Ухвала

від 01.02.2021 по справі 569/10395/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/10395/20

1-кс/569/938/21

УХВАЛА

01 лютого 2021 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у Рівненській області майора податкової міліції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у рамках кримінального провадження №32020180000000022 від 09.06.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 та ч. 1 ст. 212 КК України, звернувся до суду із клопотанням, яке погоджено прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у Рівненській філії ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », МФО НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування клопотання вказує, що в ході проведення досудового розслідування надійшли матеріали з оперативного управління ГУ ДФС у Рівненській області з яких вбачається, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснюють господарську діяльність з придбання та реалізації зернових культур.

Встановлено, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в період 2017-2020 років з метою ухилення від сплати податків здійснюють реалізацію зернових культур за готівкові кошти без відображення в бухгалтерському та податковому обліках даного товариства доходів від такої реалізації.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно даних фінансової звітності малого підприємництва у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » акумульовано залишки готової продукції (зернових культур) вартістю 16339,2 тис. грн.., а у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вартістю 8495,0 тис. грн.

Разом з тим, встановлено, що фактично залишки зернових культур на складах ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відсутні, так як були реалізовані за готівку без відображення отриманого прибутку в бухгалтерському та податковому обліках вказаних товариств.

Таким чином, службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », внаслідок реалізації залишків готової продукції (зернових культур) за готівку, не відображаючи такої реалізації у податковій та бухгалтерській звітності ухилились від сплати податків в загальній сумі 9,0 млн. грн. (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - 6,17 млн. грн., ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 2,88 млн. грн..)

Викладені факти підтверджуються висновком судового експерта за результатами проведення дослідження №1-14/05/2020-дос від 14.05.2020, а також розсекреченими матеріалами проведених оперативно-розшукових заходів із використанням спеціальних технічних засобів.

Окрім цього, в ході досудового розслідування встановлено, що службові особи ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » з метою мінімізацію податкових зобов`язань з податку на додану вартість в бухгалтерському та податковому обліках підприємства відобразили безтоварні господарські операції по придбанню соняшника від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (код НОМЕР_2 , м. Київ) на загальну суму 4,3 млн. грн., що призвело до несплати податку на додану вартість в сумі 724801 грн.

Також, в ході досудового розслідування здійснено тимчасовий доступ до банківських рахунків ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відкритих в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

В ході проведеного аналізу руху коштів по банківським рахункам ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » встановлено, що в період 04.07.2017 по 17.08.2020 на рахунки підприємств надходили кошти від фізичних та юридичних осіб з призначення платежу «Поворотна фінансова допомога», яка в подальшому перераховувалась на рахунки фізичних осіб відкритих в АТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме: № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 , № НОМЕР_10 , № НОМЕР_11 , № НОМЕР_12 , № НОМЕР_13 , № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 , № НОМЕР_16 , № НОМЕР_17 , № НОМЕР_18 , № НОМЕР_19 , що у свою чергу може вказувати на те, що дані кошти були перераховані за зернові культури, які придбавались та реалізовувались поза обліком ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Покликаючись на вищевикладене, слідчий вказує на необхідність тимчасового доступ до інформації, що може становити банківську таємницю по розрахункових та карткових рахунках, перелік яких наведене у клопотанні, з метою подальшого використання такої інформації в ході проведення документальних перевірок, досліджень та судових експертиз.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі.

З урахуванням заяви слідчого, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Клопотання розглядається у відсутності особи, у володінні якої знаходяться речі та документи відповідно до ч. 2ст. 163 КПК України.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 159 КК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

При розгляді клопотання, слідчий суддя враховує правові позиції Європейського суду з прав людини, висловлені у рішеннях від 15.07.2003 року у справі «Ернст та інші проти Бельгії» та від 07.07.2007 року «Смирнов проти Росії», де зазначено про визначення конкретної підстави та мети відповідної слідчої дії, конкретної інформації про мету та предмети, які підлягають вилученню, про пропорційність проведення відповідних дій органів влади та протиправність наділення слідчих органів широкими повноваженнями по визначенню на власний розсуд вирішувати питання про вилучення певних матеріалів.

Як встановлено судом, слідчий у поданому клопотанні просить суд надати тимчасовий доступ до інформації, що може становити банківську таємницю по розрахункових та карткових рахунках перелік яких наведене у клопотанні за період з 01.01.2017 по дату оголошення ухвали.

Однак як вбачається із витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань датою реєстрації кримінального провадження №320201800000000 є 09.06.2020 за правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 212 КК України.

Окрім того, слідчий в своєму клопотанні, як на підставу ухилення від сплати податків службовими особами вищевказаних товариств, посилається на висновок експерта за результатами проведення дослідження №1-14/05/2020-дос від 08.05.2020-14.05.2020, який в силу ст. 98 КПК України не може бути доказом вчинення даного кримінального правопорушення. Висновок експерта за результатами проведення дослідження виконано на підставі листа заступника Голови Комісії з реорганізації, Першого заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_5 . Даний висновок експерта є дослідженням, винесений не на підставі клопотання слідчого, і експерт не попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, відмову без поважних причин від виконання покладених обов"язків, невиконання інших обов"язків, відповідно до ст.ст. 384,385 КК України.

Згідно ч. 2 ст.102 КПК у висновку експерта обов"язково повинно бути зазначено, що його попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов"язків.

Також слідчий суддя не може прийняти дане дослідження як доказ, оскільки дане дослідження проведено ще до внесення відомостей до ЄРДР.

Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», «Енгель та інші проти Нідерландів», « Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст. 4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Враховуючи викладене, а також що клопотання слідчого та додані до нього матеріали не містять достатніх обґрунтувань, які вказують на необхідність тимчасового доступу до документів (інформації) про які йдеться у ньому, а саме яке суттєве значення вони мають для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, і яких саме, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 159, 163, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС другого відділу розслідування кримінальних проваджень СУФР ГУ ДФС у Рівненській області майора податкової міліції ОСОБА_3 про надання тимчасового доступу до речей і документів, які знаходяться у Рівненській філії ПАТ КБ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », МФО НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1