Постанова

від 21.01.2021 по справі 911/3152/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Справа№ 911/3152/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Нагулко А.Л.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 21.01.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 (повний текст підписано 08.05.2020)

у справі №911/3152/19 (суддя Черногуз А.Ф.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал"

до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд"

про стягнення боргу, втрат від інфляції та 3% річних

В судовому засіданні 21.01.2021 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови .

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" про стягнення боргу, втрат від інфляції та 3% річних за договором надання послуг №162/003 від 25.05.2017.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором надання послуг в частині повної та своєчасної оплати.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 28.04.2020 у справі №911/3152/19 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал" 285647,00 грн. боргу, 12091,80 грн. втрат від інфляції, 7117,92 грн. 3% річних та 4925,85 грн. судових витрат. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення обґрунтовано частковою доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 28.05.2020 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права, порушенням норм процесуального права.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

- позивачем не доведено в повному обсязі існування будь - яких законних підстав для здійснення нарахування до стягнення з відповідача заборгованості за актами здачі - приймання робіт, інфляційних втрат та 3 % річних;

- суд не здійснив повного, всебічного та об`єктивного дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, обставини справи не були досліджені судом належним чином, про що свідчить текст оскаржуваного рішення, де стисло викладений зміст поданих позивачем документів та наведено лише частину норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини;

- не передбачення договором надання відповідачем, як замовником, транспортних послуг та послуг катком 1,4 т., свідчить про існування між сторонами правовідносин, які виникали на підставі окремих замовлень, а не на підставі договору;

- сторонами договору не було визначено та погоджено порядок надання транспортних послуг та послуг катком, вартість роботи однієї машино - години для транспортних послуг та механізму - каток, строк оплати цих послуг;

- викладення в оскаржуваному рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої прийнято рішення, є порушенням вимог ст. 4-2 ГПК України щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом та судом;

- судом не враховані заперечення відповідача щодо актів здачі - приймання робіт, що викладені у відзиві на позов та у запереченнях на відповідь;

- суд заздалегідь прийняв сторону позивача, безпідставно відхиливши обґрунтування відповідача щодо віднесення послуг, визначених актом від 12.07.2018, до позадоговірних правовідносин, а тому нараховані позивачем та судом 3 % річних та інфляційні збитки є безпідставними;

- судом здійснено поверхневий та упереджений розгляд справи, порушено норми процесуального права в частині викладу та вмотивованості судового рішення.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи, що з урахуванням правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, станом на 31.12.2018 підписавши акт звірки розрахунків, ПАТ "Київметробуд" визнав наявність заборгованості перед позивачем. Вказує, що позивач правильно та обґрунтовано здійснив нарахування та пред`явив до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, оскільки мало місце прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання та відповідач зобов`язаний відшкодувати матеріальні втрати кредитора при знеціненні грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та сплатити за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Звертає увагу, що відповідач не оскаржував факт надання послуг позивачем в 2018, в той же час з 2018 по 10.03.2020 відповідач не оплатив наявну заборгованість, аргументи заперечень відповідача направлені на уникнення відповідальності за невиконані зобов`язання з оплати виконаних робіт.

У відповіді на відзив на апеляційну скаргу апелянт (відповідач) вважає позицію позивача хибною, зауважує, що позовна заява сформована не на підставі акту звірки, а на підставі умов договору та не підписаних між сторонами актів здачі - приймання робіт (наданих послуг); позивачем не додержано порядку зміни підстав та предмету позову; перш за все позивач мав пред`явити вимогу, а вже потім нараховувати збитки від інфляції та 3 % річних.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 04.06.2020 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 залишено апеляційну скаргу без руху, з огляду на неподання документів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Надано скаржнику строк до 22.06.2020 для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині.

Попереджено Публічне акціонерне товариство "Київметробуд", що у випадку неусунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

18.06.2020 від представника відповідача надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої, зокрема, додано платіжне доручення №3920 від 16.06.2020 про сплату 6944,00 грн. судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.08.2020.

27.08.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Іоннікової І.А. у відпустці.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Іоннікової І.А. у відпустці з 07.09.2020 по 11.09.2020 включно для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 колегією суддів у визначеному складі відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 22.10.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 відкладено розгляд справи на 26.11.2020, з метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження фактичних обставин справи, надання учасникам можливості скористатись своїми процесуальними правами, а також забезпечення законних прав та інтересів усіх учасників судового процесу, задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

26.11.2020 розгляд справи №911/3152/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. у відпустці, судді Тищенко А.І. на лікарняному.

Після виходу суддів Скрипки І.М. та Михальської Ю.Б. з відпусток, судді Тищенко А.І. з лікарняного ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 розгляд справи призначено на 21.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.01.2021 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.01.2021 заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

25.05.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю Виробнича компанія "Будводоканал" (далі - виконавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Київметробуд" в особі начальника Тунельного загону №14 (ТЗ - 14) ПАТ "Київметробуд" Шатайкіна Євгена Марковича (далі - замовник, відповідач) укладено Договір надання послуг №162/003 (далі - Договір), за яким в порядку та на умовах, визначених цим договором, Виконавець зобов`язується надати замовнику послуги Екскаватором - навантажувачем GEHL 3835 SX, який обладнаний ковшем 0,4 м3 та/або молотом (далі по тексту механізм) строком з 01.06.2017 до 31.12.2017 (п. 1.1. Договору).

Замовник сплачує виконавцю відповідну плату за надані послуги. Виконавець підтверджує, що вказаний в п. 1.1. цього Договору механізм перебуває в робочому стані, відповідає вимогам техніки безпеки при роботі (п.п. 1.2., 1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору замовник на підставі акту про надані послуги, підписаного обома сторонами сплачує виконавцю плату за фактично надані ним послуги за цим Договором, шляхом перерахування на поточний рахунок коштів у строк до 10 числа наступного місяця.

Ціна за одну робочу годину механізму складає:

- Екскаватор - навантажувач GEHL 3538 SX з ковшем 0,4 м3 - 576,00 грн., у тому числі ПДВ - 96,00 грн.;

- Екскаватор - навантажувач GEHL 3538 SX з молотом - 636,00 грн., у тому числі ПДВ - 106,00 грн.

Сторони за їх взаємною згодою, що оформлюється додатковою угодою до цього Договору, вправі змінити розмір, форму, порядок, періодичність плати за надані послуги. Загальна сума Договору є орієнтовною та на момент укладення Договору складає 265000,00 грн., в тому числі ПДВ - 44166,67 грн. (п.п. 3.2. - 3.4. Договору).

Відповідно до розділу 4 Договору у випадку порушення договору сторона несе відповідальність, визначену цим Договором та (або) чинним законодавством України. Порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору. Сторона не несе відповідальності за порушення Договору, якщо воно сталося не з її вини (умислу чи необережності). Сторона вважається невинуватою і не несе відповідальності за порушення Договору, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання цього Договору. За прострочення надання послуг виконавець за кожен день прострочення сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк цього Договору починає всій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. цього Договору та закінчується 31.12.2017. Сторони можуть продовжити строк дії цього договору шляхом укладання відповідної додаткової угоди. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п.п. 6.1. - 6.3. Договору).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 сторони дійшли згоди викласти пункт 1.1. Договору №162/003 від 25.05.2017 у іншій редакції, додавши до вказаного пункту послуги Екскаватора - Caterpillar 330D, ціна за одну годину роботи якого становить 1083,33 грн. без ПДВ.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно зі ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт від 12.07.2018 на суму 237264,00 грн. та від 31.10.2018 на суму 48384,00 грн. (а.с. 16-17). Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками позивача та відповідача, а отже є такими, що підтверджують факт надання послуг позивачем.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які докази (скарги, зауваження тощо), які б підтверджували не якісність або несвоєчасність виконаних позивачем робіт.

На підтвердження факту несплати відповідачем наданих послуг позивач подав до суду довідку з АТ "Сбербанк" вих. №16/5/52-10 від 09.01.2020 (а.с.39 - 40), з якої вбачається, що в період з 10.08.2018 (кінцева дата оплати акту здачі-прийняття робіт від 12.07.2018) по 31.12.2019, кошти від відповідача на оплату послуг згідно договору №162/003 від 25.05.2017 не надходили.

Позивачем також надано суду довідку з АТ "Перший Український міжнародний банк" №ML3-07.8/6 від 09.01.2020 (а.с. 41-42), з якої вбачається, що в період з 10.08.2018 по 31.12.2019 кошти від відповідача на оплату послуг згідно договору №162/003 від 25.05.2017 не надходили.

Позивачем надано акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2018 (а.с. 18), підписаний позивачем та відповідачем, з якого слідує, що відповідач визнав, що станом на 31.12.2018 мав заборгованість перед позивачем у розмірі 285647,00 грн.

У постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті, підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

А тому, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника та підтвердження наявності такого боргу первинними документами, свідчить про визнання боржником такого боргу.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від 17.10.2018 у справі №905/3063/17, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17.

Отже, підписавши акт звірки, відповідач визнав наявність у нього заборгованості, зокрема, за актом здачі - прийняття робіт від 12.07.2018 на суму 237264,00 грн.

У відзиві на позов відповідач не заперечує факту надання йому послуг позивачем.

На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов вірних висновків про доведеність позивачем факту надання ним послуг відповідачу та, відповідно, наявність боргу у останнього.

Місцевий господарський суд обґрунтовано не погодився з твердженням відповідача, що момент оплати за актом здачі-прийняття робіт від 12.07.2018 на суму 237264,00 грн. не настав, позаяк, у вказаному акті міститься чітке посилання на Договір №162/003 від 25.05.2017, а отже, вказаний акт підпадає під дію даного Договору та має бути сплачений у відповідності до п. 3.1 Договору.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 237264,00 грн. відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 12.07.2018 є документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Перевіривши нарахування судом першої інстанції інфляційних втрат та 3 % річних на суму 237264,00 грн. відповідно до періодів, зазначених позивачем у власних розрахунках (з 01.12.2018 по 30.11.2019), колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що розмір інфляційних втрат складає - 12091,80 грн., 3 % річних - 7117,92 грн.

Стосовно акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2018 на суму 48384,00 грн. судом першої інстанції встановлено, що у даному акті відсутні посилання на Договір №162/003 від 25.05.2017, а тому до нього не застосовується положення вказаного Договору.

Враховуючи те, що між сторонами склалися триваючі правовідносини, що підтверджується банківською випискою, оскільки оплати відповідач здійснював не виключно по договору №162/003 від 25.05.2017 (оплата за бетон, болти закладні, транспортні послуги тощо), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків, що оплата від 09.07.2018, вчинена відповідачем з призначенням платежу згідно договору №162/003 від 25.05.2017 на суму 200000,00 грн., вказує на факт того, що відповідач своїми діями визнає повноваження Шатайкіна Є.М. - особи, що підписала договір і акти.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З наведеної норми вбачається, якщо сторонами не встановлений момент виконання оплати товарів (послуг), кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. У зв`язку з тим, що момент виконання зобов`язання за актом від 31.10.2018 сторонами не був погоджений, позивач направив Тунельному загіну №14 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" претензію №356 від 19.06.2019 щодо вирішення питання оплати заборгованості в досудовому порядку у розмірі 296100,9 грн.

Водночас, вказана претензія направлена позивачем відповідачу на адресу: 03065, м.Київ, вул. Академіка Каблукова, 8, проте, відповідно до Положення про Тунельний загін №14 ПАТ "Київметробуд" від 15.07.2010 адреса останнього: 01034, Україна, м. Київ, вул. Прорізна, 8.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса відповідача: 08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16.

З огляду на те, що послуги, надані відповідно до акту від 31.10.2018, є позадоговірними та без визначеного строку оплати, а позивачем не дотримано вимог ст. 530 ЦК України, місцевий господарський суд дійшов висновків щодо відсутності підстав для нарахування втрат від інфляції та 3% річних на суму 48384,00 грн.

Рішення суду в цій частині позивачем не оскаржувалось.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що претензію Тунельному загіну №14 Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" було спрямовано позивачем на адресу, за якою спрямовувалась вся поточна інформація по взаємним розрахункам.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Колегія суддів приймає до уваги доводи позивача, що претензія №256 від 19.06.2019 була спрямована цінним листом з описом вкладення (штрихкодовий ідентифікатор №871300984546); з офіційного сайту Укрпошти вбачається, що даний документ було отримано 27.06.2019 за довіреністю.

Позивач вказує, що цінний лист ТОВ ВК "Будводоканал" за номером штрифкодового ідентифікатора 8751300984546 на його адресу не повертався, що свідчить про його отримання уповноваженим представником відповідача.

Спірні послуги відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2018 на суму 48 384,00 грн. мали місце в жовтні 2018, в тому числі катком 1,4т на суму 28 800, 00 грн. без ПДВ.

Дослідивши акт здачі - приймання робіт (наданих послуг) від 31.10.2018, колегією суддів встановлено, що до нього включені виконані позивачем послуги Екскаватором - навантажувачем GEHL 3538 SX з ковшем 0,4 м3 на суму 11 520, 00 грн. без ПДВ, які передбачені спірним договором надання послуг №162/003 від 25.05.2017. Акт підписаний без зауважень щодо якості та кількості наданих послуг, а тому надані послуги повинні бути оплачені відповідачем відповідно до умов договору (п. 3.1 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, починаючи з листопада 2018 по час розгляду справи по суті в суді першої інстанції відповідач не здійснив жодної юридично значимої дії, спрямованої на погашення заборгованості, хоча знав про існування вказаної заборгованості і про заявлені позивачем вимоги.

Позивачем сформовані позовні вимоги відповідно до акту звірки від 31.12.2018 ПАТ "Київметробуд", яким підтверджено наявність заборгованості відповідача за надані ТОВ ВК "Будводоканал" послуги, здійснення господарських операцій по заборгованості підтверджена актами виконаних робіт від 12.07.2018 на суму 237264, 00 грн., та від 31.10.2018 на суму 48 384, 00 грн.

Акт звірки від 31.12.2018, підписаний представниками позивача та відповідача, є доказом, який свідчить про фактичне визнання останнім наявності у нього перед стягувачем боргу.

04.12.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в справі №916/1727/17 підтвердив, що акти звірки взаємних розрахунків, підписані уповноваженою особою відповідача (боржника), є доказами, що свідчать про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу.

В той же час, відповідно до дій, що свідчать про визнання особою свого боргу, належить зокрема, підписання в межах позовної давності акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі щодо якої виник спір.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №901/1389/18, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

З огляду на те, що відповідач навіть після звернення позивача з позовом до суду про стягнення вартості наданих послуг не здійснив їх оплату, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідач не звільняється від обов`язку оплатити вартість наданих послуг відповідно до акту здачі-прийняття робіт від 31.10.2018 на суму 48384,00 грн.

Посилання апелянта на недодержання позивачем порядку зміни підстав або предмету позову, визначеного ч. 3 ст. 46 ГПК України, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки позивач таких дій не вчиняв (не змінював ні підстав, ні предмету спору).

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача 350,00 грн. витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом даної справи, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем до початку судових дебатів подано заяву (письмові пояснення) б/н від 09.04.2020, в резолютивній частині якої міститься вимога про стягнення з відповідача 350,00 грн. витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом даної справи.

На підтвердження розміру судових витрат подано до справи платіжне доручення №40123.8587 від 10.01.2020 на суму 250,00 грн. та меморіальний ордер №444027 від 09.01.2020 на суму 100,00 грн.

В попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат (окрім судового збору), які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи №911/3152/19, вбачається, що 100,00 грн. сплачено за отримання довідки АТ Сбербанк від 09.01.2020, 250, 00 грн. сплачено позивачем за отримання довідки ПУМБ від 09.01.2020, які наявні в матеріалах справи.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.

Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.

Виходячи з правил ч. 4 ст. 11 ГПК України, апеляційний суд застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 у справі №911/3152/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Київметробуд" на рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 у справі №911/3152/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 28.04.2020 у справі №911/3152/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/3152/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 03.02.2021.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська