Постанова

від 28.01.2021 по справі 689/1802/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 689/1802/20

Провадження № 22-ц/4820/204/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

секретаря: Журбіцького В.О.,

учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 ,

представник відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року (суддя Соловйов А.В.) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказувала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна сестра ОСОБА_5 , внаслідок чого відкрилась спадщина. Позивач має право на цю спадщину як спадкоємець за законом п`ятої черги. Наразі позивач займається оформленням спадщини після смерті сестри та з цією метою звернулась до приватного нотаріуса Стожик Н.В., яка усно повідомила, що видача свідоцтва про право на спадщину проводиться після подання документів, що підтверджують факт родинних відносин або інших відносин з померлою, крім того, повідомлено, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини. Письмову відмову нотаріус не надала, однак повідомила що спадкова справа після смерті ОСОБА_5 перебуває в архіві та спадщина після смерті останньої вже оформлена. Прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 за заповітом відповідач ОСОБА_4 .

В обґрунтування пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_3 вказувала, що на момент смерті її сестра проживала у будинку-інтернаті для людей похилого віку, який знаходиться в селі Солобківці Ярмолинецького району. Про її смерть позивач дізналась весною 2016 року, однак стан здоров`я не дозволяв їй займатися оформленням спадщини. Зокрема, у лютому 2015 року позивач зламала обидві кісточки лівої ноги зі зміщенням та перебувала у гіпсі до кінця літа 2015 року. 23 вересня 2015 року у неї стався інсульт, лікування якого тривало до весни 2016 року, а повне одужання не настало до цього часу.

Посилаючись на наведене, позивач просила, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті двоюрідної сестри ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наведені позивачем доводи щодо поважності пропуску строку для прийняття спадщини не свідчать про її неможливість звернутися із заявою про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 Самі захворювання позивачки в період 2015-2016 роках є тими об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї, які перешкоджали їй вчинити своєчасно дії щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Вказувала, що у зв`язку з погіршенням стану здоров`я вона не могла провідувати сестру у будинку-інтернаті, похоронили сестру на кладовищі у с. Солобківці Ярмолинецького району, у зв`язку з чим вона не приймала участі у її похованні.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла.

Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Солобковецької сільської ради ОСОБА_5 , постійно до дня смерті проживала у будинку-інтернаті для громадян похилого віку у с.Солобківці Ярмолинецького району Хмельницької області.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,332 га, що розташована на території Савинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області, яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності від 30.05.2014 року.

За життя, 10 червня 2015 року ОСОБА_5 склала заповіт, за яким належну їй земельну ділянку кадастровий номер 6825886000:02:014:0024, що розташована на території Савинецької сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області заповіла ОСОБА_4

18 грудня 2015 року ОСОБА_4 звернувся до приватного нотаріуса Ярмолинецького районного нотаріального округу Хмельницької області Стожик Н.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 за заповітом, у зв`язку із чим було заведено спадкову справу.

08 квітня 2016 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Як вбачається із копії медичної карти амбулаторного хворого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зверталася до травматолога, за результатами огляду встановлено перелом обох кісточок лівої ноги зі зміщенням. 27 березня 2015 року в медичній картці міститься відмітка, перелом обох кісточок, стан відломків майже задовільний (а.с.26).

Із цієї ж медичної карти, а саме виписки з історії хвороби №3609, вбачається, що ОСОБА_3 знаходилася на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Ярмолинецької центральної районної лікарні з 23.09.2015 року по 06.10.2015 року, діагноз: Лакунарна хвороба головного мозку. Артерірсклеротична лейкоенцефалопатія гіпертонічна хвороба 3 ст.2 ступ., ризик 4.ІХС.А/кардіосклероз, СН 2, ФК 2. Ангіопатія судин сітківки обох очей. Хронічний пієлонефрит нестійка ремісія. 10.11.2015 року звернення позивачки до невропатолога зі скарги на головний біль, головокружіння, шаткість при ходьбі, затруднення ходу, зниження пам`яті та уваги. Діагноз: стан після перенесеної Лакунарної хвороби головного мозку. Артерірсклеротична лейкоенцефалопатія (а.с. 27, 28).

За загальним правилом право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18).

Звертаючись до суду із даним позовом, ОСОБА_3 не надала суду належних та допустимих доказів того, що з червня 2015 неподання нею заяви на прийняття спадщини у визначений законом строк було пов`язано з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення таких дій, у зв`язку із чим позивач не виконала свій процесуальний обов`язок із доведення тих обставин, на які посилалась як на підставу своїх вимог і заперечень.

Причина пропуску строку для прийняття спадщини, як наявність зазначених хвороб у позивача, не була пов`язана з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї на вчинення дій щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Сама по собі ця обставина без встановлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про існування спадкового майна, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог відповідає обставинам справи та нормам матеріального права.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки цим судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення підстав для розподілу судових витрат не вбачається.

Керуючись ст.ст. 374 , 375 , 382, 384 , 389 , 390 ЦПК України , апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.

Судді Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк