Постанова

від 26.01.2021 по справі 826/11991/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11991/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Закревська І.Л., за участі представника позивача Мех Н.В., представника відповідача Полякової С.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

22.09.2017 до Окружного адміністративного суді міста Києві надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком (надалі - ТОВ Мобіком ) до Головного управління Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 11.09.2017 №0007421401 та №0007431401 прийнятих ГУ ДФС у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки податкового органу, що правовідносини позивача з контрагентом Товариство з обмеженою відповідальністю Базис Основа Зв`язок (надалі ТОВ Базис Основа Зв`язок ) не мали реального характеру є необґрунтованими та безпідставними, оскільки спростовуються первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які були надані позивачем.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2020 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що дійшов висновку про правомірність прийнятих відповідачем оскаржуваних рішень у зв`язку з тим, що позивачем під час перевірки не були надані докази, які свідчать про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Базис Основа Зв`язок .

Суд першої інстанції вказав, що критично ставиться до посилань позивача щодо надання підприємством під час перевірки всіх документів з огляду на те, що відсутність таких документів, зафіксована перевіряючими в акті перевірки.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що оскільки відсутні докази того, що ПРАТ Київстар чи ПРАТ МТС Україна були учасниками договору чи додаткової угоди, відтак, надані акти не можуть підтверджувати виконання спірних договорів між позивачем та ТОВ Базис Основа Зв`язок .

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.10.2020 р., як таку, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви, що всі необхідні документи для підтвердження реальності господарської операції надали під час перевірки.

Апелянт звертає увагу, що висновок про нереальність господарської операції перевіряючі зробили через відсутність у контрагента потужності для здійснення фінансового-господарської діяльності, а не у зв`язку з ненаданням яких-то первинних документів.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду скасуванню, з огляду на таке.

Обставини, встановлені судом.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Мобіком з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року за результатами якої складено акт №358/26-15-14-01-05/32776335 (т.1 а.с.40).

Відповідно до висновків акту перевірки встановлені порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. у 139.1 ст. 139, Податкового кодексу України, а саме встановлено завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток у сумі 501 600,00 грн. та заниження податку на прибуток у сумі 318 795 грн., у тому числі за 2014 рік 318 795 грн.

11.09.2017 ГУ ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення - рішення №0007421401, відповідно до якого ТОВ Мобіком було донараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 398 494,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 318 795,00 грн. та за штрафними санкціями - 79 699,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 11.09.2017 року №0007431401, відповідно до якого ТОВ Мобіком було зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 501 600,00 грн. (т.1 а.с.74, 75).

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Відповідно до положень ч.1-4 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно вимог ч.1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищевказані норми закону, враховуючи завдання адміністративного судочинства закріплені у ст.2 КАС України, колегія суддів вважає необхідним прийняти до уваги і дослідити надані позивачем всі докази (первинну документацію додану до апеляційної скарги), оскільки це стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, що відповідає положеннями ч.3 ст.242 КАС України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції для прийняття законного та обґрунтованого рішення мав би вжити заходів щодо витребування додаткових документів з власної ініціативи, як то передбачено положенням ч.3 ст.77 КАС України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право, крім іншого, для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Відповідно до підпунктів 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Висновки суду.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Базис Основа Зв`язок , проте колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача щодо нереальності господарських операцій сформовані за результатами дослідження та аналізу взаємовідносин позивача з ТОВ Базис Основа Зв`язок за договором між ТОВ Мобіком (Контент-провайдер) та ТОВ Базис Основа Зв`язок (Субконтент-провайдер) від 29.12.2011 року про надання послуг №2912/1 (т.2 а.с.53).

Згідно умов вказаного договору контрагент позивача надавав останьому послуги з забезпечення технічної можливості доступу до Контенту/Контент- послуг Користувачам мережі Оператора (за їх Запитами). Перелік і опис послуг наведені в додатках до вказаного Договору (т.2 а.с.58, 59).

Крім того, вбачається, що у подальшому сторони угоди укладали додаткові угоди № 1 від 30.03.2012, № 2 від 27.06.2012, № 3 від 31.05.2013 про продовження дії основного договору від 29.12.2011, що підтверджено відповідними угодами (т.2 а.с.60-63).

На підтвердження здійснення господарських операцій позивач надав документи: акти надання послуг від 31.01.201, 28.02.2014, 31.05.201, 31.07.2014 (т.2 а.с.64-67), податкові накладні (т.2 а.с.82-83), оборотньо - сальдову відомость по рахунку 631 за 2014рік та виписку з рахунку (т.2 а.с.84, 85), банківські виписки щодо безготівкової форми оплати (т.2 а.с.86-114), платіжні доручення.

Крім того, позивач на підтвердження взаємовідносин з вказаним контрагентом надав договір № 130501 від 30.04.2013 (т.2 а.с.68), відповідно до останнього включено до Реєстру операторів, провайдерів телекомунікацій НКРЗІ за № 3124 згідно рішення № 112 від 28.02.2013.

Колегія суддів звертає увагу, що всі вищенаведені документи перевіряючим були надані під час перевірки, оскільки в акті перевірки вони детально аналізуються.

Висновок податкового органу про нереальність господарської операції ґрунтується на відсутності у контрагента потужності для здійснення фінансового-господарської діяльності.

Крім того, представником відповідача в ході слухання справи в апеляційній інстанції також не заперечувалось, що надані позивачем первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Також, суду не представлені будь які докази того, що посадові особи сторін вищезазначених договорів мали умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

В матеріалах справи відсутня будь яка інформація на підтвердження того, що угода між позивачем та його контрагентом мала безтоварний характер.

Отже, аналізуючи вказані обставини та надані позивачем документи, колегія суддів вважає, що позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності.

Вищенаведені документи містять всі необхідні реквізити, підписи уповноважених представників сторін та печатки підприємств, що відповідає вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні і підтверджують факт здійснення господарської операції.

Висновки податкового органу про нереальність господарської операції спростовуються наданими позивачем документами, які суд апеляційної інстанції вважає необхідним прийняти до уваги для встановлення дійсних обставин у справі та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Проте, в адміністративних справах про протиправність рішення обов`язок доказування правомірності свого рішення покладено на відповідача.

Отже, доводи позивача колегія суддів вважає такими, що заслуговують уваги, рішення суду таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач на підтвердження реального характеру господарських операцій з контрагентом надав суду необхідні первинні документи, а відповідач не довів правомірність прийнятих рішень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що є підставою для її скасування, та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України позивачу підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у розмірі 3 750,02 грн за подання позовної заяви та у розмірі 13 501,41 грн за подання позовної заяви та у розмірі 20 252,12 грн за подання апеляційної скарги, що разом складає 33 753, 53 грн (тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят три грн 53 коп).

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2021р.

Керуючись статтями 2, 77, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - скасувати.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мобіком" до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.09.2017 рoкy №0007421401 та №0007431401.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Мобіком (ЄДРПОУ 32776335) сплачений судовий збір у розмірі 13 501,41 грн за подання позовної заяви та у розмірі 20 252,12 грн за подання апеляційної скарги, що разом складає 33 753, 53 грн (тридцять три тисячі сімсот п`ятдесят три грн 53 коп).

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель