Постанова

від 02.02.2021 по справі 640/4832/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4832/20 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Оксененка О.М.,

суддів: Лічевецького І.О.,

Мельничука В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна про застосування заходів реагування, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна , в якому просило:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна , код ЄДРПОУ 31776774, розташованих за адресою: вулиця Верхній Вал, будинок 10 у Подільському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері будівлі;

- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;

Позов обґрунтовано тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна порушено вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, які перебувають в приміщенні.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна , код ЄДРПОУ: 31776774, розташованих за адресою: вулиця Верхній Вал, будинок 10 у Подільському районі міста Києва, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері будівлі.

Обов`язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покладено на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на даний момент порушення, які зафіксовані в Акті перевірки від 20 грудня 2019 року №871, ТОВ Колгейт-Палмолів Укараїна були усунені, що підтверджується поясненнями та доказами, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, апелянт зазначає, що його належним чином не було повідомлено про розгляд справи, так як ухвала про відкриття провадження не була направлена відповідачу за його адресою місцезнаходження.

Оскільки справу було розглянуто за його відсутності, останній вважає посилається на пункту 3 частини третьої статті 317 КАС України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Згідно пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві від 29.10.2019 №908 зобов`язано організувати та забезпечити проведення у грудні 2019 року планових перевірок щодо додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки згідно з додатком.

За результатами проведення планового заходу державного нагляду з 16.12.2020 по 20.12.2020 Подільським районним управлінням Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві щодо дотримання ТОВ Колгейт-Палмолів Україна вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки складено акт від 20.12.2019 №871, в якому зафіксовано ряд порушень, а саме:

- п. 1.12 розділу 4 Правил пожежної безпеки України - проводи які прокладені приховано під підвісною стелею, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт;

- п. 2.23 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень поверху до сходових клітин менше 2 метра, в порушення п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- п. 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації до другого евакуаційного виходу захаращені меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- п.п. 2.23, 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - в ліфтовому холі допускається влаштування робочих місць працівників підприємства;

- п. 2.3 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - отвори в протипожежних стінах, приміщення складу не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин, в порушення, п.п. 6.2,6.4, табл. 3 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ;

- п.п. 1.1, 1.4 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на технічне обслуговування існуючих систем протипожежного захисту, а саме: автоматичних систем пожежогасіння, системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, протидимного захисту з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт;

- п. п. 1.1., 1.4 розділу 5 Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на передавання тривожних сповіщень від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будівлі (приміщення) на пульт пожежного спостерігання, в порушення р. 5 п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ;

- п. 15 розділу 2 Правил пожежної безпеки України - частина працівники підприємства на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки;

- п. 21, п. 22 розділу 2 Правил пожежної безпеки України - на поверсі проведено влаштування перегородок, без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта;

- п. 2.3 розділу 3 Правил пожежної безпеки України - не надано підтвердження щодо влаштування протипожежних дверей 1-го типу в огороджувальних конструкціях ліфтових шахт на поверсі або підтверджуючих документів щодо встановлення протипожежних дверей в ліфтовому холі.

З урахуванням викладеного, вважаючи наведені порушення у сферах пожежної і техногенної безпеки, а також цивільного захисту такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем порушені вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується актом перевірки, та не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи, та станом на час розгляду справи відповідачем не усунуто виявлені порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, тому наявні підстави про задоволення позовних вимог про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача розташованих за адресою: вулиця Верхній Вал, будинок 10 у Подільському районі міста Києва , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення приміщень та накладання печатки на розподільчий електрощит.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

У силу вимог частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Статтею 66 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок до закону.

У відповідності до частини другої ст. 68 Кодексу цивільного захисту України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

З огляду на вказане, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право на звернення до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Положеннями частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Аналогічні положення викладено у приписах частини п`ятої статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки у квітні 2018 року встановлено ряд порушень, які зазначені в Акті перевірки від 20.12.2019 №871.

На думку контролюючого органу, застосування заходів реагування у вигляді знеструмлення електроживлення приміщень та накладання печатки на розподільчий електрощит за адресою: вулиця Верхній Вал, будинок 10 у Подільському районі міста Києва є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне.

Так, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна , розташованих за адресою: вулиця Верхній Вал, будинок 10 у Подільському районі міста Києва , до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на електрощити і вхідні двері будівлі, є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.

Так, згідно з п. 24 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб`єкті господарювання на ній або водному об`єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров`ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об`єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 Класифікатор надзвичайних ситуацій , затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності".

У відповідності до п. 26 частини першої ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Відповідно до визначення ДСТУ 2272-06 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Згідно з вимогами пункту 33 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Отже, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров`ю людей виникає як при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, так і за наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від наслідків такого порушення, що підвищують ризик виникнення пожеж та шкідливого впливу небезпечних чинників при пожежі, яка уже виникла.

Таким чином, підставами для застосування заходів реагування в першу чергу є наявність встановлення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

При цьому, Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.

У силу вимог пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів.

Керівник підприємства повинен визначити обов`язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов`язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов`язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.

У той же час, вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Втім, такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення.

Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 по справі №823/589/16.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було усунено порушення зазначені у акті перевірки.

Так, на підтвердження відсутності порушень встановлених п. 1.12 розділом 4 Правил пожежної безпеки України (проводи які прокладені приховано під підвісною стелею, не ізольовані від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт) відповідачем надано акти на закриття прихованих робіт №1 від 29.12.2016 та №2 від 26.12.2016, згідно яких до закриття пред`явлені таки роботи: прокладання кабелю у Г/К перегородках у гофрованій ПВХ трубі, над підвісною стелею закрито у металевих лотках та гофрованій ПВХ трубі на 3-у поверсі та надано сертифікат відповідності на лотки металеві.

Для усунення порушень встановлених відповідно до п. 2.23 розділу 3 Правил пожежної безпеки України (висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень поверху до сходових клітин менше 2 метра, в порушення п. 7.2.7 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ) відповідачем демонтовано магнітний замок на дверях, таким чином висота у просвіті евакуаційного виходу (дверей) з приміщень поверху до сходових клітин становила більше 2-х метрів.

Крім того, відповідачем було очищено шляхи евакуації до другого евакуаційного виходу від зайвих речей на усунення порушення, виявлених згідно п. 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України та надано відповідне фотографію очищеного приміщення.

З метою усунення порушень встановлених відповідно до п.п. 2.23, 2.37 розділу 3 Правил пожежної безпеки України (в ліфтовому холі допускається влаштування робочих місць працівників підприємства) відповідачем було повністю очищено ліфтовий хол.

Щодо виявлених порушень згідно п. 2.3 розділу 3 Правил пожежної безпеки України (отвори в протипожежних стінах, приміщення складу не обладнані протипожежними дверима з класом вогнестійкості не менше ЕІ 30 хвилин, в порушення, п.п. 6.2,6.4, табл. 3 ДБН В.1.1-7-2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва ) відповідач зазначає, що зазначене приміщення не використовується як складське приміщення, оскільки всі приміщення, що орендуються є офісними приміщеннями.

Крім того, відповідачем було очищене вказане приміщення від зайвих речей та не використовується для зберігання будь-яких речей.

На підтвердження відсутності порушень встановлених п.п. 1.1, 1.4 розділом 5 Правил пожежної безпеки України (не наданий договір на технічне обслуговування існуючих систем протипожежного захисту, а саме: автоматичних систем пожежогасіння, системи пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, протидимного захисту з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт та не наданий договір на передавання тривожних сповіщень від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будівлі (приміщення) на пульт пожежного спостерігання, в порушення р. 5 п. 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту ) відповідачем надано Договір оренди нежитлових приміщень №16 від 28.11.2016 укладеного між ТОВ Едванс та ТОВ Колгейт-Палмолів Україна , згідно якого орендодавець повинен забезпечити надійне та безпечне функціонування інженерних систем будинку та надання послуг, включаючи зокрема, пожежну сигналізацію та систему пожежогасіння, здійснення належних заходів пожежної безпеки.

У свою чергу, ТОВ Едванс було укладено договори №281216/ТО від 28.12.2016 по технічному обслуговування системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей, автоматичної системи водяного спринклерного пожежогасіння, системи димовидалення, автоматики систем протипожежного захисту з ТОВ Юрал-Системи Безпеки та №3539-ПС від 01.07.2017 про спостереження за спрацюванням засобів пожежної сигналізації з ПП Комсервіс-Безпека .

Також, відповідачем було усунено порушення встановлені п. 15 розділу 2 Правил пожежної безпеки України (частина працівники підприємства на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки) шляхом проходження повторного інструктажу всіх працівників ТОВ Колгейт-Палмолів Україна 01.03.2020, що підтверджується журналом інструктажів з підписами працівників про проходження інструктажу.

Щодо порушень п. 21, п. 22 розділу 2 Правил пожежної безпеки України (на поверсі проведено влаштування перегородок, без розробки проектної документації, яка повинна бути затверджена у встановленому порядку, чим знижено рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта) відповідачем зазначено, що зазначені будівельні роботи не потребують отримання дозвільних документів на встановлення перегородок.

У той же час, відповідачем за власним бажанням було розроблено проектну документацію на влаштування перегородок та надано до суду апеляційної інстанції копію акту приймання-передачі проектної документації та титульну сторінку розробленого проекту.

З метою усунення порушень виявлених відповідно до п. 2.3 розділу 3 Правил пожежної безпеки України (не надано підтвердження щодо влаштування протипожежних дверей 1-го типу в огороджувальних конструкціях ліфтових шахт на поверсі або підтверджуючих документів щодо встановлення протипожежних дверей в ліфтовому холі) відповідачем було встановлено протипожежні двері та на підтвердження цього факту надано до суду копії видаткової накладної №РН1-000242 від 25.11.2020, акту №ЩУ1-000203 здачі-прийняття робіт, сертифікату №DCS.0000114-18 та паспорту на двері протипожежні двостулкові виробництва Puertas Padilla S.L. Іспанія.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем надано переконливі докази того, що перелічені в акті перевірки порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ним усунені та більше не створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Окрім того, 23.12.2020 на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання відповідача про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копію Акта № 444 від 08.12.2020, складеного Подільським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві про за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ Колгейт-Палмолів Україна , за результатми проведення якого Подільським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві не було виявлено порушень законодавства ТОВ Колгейт-Палмолів Україна у сфері техногенної та пожежної безпеки.

З урахуванням наведеного та враховуючи вчинення відповідачем дій з метою усунення всіх порушень, викладених в акті №871 від 20.12.2019, принципу пропорційності порушення і покарання, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи у суді першої інстанції з огляду на наступне.

Частиною першою ст. 11 КАС України встановлено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Відповідно до частин першої та другої ст. 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками повідомленнями. Повістки про виклик у суд надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою.

З матеріалів справи вбачається, що копія ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 03.03.2020 направлено на адресу відповідача, зазначену в апеляційній скарзі, яка відповідає адресі, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань, а саме: 04071, м. Київ,вул. Верхній Вал, 10.

Водночас, конверт із відповідним поштовим відправленням повернуто на адресу суду першої інстанції з відміткою установи поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання (а.с. 61).

При цьому, за загальним змістом термін повідомлення включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнаною, а й отримання нею зазначених відомостей.

Відмітка на конверті щодо причини повернення за закінченням терміну зберігання не є достатнім доказом інформування позивача про розгляд справи. Позначення за закінченням терміну зберігання не розкриває справжні причини, з яких рекомендований лист не був вручений адресату, та не свідчить про відмову адресата отримати лист .

У свою чергу, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою за закінченням терміну зберігання , така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Ця відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист.

Отже, така відмітка не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за юридичною адресою.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 09 листопада 2020 року у справі № 752/4407/20.

Таким чином колегія суддів вважає, що повернення поштового відправлення, яким відповідачу направлено копію ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, з відміткою за закінченням терміну зберігання , не може свідчити про обізнаність відповідача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості надати відповідні заперечення на позовну заяву по справі для захисту своїх прав.

Інших відомостей про повідомлення відповідача або його представників про розгляд даної справи матеріали справи не містять.

Отже, судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів звертає увагу на сталу практику Європейського суду з прав людини стосовно повідомлення сторін при вирішенні спору щодо їх прав та обов`язків цивільного характеру . У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2018 року у справі Созонов та інші проти України , зазначено, що на національні суди покладається обов`язок чи були судові повістки або інші документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зафіксувати таку інформацію у тексті рішення (параграф 8).

Зазначені обставини свідчать про те, що при ухваленні рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року судом першої інстанції було порушено вимоги процесуального права з огляду на не дотримання норм частини третьої ст. 126 КАС України, що позбавило його можливості брати участь у розгляді справи у суді першої інстанції, подавати докази, пояснення, заяви та клопотання.

Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За правилами п. 3 частини третьої статті 317 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду, якщо: справу розглянуто адміністративним судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Оскільки судом першої інстанції бкло порушено норми матеріального та процесуального права, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Колгейт-Палмолів Україна про застосування заходів реагування - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Оксененко

Судді І.О. Лічевецький

В.П. Мельничук