Рішення

від 02.02.2021 по справі 286/3877/20

ОВРУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 286/3877/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Павленко Л. В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у місті Овручі справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Овруцької міської ради про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на спадкове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду і просить встановити факт належності її матері - ОСОБА_2 державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №004222, виданого 05.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації від 25.10.2002 за №303, на земельні ділянки площею 0,8864 га, кадастровий номер 1824286200:17:000:0101, та площею 0,6919 га, кадастровий номер 1824286200:16:000:0614, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, та визнати за нею право власності на вказані земельні ділянки, мотивуючи тим, що вона прийняла спадщину після смерті матері, так як має на руках ощадну книжку останньої. Однак, в нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено по причині видачі державного акту на право приватної власності на землю після смерті матері. Крім того, не доведено факту належності державного акту померлій матері, так як в ньому прізвище померлої вказано ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть - ОСОБА_2 .

В судове засідання позивач не з`явилася, але в своїй позовній заяві просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, але надіслали лист, в якому просять спрву слухати у їх відсутність. Щодо задоволення позову не заперечують.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому позов слід задовольнити з наступних підстав.

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Полохачів Овруцького району Житомирської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.03.1999.

В державному акті на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №004222, виданому 05.11.2002, прізвище померлої спадкодавця зазначено ОСОБА_2 , а не ОСОБА_2 , що підтверджується копією вказаного акту.

З листа відділу в Овруцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №Н-31/0-0.29-46/138-20 від 28.02.2020 вбачається, що позивачеві відмовлено внести виправлення в державний акт в частині зазначення прізвища її матері.

Копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 16.04.1934, виданого на російській мові, свідчить, що " ОСОБА_1 ", тобто позивач, народилася в 1934 році в с. Полохачів. Її матір`ю зазначена " ОСОБА_2 ".

Копія свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 02.11.1953, в свою чергу, свідчить, про зміну прізвища ОСОБА_1 , позивача, з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

З копії заповіту від 22.12.1997, зареєстрованого в реєстрі за №87 вбачається, що ОСОБА_2 все своє майно заповіла своєму зятю - ОСОБА_3 .

Довідка виконавчого комітету Овруцької міської ради №1119 від 10.11.2020 свідчить, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на день смерті була зареєстрована та проживала в с. Полохачів Овруцького району.

У суду не має підстав не довіряти вказаним документам, зважаючи, що співпадають усі дані окрім однієї букви в прізвищі спадкодавця, а тому суд приходить до висновку, що розбіжності в написанні прізвища спадкодавця пов`язані з допущенням помилки при перекладі його з російської мови на українську та вважає факт належності зазначеного державного акту ОСОБА_2 доведеним.

Встановлення факту належності правовстановлюючого документу позивачеві необхідно для оформлення права на спадщину.

Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав.

Згідно із ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) право на земельну частку (пай) мають, зокрема, колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ж п.5 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 Про порядок розпаювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Статтею 2 вищевказаного Закону передбачено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: - рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України, громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними прав вимоги на відведення земельної частки (пай) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай), є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Відповідно до пункту 3.5.Листа Вищого спеціалізованого суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 - спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7 про те, що відповідно до статті 1225ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Абзацами 17 та 18 пункту 3.5. вищевказаного Листа ВССУ передбачено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім`я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Копія витягу з книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), які видаються Овруцькою районною державною адміністрацією по КСП Україна , свідчить, що ОСОБА_2 на підставі рішення Овруцької районної державної адміністрації №391 від 17.11.1997 було 15.06.1998 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0271137 члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна . Тобто, сертифікат, який є основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), спадкодавець отримала за життя та відповідно набула права власності на спірні земельні ділянки.

Таким чином, на день смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,58 га, яка складається з земельних ділянок площею 0,8864 га та площею 0,6919 га, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, що підтверджується копією державного акту серії ІІ-ЖТ №004222.

Позивач є спадкоємцем за законом 1-ї черги. Після смерті матері вона прийняла спадщину на підставі ст. 549 ЦК України (1963 року), вступивши в управління та володіння спадковим майно, так як має на руках ощадну книжку останньої. ОСОБА_3 , якому спадкодавець заповідала все своє майно, спадщину у встановлений законом шестимісячний строк не прийняв. ІНФОРМАЦІЯ_2 він помер. Таким чином, крім позивача, інших спадкоємців, які б претендували на прийняття спадщини, немає. Однак, в нотаріальній конторі, куди вона звернулася за оформленням права на спадщину на зазначені земельні ділянки, їй було відмовлено, так як державний акт на них був виданий після смерті матері.

Зазначені обставини підтверджуються копіями: свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 1934, свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 02.11.1953, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 26.11.2013, державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №004222 від 05.11.2002, витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.12.2020 та 24.12.2020, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №2828/02-31 від 28.12.2020 та повідомленням Овруцької ДНК №39/01-16 від 13.01.2021.

Відповідно до ст.548 ЦК України в редакції 1963 року прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, щодо об`єктів нерухомого майна, а саме, щодо земельної ділянки кадастровий номер 1824286200:16:000:0614 та інформація з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна свідчать, що у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, в Державному реєстрі іпотек, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості, відсутні.

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, в свою чергу, свідчить, що земельна ділянка кадастровий номер 1824286200:17:000:0101, перебуває в оренді ТОВ Благодійний союз . Орендодавцем виступає Овруцька районна державна адміністрація.

За таких обставин, суд вважає, що позивач набула право власності на спадкові земельні ділянки на підставі діючої на момент прийняття спадщини ст.12 Закону України "Про власність" від 07.02.1991.

Позивачем сплачено судовий збір в сумі 1681 грн. 60 коп. в доход держави.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 200, 206, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , державного акту серії ІІ-ЖТ №004222, виданого 05.11.2002 на ім`я ОСОБА_2 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації від 25.10.2002 за №303, на земельні ділянки площею 0,8864 га, кадастровий номер 1824286200:17:000:0101, та площею 0,6919 га, кадастровий номер 1824286200:16:000:0614, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5 ), яка проживає в с. Полохачів Овруцького району Житомирської області, право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,58 га, яка складається з земельних ділянок площею 0,8864 га, кадастровий номер 1824286200:17:000:0101, та площею 0,6919 га, кадастровий номер 1824286200:16:000:0614, які розташовані на території Покалівської сільської ради Овруцького району, і належали ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЖТ №004222, виданого 05.11.2002 на підставі розпорядження Овруцької райдержадміністрації №303 від 25.10.2002.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець