Ухвала

від 03.02.2021 по справі 694/452/18

ВАТУТІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №694/452/18

Провадження №8/690/1/21

У Х В А Л А

02 лютого 2021 року Ватутінський міський суд Черкаської області

у складі: головуючого судді Пасацької Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Вельган А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Пасацької Л.А. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року у цивільній справі №694/452/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб, такими що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області,

в с т а н о в и в:

В провадженні Ватутінського міського суду Черкаської області перебуває цивільна справа за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року у цивільній справі №694/452/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб, такими що втратили право користування житловим приміщенням, представник по дорученнях ОСОБА_5 , третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 року вказану справу передано судді Пасацькій Л.А.

02.02.2021 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшла заява про відвід судді Пасацької Л.А. В обґрунтування заявленого відводу вказали, що є обставини, які викликають сумнів в неупередженості судді і просять відвести її від розгляду вказаної справи. А саме, зазначають, що суддею Пасацькою Л.А., як слідчою суддею, 16.01.2021 року постановлено ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_5 на постанову старшого інспектора СД Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, Рейдало Т.М., винесену 19.11.2020 р. про закриття кримінального провадження №12020255140000146, внесеного 13.11.2020 р. до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, результати досудового розслідування якого безпосередньо стосуються предмету спору.

В судовому засіданні ОСОБА_5 вказану заяву підтримав, просив її задовольнити.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Однією з гарантій забезпечення доступу до правосуддя, що має реалізовуватися незалежним та неупередженим судом, є здійснення судочинства з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права, свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Вказаний принцип у цивільному судочинстві застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, який неодноразово звертав увагу на дотримання правил неупередженості (безсторонності) суду як складової права на справедливий судовий розгляд, що визначенийст.6 ЄКПЛ.

В силу п.1 ст.6 Конвенції, підлягає застосуванню на підставі ст.8 ЦПК України принцип, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Відвід (самовідвід) дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може брати участі у розгляді справі і прилягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості суддів.

Згідно з ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини першої ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Положення, які випливають з принципу об`єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23, вказують на те, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду (Рішення ЄСПЛ у справі П`єрсак проти Бельгії).

Суддею Пасацькою Л.А., як слідчим суддею Ватутінського міського суду Черкаської області, у 2020-2021 р.р. було розглянуто в порядку ст. 303 КПК України скарги ОСОБА_5 подані під час досудового розслідування в кримінальних провадженнях, в яких потерпілими визнано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які безпосередньо пов`язані з обставинами законності набуття/припинення права власності ОСОБА_1 на будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також щодо можливої підробки певних документів, під час яких слідчим суддею безпосередньо досліджувались матеріали кримінальних проваджень.

Згідно практики Європейського суду … коли участь судді у справі на стадії слідства була обмеженої тривалості і полягала у допиті свідків без оцінки доказів або ж формулювання висновків, Суд постановив, що сумнів заявника у недостатній безсторонності національного суду не може вважатись об`єктивно виправданим ( Булут проти Австрії (Bulut v. Austria), §§ 33-34). Отже, оцінка індивідуальних обставин кожної справи завжди необхідна для того, щоб з`ясувати, в якому обсязі слідчий суддя розглядав справу ( Борг проти Мальти (Borg v. Malta), § 89).

Сам факт, що суддя вже висловлювався щодо подібних кримінальних обвинувачень, не пов`язаних з даною справою, або що він вже судив одного з обвинувачених, але у іншій кримінальній справі, ще не є достатнім для сумнівів у його безсторонності у наступній справі ( Кріегіш проти Німеччини (Kriegisch v. Germany) (ухв.); Ходорковський та Лєбєдєв проти Росії (Khodorkovskiy and Lebedev v. Russia), § 544). Проте зовсім інша річ, якщо такі попередні рішення містять висновки, котрі є преюдиційними у питанні про вину обвинуваченого, який вже притягався до кримінальної відповідальності ( Поппе проти Нідерландів (Poppe v. the Netherlands), § 26; Шварценбергер проти Німеччини (Schwarzenberger v. Germany), § 42; Феррантеллі і Сантангело проти Італії (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), § 59). Аналогічно, коли головуючого суддю раніше було визнано упередженим до заявника в попередньому судовому процесі стосовно подібних звинувачень, може виникнути об`єктивне і обґрунтоване побоювання відсутності неупередженості як щодо заявника, так і його співучасника ( Отегі Мондрагон проти Іспанії (Otegi Mondragon v. Spain), §§ 58-69).

Зазначені в заяві обставини, на переконання суду, не впливають на об`єктивність чи упередженість головуючого судді під час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки предмети доказування в кримінальному судочинстві та цивільному процесі взаємовиключні, під час вирішення скарг в порядку ст. 303 КПК України жодних висновків, які мають преюдиційний характер для провадження в цивільному процесі не мають та слідчим суддею не приймались, а тому відсутні об`єктивні підстави для заявлення самовідводу чи задоволення заявленого відводу з цих підстав.

Проте, Європейський суд з прав людини, розглядаючи питання про право на незалежний суд, зазначив у справі Беліоса (А 132 параграф 64), що "…суд (…) повинен відповідати ряду (…) вимог - незалежності, особливо від виконавчої влади, безсторонності…"

Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). При оцінці незалежності до уваги необхідно взяти такі міркування: "… при визначенні того, чи може орган вважатись незалежним, суд повинен розглянути спосіб призначення членів суду, тривалість їх перебування на посаді, існування гарантій проти тиску на них ззовні, і питання про те, чи орган являє собою вияв незалежності" (справа Фіндлей, Reports 1997 - I, с.198 параграф 73).

Щодо безсторонності суду існує дві вимоги: суд повинен бути суб`єктивно вільний від упередження чи зацікавленості в результаті справи, по-друге, він також має бути безсторонній з об`єктивної точки зору, тобто має запропонувати досить гарантій для виключення будь-якого обгрунтованого сумніву стосовно його безсторонності (справа Фіндлей, ор. сіt). Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: "Існування безсторонності для цілей статті 6 параграф 1 повинно визначатись згідно суб`єктивного тесту, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і також згідно об`єктивного тесту, тобто встановлення, чи суддя має гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно безсторонності" (справа П`єрсак, А 53 параграф 30).

Як зауважував Суд, суддя є безсторонній, поки зворотне не буде доведено (справа ле Компта, ван Лейвена і де Мейра, А 43 параграф 58). До того ж необхідно зазначити, що, крім всього, суди зобов`язані заслуговувати на довіру учасників процесу, особливо обвинувачених.

Враховуючи, що позивачем та відповідачами в одному провадженні було заявлено відвід судді з різних підстав, які хоча і не свідчать про наявність обставин, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді, однак в силу п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та усталеної практики Європейського суду з прав людини не можуть свідчити про довіру учасників до цього складу суду, а тому заява про відвід підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 - 40, 353 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід головуючого судді Пасацької Л.А. від участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 01.11.2018 року у цивільній справі №694/452/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб, такими що втратили право користування житловим приміщенням, третя особа Хлипнівська сільська рада Звенигородського району Черкаської області, задовольнити.

Матеріали цивільної справи передати до канцелярії Ватутінського міського суду Черкаської області для здійснення повторного авторозподілу судової справи між суддями в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 03.02.2021 р. о 13 год. 30 хв.

Головуючий суддя Л.А. Пасацька