Ухвала

від 01.02.2021 по справі 369/103/21

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/103/21

Провадження №2-з/369/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2021 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Клочай Наталії Іванівни - про забезпечення позову до його пред`явлення,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2021 року заявник адвокат Клочай Л.Ю. звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області заяву про забезпечення позову до його пред`явлення .

У своїй заяві просила суд накласти арешт на земельні ділянки площею 0,1750 з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141024332224), площею 0,1349 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5443 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2252973632224); площею 0,0401 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5444 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253089632224) та заборонити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості та вчиняти будь-які інші дії щодо вказаних земельних ділянок.

В обґрунтуванні заяви зазначає, що ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу укладеного 01.04.2008 між ОСОБА_3 та нею за № 658, є власником земельної ділянки площею 0,1751 га кадастровий номер 3222480601:10:121:0009 з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку підтверджувалось державним актом серія ЯБ № 284259 виданого на підставі рішення 16 сесії 3-го скликання Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 18.11.2004 № 281, що перевірено в установленим законом порядку приватним нотаріусом Києво- Святошинського нотаріального округу Київської області Сікорською Н.І.

В свою чергу цей договір купівлі-продажу зареєстровано у Бобрицькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області про що є відмітка за № 1454 від 02.03.2011 на самому договорі. Однак, її право власності було порушено, оскільки рішенням Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.07.2020 № 639-50-VII затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1750 га кадастровий номер 3222480601:01:001:0032, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по АДРЕСА_2 .

На даний час з загальнодоступних даних Публічної кадастрової карти, вбачається відсутність відомостей щодо кадастрових номерів 3222480601:10:121:0009 та 3222480601:01:001:0032. Однак, як відомості Публічної кадастрової карти так і дані Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку містять інформацію про дві земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480601:01:001:5444, площею 0,0401 га та 3222480601:01:001:5443 площею 0,1349 га, при чому обидві мають цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) та однакову адресу: АДРЕСА_2 .

Окрім адреси, з кадастрового плану її земельної ділянки з кадастровим номером 3222480601:10:121:0009 вбачається сусідні межі від А до Б землі загального користування ( АДРЕСА_2 ), від Б до В землі Боярської ЛДС, від В до А земельна ділянка з кадастровим номером 3222480601:01:001:0010.

Аналогічні межі мають земельні ділянки з кадастровими номерами 3222480601:01:001:5444 та 3222480601:01:001:5443 окрім спільної межі, що дає достатні підстави для висновку, що ці ділянки є фактично її земельною ділянкою з кадастровим номером 3222480601:10:121:0009 та сформовані в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032, відомості про яку, так само відсутні в Публічній кадастровій карті, як і про її земельну ділянку.

Поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 здійснено на підставі заяви ОСОБА_2 від 01.12.2020 року.

В свою чергу, відповідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є власником як земельної ділянки з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 так і земельних ділянок, що утворились в результаті поділу та мають кадастрові номера 3222480601:01:001:5444 та 3222480601:01:001:5443.

З аналізу вищевикладеної інформації, та темпів зміни власності є високі ризики перепродажу, іншої зміни власника або забудови на вказаних земельних ділянках, що на праві власності належать їй.

Вона має намір звернутися до Києво-Святошинського районного суду Київської області та готує матеріали позовної заяви про визнання незаконним та скасування рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.07.2020 № 639-50-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 , скасування рішень:

від 07.08.2020 за індексним номером 53500607 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на земельну ділянку площею 0,1750 з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1750 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032;

від 18.12.2020 за індексним номером 55792622 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на земельну ділянку площею 0,1349 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5443 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1349 з кадастровим номером 3222480601:01:001:5443;

від 18.12.2020 за індексним номером 55795337 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на земельну ділянку площею 0,0401 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5444 з одночасним припиненням речових прав ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0401 з кадастровим номером 3222480601:01:001:5444.

Тому на підставі вищевказаного просила суд заяву задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Відповідно ч. 4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред`явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановления ухвали про забезпечення позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачає, що заява про забезпечення позову має містити, зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Крім того, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно існує спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача. Таким чином усуваються утруднення і неможливість виконання судового рішення.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити або взагалі унеможливити виконання рішення суду.

Заявник повідомляє, що позов, з яким має намір звернутися до суду та щодо якого просить суд забезпечення носить немайновий характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

П. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачений такий вид забезпечення позову, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Так, згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України , суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України , позов забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову зазначено, що забезпечення позову допускається на будь якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України ), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У п. 7 цього зазначеної Постанови Пленуму ВСУ вказано, що питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні.

З урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Як передбачено ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що предметом позовної заяви буде позовна заява про визнання незаконним та скасування рішення Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 25.07.2020 № 639-50-VII Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_2 .. Тому у заявника є підставою вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим подальше виконання рішення суду.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 N 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову передбачено, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб.

Відповідно до ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз`яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв`язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд вважає за можливе задовольнити частково заяву про забезпечення позову, з урахуванням співмірності заходів забезпечення позову з позовними вимогами, що будуть заявлені та змісту викладених в заяві обставин, слід вжити заходи забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельні ділянки площею 0,1750 з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141024332224), площею 0,1349 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5443 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2252973632224); площею 0,0401 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5444 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253089632224).

В частині заборони ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Міністерству юстиції України, його структурним підрозділам, а також будь-яким суб`єктам та органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в тому числі нотаріусам, вчиняти будь-які реєстраційні дії, здійснювати проведення державної реєстрації будь-яких прав на нерухоме майно, заборонити вносити будь-які записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зміни до таких записів та/або скасування таких записів щодо об`єкту нерухомості та вчиняти будь-які інші дії щодо вказаних земельних ділянок , до вирішення спору в цій справі, суд відмовляє, оскільки не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 149, 150, 151, 152, 153 Цивільного процесуального кодексу України , -

Керуючись ст. ст. 151 , 152 , 153 ЦПК України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Клочай Наталії Іванівни - про забезпечення позову до його пред`явлення - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельні ділянки площею 0,1750 з кадастровим номером 3222480601:01:001:0032 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2141024332224), площею 0,1349 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5443 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2252973632224); площею 0,0401 га з кадастровим номером 3222480601:01:001:5444 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2253089632224), які на праві власності належать ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Роз`яснити заявнику, що позов повинен бути пред`явлений протягом десяти днів з дня постановлення ухвали.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом одного року з моменту її постановлення.

Суддя Т.В. Дубас