Рішення

від 28.12.2020 по справі 908/2732/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/147/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.12.2020 Справа № 908/2732/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800

до відповідачів 1. Товариства з обмеженою відповідальністю ППМ , 69035, м.Запоріжжя, пр.-кт. Маяковського, буд. 11, корп. 2

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

Суть спору

26.10.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Київ до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю ППМ , м.Запоріжжя та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 117659,63 грн за договором б/н від 01.07.2019 з яких: заборгованість за кредитом в розмірі 107065,87грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9934,71грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 659,05 грн.

Також, Акціонерним товариством Комерційним банком "Приватбанк", м. Київ заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.10.2020, справу № 908/2732/20 передано на розгляд судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2732/20. Присвоєно справі номер провадження 32/147/20, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

Підставою для звернення з позовом позивач зазначав порушення виконання відповідачем зобов`язань за договором банківських послуг від 01.04.2014. Враховуючи наявність порушення зобов`язань банк, керуючись Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, нормами діючого законодавства, нарахував до стягнення заборгованість за кредитом в розмірі 107065,87грн, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 9934,71грн, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 659,05 грн. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач 1 відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив. В матеріалах справи наявна ухвала суду, яка була повернута поштовим відділенням з відміткою За закінченням терміну зберігання .

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

04.12.2020 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну, в якому відповідач заперечив проти заявлених вимог, вважає їх нарахування безпідставним з підстав викладених в відзиві на позовну заяву.

23.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2732/20.

Згідно зі ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 28.10.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відзив на адресу суду від відповідача 1 не надійшов.

За таких обставин, суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі

Отже, 27.11.2020 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 28.12.2020.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

01.07.2014 Товариством з обмеженою відповідальністю "ППМ" (далі - відповідач-1) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно цієї Заяви відповідач-1 приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування № б/н від 01.07.2014 (далі - договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідач-1 було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - Угода ).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов зазначає, що Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, смс- повідомлення або інших).

Свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу-1 кредитний ліміт в розмірі 450000,00 грн.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 2. ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Порядок встановлення, змінення ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується умовами та правилами надання банківських послуг та тарифів банка, розміщених в мережі інтернет на сайті, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4. яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

Відповідно до ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 Цивільного кодексу України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, свої зобов`язання за договором позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 450000,00 грн, що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договір банківського обслуговування б/н від 01.07.2014, є кредитним договором, згідно з яким, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

15.07.2015 між АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та ОСОБА_1 (далі - відповідач-2) було укладено договір поруки № РОR1436968180448 (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідачем-2 за виконання зобов`язань відповідача-1, які випливають з кредитного договору (п. 1.1. договору поруки).

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

На час вирішення даного спору в суді, відповідачами не надано доказів належного виконання умов договору та погашення заборгованості за кредитом, а також відсотків за користування кредитними коштами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку відповідно до умов договору б/н від 01.07.2014 позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. За відповідачем рахується 9934,71 грн заборгованості за відсоткам нарахованими на прострочену заборгованість за період з 01.07.2014 по 21.09.2020.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача за кредитом станом на 21.09.2020 в сумі 107065,87 грн, заборгованості за відсоткам нарахованими на прострочену заборгованість в розмірі 9934,71 грн, підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачами, отже, позовні вимоги, в цій частині задовольняються судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 659,05 грн, суд зазначає наступне.

За змістом ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 Цивільного кодексу України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у заяві відповідача на відкриття рахунку від 01.07.2014 відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на сайті:://privatbank.ua/terms/ як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови.

Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який містить в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому його не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 01.07.2014 шляхом підписання заяви.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, внаслідок чого, суд відмовляє у задоволені вимоги щодо стягнення пені.

На підставі п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з відзивом на позовну заяву відповідачем 2 подано клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2200,00 грн.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідач на підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу надав суду договір про надання правової допомоги від 13.112020 № 90, акт приймання-передачі наданих послуг до договору від 30.11.2020, детальний опис робіт та здійснених витрат виконаних адвокатом, рахунки № 9001 від 13.11.2020.

Відповідно до п. 1 договору адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а довіритель зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.

Проаналізувавши надані докази суд констатує, що розмір витрат на оплату послуг адвоката повинен бути співмірний зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; а також предметом позовних вимог та строку розгляду справи.

Враховуючи те, що дана справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без участі представників сторін і позовні вимоги задоволені частково, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу в сумі 2187,68 грн., пропорційно від суми задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ППМ , (69035, Запоріжжя, пр-кт Маяковського, буд. 11, корпус 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39251590) та ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 107065 (сто сім тисяч шістдесят п`ять) грн 87 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 9934 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 71коп., судовий збір в розмірі 1755 (одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Видати наказ.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю ППМ , (69035, Запоріжжя, пр-кт Маяковського, буд. 11, корпус 2, ідентифікаційний код юридичної особи 39251590) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) заборгованість за кредитом в розмірі 107065 (сто сім тисяч шістдесят п`ять) грн 87 коп., заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 9934 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять чотири) грн 71коп., судовий збір в розмірі 1755 (одна тисяча сімсот п`ятдесят п`ять) грн 00 коп.

Видати наказ.

У задоволенні позову в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 659,05 грн, відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код юридичної особи 14360570) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_2 ) 2187 (дві тисячі сто вісімдесят сім) грн 68 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2021 року.

Суддя Н.А. Колодій