Рішення

від 22.12.2020 по справі 607/6541/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.12.2020 Справа №607/6541/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого Грицака P.M.

за участю секретаря Бігун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення страхового відшкодування -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , а також позивачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , звернулися до суду із позовною заявою до відповідачів Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про стягнення страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_10 о 15.55 год. водій автомобіля Мітсубісі L 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 (власником якого на момент ДТП було ДП Національна Енергетична компанія ) рухаючись на 297км+720м автодороги Доманове-Ковельт-Черівці-Тереблече в с. Заруддя Збаразького району Тернопільської області, здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення із автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGA 18413 , р.н. НОМЕР_2 з напівпричепом SAMRO ST 39 WН , р.н. НОМЕР_3 , який рухався в межах своєї смуги в зустрічному напрямку під керуванням водія ОСОБА_10 . У наслідок ДТП загинули пасажири автомобіля Мітсубісі L 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР за № 12019210000000225 30.05.2019 року за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 286 КК України та кримінальне провадження знаходиться на розгляді суду. Водій ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах та здійснював керування автомобілем Мітсубісі L 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 при виконанні службових обов`язків. З урахуванням наявності страхового полісу, яким забезпечено вказаний транспортний засіб та цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу у ПрАТ УПСК , позивачами пред`явлено позовні вимоги, за якими просять стягнути завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_14 на користь дружини померлого ОСОБА_7 , що діє в інтересах дочки ОСОБА_2 149924 грн. невиплаченого грошового відшкодування завданого втратою годувальника; завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_11 на користь колишньої дружини померлого ОСОБА_3 , що діє в інтересах сина ОСОБА_4 149924 грн. невиплаченого грошового відшкодування завданого втратою годувальника; завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_12 на користь матері померлого ОСОБА_5 та батька померлого ОСОБА_6 в загальній сумі 149924 грн. невиплаченого грошового відшкодування завданого втратою годувальника, тобто по 74 962 грн. кожному.

Ухвалою суду від 27 квітня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Представником позивачів адвокатом Янчишин В.Й. подано до суду клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_9 .

Вказане клопотання було задоволено судом, про що постановлено ухвалу, яку внесено до протоколу судового засідання.

26.10.2020 року згідно ухвали суду занесеної до протоколу судового засідання до участі в справі залучено ПрАТ Українська пожежно-страхова компанія .

19 листопада 2020 року від позивачів надійшла заява про часткове зменшення позовних вимог відповідно до якої, у зв`язку із добровільним частковим відшкодуванням страхової виплати, зокрема: позивач ОСОБА_5 росила стягнути завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_12 на її користь як матері померлого ОСОБА_12 страхове відшкодування завдане втратою годувальника в розмірі 49 924 грн. та позивач ОСОБА_6 росив стягнути завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_12 на його користь як батька померлого ОСОБА_12 страхове відшкодування завдане втратою годувальника в розмірі 49 924 грн., а також позивач ОСОБА_3 , що діє в інтересах сина ОСОБА_4 просила стягнути завдану шкоду внаслідок смерті ОСОБА_11 в сумі 99 848 грн. невиплаченого страхового відшкодування завданого втратою годувальника.

04 грудня 2020 року судом закрито підготовче провадження у вказаній цивільній справі та призначено її до судового розгляду, про що постановлено ухвалу суду, занесену до протоколу судового засідання.

Представник позивачів адвокат Янчишин В.Й. у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги стосовно заявлених вимог ОСОБА_7 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 в попередній редакції та позовні вимоги в редакції від 16.11.2020 року підтримав та просив задовольнити з мотивів викладених у них, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Представники відповідачів Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія та Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, повторно в судове засідання не з`явилися, не повідомивши про причини неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності, чи відкладення розгляду справи до суду не подавали.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , у судове засідання не з`явилися, хоча про день та час розгляду справи були належно повідомлені, про причини неявки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали.

За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідачі були належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явилися у судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву, а представник позивачів не заперечив проти заочного вирішення справи.

Суд, дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, встановив наступне.

Як вбачається з Витягу з ЄРДР від 30 травня 2019 року № 12019210000000225, ІНФОРМАЦІЯ_10 о 15.55 год ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 житель АДРЕСА_1 , працюючи водієм відокремленого підрозділу Тернопільські магістральні електричні мережі ДП Національна енергетична компанія Укренерго , керуючи автомобілем Mitsubishi L 200 , номерний знак НОМЕР_4 , що належить ДП Національна енергетична компанія Укренерго та рухаючись автодорогою Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече на 297 км + 720 м, що в с. Заруддя, Збаразького району, Тернопільської області, виїхав на зустрічну смугу, на якій зіткнувся із автопоїздом у складі сідлового тягача MAN TGA 18413 , н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом SAMRO ST 39 WH , н.з. НОМЕР_5 (власник ТзОВ Дікргофф транспорт України м. Ольшанське Миколаївської області), з напівпричепом, який рухався в межах своєї смуги в зустрічному напрямку під керуванням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Унаслідок зіткнення даних транспортних засобів загинули пасажири автомобіля Mitsubishi L 200 , н.з. НОМЕР_4 працівники відокремленого підрозділу Тернопільські магістральні електричні мережі ДП Національна енергетична компанія Укренерго : ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав у АДРЕСА_2 (помер о 18.00 в Збаразькій ЦРКЛ); ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав в с.Мишковичі, Тернопільського району (помер на місці пригоди); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав в с. Домаморич, Тернопільського району (помер на місці пригоди); ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав в АДРЕСА_3 (помер на місці пригоди). Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 3 ст. 286 КК України.

Аналогічні відомості наведені у довідці про дорожньо - транспортну пригоду № 9053-9/4-2019 від 17.07.2019 року Слідчого Управління ГУНП в Тернопільській області.

З позовної заяви вбачається, що за результатами досудового розслідування пред`явлено обвинувачення ОСОБА_9 за ч.3 ст.286 КК України (Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили загибель кількох осіб). Дане кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду у Збаразькому районному судді Тернопільської області, справа № 598/1993/19.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспорнтого засобу НОМЕР_6 власником транспортного марки Мітсубісі L 200 реєстраційний номер НОМЕР_1 є ДП Національна Енергетична Компанія Укренерго .

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2019 р. №321 утворено ПАТ Національна Енергетична Компанія Укренерго , що підтверджується статутом товариства, структурною одиницею якого є Відокремлений Підрозділ Південно-Західна Електроенергетична Система .

На момент ДТП ІНФОРМАЦІЯ_22 р., водій ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах із Відокремленим Підрозділом Південно-Західна Електроенергетична Система ДП Національна Енергетична Компанія Укренерго , керував службовим автомобілем марки Mitsubishi L200 р.н. НОМЕР_1 , був при виконанні службових обов`язків.

Цивільно-правова відповідальність власника ТЗ Mitsubishi L200 державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП, ІНФОРМАЦІЯ_10, була забезпечена договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № AМ8985697) ПрАТ УПСК .

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. ст. 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Згідно з ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Основні ознаки джерела підвищеної небезпеки також наведено у пункті 5 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки .

Відповідно до ст.ст. 1187, 1188 ЦК України у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (частина перша статті 1188 ЦК України). У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення частини другої статті 1188 ЦК України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1188 ЦК України іншим особам (які не є власниками (володільцями) джерел підвищеної небезпеки, від взаємодії яких завдана шкода, наприклад пасажир транспортного засобу) шкода відшкодовується власниками (володільцями) джерел підвищеної небезпеки, які спільно завдали шкоду, незалежно від їх вини.

За змістом вказаної норми, обов`язок по відшкодуванню шкоди в такому випадку покладається на власників (володільців) джерел підвищеної небезпеки, незалежно від вини обох водіїв або одного із них, якщо не доведуть, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст. 1187 ЦК України).

Отже, у відносинах між володільцем джерела підвищеної небезпеки, яким завдано шкоди, та третіми особами, яким володілець джерела підвищеної небезпеки завдав шкоди, діє принцип відповідальності володільця цього джерела незалежно від його вини.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10 січня 2019 року, у справі № 274/4882/17-ц.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Дана правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду по справі №755/18006/15-ц. у постанова від 04 липня 2018 року. Відповідно до якої, позивач повинен звернутися до страховика за відшкодуванням шкоди завданої у ДТП.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України від 01 липня 2004 року "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон N 1961-IV) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку. Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.

У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Цим особам шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди (стаття 1200 ЦК України).

Даний правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 року, у справі №644/5365/16-ц.

Страхове відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК (ст. 1200 ЦК України) та розділом ІІІ Закону України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Закон України від 1 липня 2004 р. № 1961-IV Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Відповідно до ст.3 Закону України № 1961-IV мета здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п.22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов`язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; із стійкою втратою працездатності потерпілим; із смертю потерпілого.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Згідно п. 25 постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в дорожньо-транспортній пригоді, а також особам, яким завдано шкоду смертю годувальника, та витрати на поховання, якщо смерть потерпілого настала внаслідок страхового випадку, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК України та розділом ІІІ Закону № 1961-IV. Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті.

Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім`ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п`яти років після його смерті.

Особам, визначеним у пунктах 1-5 частини першої цієї статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Розмір відшкодування, обчислений для кожного з осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника, не підлягає подальшому перерахункові, крім таких випадків: народження дитини, зачатої за життя і народженої після смерті годувальника; призначення (припинення) виплати відшкодування особам, що здійснюють догляд за дітьми, братами, сестрами, внуками померлого. Розмір відшкодування може бути збільшений законом.

Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 566 від 09 липня 2010 року постановлено Установити розміри страхових сум за договорами

обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності

власників наземних транспортних засобів, укладеними після набрання

чинності цим розпорядженням: за шкоду заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого.

Отже, ліміт відповідальності ПрАТ УПСК , як страховика за полісом №AМ8985697становить за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 100000 гривень на одного потерпілого; за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю потерпілих, у розмірі 200000 гривень на одного потерпілого. Потерпілими які померли у наслідок ДТП, є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживав у АДРЕСА_2 (помер о 18.00 в Збаразькій ЦРКЛ); ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживав в с.Мишковичі, Тернопільського району (помер на місці пригоди); ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживав в с. Домамори, Тернопільського району (помер на місці пригоди); ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживав в АДРЕСА_3 (помер на місці пригоди).

Відповідно до ст. 8 ЗУ Про державний бюджет України на 2019 рік , установлено у 2019 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі з 1 січня - 4173 гривні.

З огляду на наведені норми Закону, матеріали справи, при вирішенні позовних вимог ОСОБА_7 суд вважає наступне.

У ПрАТ УПСК , виник обов`язок по виплаті страхового відшкодування, ОСОБА_7 та ОСОБА_7 (батько потерпілого, третя особа), як потерпілі, яким завдано шкоди внаслідок смерті ОСОБА_14 . Вони звернулися із заявами про виплату страхового відшкодування до ПрАТ УПСК 31.07.2019 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком.

ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_14 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_7 від 03 червня 2019 року.

Позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_14 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження НОМЕР_8 від 29.03.2003 року.

У даному шлюбі них народилася дочка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_9 від 22.07.2003 р.

ОСОБА_1 , є законним представником своєї доньки ОСОБА_2 , та діє в її інтересах.

Довідкою від 03 липня 2019 року № 2663, підтверджується те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрована в АДРЕСА_3 . Сім`я складається: дочка - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 (Додаток 20). Довідкою від 03 липня 2019 року № 2664, підтверджується те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_9 зареєстрована в АДРЕСА_3 . Дочка - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувала на утриманні батька ОСОБА_14 . Внаслідок ДТП, ІНФОРМАЦІЯ_10 , у якій загинув ОСОБА_14 , донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 втратила годувальника. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 перебувала на утриманні у ОСОБА_14 .

ОСОБА_1 працює продавцем промислової групи товарів у ФОП ОСОБА_16 , не перебувала на утриманні у ОСОБА_14 .

ОСОБА_7 (батько померлого), не перебував на утриманні у сина ОСОБА_14 , тому що не проживав разом із потерпілим, та допомоги від нього не отримував, але є пенсіонером. ОСОБА_7 залучено по даній справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Мати потерпілого ОСОБА_14 , - ОСОБА_17 , померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_10 від 18 серпня 2016 року.

Відповідно до статті 27 Закону № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 Цивільного кодексу України. У разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Цим особам шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди (стаття 1200 ЦК України).

У заяві про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_1 , просила виплатити ОСОБА_1 , (як законному представнику ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_8 ), щомісячно починаючи з моменту смерті батька ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , до досягнення ОСОБА_2 , 18-ти річного віку, ІНФОРМАЦІЯ_11 , - 8 000,00 грн., щомісячно або виплатити одноразовою сумою, але не меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі 36х4173 = 150 228 грн., у якості відшкодування втрати годувальника.

Ввідшкодування шкоди по втраті годувальника проведено не було.

Відповідно до ст. 27.3 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Страховик (у випадках, передбачених п.п."г" і "ґ" пункту 41.1 та п.п."в" п. 41.2 ст. 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Станом на 30 травня 2019 року розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три ) гривні. Розмір моральної шкоди заподіяної смертю ОСОБА_18 становить 50 076 грн 00 коп., яка повинна бути розділена на трьох осіб: дружину, дочку та батька (4173 грн. 00 коп. х 12 = 50076 грн. 00 коп.) 50 076 грн. 00 коп. / 3 (осіб) = по 16 692 грн.00 коп.

Як вбачається з позовної заяви, моральну шкоду в порядку ст. 27.3 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , ПрАТ УПСК було виплачено, ОСОБА_7 у розмірі 33 384 грн.00 коп., ОСОБА_7 у розмірі 16692 грн.

Таким чином, відповідач ПрАТ УПСК , частково визнав свої зобов`язання, щодо виплати страхового відшкодування за полісом №AМ8985697, виплативши у межах ліміту за полісом моральну шкоду 50 076 грн., але не повністю виконав свої зобов`язання, не виплативши кошти в сумі 149 924 грн., з урахуванням ліміту у 200 000 грн., у якості відшкодування шкоди завданої втратою годувальника ОСОБА_14 під час ДТП з вини водія транспортного засобу забезпеченого відповідачем, ОСОБА_2 , чим порушив права останньої на відшкодування шкоди завданої втратою годувальника, в порядку ст. 27.2 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , які підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , як законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 у повному обсязі.

Щодо позовних вимоги заявлених ОСОБА_3 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4 суд вважає наступне.

ОСОБА_3 , діючи в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 , звернулася із заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ УПСК від 31 жовтня 2019 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком.

Заява про виплату страхового відшкодування була обгрунтована тим, що 03.11.2005 року, між ОСОБА_11 та ОСОБА_19 було укладено шлюб, який розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (справа №1915/9009/2012) від 12.04.2012 року. Позивач змінила прізвище на ОСОБА_20 , про що свідчить свідоцтво про зміну імені НОМЕР_11 від 30.10.2012 року.

У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_12 , народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_12 від 24.01.2007 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.09.2012 року, із ОСОБА_11 на користь ОСОБА_19 , стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , у розмірі ј частки з усіх його доходів (заробітку) щомісячно але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_11 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_13 від 03.06.2019 року.

ОСОБА_4 , перебував на утриманні у ОСОБА_11 , останній сплачував аліменти, які були стягнуті згідно з рішенням суду ( справа №1915/12073/2012) на утримання ОСОБА_4 .

Враховуючи те, що ОСОБА_8 мати померлого ОСОБА_11 , є пенсіонером, вона має право на відшкодування шкоди по втраті годувальника, з цієї причини її залучено, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Відповідно до довідки від 25.10.2019 року № 200 виданої Південно-Західною ЕС ОСОБА_11 , працівник, виплатив аліменти на користь ОСОБА_3 у січні 2019 р. - 2525,58 грн., у лютому 2019 р. - 3239,02 грн., у березні 2019 р. - 6657,59 грн., квітень 2019 р. - 1291,09 грн., травень 2019 р. - 7651,91 грн.

У заяві про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_3 , просила виплатити моральну шкоду, відповідно до ст. 27.3 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Загальний розмір такого страхового відшкодування стосовно одного померлого становить 12 мінімальних

заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Моральна шкода внаслідок смерті ОСОБА_11 , ділиться між, матір`ю, дружиною, з якою він перебував у зареєстрованому шлюбі на день смерті - ОСОБА_21 та сином, Батько потерпілого ОСОБА_22 , помер ІНФОРМАЦІЯ_14 . Станом на ІНФОРМАЦІЯ_10 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три )

Станом на ІНФОРМАЦІЯ_13 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173 гривень.

ПрАТ УПСК , з урахуванням ліміту відповідальності, виплачено ОСОБА_3 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_4 - 16 692 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 27.3 ЗУ Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Також ПрАТ УПСК проведено виплату ОСОБА_21 - дружині грошових коштів на суму 50 076 грн., а саме витрат понесених на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника, відповідно до ст. 27.4 вказаного вище Закону.

Також, у заяві про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_3 , просила виплатити страхове відшкодування, відповідно до ст. 27.2 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

З врахуванням проведених виплат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах сина ОСОБА_4 та ОСОБА_21 , заяви про зменшення позовних вимог, кошти в сумі 99 848 грн. (ціна позову -149 924 грн. - проведена випла - 50 076 грн. = 99848 грн.) у якості відшкодування витрат по втраті годувальника, які ПрАТ УПСК - не виплачено.

Отже, відповідач ПрАТ УПСК , частково визнав свої зобов`язання, щодо виплати страхового відшкодування за полісом №AМ8985697, виплативши у межах ліміту 33384 грн. моральної шкоди та 50 076 грн., витрат на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника, але не повністю виконав свої зобов`язання, не виплативши 99 848 грн., з урахуванням ліміту у 200 000 грн., у якості відшкодування шкоди завданої втратою годувальника внаслідок ДТП з вини водія транспортного засобу забезпеченого відповідачем, для ОСОБА_4 , чим порушив права останнього, на виплату страхового відшкодування, в порядку ст. 27.2 Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , які підлягають захисту шляхом задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_3 , як законного представника ОСОБА_4 на суму 99 848 грн.

Щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , суд зазначає наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , звернулися із заявами про виплату страхового відшкодування до ПрАТ УПСК , від 31 липня 2019 року, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною та фіскальним чеком.

Заява про виплату страхового відшкодування була обгрунтована тим, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_14 від 14.09.1973р., ОСОБА_12 народився ІНФОРМАЦІЯ_15 і його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_15 від 03.06.2019 року, ОСОБА_12 помер, ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Відповідно до довідки про склад сім`ї № 473 від 04.07.2019 року, виданої виконкомом Мишковицької сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області зазначено те що, на день смерті ОСОБА_12 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ) разом із ним були зареєстровані та проживали і проживають по даний час в АДРЕСА_4 : ОСОБА_6 - батько, ІНФОРМАЦІЯ_16 та ОСОБА_5 - мати, ІНФОРМАЦІЯ_17 .

У заяві про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили виплатити моральну шкоду, відповідно до ст. 27.3 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Моральна шкода відповідно до вказаної статті, заподіяна внаслідок смерті ОСОБА_12 , ділиться між, ОСОБА_5 - матір`ю потерпілого та ОСОБА_6 - батьком потерпілого. Станом на ІНФОРМАЦІЯ_13 розмір мінімальної заробітної плати у місячному розмірі становить 4173 (чотири тисячі сто сімдесят три ) гривень.

Розмір моральної шкоди заподіяної смертю ОСОБА_12 становить 50 076 грн 00 коп. Розрахунок 4173 грн. 00 коп. х 12 = 50 076 грн. 00 коп. 50 076 грн. 00 коп. / 2 = по 25 038 грн.00 коп.

ПрАТ УПСК , виплачено ОСОБА_5 25 038 грн.00 коп. та ОСОБА_6 , 25 038 грн. 00 коп. у якості відшкодування моральної шкоди, відповідно до ст. 27.3 ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Також за змістом заяви про зменшення повних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 отримали від ПрАТ УПСК в якості страхової виплати грошові кошти в сумі 50076 грн витрат на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника.

Також, у заяві ОСОБА_5 та ОСОБА_6 просили виплатити страхове відшкодування відповідно до ст. 27.2 ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів . Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Відповідно до довідки № 479 від 04.07.2019 року, виданої виконкомом Мишковицької сільської ради, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , до дня смерті сина ОСОБА_12 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ) перебував на його утриманні.

Відповідно до довідки № 479 від 04.07.2019 року, виданої виконкомом Мишковицької сільської ради, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , до дня смерті сина ОСОБА_12 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_10 ) перебувала на його утриманні.

До моменту смерті ОСОБА_12 , працював у ДП НЕК Укренерго Південно-Західна ЕС, що підтверджується довідкою про доходи №139 від 10 липня 2019 року, та отримував заробітну плату, зокрема у квітні 2019 року, ОСОБА_12 отримав заробітну плату у розмірі 11 193,55 грн., даний дохід ділимо на три частини: на ОСОБА_12 , та на батьків, які перебували на його утриманні, 11 193,55 грн. / 3 = 3731,18 грн. на ОСОБА_12 , 3731,18 грн. на утримання ОСОБА_5 , 3731,18 грн. на утримання ОСОБА_6 .

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , просили ПрАТ УПСК , виплатити у рівних частинах на двох 149 924 грн., з урахуванням ліміту у 200 000 грн. Однак страховиком було проведено виплату у добровільному порядку у сумі 50076 грн. в якості відшкодування шкоди на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника, відповідно до ст. 27.4 ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у якості відшкодування втрати годувальника, ПрАТ УПСК не виплаченими залишається страхова сума 99 848 грн., тобто по 49 924 грн кожному.

Враховуючи те, що відповідач ПрАТ УПСК , частково визнав свої зобов`язання, щодо виплати страхового відшкодування за полісом №AМ8985697, виплативши у межах ліміту 50 076 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також 50076 грн на поховання та встановлення надмогильного пам`ятника, однак не повністю виконав свої зобов`язання, не виплативши 99 848 грн., з урахуванням ліміту у 200 000 грн., у якості відшкодування шкоди завданої втратою годувальника, внаслідок ДТП з вини водія транспортного засобу забезпеченого відповідачем для ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , тобто по 49924 грн., чим порушив права останніх, на виплату страхового відшкодування, в порядку ст. 27.2 Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , тому останні підлягають захисту шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Відповідно до п.п. 2, 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір , від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, позивачі при зверненні до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, заподіяної смертю фізичної особи, звільнені від сплати судового збору, а тому, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 141 ЦПК України стягнути судовий збір у розмірі 2 996 грн. 96 коп. з відповідача Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10-13, 76-81, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_1 149 924 гривні страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_3 99 848 гривні страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_5 49 924 гривні страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь ОСОБА_6 49 924 гривні страхового відшкодування.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія на користь держави 2 996 грн. 96 коп. судового збору.

Відповідачу направити копію заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_16 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Позивач: ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_17 , місце проживання: АДРЕСА_6 .

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_18 , місце проживання: с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732.

Позивач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_19 , місце проживання: с. Мишковичі, Тернопільський район, Тернопільська область, 47732.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія в особі Західної дирекції Приватного акціонерного товариства Українська пожежно-страхова компанія , код ЄДРПОУ - 33110557, місцезнаходження: вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008.

Відповідач: Приватне акціонерне товариство Українська пожежно-страхова компанія , код ЄДРПОУ - 20602681, місцезнаходження: вул. Кирилівська, 40, м. Київ, 04080.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_7 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_20 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_8 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_9 , місце проживання: АДРЕСА_8 .

Повний текст рішення суду складено 31 грудня 2020 року.

Головуючий суддяР. М. Грицак