Рішення

від 21.12.2020 по справі 826/6382/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2020 року м. Київ № 826/6382/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства Київстанкоремонт до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Київстанкоремонт (надалі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - Відповідач), у якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0068491206.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.07.2018 відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в акті перевірки контролюючий орган посилається на положення Податкового кодексу України в редакції від 02.12.2010, які, на думку Позивача, втратили чинність. У зв`язку із цим Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки застосування законодавства, яке втратило чинність не допускається відповідно до статті 58 Конституції України.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. Посилався на те, що позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2020 замінено первинного відповідача - Головне управління ДФС у м. Києві його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ПП Київстанкоремонт за період жовтень-грудень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 27.11.2017 №19850/26-15-12-06-20/39006570.

Відповідно до висновків даного акта перевіркою встановлено порушення вимог граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за період жовтень - грудень 2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0068491206, яким до ПП Київстанкоремонт застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 2914,61 грн.

Вважаючи протиправним вказане рішення, Позивачем оскаржено його до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно визначення, наведеного у підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Порядок проведення камеральних перевірок врегульований статтею 76 Податкового кодексу України. Така перевірка проводиться посадовими особами податкового органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов`язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

При цьому, акт про результати камеральної перевірки може стати підставою для донарахування податкових зобов`язань, про що платнику повідомляють податковим повідомленням - рішенням. Повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його замісником) протягом 10 робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків акта перевірки (пункт 86.8 статті 86 Податкового кодексу України).

Також, питання проведення камеральних перевірок врегульовано Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затвердженими наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 року №165 (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Зокрема, відповідно до підпункту 2.5.1 пункту 2.1 Методичних рекомендацій після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - акт про результати камеральної перевірки.

З аналізу вищенаведених норм статей 75 і 76 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент складення податкових накладних, які були предметом перевірки, результати якої оформлені актом перевірки) вбачається, що предметом камеральної перевірки у даному випадку може бути лише податкова звітність, тобто правильність відомостей, зазначених у відповідній податковій звітності.

Натомість, у зв`язку з внесеними змінами до Податкового кодексу України, починаючи з 01.01.2017 підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу викладено у новій редакції, яка передбачає, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, право проведення перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в межах камеральної перевірки надано контролюючому органу лише з 01 січня 2017 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що перевірка позивача, предметом якої є перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, проведена 08.11.2017, тобто після надання контролюючому органу права на здійснення такої перевірки в межах камеральної.

При вирішенні даної справи судом враховується позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 06 березня 2018 року №К/9901/1857/17, згідно з якої метою камеральної перевірки є виявлення в податковій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов`язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

Тобто надані контролюючому органу повноваження проводити камеральні перевірки на підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних охоплюють, у тому числі, питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних у Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи, а повноваження правозастосовчого органу, механізми їх реалізації, зокрема, порядок проведення податковими органами перевірок платників податків, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент реалізації відповідних владних повноважень, зокрема, здійснення податкових перевірок.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 08.10.2019 №821/627/17.

Слід зазначити, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності. Синонімами виступають терміни зворотна сила, ретроактивність. Окрім того, на позначення суміжних понять використовуються латинські терміни: закон ex post facto (ретроактивний закон), принцип lex retro non agit.

У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 р. № 1-рп/99у за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Вказаним рішенням Конституційного Суду України передбачено, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі нормативно-правовими актами може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Суд зазначає, в даному випадку не можна ототожнювати момент складання податкових накладних з моментом виникнення спірних правовідносин, оскільки спірні правовідносини, які є предметом дослідження в межах даної адміністративної справи, виникли саме в момент проведення камеральної перевірки Позивача, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на момент проведення перевірки Позивача контролюючому органу було надано право здійснювати перевірку щодо своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПП Київстанкоремонт не заперечує та не спростовує факт порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, однак зазначає, що в акті перевірки від 27.11.2017 №19850/26-15-12-06-20/39006570 Відповідачем зроблено посилання на положення підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 та пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України в редакції від 02.12.2010, однак станом на дату проведення перевірки діяв Податковий кодекс України в редакції від 01.01.2017, якою встановлено інші правила реєстрації податкових накладних.

Суд вважає наведені доводи Позивача безпідставними з огляду на наступне.

В акті перевірки від 27.11.2017 №19850/26-15-12-06-20/39006570 наявні посилання на положення Податкового кодексу України із зазначенням дати прийняття Кодексу та його реєстраційного номера, а саме 02.12.2010 №2755-V та зазначено зі змінами і доповненнями .

Слід зазначити, що підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату проведення перевірки) передбачено право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату проведення перевірки) встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно із пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату проведення перевірки) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 102.1. статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Зміст наведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій, уточнюючих розрахунків можуть бути й інші питання, зокрема пов`язані із своєчасністю реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, а тому, з урахуванням положень статті 102 ПК України, такою перевіркою може бути охоплено період в 1095 днів за останнім днем граничного строку реєстрації податкових накладних.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладених в постановах від 19.04.2019 у справі № 804/558/17 та від 23.05.2019 у справі №803/1791/16.

Щодо доводів ПП Київстанкоремонт про те, що положеннями Податкового кодексу України в редакції від 01.01.2017 передбачено інший порядок реєстрації податкових накладних, суд зазначає наступне.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату складання податкових накладних від 25.12.2015 №1 та №2) реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п`ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Зі змісту акта перевірки від 27.11.2017 №19850/26-15-12-06-20/39006570 слідує, що Позивачем 14.01.2016 зареєстровано податкові накладні від 25.12.2015 №1 та №2.

Граничним строком реєстрації вказаних накладних є 09.01.2016. Таким чином, Позивачем порушено строк реєстрації податкових накладних на 5 календарних днів.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату реєстрації податкових накладних) встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Такий самий розмір санкції передбачено положеннями пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України в редакції, чинній на дату складання акта перевірки.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2017 №0068491206 до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10% на суму 2914,61 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 15.12.2017 №0068491206 та відсутність підстав для його скасування.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви приватного підприємства Київстанкоремонт - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: приватне підприємство Київстанкоремонт (код ЄДРПОУ 39006570, адреса: 03151, м. Київ, вул. Волинська, 65).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка 33/19, м. Київ, 01033, код ЄДРПОУ 43141267).

Суддя Н.М. Клименчук