Постанова

від 02.02.2021 по справі 461/6012/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 461/6012/20 пров. № А/857/15151/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судова-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року у справі № 461/6012/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби про поновлення строку звернення до адміністративного суду та скасування постанови про порушення митних правил,-

суддя в 1-й інстанції -Волоско І.Р.,

час ухвалення рішення - 29.10.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 05.11.2020 року,

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Штинда О.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Галицької митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил №0029/20900/20 від 12 травня 2020 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.12.2019 ОСОБА_1 було подано до відділу митного оформлення Малехів митного поста Львів-Північний Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209140/2019/705494 разом з товаросупровідними документами для митного оформлення, інвойс та пакувальний лист №WGL-18-12/2019 від 20.12.2019, CMR 1220-1/2019 від 20.12.2019, книжка МДП RX82497757 від 20.12.2019, контракт 11/2/19 від 22.11.2019. Згідно поданих документів, товариство з обмеженою відповідальністю Лейкар , директором якого є позивач, вказане отримувачем товару за згаданою МД №UA209140/2019/705494, відправник - WELFARE GLOBAL DOO . Однак, 03.01.2020, після проведення митним органом часткового митного огляду, щодо Позивача було складено протокол про порушення митних правил №0029/20914/20 за ст.485 МК України. При складенні згаданого протоколу був присутнім уповноважений ТОВ Лейкар представник Лавренюк А.Ю. , про що зазначено в такому протоколі. В подальшому позивачем не було отримано листів чи повідомлень від відповідача про розгляд справи про порушення митних правил, рішення за результатами такого розгляду так само позивачеві вручено не було. Адвокат звернувся із адвокатським запитом від 03.07.2020 №01-11/532 до відповідача із проханням надати інформацію про те, чи було прийняте рішення Галицької митниці Держмитслужби за результатами розгляду протоколу про порушення митних правил №0029/20914/20 від 03.01.2020 та, якщо таке рішення приймалося, надіслати примірник відповідного рішення, а також належним чином завірені копії інших документів, за їх наявності, матеріалів названої справи про порушення митних правил. У відповідь на адвокатський запит відповідачем листом від 10.07.2020 №7.4-1/20-4/8.19/17770 скерувала рахунок №68 від 09.07.2020 для відшкодування витрат на виготовлення копій запитуваних документів. Також згаданим листом відповідача повідомлено про винесення 12.05.2020 Галицькою митницею Держмитслужби постанови у справі про порушення митних правил №0029/20900/20, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 Митного кодексу України. В день отримання такого листа відповідача було оплачено рахунок для виготовлення копій (77 арк.) на суму 338,80 грн. та направлено відповідачу дублікат квитанції про цю оплату. В подальшому, листом Відповідача від 23.07.2020 №7.4-1/20-04/10/18970 (копію супровідного листа з додатком-матеріалами справи про порушення митних правил додано) адвокату були надіслані виготовлені копії матеріалів справи на 77 арк. про порушення митних правил №0029/20900/20 щодо ОСОБА_1 за ст. 485 МК України. Лист відповідача з доданими матеріалами було отримано 27.07.2020. Саме в цей день відбулося ознайомлення адвоката із такими матеріалами, про що також повідомлено позивача, в тому числі зі спірною постановою відповідача від 12.05.2020, про зміст яких не було відомо та які, не були вручені особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - ОСОБА_1 . Представник звертає увагу, що згідно ст.522 МК України справи про порушення митних правил, передбачені ст.485 МК України, розглядаються митними органами, то інформація про призначення справи щодо ОСОБА_1 та її розгляду не була наявною на веб-сайті Судова влада України та у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Крім того зазначає, що в отриманих матеріалах справи про порушення митних правил є лист Галицької митниці Держмитслужби від 20.05.2020 №7.4/20- 04/10/13677 на ім`я ОСОБА_1 із зазначенням "Направляємо Вам примірники постанов митниці в справах про порушення митних правил №0029/20900/20 від 03.01.2020 для ознайомлення та виконання". Тобто, вказаний лист продатований восьмим днем після прийняття відповідачем спірної постанови 12.05.2020, що свідчить про невиконання ним вимоги ст.285 КУпАП про надіслання копії постанови протягом трьох днів після закінчення розгляду справи та оголошення постанови особі, щодо якої її винесено. Крім того зазначає, що згідно постанови від 12.05.2020, 28.12.2019 ТОБ Лейкар в адресу Галицької митниці Держмитслужби (ВМО Малехів митний пост Львів- північний ) було надіслано засобами електронного зв`язку коригуючий інвойс WGL-18-12/2019 від 20.12.2019 та заява ТОВ Лейкар від 28.12.2019 №73, щодо завантаження у транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 частини товару, що призначалась для іншого підприємства. Таке звернення відбулося за 5 днів до складення протоколу про порушення митних правил №0029/20914/20 від 03.01.2020. Звертає увагу на те, що звернення до відповідача із повідомленням про помилку при завантаженні та уточненнями було фактично ним залишене без уваги, хоча про нього й згадано в спірній постанові, однак митним органом не надано аргументації про відмову в прийнятті таких коректив. Вважає, що названою постановою Галицької митниці Держмитслужби від 12.05.2020 позивача визнано винною формально та безпідставно, фактично лише через те, що вона є директором товариства з обмеженою відповідальністю Лейкар , таке притягнення до відповідальності митним органом здійснено без з`ясування дійсних обставин справи та без встановлення елементів складу адміністративного митного правопорушення, передбаченого ст.485 МК України. Просить позовні вимоги задовольнити та скасувати постанову.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року у справі № 461/6012/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції неправильно та всупереч практиці Верховного Суду застосовано норму матеріального права, прийнявши аргумент відповідача про можливість вчинити адміністративне правопорушення передбачене ст. 485 МК України з необережності.

Просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року у справі № 461/6012/20 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

02.02.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване неможливістю з`явитися в судове засідання, у у зв`язку з терміновим відрядженням до м. Києва. При цьому, клопотання сторони про відкладення розгляду справи, на думку апеляційного суду, необхідно відхилити, оскільки відповідно до частини 2 статті 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Крім того, виходячи з положень ч. 4 ст. 196 КАС України присутність осіб, які беруть участь у справі, є не обов`язковою та судом така обов`язковою не визнавалася, а відкладення справи, призведе до необґрунтованого затягування апеляційного розгляду, коли таку може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та наданих письмових пояснень викладених у відзиві на апеляційну скаргу та апеляційній скарзі.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 4 ст. 229, п.2 ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем неодноразово зазначається, що декларантом було вказано дані про товар на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром, дані твердження не заслуговують на увагу.

Відповідно до частин 1 та 4 ст. 266 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей та у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.

Розглядаючи спір, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, із оскаржуваної постанови, 23.12.2019 керівником ТОВ "Лейкар" ОСОБА_1 до відділу митного оформлення Малехів митного поста Львів-північний Галицької митниці Держмитслужби було подано в електронному вигляді митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ (далі - ЕМД) №UA209140/2019/705494, з метою митного оформлення у митному режимі Імпорт таких товарів, як: Свічки парафінові, ароматизовані , Вироби з полімерних матеріалів: плівка пакувальна , Вироби з пластмасси для транспортування та пакування товарів : Пакет пластиковий , Гігієнічні вироби для дітей з пластмаси: Кільця дитячі зубні силіконові , Додаткові речі одягу виконані з пластмаси-бретелька до бюстгальтера , Вироби декоративні (товари не мають характеру прекрас, які традиційно пов`язані з проведенням певних свят), виготовлені з полівінілхлориду: Намистини в упаковках , Сумочки дамські, з лицьовою поверхнею з натуральної шкіри , Сумки з текстильних матеріалів , Рукавички з складаються із зовнішнього та підкладочного матеріалу , Нитки швейні синтетичні , Труси жіночі трикотажні, із текстильних матеріалів , Одяг жіночий, новий, трикотажний, виготовлений із синтетичних волокон: труси , Одяг жіночий, новий, трикотажний, виготовлений з бавовни: комплект жіночий (сорочка нічна та халат , Одяг жіночий, новий, трикотажний, виготовлений з синтетичних матеріалів: халат домашній , Светри (тонкі) трикотажні з синтетичних волокон : Светри жіночі тонкі , Одяг жіночий, новий, трикотажний, виготовлений із синтетичних волокон: Светр жіночий , Плавки чоловічі купальні , Купальники жіночі трикотажні , Інший одяг новий жіночий трикотажний, виготовлений із синтетичного волокна: Туніка , Одяг новий для чоловіків або хлопців, не трикотажний, виготовлений з джинсу (котону) -Куртка джинсова чоловіча, нові, без розміру , Одяг новий для чоловіків або хлопців, не трикотажний, виготовлений із синтетичних волокон: куртки , без розміру , Одяг для жінок або дівчат з текстильних матеріалів: куртка жіноча , Штани текстильні чоловічі бавовняні (з джинсової тканини): джинси для хлопців, нові , Одяг для жінок або дівчат з текстильних матеріалів: сукня жіноча, сукня для дівчат , Одяг для дівчат або жінок: Брюки (штани) жіночі , Блузи жіночі текстильні , Одяг для дівчат або жінок: комплект жіночий (сорочка нічна та халат), нічна сорочка , Комплект нижньої жіночої білизни, в який входить бюстгальтер і труси , Одяг жіночий, новий, не трикотажний: бюстгалтери , Ковдри дорожні: синтетичних волокон, трикотажні , Білизна постільна (бавовна/ поліестер), комплекти , Інша білизна столова Білизна серветка. Білизна скатертина , Готові текстильні вироби - білизна туалетна: Рушники з 100% бавовна , Покривала постільні з синтетичних текстильних матеріалів, трикотажні , Вироби з недорогоцінних металів: ножиці кравецькі з полімерними ручками , Проводи електричні, мідні, напругою до 80 В, без вмісту свинцю, поперечним перерізом від 0,35-25кв.мм, багатожильні, покриті полівінілхлоридним ізоляційним покриттям, без з`єднувальних деталей , Застібки-блискавки у вигляді стрічок із зубчиками , Вироби для прикрашання волосся: заколки металеві на волосся .

