Постанова

від 27.01.2021 по справі 520/5744/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2021 р.Справа № 520/5744/2020

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Подобайло З.Г.,

Суддів: Бартош Н.С. , Григорова А.М. ,

за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК+" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., м. Харків, повний текст складено 06.07.20 року по справі № 520/5744/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК+"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДАК+ звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00003071406 від 06.11.2018 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ДАК+ штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 40718,17 грн.; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДАК+ судові витрати у справі.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю ДАК+ відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю ДАК+ подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Просить розподілити судові витрати у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції помилково вважав, що підприємство посилається на наявність форс-мажору як на підставу позову, натомість позивач вказував на необхідність застосування норми ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , яка передбачає виключення у застосуванні пені для суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення. Вказує, що фактично товар на загальну суму 20790 доларів США надійшов на територію України 28.06.2018 року згідно відбитку Одеської митниці ДФС під митним контролем на товарносупровідних документах, тобто із порушенням строків розрахунків на 25 днів. Посилаючись на приписи ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , стверджує, що відповідальність у вигляді пені не наступає для суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення. Вважає, що податковим органом не враховано вказаної норми закону, що діяла на час порушення та прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення. Зазначає, що ТОВ ДАК+ знаходилось та знаходиться на території проведення антитерористичної операції - м.Ізюм Харківської області, та здійснює діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, що є безумовною підставою для незастосування до підприємства відповідальності у вигляді пені за ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Головне управління ДПС у Харківській області подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи та обґрунтування апеляційної скарги помилковими та безпідставними, рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року без змін. Зазначає, що посилання позивача на неврахування відповідачем ч.1 ст.4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті є необгрунтованими, оскільки спірні правовідносини не підпадають під діяльність на території проведення антитерористичної операції, а підпадають під ознаки зовнішньоекономічної діяльності.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст.229 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 24.07.2018 року податковим органом було повідомлено ТОВ ДАК+ про отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного законодавства. Запропоновано надати інформацію з приводу порушення строків розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2017 року №08/11/2017 (а.с. 56).

ТОВ ДАК+ на вищезазначений лист подано інформацію, яка надійшла до податкового органу 31.08.2018 року з доданими документами (а.с. 59).

Податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ДАК+ з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 08.11.2017 року №08/11/2017 за період з 08.11.2017 року по 30.09.2018 року.

За результатами перевірки складено Акт від 17.10.2018 року №4329/20-40-14-06-08/39711892 та встановлено порушення ТОВ "ДАК+" ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" по зовнішньоекономічному контракту від 08.11.2017 року №08/11/2017, який укладено з Chiao (Shanghai) Industry Co., LTD (Китай).

22.10.2018 року позивачем подані заперечення на акт перевірки, за результатом розгляду яких ГУ ДФС у Харківській області висновки акту перевірки визнано такими, що відповідають нормам діючого законодавства та залишаються незмінними (а.с. 62).

06.11.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №00003071406 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАК+" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у вигляді пені за порушенням термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 40718,17 грн.

Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення №00003071406 від 06.11.2018 року прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для його скасування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Позивач як в позові так і в апеляційній скарзі вказує , що ТОВ "ДАК+" знаходилось та знаходиться на території проведення антитерористичної операції - м. Ізюм Харківської області, та здійснює діяльність в зоні проведення антитерористичної операції, що є безумовною підставою для не застосуваня до підприємства відповідальності у вигляді пені за ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції чинній на час спірних правовідносин).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті при проведенні суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності експортно-імпортних операцій на момент виникнення спірних правовідносин встановлював Закон України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23.09.1994 року №185/94-ВР.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно з ч.1 ст.4 порушення резидентами, крім суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо резидент звертається до Експортно-кредитного агентства із заявою про невиконання або неналежне виконання нерезидентом його грошових зобов`язань за експортним зовнішньоекономічним договором (контрактом), що стало причиною порушення резидентом строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, зазначені строки призупиняються та пеня в період такого призупинення не стягується. У разі якщо невиконання грошового зобов`язання нерезидентом не підлягає врегулюванню Експортно-кредитним агентством відповідно до законодавства, перебіг зазначених строків поновлюється і пеня нараховується на загальних підставах (у тому числі пеня за період призупинення).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражноюкомісієюпри Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Згідно з ч.ч. 6, 7 ст.6 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є сертифікат Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України:

відкриває свої представництва та філії в інших країнах, а також засновує разом із зарубіжними партнерськими організаціями як в Україні, так і за її межами змішані торгово-промислові палати, ділові ради та інші спільні організації;

засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб;

засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб`єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників);

веде недержавний реєстр українських підприємців за їх згодою, фінансовий стан яких свідчить про їх надійність як партнерів у підприємницькій діяльності в Україні та за її межами. Порядок ведення зазначеного реєстру визначається Торгово-промисловою палатою України.

Згідно зі ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Тобто на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати покладено повноваження щодо видачі суб`єктам господарювання сертифікатів про засвідчення настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об`єктивно унеможливлюють виконання ними обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Разом з тим Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон України від 02 вересня 2014 року № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669), статтею 1 якого визначено, що періодом проведення АТО є час між датою набрання чинності Указом Президента України № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Отже датою початку періоду проведення АТО є 14 квітня 2014 року. Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України Президентом України не приймався, тобто період проведення антитерористичної операції триває.

На виконання вимог Закону № 1669-VII розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких у розглядуваний період здійснювалась АТО, до якого, зокрема, включено місто Ізюм.

Згідно зі статтею 10 Закону № 1669-VII протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Пунктом 1 Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 201 від 06.09.2001 року, встановлено, що однією із умов, які повинні буди передбачені у зовнішньоекономічному договорі (контракті) є умови про форс-мажорні обставини. При цьому визначено, що строк дії форс-мажорних обставин підтверджується торгово-промисловою палатою відповідної країни.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

Аналізуючи вищезазначені норми колегія суддів зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений регламентом, що затверджений рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5), який і має застосовуватись до спірних правовідносин.

Вказаним Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів, проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Натомість, сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

За матеріалами справи, між позивачем (покупець) та підприємством - нерезидентом Chiao (Shanghai) Industry Co., LTD (Китай) (продавець) протягом перевіряємого періоду було укладено контракт від 08.11.2017 року №08/11/2017. Відповідно п.2.1 Договору, ціна на товар, а також варіанти оплати зазначаються в інвойсі. Згідно п.3 Договору, товар відвантажується на умовах поставки ФОБ Шанхай протягом 30 днів від дати отримання оплати. Пунктом 4 Договору передбачені умови платежу, згідно з якими платежі по даному контракту будуть здійснюватися покупцем банківським переказом в доларах США на рахунок продавця: НОМЕР_1 . Перший платіж - 100% від загальної суми контракту банківським переказом в якості платежу перед початком виготовлення товару. (а.с. 5-8)

ТОВ "ДАК+" на виконання вимог імпортного контракту від 08.11.2017 №08/11/2017 з валютного рахунку позивача перераховано 05.12.2017 року на адресу нерезидента Chiao (Shanghai) IndustryCo., LTD(Китай) попередню оплату на загальну суму 20790,00 доларів США (еквівалент 565806,46 грн.) - граничний строк надходження імпортного товару 03.06.2018 року. Імпортний товар на загальну суму 20790,00 доларів США надійшов на територію України 28.06.2018 року згідно відбитку Одеської митниці ДФС "під митним контролем" на товаро супровідних документах, тобто із порушенням строків розрахунків, чим порушено ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (а.с. 17).

Пунктом 5 Договору №08/11/2017 перебачено форс-мажор, де зазначено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов`язань по даному контракту, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили, по причинам, які не перебувають під контролем сторін, а саме: від стихійних лих, повнів, страйку, землетрусу та війни, та якщо ці обставини опосередковано вплинули на виконання даного контракту. Відповідно п.5.3 Договору, належним доказом наявності форс-мажору (обставин непереборної сили) та їх тривалості будуть слугувати свідоцтва відповідних Торгових палат в країнах продавця та покупця.

Отже, органом, уповноваженим засвідчувати наявність форс-мажорних обставин є Торгово-промислова палата України, а наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом ТПП України, імперативно зумовлюють зупинення строків, зазначених у ст.ст. 1, 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Однак , ні до перевірки ні до суду позивачем не надано позовних заяв та постанов судів щодо стягнення заборгованості з нерезидента по контракту від 08.11.2017 року №08/11/2017, висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданого на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків по вказаному контракту, а також довідки Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни стосовно виникнення форс-мажорних обставин при виконанні зазначеного контракту, як то передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин з урахуванням .

Також, до матеріалів справи не надано сертифіката ТПП України , який в розумінні ст. 10 10 Закону України № 1669-VII є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань

Тобто , в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які посвідчують обставини непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО.

Отже, на переконання суду, позивач у спірних правовідносинах мав би звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку, виконання якого вже настало, згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом.

Вказане узгоджується із позицією Верховного суду, яка викладена у постанові від 03 вересня 2020 року (справа № 805/1693/17-а).

Посилання апелянта на знаходження його підприємства в місті Ізюмі , яке знаходиться на території проведення АТО, не є належним та допустимим доказом наявності непереборної сили (форс-мажору) в розумінні вимог Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті та Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції

Враховуючи вимоги Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та відсутність будь-яких доказів, які посвідчують обставини непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення АТО доводи апеляційної скарги є безпідставними .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00003071406 від 06.11.2018 року про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю ДАК+ штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у вигляді пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 40718,17 грн., прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, тому відсутні підстави для його скасування.

Суд зазначає, що доводи апеляційної скарги є ідентичними тим, які були висловлені в суді першої інстанції та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Згідно із приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Під час апеляційного провадження колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2020 року по справі № 520/5744/2020 залишити без змін.

.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді (підпис) (підпис) Н.С. Бартош А.М. Григоров Повний текст постанови складено 01.02.2021 року