Постанова

від 03.02.2021 по справі 160/13640/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

03 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/13640/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 р. у справі №160/13640/20

за позовом ОСОБА_1

до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс" , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський театрально-художній коледж",

про зупинення виконавчого провадження, визнання дій протиправними, скасування постанов, -

встановив:

Позивачка звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця Клименка Романа Васильовича (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - 1: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог - 2: Обласний комунальний вищий навчальний заклад "Дніпропетровський театрально-художній коледж", в якій, з урахуванням уточнень, просила:

1. Зупинити виконавче провадження № 62756652 від 07.08.2020 року відкрите приватним виконавцем Клименком Романом Васильовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за виконавчим написом №14026 від 23 липня 2020 р. до розгляду даної справи та винесення остаточного рішення по ній.

2. Визнати дії приватного виконавця Клименка Романа Васильовича щодо відкриття виконавчого провадження № 62756652 від 07.08.2020 року за виконавчим написом №14026 від 23 липня 2020 р про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 неправомірними.

3. Скасувати постанову приватного виконавця Клименка Романа Васильовича виконавчого округу м. Києва про відкриття виконавчого провадження № 62756652 від 07.08.2020.

4. Скасувати постанову приватного виконавця Клименка Романа Васильовича виконавчого округу м. Києва про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що у спірних правовідносинах відповідач діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, що визначені законом. Виконавчий напис, який слугував підставою для відкриття ВП №62756652, є чинним.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржила його в апеляційному порядку.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник послався на те, що виконавчий напис, на підставі якого відповідачем було відкрито виконавче провадження № 62756652, оскаржується в Шевченківському районному суді м. Києва.

Судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що у виконавчому написі зазначено місце проживання позивача: АДРЕСА_1 , що не відповідає дійсності, та ця адреса відсутня в документах, на підставі яких вчинено виконавчий напис.

Вважає, що відповідач повинен був переконатися в правильності звернення стягувача з даним виконавчим написом. Оскільки інформація, зазначена в виконавчому написі неправдива, відповідач не мав законних підстав приймати його до виконання.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення про, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явився, що не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про заміну третьої особи - Обласного комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж" правонаступником - комунальним закладом Дніпропетровський фаховий мистецько-художній коледж культури Дніпропетровської обласної ради, яке було задоволено ухвалою суду.

Представником позивача також було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи -№ 761/3432/20, в якій розглядається позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Фінанс", треті особи, які не заявляють самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, Обласний комунальний вищий навчальний заклад Дніпропетровський театрально-художній коледж , про визнання виконавчого напису №14026 від 23.07.2020 року таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою суду було відмовлено у задоволенні цього клопотання.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та не спростовано сторонами, що позивач зареєстрована з 10.09.1968 року за адресою: АДРЕСА_2 ; працює та отримує дохід від Обласного комунального вищого навчального закладу "Дніпропетровський театрально-художній коледж", місцезнаходження - 49000, м. Дніпро, вул. Глінки, 11, код ЄДРПОУ 02214509.

23.07.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу О.С. Горай вчинений виконавчий напис №14026 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія СІТІ ФІНАНС заборгованості в сумі 28165,56 гривень, в якому зазначена адреса місця реєстрації боржника - АДРЕСА_3 , адреса місця проживання - АДРЕСА_1 .

07.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. за заявою стягувача - Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія СІТІ ФІНАНС винесена постанова про відкриття виконавчого провадження №62756652 з виконання виконавчого напису про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 28165,56 гривень.

07.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Клименком Р.В. винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди у виконавчому провадженні №62756652.

21.08.2020 року відповідачем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

Судом першої інстанції також встановлено та не спростовано учасниками справи, що виконавчим округом приватного виконавця Клименка Романа Васильовича є територія міста Києва.

Не погодившись з діями приватного виконавця щодо відкриття ВП №62756652, з прийнятими постановою про відкриття виконавчого провадження №62756652 від 07.08.2020 року та постановою про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 21.08.2020 року, позивач звернулася до суду з позовом.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що як у виконавчому документі, так і у заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження була зазначена адреса проживання боржника у м. Києві, що відноситься до виконавчого округу, на території якого відповідач здійснює діяльність.

Отримавши від стягувача заяву та виконавчий документ, в яких адреса реєстрації боржника зазначена в м. Дніпро, а фактичне місце проживання в м. Києві, відповідач не мав повноважень для повернення виконавчого документу з підстав його пред`явлення не за місцем виконання або не за підвідомчістю, що територіально відноситься до підпорядкованого приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

За змістом приписів п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України Про виконавче провадження примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 23 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів передбачено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України Про виконавче провадження знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Згідно із ч. 2 ст. 24 Закону України Про виконавче провадження приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що і Закон України Про виконавче провадження і Закон України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з ч. 3 ст. 25 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Отже, у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку поширюється відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження ).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що у виконавчому документі зазначається, зокрема, адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб) боржника.

При надходженні виконавчого документа приватний виконавець зобов`язаний перевірити наявність в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених ч. 1 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , зокрема, прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У випадку, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, тобто якщо адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), що вказана у виконавчому документі, або місцезнаходження майна боржника не знаходиться в межах виконавчого округу приватного виконавця, він зобов`язаний повернути виконавчий документ без виконання відповідно до приписів п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження .

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч. 3 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження ).

Аналіз зазначених норм Закону дає підстави вважати, що основним документом, відомості якого мають бути використані приватним виконавцем під час вирішення питання про відкриття виконавчого провадження, є виконавчий документ. Саме адреса, зазначена у виконавчому документі і є підставою для визначення місця проживання боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Поряд з цим, згідно матерів виконавчого провадження № 62756652, зокрема, виконавчого напису №14026, виданого 23.07.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. та згідно заяви стягувача про примусове виконання рішення, місце проживання ОСОБА_1 значиться саме: АДРЕСА_1 .

Частиною 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження встановлено вичерпний перелік підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. На етапі вирішення питання про відкриття виконавчого провадження або про повернення виконавчого документа у приватного виконавця відсутній обов`язок, а отже і будь-який механізм, спрямований на перевірку законності виконавчого документа та правильності визначення в ньому адреси місця проживання/перебування боржника.

З огляду на викладені обставини, у відповідача не було передбачених законом підстав, зокрема ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження , для не прийняття вказаного виконавчого напису до виконання, а тому висновок суду першої інстанції про правомірність прийняття відповідачем спірної постанови про відкриття виконавчого провадження є правильним.

Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 09.12.2020 року у справі № 460/3537/20.

Щодо правомірності постанови від 21.08.2020 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 10 Закону України Про виконавче провадження такий захід примусового виконання рішення як звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.

Частинами 1, 3 ст. 68 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

З огляду на відсутність у матеріалах виконавчого провадження доказів наявності у позивача коштів на рахунках та майна, для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність винесення відповідачем постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у межах виконавчого провадження №62756652.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Посилання скаржника на оскарження ним в судовому порядку виконавчого напису нотаріусу не може бути підставою для скасування судового рішення з огляду на те, правомірність спірних постанов перевірялася судом першої інстанції станом на дату вчинення відповідної виконавчої дії.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

За таких обставин інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2020 р. у справі №160/13640/20 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.М. Панченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.Є. Чередниченко