Рішення
від 21.12.2020 по справі 826/8334/18
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Київ № 826/8334/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Раевалон В до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Медіта Інвест (код ЄДРПОУ 38290361) (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0090961207.

Судом встановлено, що Позивачем змінено найменування з ТОВ Медіта Інвест на ТОВ Раевалон В , що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.11.2018 відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками камеральної перевірки, яку в частині перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних за період до 01.01.2017 проведено з порушенням норм законодавства без визначених законодавством підстав поза межами передбачених Податковим кодексом України повноважень для такого виду перевірки та з порушенням строків. В частині висновків про порушення строку реєстрації податкових накладних за грудень 2017 року Позивачем зазначено, що такі накладні направлено своєчасно для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак з незалежних від Позивача причин, контролюючим органом зареєстровано такі накладні із затримкою на 2 дні. Зазначене, на думку Позивача, свідчить про відсутність підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки вина платника податку відсутня.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Медіта Інвест за період грудень 2015 року - грудень 2017 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.01.2018 №880/26-15-12-07-20/38290361.

Відповідно до висновків даного акта перевіркою встановлено порушення вимог граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період грудень 2015 року - грудень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0090961207, яким до ТОВ Медіта Інвест застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 5060,57 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку. Рішенням Державної фіскальної служби України від 20.04.2018 №13851/6/99-99-11-03-01-25 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи протиправним вказане рішення, Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0090961207 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 337,30 грн. за несвоєчасну реєстрацію ТОВ Медіта Інвест податкових накладних від 28.12.2015 №83, від 22.12.2015 №62, від 19.12.2015 №58, від 19.02.2016 №182, суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 Податкового кодексу України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

Також, питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165 (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Зокрема, відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки.

З аналізу вищенаведених норм статей 75 і 76 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складення податкових накладних, які були предметом перевірки, результати якої оформлені актом перевірки) вбачається, що предметом камеральної перевірки у даному випадку може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності.

Натомість, у зв`язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01 січня 2017 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача, предметом якої є перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, проведена 08.11.2017, тобто після надання контролюючому органу права на здійснення такої перевірки в межах камеральної.

При вирішенні даної справи судом враховується позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 06 березня 2018 року №К/9901/1857/17, згідно з якої метою камеральної перевірки є виявлення в податковій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, а повноваження правозастосовчого органу, механізми їх реалізації, зокрема, порядок проведення податковими органами перевірок платників податків, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент реалізації відповідних владних повноважень, зокрема, здійснення податкових перевірок.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.10.2019 №821/627/17.

Слід зазначити, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Синонімами виступають терміни зворотна сила, ретроактивність. Окрім того, на позначення суміжних понять використовуються латинські терміни: закон ex post facto (ретроактивний закон), принцип lex retro non agit.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 р. № 1-рп/99у за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вказаним рішенням Конституційного Суду України передбачено, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі нормативно-правовими актами може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Суд зазначає, в даному випадку не можна ототожнювати момент складання податкових накладних з моментом виникнення спірних правовідносин, оскільки спірні правовідносини, які є предметом дослідження в межах даної адміністративної справи, виникли саме в момент проведення камеральної перевірки Позивача, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на момент проведення перевірки Позивача контролюючому органу було надано право здійснювати перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також судом враховано те, що сам факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних від 28.12.2015 №83, від 22.12.2015 №62, від 19.12.2015 №58, від 19.02.2016 №182 Позивач не заперечує та не спростовує.

Стосовно доводів Позивача про проведення контролюючим органом камеральної перевірки з порушенням строку, передбаченого пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, слід зазначити наступне.

Порядок проведення камеральної перевірки визначено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктом 76.3. якої встановлено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас згідно з положеннями пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Отже, у пункті 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, на яку посилається позивач, визначено строк проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних. Ця норма не встановлює строку проведення камеральної перевірки даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 19.04.2019 у справі № 804/558/17 та від 23.05.2019 у справі №803/1791/16.

Щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0090961207 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4723,27 грн. за несвоєчасну реєстрацію ТОВ Медіта Інвест податкових накладних від 13.12.2017 №72, від 14.12.2017 №77, від 11.12.2017 №56, від 12.12.2017 №59, від 14.12.2017 №76, від 04.12.2017 №18, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Таким чином, граничний строк реєстрації податкових накладених, складених ТОВ Медіта Інвест від 13.12.2017 №72, від 14.12.2017 №77, від 11.12.2017 №56, від 12.12.2017 №59, від 14.12.2017 №76, від 04.12.2017 №18 це - 31.12.2017.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ Медіта Інвест порушено граничний термін реєстрації вказаних податкових накладних на 2 календарні дні, а саме зареєстровано податкові накладні 02.01.2018.

Судом встановлено, що Позивачем податкові накладні від 13.12.2017 №72, від 14.12.2017 №77, від 11.12.2017 №56, від 12.12.2017 №59, від 14.12.2017 №76, від 04.12.2017 №18 направлено засобами телекомунікаційного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних 31.12.2017 з 07:45 год. по 10:15 год., що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами про направлення електронного документа (а.с. 23-52 т. І).

Однак, з незалежних від Позивача причин вказані накладні доставлено до Державної фіскальної служби України 02.01.2018 та саме цією датою контролюючим органом здійснено реєстрацію податкових накладних.

Таким чином, Позивачем вчасно направлено для реєстрації податкові накладні від 13.12.2017 №72, від 14.12.2017 №77, від 11.12.2017 №56, від 12.12.2017 №59, від 14.12.2017 №76, від 04.12.2017 №18, а саме - 31.12.2017, що підтверджується матеріалами справи. Отже, ним вжито всіх необхідних заходів для своєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Несвоєчасна реєстрація зазначених податкових накладних не є наслідком винних дій Позивача.

Аналізуючи вказане, суд дійшов висновку про безпідставність застосування до Позивача штрафних санкцій у сумі 4723,27 грн. за порушення граничного строку реєстрації податкових накладних від 13.12.2017 №72, від 14.12.2017 №77, від 11.12.2017 №56, від 12.12.2017 №59, від 14.12.2017 №76, від 04.12.2017 №18.

У зв`язку із наведеним, податкове повідомлення-рішення від 09.02.2018 №0090961207 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4723,27 грн. є протиправним та підлягає скасуванню у відповідній частині.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Раевалон В - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 09.02.2018 №0090961207 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 4723,27 грн. (чотири тисячі сімсот двадцять три гривні 27 коп.).

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Раевалон В судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 1644,47 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні 47 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Раевалон В (код ЄДРПОУ 38290361, адреса: 65142, м. Одеса, вул. Транспортна, 5).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Суддя Н.М. Клименчук

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.12.2020
Оприлюднено04.02.2021
Номер документу94559719
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/8334/18

Ухвала від 26.04.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 19.01.2022

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Юрченко В.П.

Ухвала від 01.12.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 01.11.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 27.09.2021

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Пилипенко Олена Євгеніївна

Рішення від 21.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Рішення від 21.12.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 21.08.2020

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 13.11.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

Ухвала від 01.06.2018

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Клименчук Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні