РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
29 грудня 2020 року м. Рівне №460/7466/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Головатчик А.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник Крутень І.В., відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДІІС у Рівненській області від 10.08.2020 №68192 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.
За змістом позовної заяви та відповіді на відзив позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковому органу надані усі документи, що підприємство здійснює правомірну господарську діяльність і не є ризиковим та про те, що товариство не відповідає ознакам ризиковості, які йому приписує податковий орган. Позивач вказує, що відсутність у суб`єкта господарювання власного нерухомого майна не є свідченням ризиковості його діяльності, адже для здійснення діяльності він використовує орендовані приміщення та транспортні засоби. Позивач не погоджується з доводами відповідача про те, що за період січень-червень 2020 року за даними ЄРПН ТОВ "ОПОРАБУД" придбано товари кількість яких менша від реалізованих, оскільки, подані платником накладні за придбаний товар (які перебувають в ЄРПН) різняться, взагалі не зрозуміло, звідки взяті вказані в таблиці Протоколу №29/17-00 від 08.07.2020 числа. Позивач вважає, що у відповідача немає жодних правових підстав для визнання позивача таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме рішення є безпідставним, необ`єктивним, упередженим та таким, що не підтверджується жодними належними і допустимими доказами. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, подав відзив на позов. На обґрунтування заперечення зазначає, що оскільки у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування ТОВ "ОПОРАБУД", Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних правомірно прийнято рішення від 10.08.2020 №68192 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Вказує, що рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки, розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18. Відтак, використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певних спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників які відповідають критеріям ризиковості без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.03.2020 по справі № 240/3665/19. Відповідач зазначає, що позивачем не надані документи, необхідні для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку до Комісії регіонального рівня, що розглядає питання виключення платника податку з переліку платників. У формі рішення зазначено, що у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація. Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризиковості ведення діяльності позивача. Таким чином, оскільки податкова інформація не спростована позивачем у належний спосіб, а контролюючому органу надано право прийняти рішення у разі наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником, при цьому таке рішення жодним чином не порушує права, свободи або законні інтереси позивача відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмови в їх задоволенні повністю.
Ухвалою суду від 08.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання у справі призначено на 03.11.2020.
В підготовчому засіданні 03.11.2020 оголошено перерву до 19.11.2020.
Ухвалою суду від 19.11.2020 закрито підготовче провадження у справі та розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 17.12.2020.
Ухвалою суду від 17.12.2020 розгляд справи відкладено до 29.12.2020.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав викладених в ньому та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибула, подала клопотання про відкладення розгляду справи. Обґрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначає, що на даний час у відповідача відсутні можливість забезпечити участь уповноваженого представника в судове засідання 29.12.2020. Однак, представником відповідача не надано суду доказів на підтвердження поважності причин не прибуття в судове засідання. Крім того, відповідач як суб`єкт владних повноважень не позбавлений можливості залучити до участі у справі іншого представника. Таким чином, відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача на підставі наявних доказів.
В судовому засіданні 29.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Заслухавши думку представника позивача, розглянувши відзив на позов, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" (далі - ТОВ "ОПОРАБУД") є юридичною особою, яка зареєстрована в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.06.2016, номер запису: 16081020000012586. Основними видами діяльності за КВЕД є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно- технічним обладнанням (основний); діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно- технічними виробами в спеціалізованих магазинах; дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки (а.с.24). З 01.08.2016 позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується витягом з реєстру платників податку на додану вартість №1617164500638 (а.с.25).
08.07.2020 ТОВ "ОПОРАБУД" отримало рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №60054 від 08.07.202, відповідно до якого визначено відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: за період січень-червень 2020 року за даними ЄРПН ТОВ "ОПОРАБУД" придбано товари кількість яких менша від реалізованих (з врахуванням коригувань) та придбання яких відсутнє. Крім того, за даними ЄРПН в ТОВ "ОПОРАБУД" протягом січень-червень 2020 року не придбавались послуги транспортування, оренди транспортних засобів, ПММ, а послуги оренди складського приміщення отримані лише в травні-червні 2020 року, що свідчить про відсутність необхідних умов для проведення діяльності з придбання та реалізації товарів. Тобто, на підставі вищевказаного встановлено, що ТОВ "ОПОРАБУД" за відсутності трудових, матеріально- технічних умов здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та ухилення від оподаткування (а.с.63).
14.07.2020 позивачем було направлено відповідачу лист звернення до якого додано оборотна-сальдова відомість №281 рахунок (за період з січня - червень 2020 року), виписку з Приватбанку про оплату податку від оренди транспортного засобу (за період з січня - червень 2020 року), платіжні доручення про оплату паливно мастильного матеріалу (за період з січня- червень 2020 року), договір про оренду автомобіля від 01.08.2020, договір про оренду приміщення від 01.01.2020, акт прийому-передачі в оренду приміщення від 01.01.2020, додаткову угоду №1 від 01.04.2020 до Договору оренди від 01.01.2020 (а.с.64-145).
22.07.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №64160 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та в якому вказано, що наданими копіями документів не спростовано факту придбання товарів кількість яких менша від реалізованих (з врахуванням коригувань) та придбання яких відсутнє (січень-червень 2020 року). Крім того, за даними ЄРПН в ТОВ "ОПОРАБУД" протягом січня-червень 2020 року не придбавались послуги транспортування, оренди транспортних засобів, ПММ, а послуги оренди складського приміщення отримані лише в травні-червні 2020 року, що свідчить про відсутність необхідних умов для проведення діяльності з придбання та реалізації товарів. Тобто, на підставі вищевказаного встановлено, що ТОВ "ОПОРАБУД" за відсутності трудових, матеріально-технічних умов здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та ухилення від оподаткування (а.с.146).
29.07.2020 позивачем подано скаргу на рішення №64160 від 22.07.2020 та документи на її обґрунтування, а також заяву про надання протоколу засідання Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, з додатками, що слугували підставою для прийняття рішення №64160 від 22.07.2020 року про відповідність платника податку ТОВ "ОПОРАБУД" критеріям ризиковості на підтвердження даного факту долучаємо скаргу та заяву із проставленою відміткою від контролюючого органу (а.с.147-152).
10.08.2020 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №68192 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, відповідно до якого з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 31.07.2020 №1 прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено, що платником не надано повний пакет документів передбачений пунктом 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» . Наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризи нових операцій ТОВ "ОПОРАБУД". За відсутності трудових, матеріально-технічних умов здійснює діяльність спрямовану на надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту та ухилення від оподаткування (а.с.153).
Позивачем подано скаргу на вказане рішення, яка залишена відповідачем без розгляду (160-166).
Вважаючи рішення №68192 від 10.08.2020 протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165).
За визначенням пункту 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 3 Порядку № 1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатком 4 до Порядку № 1165, затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Згідно додатку 4 Порядку № 1165 рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить формулювання "рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".
Як встановлено судом, 10.08.2020 комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення № 68192 про відповідність ТОВ "ОПОРАБУД" критеріям ризиковості платника податку (пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку).
Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток № 1 до Порядку №1165) визначено, що платник податку відноситься до ризикових, якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.
Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 року по справі №360/1776/19.
З положень наведених норм чинного законодавства України чітко слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Абзацом 14 пункту 6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Зазначене свідчить, що положеннями Порядку № 1165, на відміну від раніше існуючого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, передбачено право на оскарження рішення податкового органу щодо включення платника податків до реєстру платників податків.
За таких обставин, суд не враховує практику Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 по справ № 480/4006/18 та від 27.08.2019 у справі № 540/2077/18, на які посилається відповідач, оскільки вказані судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин, під час дії норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою КМУ від 21.02.2018 №117, які на час прийняття спірного рішення втратили чинність, оскільки з 01.02.2020 набув чинності Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 № 1165, в якому прямо передбачена можливість оскарження рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку у судовому порядку.
Дослідивши зміст спірного рішення від 10.08.2020 № 68192 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості судом встановлено, що нормативною підставою для його прийняття Комісією регіонального рівня зазначено пункт 8 Порядку №1165, фактичною - податкова інформація. При цьому не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях.
Разом з цим, згідно з Порядком №1165, в якості підстави, повинно бути зазначено відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
За пункту 8 до критеріїв ризиковості платника податку, які є додатком 1 до Порядку №1165, віднесено - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
В спірному рішенні в якості податкової інформації зазначено, що наданими копіями документів не спростовано факту проведення ризикових операцій.
Однак, відповідачем не зазначено, які конкретно документи повинен подати позивач на підтвердження того, що вчинювані ним господарські операції не є ризиковими. Не зазначив чому подані позивачем документи не спростовують факту проведення ризикових операцій.
Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до суду жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.
Натомість, судом встановлено, що позивачем на вимогу контролюючого органу надано повний пакет документів, що підтверджує відсутність ведення ним діяльності з ознаками ризиковості зазначеними у рішенні від 10.08.2020 №68192.
Враховуючи викладене, суд вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено пунктом 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.
Як зазначалося вище, підставою для прийняття спірного рішення відповідачем зазначено пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: наявна податкова інформація з якої вбачаються ознаки ризиковості ведення діяльності ТОВ "ОПОРАБУД".
Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних застосовано непрозорі механізми визначення товариства як такого, що відповідає Критеріям ризиковості, оскільки не доведено, яку саме використано інформацію та чи проведено повний моніторинг діяльності позивача перед тим, як винести рішення про віднесення його до переліку ризикових.
Нормами Порядку № 1165 чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, вчасно подає податкові звітності, не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів.
Слід зазначити, що рішенню Комісії від 10.08.2020 №68192 не передували дії ТОВ "ОПОРАБУД" щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення від 10.08.2020 №68192 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Вирішуючи спір, суд виходить з основних принципів податкового законодавства України, регламентованих статтею 4 ПК України, зокрема, рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків та презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 68192 від 10.08.2020, як такого, що прийнято без дотримання вимог чинного законодавства, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо.
Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Рівненській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За сукупності викладених обставин, позов ТОВ "ОПОРАБУД", підлягає задоволенню повністю.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №368 від 06.10.2020 на вказану суму (оригінал якого знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню відповідачем.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" (код ЄДРПОУ 40530925, вул.Григорія Сковороди, буд.23, м.Рівне, 33013) до Головного управління ДПС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 43142449, вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, 33023) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 10.08.2020 №68192 про відповідність платника податку на додану вартість -Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПОРАБУД" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 11 січня 2021 року.
Суддя Н.В. Друзенко
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2020 |
Оприлюднено | 05.02.2021 |
Номер документу | 94595785 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Качмар Володимир Ярославович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.В. Друзенко
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Н.В. Друзенко
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні