того ж відправника-виробника ROOIBOS LTD, Posbus/ P.O.Box 64; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam, ПАР.

Разом з тим, суд зауважує, що позивачем ввозились на митну територію України такі види товару: сушене голкоподібне листя південноафриканської рослини Ройбуш:

- Rooibos surepior тип P06/60/SS. 112 мішків по 18 кг (нето). Всього - 2016 кг.

-Rooibos fine cut тип P17/14/SS. 56 мішків по 18кг (нето). Всього - 1008 кг.

-Rooibos surepior L/C тип P07/09/SS. 69 мішків по 14.5 кг (нето). Всього - 1000.5 кг.

-Rooibos classic тип Р11/01/ТТ. 56 мішків по 18 кг (нето). Всього - 1008 кг.

-Green Rooibos fine cut тип P15/02/TT. 31 мішок по 16.5 кг (нето). Всього - 511.5кг.

-Green Rooibos L/L тип U13/03/SS. 31 мішок по 16.5 кг (нето). Всього - 511.5 кг. Сушене листя південоафриканської рослини Ханибуш, ботанічного роду Cyclopia, не ароматизоване:

- Honeybush F/C тип Х04/03/ТТ. 17 мішків по 18кг (нето). Всього- 306кг.

- Honeybush L/L тип Х01/03/ТТ. 19 мішків по 16.5 кг (нето). Всього- 313.5кг.

-Green Honeybush L/L тип Х03/01/ТТ. 19 мішків по 16.5 кг (нето). Всього- 313.5кг.

Тобто при визначенні митної вартості товару, на переконання суду, неможливо застосовувати митну вартість товару одного виду, оскільки ввезений товар має підвиди та різний клас, що, в свою чергу, унеможливлює визначення митної вартості схожого товару лише одного виду.

В контексті даної спірної ситуації, суд враховує, що декларант при здійсненні митного оформлення товару надав відповідачу наявні у нього документи (зокрема (рахунок фактура (інвойс) №TTS/01/2020 від 18.08.2020, коносамент MEDUDR929362 від 07.09.2020, автотранспортна накладна від 06.10.2020, сертифікат про проходження товару СТ-20-129468 від 09.09.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару MUR від 20.08.2020, контракт №TTS/01/2020 від 18.08.2020, договір про надання послуг митного брокера №7 від 27.02.2017, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну №6054833 від 07.10.2020), що підтверджують митну вартість товару, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

Під час розгляду справи судом встановлено, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, відповідач не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не надав жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару.

Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 Митного кодексу України).

Суд звертає увагу на те, що аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни товару, вказаної у документах, які самі по собі вже підтверджують митну вартість товару.

Така позиція суду узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Крім того, у постанові від 30.10.2018 у справі №826/25605/15 Верховним Судом зроблено правовий висновок про те, що ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000324/1 від 08.10.2020 відповідач вказав, що визначити митну вартість за другорядними методами (ст.62, 63 МК) неможливо з причини відсутності у митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Джерелом митної вартості є за ЕМД від 04.09.2020 №UA110140/2020/008179, за якою випущений у вільний обіг схожий товар "Ройбуш..." від того ж відправника-виробника ROOIBOS LTD, Posbus/ P.O.Box 64; Rooiboslaan/Rooibos Avenue 8135 Clanwilliam, ПАР.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за № 883/21195, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вказав ВС у постанові від 05.02.2019 по справі №816/1199/15-а в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598).

Отже, з системного аналізу наведених норм права випливає, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною другою статті 55 Митного кодексу України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При цьому, сама лише інформація з бази даних ЄАІС ДФС про вантажну митну декларацію, яка була взята митним органом за основу при коригуванні митної вартості товару, не може бути достатнім доказом ціни, за якою відповідну партію товару, за такою декларацією, дійсно було імпортовано до України. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Митну вартість імпортованого товару (чаю) було визначено позивачем за зовнішньо-економічним контрактом №TTS/01/2020 про поставку товару в асортименті та у кількості за цінами згідно інвойсу №TTS/01/2020 від 18.08.2020 на умовах CIF Одеса, а саме 29040,01 євро, у гривнях - 967912, 25.

При цьому коригування митної вартості товару було проведено митним органом на підставі ст.64 МК України за резервним методом.

В контексті встановлених під час судового розгляду обставин, суд вказує, що митний орган у спірних рішеннях не вказав на будь-які розбіжності чи ознаки підробки документів, або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

На переконання суду, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ч. 4 ст. 54 МК України саме по собі ненадання документів на вимогу митного органу не є підставою для коригування митної вартості, за відсутності обґрунтування митним органом того, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які конкретно документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, посилання відповідача на відсутність страхового полісу, як на підставу прийняття ним спірного рішення про коригування митної вартості, суд вважає недоречним.

Так, в пунктом 3 контракту TTS/01/2020 від 18.08.2020 визначено умови поставки: CIF Одеса.

Умови поставки CIF Інкотермс - це комерційний торговий термін, який в міжнародній практиці є однією з основних умов поставки товарів. Його назва є абревіатурою, утвореної першими літерами англійського виразу Cost, Insurance and Freight ( Вартість, страхування і фрахт ): товар доставляється до вказаного в договорі порту призначення покупця, страхування основного перевезення здійснює продавець, погрузо-розвантажувальні роботи оплачує покупець. Поставка товару на умовах CIF має на увазі, що продавець виконав обумовлену поставку в тому випадку, коли товар вже фактично поміщений на борт судна (перейшов через поручні) в порту відвантаження в узгоджені сторонами терміни. З моменту, коли товар розміщений на борту судна , можливі ризики його втрати або псування приймає на себе покупець. Умови CIF застосовуються виключно при транспортуванні вантажу по воді (морським або річковим транспортом).

Умови поставки CIF Інкотермс 2020 покладають на продавця також обов`язок придбання морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час морського перевезення. Відповідно до правила CIF продавець зобов`язаний укласти договір страхування за свій рахунок на користь покупця. Покупець повинен брати до уваги, що згідно з базисом поставки CIF, від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям від ризиків втрати і пошкодження товару. У разі якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен, або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування. Страхова сума в договорі страхування повинна становити не менше 110 відсотків від вартості контракту і в валюті міжнародного контракту. Страховка повинна покривати товари як мінімум протягом терміну всій перевезення від порту відвантаження товару до порту вивантаження.

Таким чином, не надання страхового полісу, за умови відсутності імперативної вказівки на необхідність оформлення такого власне покупцем (ТОВ "Тітест"), не може бути підставою для виникнення сумнівів у задекларованій митній вартості, з огляду на що, посилання відповідача на виникнення такого сумніву з даної підстави оцінюється критично.

Контракт також не містить зобов`язання щодо страхування товару саме покупцем.

Отже, позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень, на якого ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок доказування, не було спростовано правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не доведена об`єктивна неможливість застосування першого методу.

Варто вказати, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що митним органом необґрунтовано прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000324/1 від 08.10.2020 та картки відмови у митному оформленні №UA401160/2020/0078.

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 1статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 10654,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями від 05.11.2020 №489 та від 23.11.2020 №492.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 10654,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Подільської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA401160/2020/000324/1 від 08.10.2020.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401160/2020/0078 Подільської митниці Держмитслужби .

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тітест" судовий збір у розмірі 10654 (десять тисяч шістсот п`ятдесят чотири) грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Тітест" (вул. Митрополита Шептицького (Раскової) 5, кв.8, м.Хмельницький, код ЄДРПОУ 34708529)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м.Вінниця, код ЄДРПОУ 43350542)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 02.02.2021

Суддя Томчук Андрій Валерійович