Постанова

від 03.02.2021 по справі 420/3270/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3270/20 Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Час і місце ухвалення: 17.09.2020р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Федусик А.Г.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря - Андрушкевич М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Колос до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю Колос звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27 вересня 2018 року №0445571307 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з військового збору на 308 328,55 грн. та №044561307 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 836 456,16 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 15.10.2020 року Головне управління ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, а також на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням податкового органу, що дохід, отриманий платником податку фізичною особою-резидентом від продажу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст.121 Земельного кодексу України, яка перебуває у власності фізичної особи менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків.

У зв`язку з цим, в апеляційній скарзі податкового органу ставиться питання про скасування рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року з прийняттям нового судового рішення - про відмову в задоволенні позову ТОВ Колос .

ТОВ Колос подало письмовий відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, в якому просить скаргу відповідача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач зазначає, що зміст апеляційної скарги податкового органу зводиться до помилкового тлумачення норм чинного законодавства, зокрема, положень п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст.165 та п. 172.1 ст.172 Податкового кодексу України у їх сукупності.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне:

У період з 31.08.2018 року по 13.09.2018 рік, на підставі направлень на проведення перевірки від 27.08.2018 № 7371/14-01, № 7372/14-01, № 7373/14-01, № 7374/14-01, № 7375/14-01, № 7376/14-01 та № 7377/14-01, та на підставі наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 09.08.2018 № 5841, була проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Колос", код ЄДРПОУ 24775415 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, валютного законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2017 по 31.12.2017.

За наслідками проведення перевірки контролюючим органом складено акт від 19.09.2018 року № 2024/15-32-14-01/24775415.

Відповідно до висновку зазначеного акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 162.1 ст. 162, пп. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 172.1, п. 172.2, п. 172.3, п. 172.7 ст. 172, п. 167.2 ст. 167, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями донараховано податку на доходи фізичних осіб з нарахованого (виплаченого) доходу від продажу земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у розмірі 587 292,45 грн.;

- п.п. 1.3, п.п. 1.4, п.п. 1.5 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX, п. 162.1 ст. 162, п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164, п. 172.1, п. 172.2, п. 172.3, п. 172.7 ст. 172, п. 167.2 ст. 167, п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168, п. 171.2 ст.171 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами і доповненнями донараховано військового збору у розмірі 176 187,74 грн.

З акту перевірки вбачається, що при вибірковій перевірці банківських та касових документів з додаткам, договорів, контролюючим органом було встановлено, не нарахування, неутримання та не сплата ТОВ Колос податку на доходи фізичних осіб у розмірі 587 292,45 грн.

З досліджених договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених ТОВ Колос з фізичними особами: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , контролюючий орган дійшов висновку, що придбані позивачем у вказаних осіб земельні ділянки з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України, які перебували у власності фізичних осіб менше трьох років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 5 відсотків згідно вимог ст. 172 ПК України.

Згідно п.п. 172.4 та 172.7 ст. 172 ПК України, у разі якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об`єкта нерухомого майна є юридична особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утриманнята сплати (перерахування) до бюджету податкуз доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог Податкового кодексу, що стосуються сплати податку при нарахуванні та виплати доходу фізичним особам при продажі земельних ділянок.

Крім того, контролюючим органом було встановлено, що у перевіряємий період підприємством було включено до бази оподаткування військовим збором та оподатковано лише дохід у вигляді заробітної плати, дохід від надання в оренду земельної частки (паю) та доходи нараховані (сплачені) платниками податку по договорам купівлі-продажу нежитлових будівель. На думку контролюючого органу, позивачем у порушення п.п. 1.3, 1.4, 1.5 п. 16 прім 1 підрозд. 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не було оподатковано військовим збором дохід, виплачений фізичним особам за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, який згідно вимог Податкового кодексу України є об`єктом оподаткування військовим збором.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27 вересня 2018 року:

- № 044561307, яким товариству з обмеженою відповідальністю Колос збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 836456,16 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 587292,45 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 249163,74 грн.

- № 0445571307, яким товариству з обмеженою відповідальністю Колос збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 308328,55 грн., в тому числі, за податковим зобов`язанням - 176187,74 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 132140,81 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ Колос з огляду на наступне:

В ході проведення перевірки було встановлено та в ході розгляду даної справи підтверджено, що позивачем за договорами від 16.01.2017 року та від 28.03.2017 року було придбано у фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 нежитлові будівлі, розташовані за адресами: АДРЕСА_1 .

Разом з придбанням нежитлових будівель позивачем були придбані у вищевказаних осіб земельні ділянки під цими будівлями.

Так, згідно договору купівлі-продажу від 16 січня 2017 року позивач придбав у ОСОБА_1 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,4824 гектара.

Зі змісту вказаного договору встановлено, що право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 червня 2016 року за номером запису про право власності 15186691, на підставі Наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області № 15-2039/13-16-СГ від 25 квітня 2016 року, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 960095551210. Кадастровий номер 5121082000:01:001:0481. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Продаж земельної ділянки за домовленістю сторін вчинився за 3 558 602,00 (три мільйони п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч шістсот дві) гривень.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 28 березня 2017 року, позивач придбав у ОСОБА_5 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1,8923 гектарів.

Зі змісту вказаного договору встановлено, що зазначена земельна ділянка належить продавцю та право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 17810581, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1105383451210, на підставі наказу № 15-9707/13-16-СП від 16 листопада 2016 року виданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області. Кадастровий номер 5121082000:01:001:0483. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Продаж земельної ділянки здійснюється за 4 644 970,00 ( чотири мільйони шістсот сорок чотири тисячі дев`ятсот сімдесят) гривень.

Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки з відстрочкою платежу від 28 березня 2017 року, позивач придбав у ОСОБА_3 земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1,8923 гектарів. Зі змісту вказаного договору встановлено, що земельна ділянка належить продавцю та право власності на вищевказану земельну ділянку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №17808324, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1105247051210, на підставі наказу №15-9706/13-16-СП від 16 листопада 2016 року виданого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області. Кадастровий номер 5121082000:01:001:0482. Цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Продаж земельної ділянки здійснюється за 3 542 277,00 (три мільйони п`ятсот сорок дві тисячі сімдесят сім) гривень.

Як вже зазначалось вище, підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, зокрема, п. 172.1, п. 172.2, п. 172.3, п. 172.7 ст. 172 ПК України, щодо оподаткування нарахованого та виплаченого на користь фізичних осіб доходу від продажу земельних ділянок, а також норм ПК України в частині оподаткування виплаченого доходу військовим збором.

Розділом IV Податкового кодексу України регламентовано порядок оподаткування податком з доходів фізичних осіб, визначено хто є платниками такого податку, що є об`єктами оподаткування.

Згідно з п. 162.1 ст. 162 ПК України платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Об`єктами оподаткування резидента, згідно ст. 163 ПК України, є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід;доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статі 164 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктами 164.1.1 та 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 ПК України визначено, що загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Згідно п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 172-173 цього Кодексу.

Відповідно до п. 167.2 ст. 167 ПК України ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

Положеннями п.п. 168.1.1 та 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 ПК України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Статтею 172 ПК України визначено порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об`єктів нерухомого майна.

Так, згідно п. 172.1 ст. 172 ПК України, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об`єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об`єктів нерухомості, зазначених у пункті 172.1 цієї статті, або від продажу об`єкта нерухомості, не зазначеного в пункті 172.1 цієї статті, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 цього Кодексу п. 172.2 ст. 172 ПК України).

Пунктом 172.7 статті 172 ПК України передбачено, що одночасно з дією пункту 172.4 цієї статті, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни об`єкта нерухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну).

Як встановлено судом, висновку про порушення товариством вимог п. 172.1, 172.2, 172.3, 172.7 ст. 172 ПК України контролюючий орган дійшов на підставі того, що оскільки земельні ділянки, купівлю яких здійснено позивачем перебували у власності фізичних осіб-продавців, менше трьох років та їх цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, положення п. 172.1 ст. 172 ПК України застосуванню в даному випадку не підлягають, а дохід, отриманий від продажу таких земельних ділянок підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків.

Не погоджуючись з такими висновками позивача, товариство посилалось на те, що за нормами п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отриманих ним у власність у межах норм безоплатної приватизації згідно статті 121 Земельного кодексу України, а тому, з огляду на те, що землі, які придбало ТОВ Колос відносяться до земель сільськогосподарського призначення та отримані їх власними у межах норм безоплатної приватизації, дохід отриманий фізичними особами від продажу ними таких земельних ділянок не оподатковується податком з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів погоджується з вказаними доводами позивача, з огляду на наступне:

Статтею 165 ПК України визначено доходи, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

Так, згідно п.п. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) за нормами безоплатної передачі, визначеними статтею 121 Земельного кодексу України залежно від їх призначення, та майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за наявності умов, передбачених пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПК України для не включення доходу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку такий дохід фізичної особи не підлягає оподаткуванню.

Стаття 19 Земельного кодексу України визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:а) землі сільськогосподарського призначення;б) землі житлової та громадської забудови;в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;г) землі оздоровчого призначення;ґ) землі рекреаційного призначення;д) землі історико-культурного призначення;е) землі лісогосподарського призначення;є) землі водного фонду;ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України, землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Частиною 2 цієї статті визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

При цьому, частиною 3 статті 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України (далі - ЗКУ) громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

З наданих позивачем доказів, а саме, наказів Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 16.11.2016 року № 15-9706/13-16-СГ, від 16.11.2016 року № 15-9707/13-16-СГ, від 25.04.2016 року № 15/2039/13-16-СГ, судом встановлено, що спірні земельні ділянки були надані ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у власність із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства (землі сільськогосподарського призначення) відповідно до ст. 118, 121, 122 Земельного кодексу України в межах норм безоплатної приватизації.

Таким чином, встановлено, що позивачем було придбано у фізичних осіб земельні ділянки саме сільськогосподарського призначення, отримані ними у межах норм безоплатної приватизації згідно ст. 121 ЗК України, тобто в даному випадку наявні всі умови, передбачені пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПК України, а тому сума доходу, отриманого платником податку, внаслідок відчуження таких земельних ділянок не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Враховуючи зазначене та зважаючи на те, що базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом, колегія суддів вважає вірним твердження позивача про те, що виплачений на користь фізичних осіб: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 дохід не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб.

З огляду на викладене, в даному випадку відсутні підстави для донарахування товариству з обмеженою відповідальністю Колос податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, а тому прийняте податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням ДФС в Одеській області 27.09.2018 року № 044561307 є протиправним та підлягає скасуванню.

Що стосується правомірності податкового повідомлення-рішення від 27.09.2018 року № 0445571307, яким товариству з обмеженою відповідальністю Колос збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору на загальну суму 308328,55 грн., колегія суддів зазначає наступне:

Згідно з п.п. 1.3, 1.4, 1.5 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України, платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 ПКУ, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ встановлено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ, зокрема загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.4 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

Таким чином, об`єктом оподаткування військовим збором є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи резидента, до якого включається частина доходу від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями ст. 172 ПКУ.

В свою чергу, звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у пп. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ).

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи судом встановлено, що сума доходу виплачена товариством з обмеженою відповідальністю Колос на користь фізичних осіб у зв`язку із придбанням у них земельних ділянок не підлягає, в силу положень пп. 165.1.40 п. 165.1 ст. 165 ПК України, включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав і для визначення позивачеві податкових зобов`язань з військового збору, оскільки такі доходи відповідно до п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПКУ звільняються від оподаткування військовим збором.

Зміст апеляційної скарги зводиться до цитування відповідачем висновків акту перевірки, апеляційна скарга не містить належних доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 139, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст складено та підписано 03.02.2021 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: А.Г. Федусик

Суддя: О.А. Шевчук