Рішення

від 06.11.2020 по справі 757/29517/20-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29517/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2020 року Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Козлова Р.Ю.,

при секретарі Іваненку С.С.,

розглянувши у судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на її користь аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 в твердій грошовій сумі у розмірі 50 000,00 гривень щомісячно починаючи з 08 липня 2020 року та стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на її користь аліменти на утримання ОСОБА_5 в твердій сумі в розмірі 50 000,00 гривень щомісячно починаючи з 08 липня 2020 року на період його навчання та до досягнення ним 23 років.

В обґрунтування позову, позивачка зазначила, що з вересня 1998 року по березень 2017 року проживали однією сім`єю. У шлюбі у сторін народилося двоє спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після припинення шлюбних відносин діти проживають разом з позивачкою на АДРЕСА_1 . Між позивачкою та відповідачем існувала домовленість про щомісячну сплату ним аліментів на двох дітей в сумі 5000 доларів США, яку він виконував, перераховуючи гривневий еквівалент цієї суми на рахунок позивачки в АБ Укргазбанк , однак з квітня 2020 року відповідач ухиляється від виконання домовленостей по утриманню дітей, коштів не перераховує та не надає, з дітьми не спілкується. Старший син - ОСОБА_5 (19 років), є студентом 2 року навчання факультету правничих наук Національного університету Києво-Могилянська академія , що підтверджується довідкою від 15.06.2020 № 83, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги. Молодший син - ОСОБА_3 (15 років), закінчує 9 клас ліцею міжнародних відносин м. Києва, вже готується до вступу у вищий навчальний заклад, у приватному порядку додатково займається іноземними мовами, історією України, математикою, українською мовою і літературою. Участь у різноманітних проектах, пов`язаних з навчальним процесом потребує значних витрат, При цьому діти мають повноцінно харчуватися та відпочивати. В той же час, позивачка зазначила, що відповідач має можливість сплачувати аліменти у вказаному розмірі, оскільки є засновником ряду товариств, має домоволодіння, квартири в центрі Києва і Львова, автомобілі преміум класу, а також кредитні зобов`язання на суму біля 5 млн. гривень. ОСОБА_2 з 2018 року по січень 2020 року був засновником ТОВ ЛЬВІВСЬКИЙ ДРУКАР (код за ЄДРПОУ 35501283), розмір його внеску до статутного фонду складав 360 000,00 гривень. Також відповідач є засновником ТОВ науково-виробниче підприємство ГІДРОКОМ (код за ЄДРПОУ 32356259), розмір його статутного капіталу становить 4 045 000,00 гривень. Крім того, відповідач є засновником ТОВ МЕТА ФОРТ (код за ЄДРПОУ 37131214), розмір його статутного капіталу становить 53 530,00 гривень. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру МВС України, 0 квітня 2019 року ОСОБА_2 придбав автомобіль АUDI А8, 2015 року випуску, об`ємом двигуна 4134. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відповідач у 2016 році оформив за собою право власності на придбану за 4 270 000,00 грн. квартиру АДРЕСА_2 , яка складається з трьох житлових кімнат, а також має на праві приватної власності двокімнатну квартиру в„– 5-6 в цьому ж будинку. Зазначає позивачка, що відповідач є працездатним чоловіком, не має будь-яких інших аліментних зобов`язань, відтак з метою захисту прав неповнолітнього сина та сина, що продовжує навчатися вважає належними до стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 100 000,00 гривень щомісячно на обох синів від дня пред`явлення цього позову.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27 серпня 2020 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

21 вересня 2020 року на адресу суду надійшов відзив представника відповідача на позов, в якому вказав, що в обґрунтування можливості сплати відповідачем зазначеної суми аліментів, позивач вказує, що відповідач є засновником ряду товариств, у 2019 році придбав автомобіль АUDI А8, 2015 р. випуску, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відповідач у 2016 році придбав у власність трикімнатну квартиру у центрі Львова та має на праві власності у цьому ж будинку і двокімнатну квартиру, що на думку позивачки є переконливою підставою сплачувати відповідачем на її користь аліменти в такому розмірі. Відповідач заперечує щодо вимоги про стягнення 50 000.00 грн. аліментів щомісячно на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Зокрема послався на постанову Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 р. по справі № 208/3075/16, в якій зроблено висновок, що при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзд до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. При цьому стороною позивача не надано суду даних про задовільний або незадовільний стан здоров`я старшого сина та його матеріальне становище, який в даному випадку визначається і розміром доходу самої позивачки. Не зазначено конкретно, в чому саме полягають витрати, пов`язані з навчанням, у зв`язку з чим повнолітній син потребує матеріальної допомоги у розмірі 50 000,00 грн. щомісячно. Із позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що повнолітній син ОСОБА_5 проживає разом з матір`ю у АДРЕСА_1 . Навчальний заклад, в якому він навчається також розміщений у м. Києві, що може свідчити про незначні витрати на проїзд до навчального закладу. Згідно довідки навчального закладу вих. № 83 від 15 червня 2020 року видно, що ОСОБА_5 навчається на денній формі навчання, форма оплати - бюджет, а отже навчання є безкоштовним. Таким чином, позивачка в позові не обґрунтувала і не надала доказів того, що на утримання повнолітнього сина, який безкоштовно навчається у вищому навчальному закладі, в гуртожитку не проживає, витрат на проїзд, як вбачається зі змісту позовної заяви, не несе, відтак підстави для того, що відповідач має сплачувати 50 000,00 грн. щомісячно на утримання сина відсутні.

Що стосується вимоги про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина у розмірі 50 000,00 грн. на місяць, то відповідач також вважає, що заявляючи таку вимогу позивачка не навела суду достатніх аргументів та не надала доказів, які б свідчили, що їх неповнолітній син потребує на утримання таких значних коштів. Звернув увагу суду, що при визначенні розміру аліментів суд має брати до уваги можливість надання утримання і другим з батьків. Однак позивачка у позовній заяві взагалі нічого не вказує про розмір свого доходу та можливість утримувати дітей. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження розміру її заробітної плати або іншого доходу, за рахунок якого вона живе та приймає участь в утриманні спільних дітей. Також представник відповідача зазначив, що припинення з квітня 2020 року щомісячних виплат пов`язане із скрутним матеріальним становищем відповідача, зокрема, у період з травня 2019 року - 2020 рік на лікування матері ОСОБА_8 1947 р.н., яка є непрацездатною особою і знаходиться на повному матеріальному утриманні відповідача, останній несе значні витрати, що підтверджується доданими до матеріалів справи договором про надання платних медичних послуг, квитанціями про оплату медичних процедур і препаратів. Фінансова криза, яка на початку 2020 року була викликана спалахом пандемії COVID-19 також негативно вплинула і на фінансові справи відповідача, який на сьогодні є тимчасово безробітним. Крім того, відповідач на сьогодні має боргові зобов`язання на суму майже 5 млн. грн. на що у позовній заяві вказує позивачка, які теж має своєчасно виконувати з метою недопущення прострочення та збільшення суми боргу. Крім того, на сьогодні відповідач є засновником лише одного ТОВ Мега Форт із розміром частки в статутному капіталі 53 530,00 грн. Проте, засновник товариства - це лише володіння часткою в статутному капіталі і у разі отримання товариством прибутку - право отримати за результатом фінансової діяльності дивіденди. Щодо нерухомого майна, яке є у власності відповідача, то все воно було придбане до 2020 року і жодним чином не може відображати спроможність відповідача сьогодні здійснювати виплати на утримання дітей у розмірі 100 000,00 грн. щомісячно.

З урахуванням обґрунтування відзиву, відповідач вважає, що з метою дотримання вимог закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення дитини, яка продовжує навчання, а також рівність обов`язків обох батьків щодо матеріального забезпечення дитини, розмір аліментів на повнолітню дитину слід в даному випадку визначити у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі 2 102,00 грн., а для неповнолітньої дитини в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років в розмірі 2 318,00 грн. та визнає пред`явлений позивачкою позов на вказані суми. Відповідач вважає, що такий розмір забезпечить мінімум для існування дітей, а його подвійний розмір, що має бути забезпечений у рівній половині матір`ю дітей, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини.

30 вересня 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив за підписом представника позивача, відповідно до змісту якого, представник позивача наполягає на обґрунтуванні позову та його задоволенні, а дані та обставини на які відповідач посилається у своєму відзиві такими, що не підтвердженні достатніми доказами.

У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позов у повному обсязі.

Повнолітній ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав позов та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача позов визнали частково та просили суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на повнолітню дитину, яка продовжує навчатись у розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи у розмірі 2 102,00 грн., а на неповнолітню дитину у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років у розмірі 2 318,00 грн.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстровану шлюбі, який на момент вирішення даного спору розірвано.

За час спільного проживання у сторін народилися сини: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на момент вирішення даного спору проживають з позивачко, що стороною відповідача не спростовано.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що відповідач з квітня 2020 року припинив надавати їй матеріальну допомогу на утримання дітей, тим самим не виконує свого батьківського обов`язку щодо їх утримання. При цьому, відповідач є працездатною особою, матеріально забезпечений та може надавити її у розмірі 100 000 грн.

У відповідності до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За приписами частини 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), або чи розірвано їх шлюб.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ратифікованої Постановою Верховної ради України № 789-XII від 27.02.1991 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).

Згідно з частинами 1, 2 Конвенції про права дитини, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до основних сформованих принципів суспільства, задекларованих у національному та міжнародному законодавстві, діти мають право на особливе піклування і допомогу, внаслідок своєї фізичної і розумової незрілості, потребують спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.

У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення.

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) батька дитини визначається судом.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст. 184 СК України).

У відповідності до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. Таким чином, аліменти підлягають стягненню з 08 липня 2020 року.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

З огляду на встановлені у справі обставини, що мають юридичне значення та наведені положення Закону а також виходячи з того, що неповнолітня дитина сторін проживає разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дитини, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дитини, суд вважає необхідним присудити стягнення аліментів з відповідача на користь позивачки неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно починаючи з 08 липня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття.

Визначаючи вказаний розмір аліментів, враховує стан здоров`я позивача, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у відповідача інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення та визнання позову відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу на праві власності належить рухоме та нерухоме майно. Відомостей про незадовільний стан його здоров`я суду не надано. Окрім того, у суду відсутні дані про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи, які в силу закону потребують його матеріальної підтримки.

Посилання відповідача нате, що ним здійснюються витрати на лікування його матері судом до уваги не приймаються, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів того, що саме відповідач є тією особою, яка несе такі витрати.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Як встановлено, судом старший син - ОСОБА_5 є студентом 2 року навчання факультету правничих наук Національного університету Києво-Могилянська академія , що підтверджується довідкою від 15.06.2020 № 83.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Чинним законодавством України встановлено, що діти рівні у своїх правах незалежно від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Батьки зобов`язані утримувати своїх неповнолітніх дітей та повнолітніх дітей, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. Зобов`язання з утримання дітей виникає за наявності сукупності таких умов: родинного зв`язку між батьками й дитиною (кровний зв`язок між батьками та дитиною або зв`язок між усиновлювачем і усиновленою дитиною); неповноліття дитини; навчання повнолітньої дитини; відсутність підстав для звільнення батьків від сплати аліментів; можливість батьків надавати матеріальну допомогу.

Частиною 1 ст. 200 Сімейного кодексу України встановлено, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 200 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Визначаючи розмір аліментів, що підлягають до стягнення, суд враховує положення статті 182 Сімейного кодексу України, те, що позивач є повнолітньою, проживає разом з матір`ю і продовжує навчання на денному відділенні закладу вищої освіти, тому з відповідача підлягають стягненню аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн., починаючи з 08 липня 2020 року, до 28 червня 2022 року .

Вимога про ухвалення судового рішення за період з 24.01.2019 року до досягнення дитиною двадцяти трьох років задоволенню не підлягає, оскільки не відповідає положенням ч. 1 ст. 191 СК України та ч. 2 ст. 199 СК України.

Відхиляючи вимогу про стягнення аліментів у розмірі визначеному позивачкою зазначає, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Так, аналізуючи докази, зібрані у судовому засіданні та надані сторонами на підтвердження своїх позовних вимог та заперечень, при визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття чи закінчення навчання і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також приймаючи до уваги обов`язок відповідача утримувати своїх дітей на підставі наведених вище норм закону, а тому суд вважає, що заявлений позивачем розмір аліментів в сумі по 50000,00 грн. на кожну дитину щомісячно, є завищеним.

Суд вважає, що 5000 грн. на кожну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дітей.

Крім того, позивачка не позбавлена в майбутньому звернутись до суду з позовом про стягнення з відповідача на її користь витрат на лікування або навчання дітей у порядку ст. 185 СК України або збільшення розміру аліментів згідно ст. 192 СК України.

Оскільки позивач згідно Закону України Про судовий збір звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1681, 60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 80, 84,110,112, 113, 180, 181, 182, 183, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 2,10,76-81, 141-142, 200, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень щомісячно починаючи з 08 липня 2020 року, до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 гривень, починаючи з 08 липня 2020 року у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн., починаючи з 08 липня 2020 року, до 28 червня 2022 року .

Допустити негайне виконання рішення в частині з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на період його навчання у твердій грошовій сумі у розмірі 5000 грн., починаючи з 08 липня 2020 року у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави суму судового збору у розмірі 1 681 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення суду складено 17 листопада 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя