Постанова

від 02.02.2021 по справі 640/7707/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Балась Т.П. суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Справа № 640/7707/20

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Сакевич Ж.В.,

представників позивача Антощук Л.П., Базі Я.О.,

представника відповідача Павленко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Фруктус Солар Енерджи

до Державної податкової служби України,

Головного управління Державної податкової служби у м. Києві,

про визнання протиправними та скасування рішень

і зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фруктус Солар Енерджи (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач-1), Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач-2), в якому просило:

1) визнати протиправними та скасувати:

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456494/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456495/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456496/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456498/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456500/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456497/42307920;

- рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2020 № 1456499/42307920;

2) зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 07.05.2019, податкову накладну № 1 від 30.09.2019, податкову накладну № 1 від 31.10.2019, податкову накладну № 1 від 29.11.2019, податкову накладну № 2 від 28.12.2019, податкову накладну № 2 від 29.11.2019 та податкову накладну № 1 від 28.12.2019, подані TOB Фруктус Солар Енерджи .

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року адміністративний позов було повністю.

28.10.2020 від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, в якій він просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 92064,34 грн.

25.11.2020 за результатами розгляду цієї заяви позивача Окружним адміністративним судом м. Києва ухвалено додаткове рішення в цій справі, яким заяву позивача задоволено та стягнуто на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 92064,34 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наданими позивачем, підтверджуються понесені ним документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 92064,34 грн. і що відповідачем не було подано заперечень щодо співмірності таких витрат.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити в задоволенні заяви позивача.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що на його переконання, заявлена позивачем у цій справі сума витрат на професійну правничу допомогу не є співмірною з складністю цієї справи.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що судом першої інстанції при ухваленні додаткового судового рішення в цій справі порушено норми процесуального права.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а додаткове рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на безпідставності та необґрунтованості доводів апеляційної скарги і зазначаючи, що заявлені ним витрати на правничу допомогу підтверджуються відповідними доказами і відповідачем не було подано до суду першої інстанції заперечень щодо таких витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а додаткове рішення суду - без змін з наступних підстав.

Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між позивачем і Адвокатське об`єднання КПМГ Право Україна укладено рамковий договір про надання послуг від 27.03.2020 № 13-АА/2020.

Пунктом 1.2. даного договору передбачено, що обсяг послуг по кожному окремому проекту буде узгоджуватися Сторонами та закріплюватися в окремому документі. Кожен такий додатковий документ (далі - Завдання ) підписується Сторонами.

Відповідно до Завдання № 1 до Рамкового договору № 13-АА/2020 про надання послуг, передбачено надання Компанії послуг з податкових та юридичних питань у супроводі податкового спору щодо реєстрації податкових накладних, включаючи здійснення повного супроводу Компанії в процесі комунікації з контролюючим органом з приводу реєстрації окремих податкових накладних та прийняття рішення про відповідність Компанії критеріям ризиковості платника податку; здійснення повного супроводу Компанії під час судового оскарження рішень контролюючого органу про відмову у реєстрації окремих податкових накладних Компанії та рішення про відповідність Компанії критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 3.1 даного Завдання вартість послуг КПМГ відповідно до цього Завдання буде розраховуватися відповідно до усередненої (пільгової) погодинної ставки у розмірі 2905,40 грн., що є еквівалентом 100,00 (сто) євро, згідно із офіційним курсом НБУ на дату укладання цього Завдання, без урахування накладних витрат та без урахування податку на додану вартість, який буде сплачуватися додатково відповідно до вимог чинного законодавства України та будь-яких інших податків, потреба у сплаті яких може виникнути в подальшому.

До заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу надано рахунок № UA-18051 від 05.05.2020, розшифрування наданих послуг щодо супроводу справи в суді першої інстанції в рамках виконання Рамкового договору №13-АА/2020, акт приймання-передачі послуг, платіжне доручення від 07.05.2020 № 594.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частин першої, другої статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частинами першою, другою, третьою, четвертою, п`ятою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У пунктах 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.05.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно з частин третьої та п`ятої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що витрати на правничу допомогу є одним з видів судових витрат і адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право позивача на відшкодування понесених документально підтверджених ним витрат на правничу допомогу.

При цьому, законодавцем передбачено можливість вирішення питання щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат на правничу допомогу шляхом ухвалення у справі додаткового судового рішення з метою усунення такого недоліку, як неповнота судового рішення в частині розподілу судових витрат.

Водночас, апеляційний суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України , від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12.10.2006 у справі Двойних проти України , від 30.03.2004 у справі Меріт проти України , у справі East/West Alliance Limited проти України та Ботацці проти Італії (заява № 34884/97, п. 30), в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги та усуваючи неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин цієї справи, колегія суддів установила, що у рахунку UA-18051. Наданому позивачем на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, не конкретизовано, за які саме юридичні послуги він виставлений, а лише міститься посилання на відповідний рамковий договір /т.2 а.с.80/.

В акті приймання-передачі послуг від 07.05.2020 також не конкретизовано відповідні послуги з надання правничої допомоги та кількість часу, витрачених на кожну з них, а лише зазначено загальну кількість годин - 29 /т.2 а.с.81/.

Тобто, позивачем не подано детального опису робіт (наданих послуг), фактично виконаних (а не тих, що планувалося виконати) адвокатом, як того вимагає частина четверта статті 134 КАС України.

Отже, з документами, які були подані позивачем до суду першої інстанції на підтвердження заявлених ним витрат на правничу допомогу, не підтверджується, які конкретно послуги були йому фактично надані і яку кількість годин було витрачено на кожну з них, що крім іншого, унеможливлює здійснення перевірки заявлених позивачем витрат за критеріями, визначеними у частині п`ятій статті 134 КАС України.

Крім того, наданим позивачем доказами також не підтверджується фактичне виконання адвокатом усіх послуг, які вказані в Завданні, та взагалі неможливо встановити, які з них ним було виконано. При цьому, судова колегія відзначає, що таке Завдання містить лише загальний опис відповідних послуг, без їх конкретизації, тим більше, саме в цій справі /т.2 а.с.77 зі зворотного боку та а.с.78/.

Водночас, колегія суддів відзначає, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг з урахуванням доводів іншої сторони щодо зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

Визначаючись щодо обґрунтованості розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має надати оцінку обґрунтованості розміру заявлених Позивачем витрат на професійну правничу допомогу в контексті пропорційності їх складності правовому супроводу справи та враховуючи зміст та обсяг наданих послуг.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 520/9817/19 та, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, є обов`язковими для застосування колегією суддів при розгляді цієї справи.

Аналізуючи всі доводи учасників справи, колегія суддів приймає до уваги висновки, викладені в рішення ЄСПЛ по справі Ґарсія Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявлених ним витрат на правничу допомогу в розмірі 92064,34 грн.

Отже, судом першої інстанції при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат у цій справі було неповно встановлено відповідні обставини справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповно встановлення обставин справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві підлягає задоволенню, а додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат.

З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві - задовольнити.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року - скасувати та ухвалити постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні його заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 02 лютого 2021 року.

Головуючий суддя

Судді: