Вирок

від 02.02.2021 по справі 619/4801/20

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/4801/20

провадження №1-кп/619/138/21

ВИРОК

Іменем України

02 лютого 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого- судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілого- ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дергачі кримінальне провадження № 12020220280000977 у відношенні обвинувачених:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Грайворон Бєлгородської області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, освіта неповна середня. не працюючого ,пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Нова Курба Заіграєвського району Республіки Бурятія Російської Федерації, громадянина України, не одруженого, освіта неповна середня. не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2020 року близько 16 години 00 хвилин, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, обвинувачений ОСОБА_4 за попередньою змовою з обвинуваченим ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та невстановленою в ході досудового розслідування особою на ім`я ОСОБА_7 , маючи єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з метою збагачення за рахунок чужого майна, прибули із заздалегідь підготованою повозкою, з запряженою в неї кобилою, на земельну ділянку з кадастровим номером 6322080900:05:000:0176, що розташована на території Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, де ОСОБА_6 вирощує кукурудзу зернового сорту «Монсанта».

Надалі ОСОБА_5 разом з ОСОБА_4 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, на ім`я ОСОБА_7 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, реалізовуючи свій єдиний злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, з метою наживи за рахунок скоєння злочину, впевнившись, що їх подальші дії ніким помічені не будуть, шляхом вільного доступу таємно викрали з вищевказаної земельної ділянки з кадастровим номером 6322080900:05:000:0176, що розташована на території Полівської сільської ради Дергачівського району Харківської області, 454 кілограм овочевої культури «кукурудза» зернового сорту «Монсанта» в початках (качанах), що належить ОСОБА_6 , вартістю згідно висновку експертизи за результатами товарознавчої експертизи №17 від 22 жовтня 2020 року - 2043 гривні 00 копійок, після чого покинули місце вчинення злочину разом з викраденим майном у невідомому напрямку, та в подальшому розпорядилися вказаним майном на власний розсуд.

В результаті злочинних дій з боку ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та невстановленої в ході досудового розслідування особою, на ім`я ОСОБА_7 , матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, потерпілому ОСОБА_6 було спричинено матеріальний збиток на суму 2043 гривні 00 копійок .

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину визнали повністю, у вчиненому щиросердно розкаялись, підтвердили факти і обставини вчинення злочину, так як це зазначено вище.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 дав показання про те, що в обвинувальному акті все зазначено правильно. Зазначив про обставини вчинення злочину, як зазначено в обвинувальному акті. Щиро каЄться у скоєному. Позов визнав частково.

Обвинувачений ОСОБА_4 надав аналогічні пояснення.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинувачених та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинувачених.

Вина обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченими не оспорюються.

Дії обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , які виразилисяутаємному викраденні чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України.

Вивченням даних про особу ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на облікуу лікарівпсихіатра танарколога неперебуває,за місцемпроживання характеризується посередньо, про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо

Обставини, які обтяжують покарання винуватих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , судом не встановлені.

Обставина, яка пом`якшує покарання винуватих ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , - щире каяття.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні покарання суд враховує відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставину, що пом`якшує покарання щире каяття. суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, особу обвинувачених, вважає за можливе призначити ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини даної статі із застосуванням ст. 75 КК України.

Суд вважає, що таке покарання буде достатнім і необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Заявлений потерпілим ОСОБА_6 позов про відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4 - 5000.00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_5 - 10000.00 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи тяжкість перенесених та існуючих моральних страждань, з врахуванням також обставин справи, даних про обвинувачених, суд вважає за можливе стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 -4000.00 грн., з обвинуваченого ОСОБА_5 -8000.00 грн.

Витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з обвинувачених у розмірі 1000.00 грн. солідарно, оскільки відповідно до ст. 1190 ЦК України особи, спільними діями яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ОСОБА_4 визнати винуватими у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 років позбавлення волі кожному.

Застосувати ст. 75 КК України та звільнити ОСОБА_5 , ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки кожного

Зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України періодично з`являтисядля реєстраціїдо уповноваженогооргану зпитань пробації, повідомлятиуповноважений органз питаньпробації прозміну місцяпроживання,роботи абонавчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_6 стягнути у відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_5 8000,00 грн., з ОСОБА_4 - 4000,00 грн. на користь ОСОБА_6 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6

витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000.00 грн.

Речові докази: 19 мішків з початками кукурудзи - залишити у розпорядженні потерпілого.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1