Рішення

від 22.01.2021 по справі 518/1503/19

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

22.01.2021 Справа №: 518/1503/19 Провадження № 2/518/55/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2021 року смт. Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Алексєєвої О.В.,

при секретарі - Надир І.Л,

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ширяєве цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода", третя особа - приватний нотаріус Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Ланова Наталія Андріївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - приватний нотаріус Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Ланова Наталія Андріївна, про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09.01.1992 р. батько позивача - ОСОБА_5 придбав житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу №6, зареєстрованому у Катерино-Платонівській сільській раді. Згідно умов вказаного договору, директор радгоспу Червоний партизан , діючий від імені радгоспу, продав, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з надвірними спорудами. Всі умови договору сторонами було виконано, сплачено кошти за будинок та державне мито.

У вказаному будинку були зареєстровані та постійно проживали позивач та його батьки - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді Ѕ частини домоволодіння, оскільки будинок було придбано під час шлюбу, та половина належала дружині.

За життя батько позивача не складав заповіт на будинок. Крім позивача та його матері спадкоємцями першої черги є сестри (відповідачі по справі) - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що після смерті батька він успадкував ј частину домоволодіння, а іншу ј - успадкувала його мати ОСОБА_6

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді ѕ частин домоволодіння (1/2, набута під час шлюбу, та ј, набута у спадщину після смерті чоловіка).

Після смерті матері позивач успадкував ѕ частини вказаного домоволодіння.

За життя батьки розподілили своє майно між позивачем та його сестрами, залишивши сестрам паї, а позивачу будинок.

Позивач зазначає, що оскільки його батьки померли, а договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріусом, він не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину. Крім того, відповідачі відмовляються оформити все нотаріально, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу, укладений 09.01.1992 року, згідно умов якого директор радгоспу Червоний партизан , діючий від імені радгоспу, продав, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлового будинку літ. А1, житловою площею 22,6 кв. м, підсобною площею 25,5 кв. м, загальною площею 48,1 кв. м, літньої кухні літ. Б, сараїв: літ В та літ. Г, вбиральні літ. М, дійсним. Також, просить суд визнати за ним право власності на вказаний житловий будинок в порядку спадкування за законом.

13.04.2020 року судом було відкрито провадження у справі та ухвалено рішення про призначення підготовчого судового засідання.

14.05.2020 р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи за її відсутності та визнання позовних вимог.

21.07.2020 р. до суду надійшла заява відповідача ОСОБА_4 про розгляд справи за її відсутності та визнання позовних вимог.

В ході підготовчого провадження судом було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у приватного нотаріуса Ланової Н.А. копії спадкових справ, заведених після померлих ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Копії витребуваних спадкових справ надійшли до суду відповідно 02.09.2020 р. та 23.09.2020 р.

15.09.2020 р. до суду надійшла заява представника Катерино-Платонівської сільської ради про розгляд справи за його відсутності. Проти задоволення позову не заперечує.

16.10.2020 р. до суду подано пояснення до позовної заяви, згідно яких позивачем отримано відповідь приватного нотаріуса Ланової Н.А. на заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину, згідно якої нотаріус вказує, що позивачем успадковано Ѕ спірного будинку. З таким висновком позивач не погоджується, оскільки згідно спадкової справи сестрі позивача - ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом у вигляді земельної ділянки, яку батько залишив сестрі. За законом ОСОБА_4 спадщину не приймала та не збиралась приймати, та вважає себе такою, що прийняла спадщину за заповітом, а не за законом. Відповідач ОСОБА_4 подала заяву про визнання позову. Під час отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку спірне домоволодіння юридично не існувало, що й стало підставою звернення до суду, тому нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння ані на частку, ані в цілому. До вказаних пояснень додано відповідь нотаріуса №374/01-16 від 13.10.2020 р.

Також, 16.10.2020 р. представником позивача подано клопотання про залучення до участі у справі у якості співвідповідача СТОВ "Злагода".

Ухвалою суду від 16.10.2020 р. заяву представника позивача задоволено, залучено у якості свіввідповідача по справі СТОВ "Злагода". Відповідачу СТОВ "Злагода" надано строк на подання відзиву. Підготовче судове засідання відкладено на 16.11.2020 р.

12.11.2020 р. до суду надійшла заява директора СТОВ Злагода , згідно якої просить справу розглянути без його участі, з вимогами позивача згоден.

Ухвалою від 16.11.2020 р. закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті на 17.12.2020 р.

Судове засідання 17.12.2020 р. не відбулося у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

У судове засідання 22.01.2021 р. відповідачі та третя особа, повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з,явилися. Третьою особою подано заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовну заяву, просила суд задовольнити позов. Зазначила, що позивач повинен успадкувати після батька все домоволодіння, а не Ѕ частку, оскільки при оформленні права на спадщину після батька ОСОБА_4 було виявлено бажання отримати спадщину лише за заповітом у вигляді земельної ділянки. Проте нотаріусом помилково було надано їй на підпис заяву про прийняття спадщини за законом.

Зазначені правовідносини регулюються наступними нормами.

ЦК Української РСР (у редакції станом на 09.01.1992 р. - дату укладення спірного договору купівлі-продажу).

С т а т т я 42. Форма угод

Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній).

С т а т т я 47. Обов`язковість нотаріальної форми і наслідки її недодержання

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу.

Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

С т а т т я 227. Форма договору купівлі-продажу жилого будинку

Договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

ЦК України

Стаття 1216. Поняття спадкування

1. Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217. Види спадкування

1. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Стаття 1218. Склад спадщини

1. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Стаття 1223. Право на спадкування

1. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

2. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

3. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Стаття 1233. Поняття заповіту

1. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Стаття 1234. Право на заповіт

1. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

2. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Стаття 1235. Право заповідача на призначення спадкоємців

1. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

2. Заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування.

3. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

4. У разі смерті особи, яка була позбавлена права на спадкування, до смерті заповідача, позбавлення її права на спадкування втрачає чинність. Діти (внуки) цієї особи мають право на спадкування на загальних підставах.

Стаття 1236. Право заповідача на визначення обсягу спадщини, що має спадкуватися за заповітом

1. Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому.

2. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

3. Якщо заповідач розподілив між спадкоємцями у заповіті лише свої права, до спадкоємців, яких він призначив, переходить та частина його обов`язків, що є пропорційною до одержаних ними прав.

4. Чинність заповіту щодо складу спадщини встановлюється на момент відкриття спадщини.

Стаття 1245. Спадкування частини спадщини, що не охоплена заповітом

1. Частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах. До числа цих спадкоємців входять також спадкоємці за законом, яким інша частина спадщини була передана за заповітом.

Стаття 1261. Перша черга спадкоємців за законом

1. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Стаття 1268. Прийняття спадщини

1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

4. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.

5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Стаття 1269. Подання заяви про прийняття спадщини

1. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Стаття 1278. Поділ спадщини між спадкоємцями

1. Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

2. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Стаття 1296. Право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

3. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Стаття 1297. Обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину

1. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

2. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

27.12.1966 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстровано шлюб (свідоцтво про шлюб НОМЕР_1 , а.с. 21).

Позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про що свідчить свідоцтво про народження НОМЕР_2 від 24.04.1973 року (а.с. 18).

Сестрами позивача також є ОСОБА_4 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 19.03.2015 р., а.с. 19) та ОСОБА_3 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 14.03.1968 р., а.с. 20).

З наведеного вище випливає, що спадкоємцями першої черги за законом померлого ОСОБА_5 були: дружина ОСОБА_6 , та діти ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3

09.01.1992 року між директором радгоспу Червоний партизан ОСОБА_8 та ОСОБА_5 укладено договір, згідно якого радгосп Червоний партизан продав, а ОСОБА_5 купив житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с. Маркевичеве Ширяївського району Одеської області Катерино-Платонівської сільської ради. Згідно умов договору вказаний житловий будинок належить продавцю радгоспу Червоний партизан й стоїть на балансі радгоспу. Продаж сторони оцінюють в сумі 2500 крб., які ОСОБА_5 заплатив повністю в касу колгоспу. Інвентаризаційна оцінка 2500 крб. Договір складено в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на зберіганні у виконкомі, а решта примірників, що мають силу оригіналу, видаються сторонам. Згідно змісту, у відповідності зі статтею 227 Цивільного кодексу УРСР цей договір підлягає реєстрації за місцем знаходження будинку у Катерино-Платонівській сільській раді Ширяївського району Одеської області . Договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами, посвідчено секретарем Катерино-Платонівської сільської ради 09.01.1992 року. Згідно змісту договору, договір зареєстровано в реєстрі за №6, стягнуто державне мито в розмірі 250 крб. (а.с. 11).

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.76 р. N 1/5, передбачалось право виконавчого комітету сільської ради посвідчувати договори купівлі-продажу житлових будинків.

Згідно технічного паспорту від 17.05.2019 р., будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , складається з житлового будинку площею 82,3 кв. м, літньої кухні площею 38,3 кв. м, сараю В площею 18,6 кв. м, сараю Г площею 7,0 кв. м, вбиральні площею 1,0 кв. м.

Згідно архівного витягу №187 від 31.08.2020 р., радгосп Червоний партизан було реорганізовано у Колективне сільськогосподарське підприємство Червоний партизан , яке реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю Злагода (правонаступник).

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання без дати, зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 з 25.02.2010 р. по теперішній час - АДРЕСА_1 (а.с. 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер (а.с. 12).

Згідно довідки Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області від 03.06.2019 р. №377 станом на 22.09.2014 р. ОСОБА_5 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлим були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 (дружина) та ОСОБА_2 (син) (а.с. 22).

Відповідно листа приватного нотаріуса Ланової Н.А. №374/01-16 від 13.10.2020 р., нотаріусом отримано заяву позивача про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 . Посилаючись на положення п. 1 ст. 1267 ЦК України, нотаріус зазначає, що частка спадкового майна заявника складається з Ѕ (однієї другої). Крім того, з посиланням на положення п. 4.12, 4.15, 4.13 глави 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, ст. 42, 43 Закону України Про нотаріат , зазначає, що для отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно заявнику необхідно з`явитися до нотаріальної контори особисто, або через представника за довіреністю, та мати при собі: документ, що посвідчує особу, довідку ДПІ про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків, оригінал належним чином посвідченої довіреності (для представника), оригінал свідоцтва про народження, оригінал свідоцтва про смерть, оригінал документа, що підтверджує право власності на спадкове майно та інші документи.

Дослідивши матеріали спадкової справи №22/2015, заведеної після смерті ОСОБА_5 , судом встановлено, що 19.03.2015 року з заявою про прийняття спадщини після померлого звернулась його донька - ОСОБА_4 . Згідно вказаної заяви, ОСОБА_4 приймає все майно після смерті батька .

Крім того, 19.03.2015 року дружиною померлого - ОСОБА_6 подано нотаріусу заяву, згідно якої вона відмовляється від прийняття спадщини після чоловіка - ОСОБА_5 . Згідно змісту вказаної заяви заявнику також відомий текст заповіту від імені ОСОБА_5 , яким він заповів земельну ділянку ОСОБА_4 та роз`яснено, що вона як непрацездатна дружина має право на обов`язкову частку у спадковому майні. На обов`язкову частку у спадковому майні не претендує. Спадкове майно, набуте померлим за кошти, які належали йому особисто згідно зі ст. 57 Сімейного кодексу України, є особистою приватною власністю померлого. На одержання свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя на вказане майно не претендує .

В матеріалах спадкової справи наявна довідка Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області №1423 від 25.11.2014 року, згідно якої померлий ОСОБА_5 станом на 22.09.2014 року був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним була зареєстрована ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина. Інших зареєстрованих осіб не було.

Згідно наявного у спадковій справі заповіту від 27.02.2006 р., ОСОБА_5 заповів земельну ділянку площею 8,13 га, розташовану на території Катерино-Платонівської сільської ради, належну йому на підставі державного акту на право приватної власності на землю РІ№466231, ОСОБА_4 .

21.02.2017 року ОСОБА_4 звернулась до нотаріуса з заявою, згідно якої просить видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку.

21.02.2017 року нотаріусом було видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

Будь-яких документів щодо спірного будинку спадкова справа №22/2015 не містить. Також, спадкова справа не містить будь-яких заяв позивача ОСОБА_2 про прийняття спадщини після батька.

Таким чином, згідно матеріалів спадкової справи №22/2015, єдиним спадкоємцем ОСОБА_5 , що прийняв спадщину за законом та заповітом, є його донька ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_6 (а.с. 13).

Згідно довідки Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області від 16.09.2020 р. №459 станом на 28.12.2018 р. ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з померлою був зареєстрований та проживав ОСОБА_2 (син).

Згідно матеріалів спадкової справи №167/2019, заведеної після смерті ОСОБА_6 , із заявою про прийняття спадщини звернулась її донька - ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки №180 від 04.03.2019 р., виданої Катерино-Платонівською сільської радою Ширяївського району Одеської області, що міститься у матеріалах спадкової справи, станом на день смерті ОСОБА_6 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з нею був зареєстрований син - ОСОБА_2 .

27.03.2009 року ОСОБА_6 було складено заповіт, згідно якого нею було заповідано ОСОБА_3 земельну ділянку розміром 8,13 га на території Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області.

16.08.2019 року ОСОБА_3 звернулась до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану земельну ділянку.

16.08.2019 року нотаріусом було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Таким чином, матеріалами спадкової справи №22/2015 та спадкової справи №167/2019 спростовується твердження позивача, що Ѕ спірного будинку була власністю його матері - ОСОБА_6 , а також те, що ОСОБА_6 було успадковано після чоловіка ОСОБА_5 ј вказаного будинку й внаслідок цього позивачем успадковано після батька ј будинку, та після матері - ѕ будинку.

Враховуючи додані до позовної заяви довідки про реєстрацію місця проживання позивача разом з померлим ОСОБА_5 станом на день його смерті, суд приходить до висновку, що спадкоємцями ОСОБА_5 , що прийняли спадщину, є його донька ОСОБА_4 (прийняла спадщину відповідно до положень ч. 1 ст. 1269 ЦК України) та ОСОБА_2 (прийняв спадщину відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України). При цьому, доньці ОСОБА_4 належить спадкове майно - земельна ділянка за заповітом та Ѕ всього іншого майна померлого ОСОБА_5 , а сину ОСОБА_2 - Ѕ всього майна померлого ОСОБА_5 , крім земельної ділянки, щодо якої складено заповіт. Пояснення представника позивача щодо того, що ОСОБА_4 подала нотаріусу заяву лише щодо майна, яке заповідав їй батько, суд не приймає до уваги з огляду на положення ч. 1, 5 ст. 1273 ЦК України, згідно якої спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Тобто, спадкоємець не може прийняти частину спадщини та відмовитись від іншої частини. Спадкоємець також не може прийняти спадщину лише за заповітом, та не приймати спадщину за законом.

Будь-яких документів щодо спірного будинку спадкова справа №22/2015 та спадкова справа №167/2019 не містять. Також, зазначені спадкові справи не містить будь-яких заяв позивача ОСОБА_2 про прийняття спадщини після батьків, а також відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій з видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу вказаного будинку не посвідчений нотаріально .

Відповідно до положень ч. 23 Пленуму ВСУ від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування", свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як стверджує позивач, договір купівлі-продажу не було посвідчено нотаріусом, тому він не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, а відповідачі відмовляються оформити все нотаріально. Крім того, позивач зазначає, що під час отримання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку спірне домоволодіння юридично не існувало, тому нотаріус не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння ані на частку, ані в цілому, що й стало підставою звернення до суду.

Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад народних депутатів, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19.01.76 р. N 1/5, передбачалось право виконавчого комітету сільської ради посвідчувати договори купівлі-продажу житлових будинків.

Водночас, позивачем не надано суду доказів відмови нотаріуса (постанови, листа) у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, зокрема, у зв`язку з тим, що договір купівлі-продажу вказаного будинку не посвідчений нотаріально.

Крім того, суд звертає увагу на те, що станом на день звернення позивача до суду з позовом він не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Доданий до пояснень лист нотаріуса датований 13.10.2020 р.

Слід також зазначити, що позивачем просить визнати за ним право власності на домоволодіння в порядку спадкування, водночас не надав суду докази того, що спадкодавцем не було зареєстровано у встановленому порядку право власності на вказане майно, зокрема, у БТІ, а також доказів того, що право власності на вказане майно не зареєстровано за іншою особою.

Водночас, відсутність реєстрації права власності спадкодавця на спадкове майно не є перешкодою в отриманні спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, оскільки відповідно до положень п. п. 53, 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 спадкоємець має можливість у позасудовому порядку зареєструвати право власності на спадкове майно за спадкодавцем.

Так, п. 66 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб`єкта права власності - спадкодавця з обов`язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Пунктом 53 зазначеного Порядку встановлено, що Для державної реєстрації права власності та інших речових прав на земельну ділянку, права власності на об`єкт нерухомого майна, реєстрацію яких проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, у зв`язку із втратою, пошкодженням чи псуванням відповідного державного акта на право власності чи постійного користування земельною ділянкою, свідоцтва про право власності на нерухоме майно використовуються відомості з Державного земельного кадастру або Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, та паперовий носій інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації). У разі наявності в заявника копії примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого державного акта, свідоцтва про право власності на нерухоме майно подається також відповідна копія. Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованих речових прав на підставі таких документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, або на паперових носіях інформації (в реєстрових книгах, реєстраційних справах, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації), з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Сама наявність у матеріалах справи заяв відповідачів про визнання позовних вимог не є безумовною підставою для задоволення позову, якщо позовні вимоги не обґрунтовані та не відповідають вимогам закону.

Доказів неможливості отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину у позасудовому порядку суду не надано.

Таким чином, звернення позивача з позовом до суду є передчасним, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_5 ) до Катерино-Платонівської сільської ради Ширяївського району Одеської області (місцезнаходження: Одеська область, Ширяївський район, с. Катерино-Платонівка, вул. Шкільна, 113, ЄДРПОУ 04379025), ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_6 ), ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_7 ), Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Злагода" (місцезнаходження: Одеська область, Ширяївський район, с. Маркевичеве, ЄДРПОУ 00850365), третя особа - приватний нотаріус Ширяївського районного нотаріального округу Одеської області Ланова Наталія Андріївна (Одеська область, Ширяївський район, смт. Ширяєве, вул. Соборна, 138), про визнання угоди дійсною та визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 01.02.2021 р.

Суддя Алексєєва О.В.