Рішення

від 02.02.2021 по справі 200/9796/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 лютого 2021 р. Справа№200/9796/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з вимогами:

- визнати неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в прийнятті поданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996, що видані ВП "Управління допоміжного виробництва ДП "Торезантрацит";

- зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти подані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996 та провести перерахунок пенсії з урахуванням вказаних довідок з дати призначення пенсії, тобто з 18.08.2017.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що перебуває на обліку у відповідача як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах. Вважає, що відповідачем неправомірно не враховано для розрахунку пенсії довідки про заробітну плату через неможливість проведення їх перевірки, тому що ВП "Управління допоміжного виробництва ДП "Торезантрацит" знаходиться на непідконтрольній українській владі території. За змістом позову такими діями відповідача порушено право позивача на отримання пенсії у належному розмірі. Документи, видані на окупованих територіях мають прийматись до уваги, якщо їх неприйняття тягне за собою негативний вплив на права особи.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, підстави незгоди визначив в наданому до суду відзиві. За змістом відзиву довідки про заробітну плату, видані підприємством, що розташовано на тимчасово непідконтрольній українській владі території, неможливо прийняти виходячи зі ст.9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України . Так, всі видані на непідконтрольній українській владі території документи є недійсними та не мають юридичної сили. Відповідач зауважив на відсутності в управління пенсійного фонду можливості реалізувати наявні в нього повноваження щодо перевірки наданих позивачем довідок на підтвердження стажу роботи.

Ухвалою суду від 16.11.2020 справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 14.12.2020 замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Ухвалою суду від 12.01.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

02.02.2021 позивач та відповідач до судового засідання не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

На підставі ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , є громадянином України (а.с. 13-14).

18.08.2017 року позивач звернувся до Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". До заяви позивачем були додані такі документи:

- заява;

- трудова книжка НОМЕР_2 ;

- дублікат трудової книжки НОМЕР_3 ;

- військовий квиток;

- пільгова довідка "Управління допоміжного виробництва "Державного підприємства "Торезантрацит" без номера та дати;

- копія особистої картки;

- наказ про атестацію робочих місць №852 від 21.12.1994 Шахти "Донецька";

- наказ про атестацію робочих місць №32 від 25.01.1995 Шахтоуправління "Торезське";

- наказ №140 від 27.07.2007 року державного підприємства "Торезантрацит";

- наказ №17 від 25.01.2012 року державного підприємства "Торезантрацит";

- довідка про стаж №40 від 31.07.2017 року;

- довідка спуска-виїзда на шахті без номера та дати;

- свідоцтво про закінчення курсів №605;

- довідка "Учбово-курсового комбінату" державного підприємства "Торезантрацит";

- виписка з наказу про перейменування Шахтоуправління "Торезське" без номера та дати;

- довідка про реорганізацію "Шахти "Донецька" тресту "Торезантрацит" без номера та дати;

- довідка про реорганізацію "Маріупольського автотранспортного підприємства 11402";

- диплом №308872;

- довідка про навчання №397 від 14.08.2017;

- військовий квиток;

- диплом № НОМЕР_4 ;

- довідка про навчання №398 від 14.08.2017;

- довідка про заробітну плату "Управління Допоміжного виробицтва "Державного підприємства "Торезантрацит" без номера та дати;

- довідка про заробітну плату №50 від 25.07.2017;

- дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 1999 - 2017 роки;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- паспорт та ідентифікаційний номер.

Рішенням Лівобережного об`єднаного Управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області від 06.12.2017 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії, у зв`язку відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зазначені обставини встановлені у рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.04.2018 по справі №805/1972/18-а та не потребують доказування, згідно ч.4 ст.78 КАС України.

Вказаним рішенням адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області (код ЄДРПОУ: 41250905, юридична адреса: 87502, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Перемоги, 16) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області від 17.11.2017 року №50 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах згідно з п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Зобов`язано Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області у відповідності до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період-перебування на курсах з 05.06.1989 року по 09.08.1989 року, період роботи з 22.08.1992 року по 21.06.1996 року та зарахувати до загального стажу період проходження військової служби з 23.10.1986 року по 26.11.1988 року. Зобов`язано Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України м.Маріуполя Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п."а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №7147-7303/В-02/8-0500/20 позивачу призначено пенсію з 18.08.2017. Вказано, що до заяви про призначення пенсії було додано довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 21.06.1996 видані ВП "Управління допоміжного виробництва "Державного підприємства "Торезантрацит". За даними наявними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ВП Управління допоміжного виробництва ДП Торезантрацит (код ЄДРПОУ 38102069) знаходиться за адресою: 86809, Донецька область, м. Чистякове (Торез), вул. Заводська, буд.2. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення м. Чистякове належить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Враховуючи наведене, перевірити обґрунтованість видачі означених довідок про заробітну плату та врахувати їх для обчислення пенсії не видається можливим.

Не погодившись з неврахуванням довідок про зарплату при призначенні пенсії, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (ст.8 Закону №1058).

Пунктом а ст.13 Закону України №1788 Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року №1788-XII визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За правилами ч.1 ст.100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційне наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Частиною 1 ст.44 Закону України №1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2.1 п.2 Порядку №22-1 передбачено, що до заяви для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно п.4.7 Порядку право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Зі змісту заявлених позивачем вимог вбачається, що спір між сторонами виник за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії у зв`язку з неврахуванням довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994, з 01.01.1995 по 21.06.1996 видані ВП "Управління допоміжного виробництва "Державного підприємства "Торезантрацит".

З листа ГУПФУ в Донецькій області вбачається, що зазначені довідки не приймаються для проведення перерахунку пенсії позивача на підставі Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , яким передбачено, що будь-які органи, їх посадові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом і будь-який акт, виданий вказаними органами є недійсним та не створює правових наслідків.

У відзиві на позов відповідач зауважив на неможливості відповідача здійснити перевірку відомостей на підприємстві, що знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Під час вирішення питання правомірності неврахування відповідачем відомостей наведеної довідки суд виходить із наступного.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року №1085-р м.Чистякове відноситься до населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Указом Президента №32/2019 від 07.02.2019, яким затверджені межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях, м. Чистякове віднесено до тимчасово окупованих.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.9 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно ч.1 ст.3 Закону України від 15.04.2014 за №1207-VII Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України встановлено, що для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається:

1) сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) надра під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Тобто, норми даного закону не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року по справі Лоізіду проти Туреччини дійшов такого висновку: Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 06.10.2015 у справі №816/4505/14 і враховується судом при розгляді даної справи.

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен взяти до уваги інформацію, зазначену у документах, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до управління за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі Ковач проти України від 07.02.2008, п.59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19.10.2004, п.50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13.01.2011, п.54 рішення у справі Швидка проти України від 30.10.2014 тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

За ст.14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Суд вказує, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населені пункти, на території яких підприємства здійснювали господарську діяльність, перебували під контролем української влади. На теперішній час на законодавчому рівні відсутня така обов`язкова умова як перереєстрація підприємств на територію підконтрольну українській владі.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неврахування довідок від 14.09.2015 №02/138 та від 11.09.2015 №02/326 при призначенні позивачу пенсії.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах Лоізіду проти Туречиини (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), Кіпр проти Туреччини (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та Мозер проти Республіки Молдови та Росії (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) визначив що "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать .

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто в розрізі даної справи за умови підтвердження необхідних для призначення (перерахунку) пенсії обставин, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Суд також зазначає, що відсутність у пенсійного органу можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території не є безумовною підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення.

Аналогічні висновки викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 28 серпня 2018 року (справа №175/4336/16-а), від 23 липня 2019 року (справа №537/53/17), які судом враховано, на виконання приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Суд зазначає, що довідки видані на тимчасово непідконтрольній Україні території, проте приймає до уваги наявну в них інформацію.

Законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" визначено порядок регулювання правочинів та реалізації прав суб`єктів, названих Законів, з урахуванням необхідних змін на тимчасово окуповані території України у Донецькій та Луганській областях. Так, ч.1 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" передбачено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та Законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. При цьому згідно ч.2 ст.9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Відповідно ч.3 ст.9 зазначеного Закону також передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Тобто, документи, видані державними органами та органами місцевого самоврядування так званої "Донецької народної республіки", згідно законодавства України є недійсним та не можуть створювати правових наслідків.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані намібійські винятки: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведене вище свідчить про протиправність дій відповідача щодо відмови в прийнятті поданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996, що видані ВП "Управління допоміжного виробництва ДП "Торезантрацит", що свідчить про обґрунтованість вимог позивача у відповідній частині.

Під час вирішення вимог позивача про зобов`язання Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області прийняти подані ОСОБА_1 довідки про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996 та провести перерахунок пенсії з урахуванням вказаних довідок з дати призначення пенсії, тобто з 18.08.2017, суд зазначає, що матеріали справи не містять відомостей щодо звернення позивача до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії.

Слід зазначити, що у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, якого стосується звернення позивача, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Виходячи із змісту заявлених позивачем вимог та встановлених в ході розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку слід застосувати положення ст.9 КАС України та обрати інший спосіб захисту, який необхідний для відновлення порушеного права позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про перерахунок пенсії або рішення про відмову у його перерахунку, суд дійшов до висновку, що в даному випадку слід зобов`язати відповідача повторно розглянути питання про прийняття поданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні та проведення перерахунку пенсії з урахуванням вказаних довідок з дати призначення пенсії, тобто з 18.08.2017.

Отже, заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч.ч.1,3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн.. Враховуючи часткове задоволення позову та немайновий характер заявлених позовних вимог підлягає присудженню позивачу з бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам - у сумі 420,40 грн.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42171861, адреса: 87548, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Зелінського, 27а) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо відмови в прийнятті поданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996, що видані ВП "Управління допоміжного виробництва ДП "Торезантрацит".

Зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути питання про прийняття поданих ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період з 01.01.1990 по 31.12.1994 та з 01.01.1995 по 21.06.1996 із врахуванням висновків суду, викладених в цьому рішенні та проведення перерахунку пенсії з урахуванням вказаних довідок з дати призначення пенсії, тобто з 18.08.2017.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Повне судове рішення складено 02.02.2021.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька