Ухвала

від 27.01.2021 по справі 910/10019/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/10019/20 За позовною заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "КІМЕТ-ПЛЮС" арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича (36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК СЕРВІС ГРУП" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство "ЕЛЄТТРО" (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 14, код ЄДРПОУ 35635640)

про визнання недійсними правочинів та повернення майна

в межах справи №910/13367/19

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль-Блюз"(03134, м. Київ, вул. Сім`ї Сосніних, 9, ідентифікаційний номер 32210186)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-плюс" (03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6, ідентифікаційний номер 32529721)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

секретар судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від позивача-Пащенко В.В., Перепелиця В.В.

від відповідача -не з`явилися

від третьої особи -не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2020 ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" арбітражний керуючий Перепелиця В.В.(далі - заявник, позивач, Товариство) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом. Разом із позовною заявою заявником була подана заява про забезпечення позову, в якій останній просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК Сервіс Груп", а саме - Майновий комплекс -Кінотеатр "Кристал", площею 68,40кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літера А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира,6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:1122580380000.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2020 заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" арбітражного керуючого Перепелиці В.В про забезпечення позову повернуто заявникові.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.08.2020.

06.08.2020 до суду надійшла заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про забезпечення позову, в якій заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "НВК Сервіс Груп", а саме - Майновий комплекс - Кінотеатр "Кристал", площею 68,40 кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літера А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира,6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122580380000.

В період з 24.07.2020 по 07.08.2020 суддя Мандичев Д.В. перебував у щорічній відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.2020 розгляд заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" арбітражного керуючого Перепелиці В.В. про забезпечення позову призначено на 17.08.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2020 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне підприємство "ЕЛЄТТРО" (02094, м. Київ, проспект Юрія Гагаріна, 14, код ЄДРПОУ 35635640). Відкладено підготовче засідання у справі № 910/10019/20 на 09.09.20.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.09.2020 продовжено підготовче провадження у справі № 910/10019/20 на 30 днів до 16.10.2020, відкладено підготовче засідання у справі № 910/10019/20 на 05.10.2020, зобов`язано відповідача та третю особу у строк до 23.09.2020 подати суду Договір купівлі-продажу цінний паперів №БВ16-0609-1 від 06.09.2016 зі змінами та доповнення до нього.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.10.2020 відкладено підготовче засідання на 19.10.2020.

Судове засідання, призначене на 19.10.2020, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Мандичева Д.В на лікарняному.

Після виходу судді Мандичева Д.В. з лікарняного, суд ухвалою від 23.10.2020 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 11.11.2020.

У підготовчому засіданні 11.11.2020 судом були вчинені дії, передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2020 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2020.

10.12.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

16.12.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2020 відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 27.01.21.

У судовому засіданні 27.01.21 представники позивача підтримали подану заяву та просили її задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомленні шляхом оприлюднення відомостей про судове засідання на офіційному сайті Господарського суду міста Києва https://ki.arbitr.gov.ua/

Відповідно до частини 4 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

У власності Боржника перебувало нерухоме майно - майновий комплекс - кінотеатр "КРИСТАЛ", площею 68,40 кв.м., до складу якого входить: нежилий будинок (літ. А), площею 68,40 кв.м.; крім того: зал для глядачів площею 682,20 кв.м., сцена площею 149,80 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Покотила Володимира, буд. 6, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1122580380000 (надалі - майновий комплекс).

Майновий комплекс належав ТОВ "КІМЕТ-ПЛЮС" на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс серії МК № 010008039, виданого 02.12.2003 Головним управлінням комунальної власності м. Києва Виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на підставі Наказу "Про оформлення права власності на об`єкт нерухомого майна" від 02.12.2003 № 1385-В, зареєстрованого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 04.12.2003, записано в реєстрову книгу № 25п-72, за реєстровим № 3280 П. Право власності на майновий комплекс зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.12.2016 Шабінською А.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 18116801.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/25507/13 за позовом ТОВ "Стиль-Блюз" до ТОВ "Кімет-плюс" про стягнення 6 242 329,25 грн. з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі № 910/25507/13 законної сили накладено арешт на майно ТОВ Кімет-плюс - майновий комплекс - кінотеатр Кристал площею 68,40 кв.м., згідно додатку: нежилий будинок (літ.А) площею 68,4 кв.м., крім того зал для глядачів площею 682,2 кв.м., сцена площею 149,8 кв.м., який розташований за адресою: м.Київ, вул. Картвелішвілі 6, в межах заборгованості у розмірі 6 242 329,25 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2016 ухвалу Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/25507/13 залишено без змін.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.11.2018 у справі № 910/25507/13 позов ТОВ "Стиль-Блюз" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Кімет-плюс" на користь ТОВ "Стиль-Блюз" основний борг у розмірі 5 510 590,24 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 8 177 806,73 грн., 3% річних у розмірі 1 260 944,00 грн. та 72 598,74 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

У той же час, 23.12.2016 між ТОВ "Кімет-плюс", як іпотекодателем, та ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП", як іпотекодержателем, укладено Договір іпотеки майнового комплексу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. та зареєстрований за № 4947.

Відповідно до пункту 2 Договору іпотеки цим договором забезпечується виконання грошових зобов`язань ПП ЕЛЄТТРО перед ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" за договором купівлі-продажу цінних паперів № БВ16-0609-1 від 06.09.2016 (основний договір) зі змінами № 1 від 10.10.2016, згідно з якими ПП ЕЛЄТТРО має перерахувати ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" 750 000,00 грн. у строк до 30.12.2016 включно.

Пунктом 6 Договору іпотеки визначено, що в забезпечення виконання зобов`язань ПП ЕЛЄТТРО за основним договором ТОВ "Кімет-плюс" передало в іпотеку власне нерухоме майно, а саме: майновий комплекс - кінотеатр "КРИСТАЛ", площею 68,40 кв.м., згідно додатку: нежилий будинок (літ.А) площею 68,4 кв.м., крім того зал для глядачів площею 682,2 кв.м., сцена площею 149,8 кв.м., який розташований за адресою: м.Київ, вул. Картвелішвілі 6.

Згідно з пунктом 11.1 Договору іпотеки ТОВ "Кімет-плюс" свідчить, що на момент укладення цього договору предмет іпотеки під арештом не перебуває.

Також у пункті 20 Договору іпотеки сторони виклали застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя, та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

У подальшому, 31.10.2018 між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" укладено Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. за реєстровим № 642, згідно з яким внаслідок невиконання ПП ЕЛЄТТРО основного зобов`язання, ТОВ "Кімет-плюс" передало в рахунок виконання зобов`язання, а ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" прийняло у власність за вартістю 750 000,00 грн. майновий комплекс - кінотеатр "КРИСТАЛ", площею 68,40 кв.м., згідно додатку: нежилий будинок (літ.А) площею 68,4 кв.м., крім того зал для глядачів площею 682,2 кв.м., сцена площею 149,8 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Картвелішвілі, 6.

На виконання вказаного договору сторонами складено акт приймання- передачі від 31.10.2018.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 31.10.2018 за ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" зареєстровано право власності на майновий комплекс на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018, номер запису про право власності 28675422.

Звернувшись до суду з даною заявою про визнання правочинів недійсними, арбітражний керуючий зазначив, що укладені між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" Договір іпотеки майнового комплексу від 23.12.2016, а також Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018 мають ознаки недійсності правочинів. Арбітражний керуючий зауважив, що передача належного ТОВ "Кімет-плюс" майна в іпотеку здійснено без відповідних майнових дій ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП", під час дії накладеного судом арешту на майно, про існування якого ТОВ "Кімет-плюс" було достеменно відомо. При цьому, передача спірного майна у власність ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" за Договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018 здійснена безоплатно. Арбітражний керуючий також зауважив, що спірні правочини укладені протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Кімет-плюс".

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити заяву арбітражного керуючого огляду на наступне.

Згідно з положеннями статті 16 ЦК України визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів і загальні вимоги щодо недійсності правочину передбачені ст. 215 ЦК.

Відповідно до частини 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Приписи статті 203 Цивільного кодексу України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частини 1 та 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства визначають, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав:

боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку;

боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;

боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник уклав договір із заінтересованою особою;

боржник уклав договір дарування.

Відтак, положення статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надає можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам Цивільного та Господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам.

Провадження у справі № 910/13367/19 про банкрутство ТОВ "Кімет-плюс" відкрито на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 16.10.2019.

Таким чином, укладення між ТОВ "Кімет-плюс" та ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" спірних договорів 23.12.2016 та 31.10.2018 здійснено протягом трьох років до відкриття провадження у справі № 910/13367/19 про банкрутство ТОВ "Кімет-плюс", у зв`язку з чим останні є сумнівними.

Період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/25507/13 за позовом ТОВ "Стиль-Блюз" до ТОВ "Кімет-плюс" про стягнення 6 242 329,25 грн. з метою забезпечення позову до вирішення спору по суті та набрання рішенням у справі № 910/25507/13 законної сили накладено арешт на майно ТОВ Кімет-плюс - майновий комплекс - кінотеатр Кристал площею 68,40 кв.м., згідно додатку: нежилий будинок (літ.А) площею 68,4 кв.м., крім того зал для глядачів площею 682,2 кв.м., сцена площею 149,8 кв.м., який розташований за адресою: м.Київ, вул. Картвелішвілі 6, в межах заборгованості у розмірі 6 242 329,25 грн.

Незважаючи на це, в період дії накладеного судом арешту на майно ТОВ Кімет-плюс , останнє передало зазначене майно в іпотеку на підставі укладеного з ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" Договору іпотеки майнового комплексу від 23.12.2016.

Відповідно до частини 1 статті 576 ЦК України, що корелюється з частиною 1 статті 5 Закону України Про іпотеку , предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Частиною 1 статті 6 Закону України Про іпотеку передбачено, що в разі обмеження правомочності розпорядження нерухомим майном згодою його власника або уповноваженого органу державної влади чи органу місцевого самоврядування така ж згода необхідна для передачі цього майна в іпотеку.

Забезпечення судом позову у виді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна означає, що цей об`єкт набуває правового режиму, обмеженого в цивільному обороті. В тому разі, коли під час дії заборони відбувається відчуження такого майна особою, обізнаною про накладення арешту на майно, відповідний правочин може визнаватися недійсним і є таким, що порушує публічний порядок. При цьому не має правового значення і не може бути перешкодою для визнання договору недійсним той факт, що ухвала суду про накладення арешту не була зареєстрована відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі № 404/6619/17.

Матеріали справи не містять доказів реєстрації обтяження спірного майнового комплексу на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 25.03.2016 у справі № 910/25507/13 згідно з пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, укладаючи 23.12.2016 оспорюваний договір іпотеки ТОВ "Кімет-плюс" за всіма обставинами не могло не знати про накладення на його майно - майновий комплекс, арешту за ухвалою суду від 25.03.2016 у справі № 910/25507/13, в якій ТОВ "Кімет-плюс" виступало відповідачем. Як слідує зі вказаної ухвали суду, представники ТОВ "Кімет-плюс" були присутні на судовому засіданні з розгляду заяви про забезпечення позову, та в подальшому згадана ухвала суду оскаржувалася ТОВ "Кімет-плюс" в апеляційному та касаційному порядках.

Правочин щодо відчуження майна, яке перебуває під арештом, може бути визнано недійсним за позовом заінтересованої особи, незалежно від того, чи було зареєстроване таке обтяження відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" на час його укладення, якщо про встановлену заборону сторонам правочину було відомо.

До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постановах від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 24.05.2017 у справі № 6-640цс17, від 18.01.2017 у справі № 6-2552цс16, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 543/730/14-ц.

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про доведеність арбітражним керуючим правових підстав для визнання Договору іпотеки майнового комплексу від 23.12.2016 недійсним.

Згідно з частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

З огляду на те, що Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018 укладений на виконання Договору іпотеки майнового комплексу від 23.12.2016, який визнається судом недійсним та не створює жодних правових наслідків, зазначений Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018 також підлягає визнанню недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України.

Щодо пред`явлених позовних вимог про припинення права власності ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" на спірний майновий комплекс та визнання права власності на вказане майно за ТОВ "Кімет-плюс", суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, пред`явлення позовної вимоги щодо припинення права власності без одночасного скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав власності не матиме наслідком ефективного відновлення порушеного права позивача.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти Украни" від 05.04.2005).

Отже, зрештою ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 вказано, що відповідно до статті 392 ЦК України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права); у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосування статті 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Позивачем у заявленому на підставі статті 392 ЦК України позові може бути суб`єкт, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку із наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб чи необхідністю одержати правовстановлюючі документи.

Утім, станом на моменту розгляду даного позову право власності на спірний майновий комплекс відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно зареєстровано 31.10.2018 за ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" на підставі Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 31.10.2018, номер запису про право власності 28675422.

Таким чином, оскільки ТОВ "Кімет-плюс" не виступає власником спірного нерухомого майна, то пред`явлення вимоги про визнання за ним права власності на підставі статті 392 ЦК України не є належним способом захисту.

Водночас, у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (частина 1 статті 216 ЦК України).

За наведених обставин належним способом захисту в даному випадку буде застосування реституції. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути адресована тільки стороні цього правочину. Крім цього, реституцію можна застосувати лише у випадку, коли предмет недійсного правочину (станом на час вирішення відповідного питання) перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він був переданий.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що пред`явлені вимоги про припинення права власності ТОВ "НВК СЕРВІС ГРУП" на спірний майновий комплекс та визнання права власності на вказане майно за ТОВ "Кімет-плюс" не відповідають належним та ефективним способам захисту в спірних правовідносинах, а відтак не підлягають задоволенню.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої позивачем суми судового збору, відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 13, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним Договір іпотеки майнового комплексу від 23 грудня 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Л.Л. 23 грудня 2016 року за реєстровим № 4947, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК СЕРВІС ГРУП".

3. Визнати недійсним Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 31 жовтня 2018 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. 31 жовтня 2018 року за реєстровим № 642, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кімет-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВК СЕРВІС ГРУП".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВК СЕРВІС ГРУП" (01014, м.Київ, вул. Звіринецька, буд. 63; ідентифікаційний код 35266231) на користь арбітражного керуючого Перепелиці Василя Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1356 від 22.07.2013, адреса офісу: 36039, м. Полтава, вул. Шевченка, 52, ідентифікаційний номер 35266231) судовий збір у розмірі 8 000 (вісім тисяч) грн. 00 коп.

5.Видати наказ.

6. У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 03.02.2021

Суддя Д.В. Мандичев