Рішення

від 01.02.2021 по справі 200/11031/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 р. Справа№200/11031/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації про стягнення коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він працював на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації та 05.02.2020 року був звільнений. Проте суми, належні позивачу при звільнені виплачені не були, що і спричинило звернення до суду за захистом своїх прав.

На підставі вказаного позивач просив стягнути з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 96 470, 13грн.

Ухвалою суду від 02.12.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначено засідання по справі.

Відповідач до судового засідання не з`явився, відзиву на адміністративний позов через канцелярію суду не надавав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене, суд розглядає позовну заяву в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з`ясував наступні обставини справи.

Наказом начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації № 5 від 21 липня 2015 року ОСОБА_1 було звільнено з займаної посади на підставі Закону України "Про очищення влади".

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2019 року по справі № 805/3334/15-а задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами в адміністративній справі № 805/3444/15-а за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730750, 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) про визнання незаконним наказ начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації від 21 липня 2015 року № 5 про звільнення позивача з посади заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації, поновлення позивача на вказаній посаді, стягнення суму середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу. Скасовано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 7 лютого 2018 року № 805/3444/15-а. Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00730750, 84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації від 21 липня 2015 року № 5 про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації. Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, а саме з 21 липня 2015 року по дату поновлення на роботі. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації. Звернуто до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації середній заробіток за весь час за весь час вимушеного прогулу, а саме з 21 липня 2015 року по дату поновлення на роботі - у межах суми стягнення за один місяць.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 поновлено на посаді заступника начальника управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації.

Відповідно Довідки Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації від 10.01.2020 року № 7, загальна сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу становить 451 354, 43 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.09.2020 року № 200/3791/20-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Олександрівської районної державної адміністрації, Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації про стягнення з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації на користь ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку у розмірі 48 331,06 гривень задоволено повністю. Стягнуто з Управління агропромислового розвитку Олександрівської районної державної адміністрації (84000, Донецька область, Олександрівський район, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1, код ЄДРПОУ 00730750) на користь ОСОБА_1 компенсацію зо невикористану відпустку при звільненні в сумі 48 741,14 гривень.

Відповідно довідки ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 у грудні 2019 року отримав - 9650, 00грн., у січні 2020 року - 8182, 32грн.

Наказом начальника Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації № 5 від 05 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади, у зв`язку із ліквідацією Управління та скороченням штату працівників.

Доказів з приводу виплати заборгованості в розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 451 354, 43 грн. (за рішенням суду по справі № 805/3334/15-а) та компенсації за невикористану відпустку при звільненні в сумі 48 331,06 гривень (за рішенням суду по справі №200/3791/20-а) до суду надано не було.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина 1).

Частиною 2 статті 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що при наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У пункті 2.2. Рішення Конституційного Суду України від 22 лютого 2012 року в справі №4-рп/2012 визначено, що всі суми, що належать працівнику від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №810/451/17 та від 26 лютого 2020 року в справі №821/1083/17 викладена правова позиція відповідно до якої під "належними звільненому працівникові сумами" необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 116 Кодексу законів про працю України на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку спричиняє наслідки, передбачені статтею 117 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, з моменту звільнення у роботодавця виникає обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити працівникові всі суми, що йому належать. Якщо роботодавець не виконує цей обов`язок, він вчиняє триваюче правопорушення, відповідальність за яке визначена статтею 117 Кодексу законів про працю України. Припиненням такого правопорушення є проведення фактичного розрахунку, тобто, реальне виконання цього обов`язку (виплата всіх сум, що належать звільненому працівникові).

Суд зазначає, що підстави виникнення, проходження і припинення служби визначені не трудовим, а спеціальним законодавством, за приписами якого повинні розглядатися спори з участю публічних службовців. У разі відсутності відповідних положень у конституційному або адміністративному законодавстві суд може додатково застосувати трудове законодавство, якщо така можливість передбачена у спеціальному законі.

У разі, коли така можливість застосування трудового права у спеціальному законі не передбачена, то за правилами частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує закон, який регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права), навівши у рішенні відповідні доводи.

Оскільки нормами спеціальних законів, які стосуються проходження військової служби, не врегульовані питання строків при розрахунку, відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, суд згідно з положеннями статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосовує до спірних правовідносин положення Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, оскільки відповідачем не було проведено з позивачем під час звільнення остаточний розрахунок, то відповідач має право на компенсацію відповідно ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком (пункт 8 зазначеного Порядку).

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15" від 15 січня 2020 року № 16 затверджена Схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій, підкатегорій та рівнів державних органів у 2020 році. Зазначений нормативно-правовий акт встановлює посадовий оклад заступника начальника самостійних управлінь в розмірі 6600, 00грн. замість 6100,00грн. Відтак коефіцієнт підвищення дорівнює - 1,081967.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 100 у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Виходячи з відкоригованої таким чином заробітної плати у розрахунковому періоді, за встановленим у пунктах 6, 7 і 8 порядком визначається середньоденний (годинний) заробіток.

Згідно довідки ОК-7 Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_1 за грудень 2019 року та січень 2020 року отримав заробітну плату в розмірі 9650, 00грн. та 8182, 32 грн. відповідно.

Відповідно Листів Мінсоцполітики Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік та Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2020 рік , кількість робочіх днів у грудні 2019 року - 21, січні 2020 року - 21.

Згідно позиції ОСОБА_1 у січні 2020 року він перебував у відпустці без збереження заробітної плати тривалістю 3 дні, відтак кількість робочих днів у січні 2020 року дорівнює - 18.

Відтак середньоденна заробітна плата позивача становить 457, 24 грн. (9650, 00+8182, 32=17 832, 32грн; 17832, 32/39=457, 24грн.)

З урахуванням коефіцієнта підвищення заробітної плати середньоденна заробітна плата, яка застосовується для визначення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні становить: 457,24 * 1,081967= 494, 71 грн.

Відповідно до розрахунку норми тривалості робочого часу на 2020 рік кількість робочих днів становить у лютому 2020 року - 17 (з 06.02.2020 року), у березні 2020 року - 21, у квітні 2020 року - 21, у травні 2020 року - 19, у червні 2020 року - 20, у липні 2020 року - 23, у серпні 2020 року - 20, у вересні 2020 року - 22, у жовтні 2020 року - 21 та у листопаді 2020 року (по 16 листопада 2020 року включно) - 11.

Таким чином, розмір середньої заробітної плати за час несвоєчасного розрахунку при звільненні з коригуванням її розміру на коефіцієнт підвищення посадового окладу за період з 06.02.2020 року по 16.11.2020 року складає - 96470, 13 грн. (494, 71 грн. *195 днів).

При вирішенні даної справи по суті суд враховує правові висновки, викладені в Постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 810/451/17 від 13.05.2020 року.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 964, 71 грн., наведена сума відповідно підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) до Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 00730750, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) про стягнення коштів,- задовольнити повністю.

Стягнути з Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 00730750, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 96 470 (дев`яносто шість тисяч чотириста сімдесят) грн. 13 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління агропромислового розвитку Олександрівської райдержадміністрації (ЄДРПОУ 00730750, смт. Олександрівка, пл. Олександра Невського, 1) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 964 (дев`ятсот шістдесят чотири) грн., 71 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка