Ухвала
від 03.02.2021 по справі 910/1347/21
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

03.02.2021Справа № 910/1347/21

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест доДержавного підприємства Український інститут інтелектуальної власності за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаТовариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент прозахист прав інтелектуальної власності на торговельні марки Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликалися ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український інститут інтелектуальної власності про:

- визнання незаконним та скасування рішення відповідача про відмову №703/2021 від 06.01.2021 щодо передачі прав по свідоцтвам №81885; 81886; 99614; 99615; 171614; 177210; 216562; 217278; 218377; 228492;

- зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки відомості про передачу права власності на торговельні марки: ЦИТРУС дискаунт за свідоцтвом України №81885 від 10.09.2007 (заявка №m200601806 від 09.02.2006); CITRUS discount за свідоцтвом України №81886 від 10.09.2007 (заявка №m200601808 від 09.02.2006); ЦИТРУС за свідоцтвом України № 99614 від 25.11.2008 (заявка №m200620346 від 22.12.2006); CITRUS за свідоцтвом України № 99615 від 25.11.2008 (заявка №m200620348 від 22.12.2006); ЦИТРУС гаджети та аксесуари за свідоцтвом України №171614 від 10.06.2013 (заявка №m201207532 від 28.04.2021); eton за свідоцтвом України № 177210 від 25.10.2013 (заявка №m201111467 від 21.07.2011); like.bike за свідоцтвом України № 216562 від 12.09.2016 (заявка №m201602991 від 17.02.2016); AIR MUSIC за свідоцтвом України № 217278 від 26.09.2016 (заявка №m201607671 від 08.04.2016); L.A.P.T.I. за свідоцтвом України №218377 від 25.10.2016 (заявка №m201604812 від 10.03.2016) та CITRUS за свідоцтвом України №228492 (заявка №m201627870 від 13.12.2016) повністю від Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест до Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент та опублікувати відомості про це у офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем як власником вказаних вище торговельних марок були укладені договори про передачу права власності на них на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Т-Рент , у зв`язку з чим позивачем були подані відповідні заяви про реєстрацію факту передачі майнових прав, проте відповідач відмовив у здійсненні такої реєстрації (лист №703/2021 від 06.01.2021), що стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2021 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю Т-Рент в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, призначено підготовче засідання.

Також 01.02.2021 представником позивача до канцелярії суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд заборонити відповідачу до набрання законної сили рішення суду у даній справі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо свідоцтв України: №81885 від 10.09.2007; №81886 від 10.09.2007; №99614 від 25.11.2008; №99615 від 25.11.2008; №171614 від 10.06.2013; №177210 від 25.10.2013; №216562 від 12.09.2016; №217278 від 26.09.2016; №218377 від 25.10.2016 та №228492 від 26.06.2017, в тому числі зміни щодо передачі третім особам повністю або частково права власності (користування) на зазначені торговельні марки; стосовно припинення дії зазначених свідоцтв України на торговельні марки за заявою власника про відмову від свідоцтв повністю чи частково, а також здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача або інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (пункт 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовані тим, що позивач є власником виключних майнових прав на торговельні марки за свідоцтвами України №81885 від 10.09.2007; №81886 від 10.09.2007; №99614 від 25.11.2008; №99615 від 25.11.2008; №171614 від 10.06.2013; №177210 від 25.10.2013; №216562 від 12.09.2016; №217278 від 26.09.2016; №218377 від 25.10.2016 та №228492 від 26.06.2017.

Пунктом 7 статті 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг встановлено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі виключні майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг на підставі договору.

Відповідно до частини другої статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

У 2020 році позивач уклав договори про передачу права власності на торговельні марки з Товариством з обмеженою відповідальністю Т-Рент , у зв`язку з чим звернувся до відповідача із відповідними заявками на здійснення реєстрації факту передачі майнових прав.

Відповідач листом №703/2021 від 06.01.2021 повернув позивачу подані документи як такі, що не відповідають вимогам Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України №576 від 03.08.2001, мотивуючи це наявністю у нього іншого пакету документів щодо публікації та внесення до Реєстру відомостей про передачу виключних майнових прав інтелектуальної власності на торговельні марки від позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю Е-Тікетс Сервіс Україна на підставі нотаріально посвідченої виписки з договору від 31.07.2017, підписаного від імені позивача ОСОБА_1

Позивач вказує, що станом на момент укладення ним договорів з ТОВ Т-Рент та подання ним відповідних заявок, директором ТОВ ЗТ-Інвест була і залишається Сівченко С.В. , а відтак договір від 31.07.2017 та довіреність на представника, уповноваженого на звернення до відповідача із заявками про здійснення реєстрації майнових прав на користь ТОВ Е-Тікетс Сервіс Україна , можуть містити ознаки підробки.

За час вирішення даного спору в суді та набрання законної сили рішення суду у даній справі, на думку позивача, існує ризик реєстрації відповідачем факту передачі прав на торговельні марки на підставі інших документів та стосовно іншого покупця.

В даному випадку судом застосовується та досліджується така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд враховує чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно приписів ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами зазначених документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

За приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

В даному випадку суд відзначає, що заходи забезпечення позову у даній справі мають на меті, зокрема, запобігання невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем такі заходи забезпечення позову як заборона відповідачу до набрання законної сили рішення суду у даній справі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо свідоцтв України: №81885 від 10.09.2007; №81886 від 10.09.2007; №99614 від 25.11.2008; №99615 від 25.11.2008; №171614 від 10.06.2013; №177210 від 25.10.2013; №216562 від 12.09.2016; №217278 від 26.09.2016; №218377 від 25.10.2016 та №228492 від 26.06.2017, є обґрунтованими та адекватними заявленим позовним вимогам.

При цьому, обраний спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Відповідно до статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

З приводу зустрічного забезпечення, суд зазначає, що застосування означених заходів у відповідності до ч. 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов`язком суду для реалізації якого, у даному випадку, у господарського суду достатні підстави відсутні.

Крім того, суд зазначає, що відповідач чи інша зацікавлена особа не позбавлені права та можливості звернутись до суду з окремим клопотанням про застосування заходів зустрічного забезпечення у відповідності до ст. 141 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест про забезпечення позову задовольняється судом у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 136, 137, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест про забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Державному підприємству Український інститут інтелектуальної власності до набрання законної сили рішенням суду у даній справі вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на торговельні марки щодо свідоцтв України: №81885 від 10.09.2007; №81886 від 10.09.2007; №99614 від 25.11.2008; №99615 від 25.11.2008; №171614 від 10.06.2013; №177210 від 25.10.2013; №216562 від 12.09.2016; №217278 від 26.09.2016; №218377 від 25.10.2016 та №228492 від 26.06.2017, в тому числі зміни щодо передачі третім особам повністю або частково права власності (користування) на зазначені торговельні марки; стосовно припинення дії зазначених свідоцтв України на торговельні марки за заявою власника про відмову від свідоцтв повністю чи частково, а також здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному електронному бюлетені Національного органу інтелектуальної власності.

3. Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 03.02.2021, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 03.02.2024.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю ЗТ-Інвест (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, 27, прим. 810; ідентифікаційний код 32972140).

5. Боржником за даною ухвалою є Державне підприємство Український інститут інтелектуальної власності (01601, м. Київ, вул. Глазунова, 1; ідентифікаційний код 31032378).

6. Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена.

Суддя В.П. Босий

Дата ухвалення рішення03.02.2021
Оприлюднено03.02.2021

Судовий реєстр по справі —910/1347/21

Ухвала від 05.07.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Ухвала від 26.06.2022

Господарське

Господарський суд міста Києва

Босий В.П.

Постанова від 15.06.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 25.05.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 25.05.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 11.04.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 16.02.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Ухвала від 24.01.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Малашенкова Т.М.

Постанова від 16.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

Ухвала від 08.12.2021

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Доманська М.Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні