Ухвала

від 27.01.2021 по справі 646/3986/19

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 січня 2021 року

м. Київ

справа № 646/3986/19

провадження № 51-3335км20

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

представника

ТОВ «Слобожанський миловар» ОСОБА_6 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18червня 2020 року.

Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року повернуто клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000003591 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя вказав, що подане клопотання про арешт майна подано з порушенням правил територіальної підсудності, а тому воно не підлягає розгляду Червонозаводському районному суду м. Харкова і підлягає поверненню.

Не погоджуючись із вказаним рішенням слідчого судді прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.

Суддя Харківського апеляційного суду ухвалою від 18 червня 2020 року на підставі ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора з мотивів того, що оскаржувана ухвала слідчого судді не входить до переліку ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження

У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу слідчого судді і ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, а саме в Червонозаводському районному суді м. Харкова.

Суть доводів, наведених у касаційній скарзі прокурора, зводиться до його вказівок на те, що нормами КПК не перебачено можливості прийняття слідчим суддею рішення про повернення клопотання про арешт майна у зв`язку з порушенням правил територіальної підсудності, на що не звернув уваги апеляційний суд, внаслідок чого безпідставно відмовив у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою, не врахувавши при цьому позиції Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені нормамиКПК.

Також, в касаційній скарзі прокурор наводить доводи щодо необґрунтованості висновків слідчого судді, що подане клопотання про арешт майна не підсудне Червонозаводському районному суду м. Харкова.

У письмових запереченнях на касаційну скаргу прокурора генеральний директор ТОВ «Слобожанський миловар» ОСОБА_7 , посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів, просить відмовити у задоволенні касаційної скарги прокурора, а постановлені судові рішення залишити без зміни.

Позиції учасників судового засідання

У судовому засіданні прокурор, надавши відповідні пояснення, частково підтримав касаційну скаргу прокурора, вважав, що суд апеляційної інстанції мав розглянути апеляційну скаргу по суті, а тому просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Представник ТОВ «Слобожанський миловар» ОСОБА_6 заперечила проти задоволення касаційної скарги прокурора, просила постановлені у судові рішення залишити без змін.

Іншим учасникам судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді або повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від них не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Частиною 2 ст. 434-1 КПК передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

У цій справі слідчий суддя постановив рішення про повернення клопотання слідчого про арешт майна, з мотивів того, що вказане клопотання подано з порушенням правил територіальної підсудності.

Суд апеляційної інстанції, пославшись, зокрема, на положення ст. 309 КПК, вказав, що зазначена ухвала слідчого судді як така, що не включена до переліку ухвал, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, не може бути оскаржена в апеляційному порядку, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК.

Колегія суддів погоджується з таким рішенням апеляційного суду з огляду на таке.

Згідно з положеннями п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження), відповідно до чого КПК визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 392 КПК в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суддя Харківського апеляційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора.

Така позиція колегії суддів узгоджується з позицією колегії суддів Першої, Другої і Третьої судових палат Касаційного кримінального суду висловленою, зокрема в ухвалах: від14травня 2018 року (справа № 266/1568/18, провадження № 51-5957ск18); від09листопада 2018 року (справа № 294/1317/18, провадження № 51-9693ск18); від28 січня 2019 року (провадження № 51-324ск19); від22 березня 2019 року (справа № 371/1616/18, провадження № 51-949ск19); від29липня 2019 року (справа №757/19209/19-к, провадження № 51-3690ск19); від23липня 2020 року (справа №641/616/20, провадження № 51-3405ск20), де суд касаційної інстанції відмовив у відкриті касаційного провадження на ухвали апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів про повернення клопотання про скасування арешту майна та про повернення клопотання про тимчасовий доступ до речей.

У цих рішеннях колегії суддів дійшли висновку, що апеляційні суди на підставі ч. 4 ст.399 КПК правильно відмовили у відкритті апеляційного провадження на вказані ухвали слідчих суддів, оскільки ці рішення не віднесені до переліку ухвал слідчих суддів, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування.

Аналогічну позицію висловила колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 25 вересня 2019 року (справа 359/4458/19, провадження 51-3665км19), залишивши без змін ухвалу апеляційного суду, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу слідчого судді про повернення клопотання представника потерпілого про тимчасовий доступ до речей і документів.

Проте в практиці Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду існує інша правова позиція щодо застосування норм кримінального процесуального закону (ч. 4 ст. 399 КПК) при перегляді в касаційному порядку ухвал суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчого судді, якими повернуті клопотання учасників кримінального провадження.

Зокрема, колегії суддів як Другої так і Третьої судових палат Касаційного кримінального суду постановами від11 червня 2020 року (справа № 740/1273/20, провадження № 51-1978км20), від24червня 2020 року (справа № 521/15791/19, провадження № 51-178км20), від11листопада 2020 року (справа № 757/22075/20-к, провадження № 51-3515км20) скасували ухвали апеляційних судів про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів: про повернення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; про повернення клопотання адвоката про скасування арешту майна; про повернення клопотання захисника про зміну підозрюваному запобіжного заходу, відповідно, і призначили новий розгляд у судах апеляційної інстанції.

У вказаних рішення колегії суддів касаційного суду вказали, що апеляційний суд, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження залишив поза увагою, що слідчий суддя ухвалив рішення, яке прямо не передбачено нормами КПК, а тому такі ухвали підлягають апеляційному оскарженню.

Верховний Суд відмічає, що не дивлячись на те, що в наведених вище для порівняння рішеннях, апеляційні суди відмовили у відкритті апеляційного провадження за апеляційними скаргами на ухвали слідчих суддів, якими повернуто різні за змістом клопотання та різних учасників кримінального провадження, тим не менш, у всіх цих випадках норми КПК прямо не передбачають можливості ухвалення слідчими суддями таких рішень, а тому колегія суддів вважає, що наведені приклади стосуються подібних правовідносин.

У зв`язку з цим колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої і Третьої судових палат Касаційного кримінального суду від11 червня 2020 року (справа № 740/1273/20, провадження №51-1978км20), від24червня 2020 року (справа № 521/15791/19, провадження № 51-178км20), від11листопада 2020 року (справа № 757/22075/20-к, провадження № 51-3515км20).

З огляду на викладене, згідно з положеннями ч. 2 ст. 434-1 КПК, з метою забезпечення єдності судової практики, це кримінальне провадження належить передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду.

Враховуючи наведене і керуючись статтями 376, 433, 434, 434-1, 434-2, 441 КПК,

Верховний Суд постановив:

Передати матеріали провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 04 червня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 18червня 2020 року на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3