Ухвала

від 02.02.2021 по справі 120/5441/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

02 лютого 2021 р. Справа № 120/5441/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом" до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 06.03.2020 за №0002530515 на суму 54 385,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що спірне рішення винесено на підставі Акта про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за період діяльності з 01.01.2016 по 31.12.2018 за № 141/0515/30836486 від 20.01.2020 року (надалі-Акт).

Однак, позивач звертає увагу, що Товариство є промисловим підприємством, якому належать нежитлові, в тому числі складські будівлі, які мають статус будівель промисловості, а отже в розумінні пункту "є" підпункту 266.2.2. статті 266 Податкового кодексу України вони не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Вважаючи вказане податкове повідомлення - рішення протиправним, з метою його скасування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 08.10.2020 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

15.10.2020 до суду надійшла заява від представника позивача про допущену технічну помилку у назві товариства, останній просив суд взяти це до уваги, про що подано відповідні докази.

Дану заяву судом розглянуто, ухвалою суду від 22.01.2021 виправлено помилку у назві позивача із Товариства з обмеженою відповідальністю "СтарКом-Агро", що зазначена в процесуальних документах по справі від 08.10.2020 та від 29.12.2020, на Товариство з обмеженою відповідальністю "СтарКом" (код ЄДРПОУ - 30836486).

Ухвалою суду від 29.12.2020 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи відмовлено.

На виконання вимог ухвали суду відповідачем подано відзив на позовну заяву. Зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено обставини, які свідчать про недотримання ТОВ "Старком" підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 розділ XII ПК України, відповідно до якого не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.

За період з 01.01.2016 по 20.09.2018 основним видом діяльності (КВЕД) ТОВ "Старком" була - 46.51 - Оптова торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

За період з 20.09.2018 по 31.12.2018 основним видом діяльності (КВЕД), ТОВ "Старком" був - 38.31 - Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.

Згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних (далі по тексту - ЄРПН), у періоді з 01.01.2016 по 31.12.2018 платником зареєстровано податкові накладні, відповідно до яких у періоді, що перевірявся, позивач здійснював діяльність: із надання послуг оренди приміщень, із постачання технологічних трубопроводів, будівель, брухту, труб в асортименті, внесення гербіцидів, внесення добрив, мішки, висівки, тощо. (Інформація з ЄРПН наведена в додатку 4 до першого примірника акта, що залишається в органі ДПС).

Таким чином, в ході перевірки встановлено неможливість застосування пункту "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, оскільки у період з 01.01.2016 по 31.12.2018 ТОВ "Старком" не є промисловим підприємством та не здійснює промислову діяльність.

Спростовуючи твердження позивача, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виконаний з порушенням підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України та щодо завищення ставки податку на нерухоме майно за 2016 та 2018 роки в акті перевірки, відповідач зазначає наступне.

Згідно з відповіддю виконавчого комітету Широкогребельської сільської ради від 20.09.2019 №208, ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Широкогребельської сільської ради Вінницького району Вінницької області за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 становить 2% для юридичних осіб, копія відповіді долучається до матеріалів.

05.11.2020 до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача спростовує аргументи відповідача. Зокрема, відповідно до відомостей з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою зареєстрованою, згідно чинного законодавства 11.04.2000. Видами економічної діяльності Товариства за ДК 009:2010 є "Демонтаж: (розбирання) машин і устаткування" (код за КВЕД (клас) 38.31) (основний вид діяльності) та "Відновлення відсортованих відходів" (код за КВЕД (клас) - 38.32) (другорядний вид діяльності). Дані класи діяльності відносяться до групи 38.3 "Відновлення матеріалів" Розділ 38 "Збирання, оброблення і видалення відходів; відновлення матеріалів" Секція Е 2Водопостачання; каналізація, поводження з відходами".

Отже, на думку позивача, за установчими документами Товариство за видами економічної діяльності відповідно до ДК 009:2010 відноситься до Секції Е "Водопостачання; каналізація, поводження з відходами", а тому вважається промисловим підприємством.

Щодо аргументів відповідача з приводу розміру ставки податку, де податковий орган покликається на відповідь виконавчого комітету Широкогребельської сільської ради від 20.09.2019 за №208, то позивач заперечує та вказує як на неналежний доказ з огляду на те, що п.п. 266.5.1. пункту 266.5 статті 266 ПК України передбачено ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відтак, розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 - 2018 роки був проведений виходячи із завищеної ставки податку, яка суперечить ПК України.

Розглянувши подані документи, суд вважає, що з метою об`єктивного та повного встановлення обставин справи для постановлення законного та обґрунтованого рішення, необхідно витребувати з власної ініціативи додаткові докази та призначити судове засідання з викликом сторін.

Відповідно до матеріалів справи позивач має у власності об`єкти нерухомості, які знаходяться в с. Широка Гребля Вінницького району Вінницької області, а саме: склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.).

Позивач наполягає, що ці об`єкти відносяться згідно із ДК 018-2000 до групи "Будівлі промислові та склади" (код 125).

Відповідач заперечує проти задоволення позову з підстав того, що в ході проведеної перевірки встановлено обставини, які свідчать про недотримання ТОВ "Старком" підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 розділу XII ПК України, відповідно до якого не є об`єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, промислові будівлі та складські приміщення, які належать промисловим підприємствам.

Відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 06.03.2020 за №0002530515 на суму 54 385,50 грн.

До ППР долучено розрахунок відповідно до якого за 2016 рік позивачу нараховано податок на нерухоме майно у розмірі 5153,72 грн, штрафна санкція у розмірі 25% за вказаний період становить 1288,43 грн; за 2017 рік - сума податкового зобов`язання становить 6784,00грн, штрафна санкція у розмірі 25% за вказаний період - 1696,00 грн, за 2018 рік - сума податкового зобов`язання становить 31570,68 грн, штрафна санкція у розмірі 25% за вказаний період - 7892,67 грн, що становить разом грошове зобов`язання за основним платежем 43508,40 грн, за штрафними санкціями 10877,10 грн.

Проте, в матеріалах справи відсутній чіткий розрахунок нарахованого податку на нерухоме майно в розрізі по звітним рокам 2016, 2017, 2018 за кожним об`єктом нерухомості, а саме склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.).

Оскільки спірним питанням у даній ситуації є те, що розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 - 2018 рік був проведений виходячи із завищеної ставки податку, яка суперечить ПК України, на чому наполягає позивач, суд вважає за необхідне його витребувати у відповідача.

Крім того, Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі №820/3556/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення зроблено правовий висновок, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі якщо власниками об`єктів промисловості є фізичні та інші юридичні особи, в тому числі нерезиденти, та за умови (з урахуванням виду їх діяльності) використання таких об`єктів за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва (виготовлення промислової продукції будь-якого виду).

У цій постанові судова палата частково відступила від висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 травня 2018 року (справа №806/2676/17), а саме в частині, що застосування підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України можливе у разі дотримання двох обов`язкових умов, наявність будівель промисловості та перебування у власності промислових підприємств. Разом з тим, перебування нерухомого майна у власності фізичної особи не є перешкодою для застосування положень підпункту "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України, у разі якщо такі об`єкти використовуються за функціональним призначенням, тобто для промислового виробництва, а саме для виготовлення промислової продукції будь-якого виду.

Відтак, з огляду на позицію Верховного Суду, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази використання даних об`єктів нерухомості для виготовлення промислової продукції будь-якого виду у розрізі років 2016, 2017, 2018, а також відомості щодо видів економічної діяльності позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в розрізі відповідних періодів: з 01.01.2016 по 31.12.2016; 01.01.2017 по 31.12.2017; 01.01.2018 по 31.12.2018.

Щодо витребування доказів у позивача, суд керується положеннями ч. 4 ст. 77 КАС України, в силу якої суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Також, суд враховує принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає у більш активній ролі суду: саме на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для всебічного з`ясування обставин у справі, що передбачено ст. 11 КАС України.

Відповідно до положень КАС України, суд з власної ініціативи вправі перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, якщо того вимагають обставини справи (в зв`язку із необхідністю заслухати усні пояснення однієї або обох сторін, надані докази не дають можливості повно та всебічно встановити обставини справи тощо).

Отже, суд має повністю встановити обставини справи, щоб на засадах верховенства права ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Виходячи з наведеного, ураховуючи характер спірних правовідносин та обсяг доказів у справі, існує необхідність заслуховування усних пояснень учасників справи з приводу наведених ними обставин в заявах по суті справи, відтак суд вважає за доцільне перейти з розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Керуючись ст.ст. 12, 80, 259, 260, 262, 263, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Витребувати за ініціативи суду та зобов`язати Головне управління ДПС у Вінницькій області надати суду: розрахунок нарахованого податку на нерухоме майно в розрізі по звітним рокам 2016, 2017, 2017 за кожним об`єктом нерухомості, а саме склад ядохімікатів (450 кв.м.) та майновий комплекс, який складається з будівлі складів мастильних матеріалів (147,5 кв.м.) та резервуарного парку (39,5 кв.м.).

Витребувати за ініціативи суду та зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю "СтарКом" надати суду: докази використання даних об`єктів нерухомості для виготовлення промислової продукції будь-якого виду у розрізі років 2016, 2017, 2018, відомості щодо видів економічної діяльності позивача за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 в розрізі відповідних періодів: з 01.01.2016 по 31.12.2016; 01.01.2017 по 31.12.2017; 01.01.2018 по 31.12.2018.

Витребувані докази надати на адресу суду до 16.02.2021.

В разі неможливості подати докази у строк, встановлений судом, подати письмові пояснення.

Розгляд справи за №120/5441/20-а здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

Призначити судове засідання на 18.02.2021 о 13:00 год. в залі судових засідань №7 Вінницького окружного адміністративного суду за адресою: вул. Брацлавська, 14, м. Вінниця.

В судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна