Ухвала

від 01.02.2021 по справі 340/5985/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

01 лютого 2021 року м. Київ № 340/5985/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

30 грудня 2020 р. до Кіровоградського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Головного управління ДПС у Кіровоградській області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" про стягнення податкового боргу.

31 грудня 2020 р. ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду вказану адміністративну справу передано на вирішення до Київського окружного адміністративного суду .

25 січня 2021 р. протоколом автоматизованого розподілу судових справ між суддями справу передано на розгляд судді цього адміністративного суду Журавлю В.О.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами частиною 7 статті 160 КАС України, у разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Частиною 3 статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Положеннями частини 4 статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує:

- в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту;

- визначені законом підстави для звернення до суду прокурора;

- зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Згідно з вимогами частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що прокурором визначено, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає у тому, що несплата Товариства з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" податків суттєво перешкоджає у встановлені законом строки та у визначених розмірах наповненню місцевого бюджету, що є порушенням інтересів держави та відповідно є підставою для звернення до суду.

Заступником керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області також зазначено, що ГУ ДПС у Кіровоградській області позовні заяви про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" на користь держави заборгованості по сплаті податкового боргу не подавалися, що свідчить про неналежне здійснення зазначеним органом захисту інтересів держави, що в свою чергу є обставиною своїх повноважень свідчить про порушення інтересів держави шляхом невиконання встановленого законом порядку щодо сплати податків.

З цього приводу суд зазначає, що порушення державних інтересів є оціночним поняттям із закладеним в процесуальне законодавство смисловим змістом "самостійно визначає" та є складовою терміну "внутрішнє переконання". У той же час, суб`єктами оцінки виступають як прокурор при прийнятті ним рішення щодо виконання представницької функції, так і суд при вирішенні питання про наявність або відсутність підстав такого звернення, тому визначальним у даному випадку є розкриття поняття "інтерес держави".

Поняття "державний інтерес" суд розглядає як закріплену Конституцією та законами України, міжнародними договорами та актами систему основних цінностей у найважливіших сферах життєдіяльності українського народу та суспільства. Визначення даного поняття надав Конституційний Суд України, встановивши, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Отже, інтереси держави суттєво відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин, оскільки в основі перших завжди потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до вимог статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Таким чином, Конституцією України передбачено дві обов`язкові вимоги для виникнення у прокурора права на представництво інтересів держави: 1) доведення, що обставини звернення є виключним випадком і 2) представництво здійснюється в порядку, визначеному законом.

Поняття "виключні випадки" дає розуміння статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка регулює питання представництва прокуратурою інтересів держави. Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Відтак, для визначення судом права прокурора на звернення до суду для захисту інтересів держави імперативними є 2 умови: 1) доведення порушення чи загрози порушення саме інтересів держави (а не окремої громади); 2) доведення належними і допустимими доказами, що захист цих інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У даному випадку, обґрунтовуючи звернення до суду з позовною заявою прокурор, зазначає, що звернення з позовом до суду зумовлено необхідністю захисту інтересів держави та суспільного інтересу, яка виражається у несплаті Товариством з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" податків.

Крім того, прокурором в позові зазначено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є Головне управління ДПС у Кіровоградській області, як контролюючий орган та орган стягнення за місцем розташування об`єкта оподаткування.

Суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 41 Податкового кодексу України, контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з вимогами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відомостей про інформування прокурором податкового органу та про бездіяльність податкового органу у зв`язку з отриманою від прокурора інформацією про наявність податкової заборгованості ТОВ "АХО ГРУП" у позові відсутні.

Отже, враховуючи наведені вище норми, суд вважає, що прокурором не обґрунтовано необхідність захисту інтересів держави саме прокурором відповідно до положень статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам ст. 160-161 КАС України.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Головного управління ДПС у Кіровоградській області з наданням часу для усунення зазначених недоліків.

Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:

- додаткового обґрунтування необхідності захисту інтересів держави саме прокурором в даному позові.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Заступника керівника Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах Головного управління ДПС у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АХО ГРУП" про стягнення податкового боргу, - залишити без руху.

Установити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Журавель В.О.