Відправник товару: "WELFARE GLO"BAL DOO", Belgrade, Bul.A.Carnojevica 81/1 a 11070 Belgrade-Novi Beograd, Serbia, отримувач: TOB "Лейкар", 87500, Донецька обл, м.Маріуполь, проспект Будівельників, 146 Україна (ЄДРПОУ 43213226). Разом із зазначеною електронною митною декларацією декларантом подані наступні документи:

- пакувальний лист WGL-18-12/2019 від 20.12.2019;

- інвойс WGL-18-12/2019 від 20.12.2019;

- CMR 1220-1/2019 від 20.12.2019;

- Книжка МДП RX.82497757 від 20.12.2019;

- Контракт 11/2/19 від 22.11.2019.

У відповідності до положень статті 356 Митного кодексу України, а також згідно з визначеними митними процедурами згенерованими АС АУР 202-1 (Проведення часткового митного огляду - з розкриттям до 20 відсотків пакувальних місць і вибірковим обстеженням транспортного засобу, з метою перевірки відповідності кількості та опису товарів і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації), 902-1 (Застосування ваговимірювальних пристроїв ), 911-1 (Забезпечення ідентифікації товарів та/або транспортних засобів шляхом здійснення цифрової фотозйомки) було прийнято рішення про проведення часткового митного огляду, про що декларанту було надіслано електронне повідомлення про необхідність пред`явити до митного огляду товари задекларовані у вищенаведеній ЕМД.

28.12.2019 ТОВ Лейкар в адресу Галицької митниці Держмитслужби (ВМО Малехів митний пост Львів - північний ) було надіслано засобами електронного зв`язку коригуючий інвойс WGL-18-12/2019 від 20.12.2019 та заява ТОВ Лейкар , від 28.12.2019 №73, щодо завантаження у транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 частини товару, що призначалась для іншого підприємства.

03.01.2020 митним оглядом товарів встановлено, що у транспортному засобі з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_3 знаходяться як товари задекларовані в митній декларації № UA209140/ 2019/ 705494 та долучених до неї ТСД (Плівка, свічки, пакети для пакування, кільця дитячі зубні силіконові, бретельки до бюстгальтерів, намистинки, сумочки дамські, сумки, рукавички, нитки швейні, труси жіночі, комплекти нічної білизни, джинси, халати, светри, плавки, купальники, туніки, куртки, сукні, штани, блузи, бюстгальтери, комплекти постільної білизни, рушники і інше згідно з МД), так і інші товари, не заявлені у вказаній митній декларації, а саме: труси жіночі у кількості 21 356 шт., упаковані в картонні коробки загальною вагою нетто 1 060 кг.

Також було проведено зважування транспортного засобу перед заїздом у ЗМК. В результаті зважування було встановлено різницю між зваженим транспортним засобом та вагою брутто, яка становить 140 кг. Сума недоборів на день прийняття ЕМД до митного оформлення становить 87 965,95 грн.

12 травня 2020 року в.о.начальником Галицької митниці Держмитслужби Цабаком В.Я. винесено постанову в справі про порушення митних правил №0029/20900/20, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 263897,85 гривень.

Не погодившись із винесеною постановою, позивач оскаржила її до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України під час розгляду оскаржуваної постанови суд має з`ясувати, чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зі змісту даної статті випливає, що в діях винної особи має міститись прямий умисел як форма вини та особлива мета ухилення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру.

Відповідно до ч.8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, утому числі і код товару УКТ ЗЕД.

Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотримання вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

За положеннями статті 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 458 Митного кодексу України, в редакції чинній на час винесення оскаржуваної постанови, (далі - МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Статтею 485 МК України встановлено, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Для притягнення до відповідальності, згідно з статтею 485 МК України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості, вини у формі прямого умислу, а також наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру.

За змістом статті 10 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому, статтею 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння передбаченого статтею 485 МК України обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта вчинення такого на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (визначений законом порядок сплати податків та зборів).

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 14.02.2020 у справі №159/1687/17, від 14 лютого 2020 року у справі №233/1783/16-а, від 22 травня 2020 року у справі №751/1477/17, від 20 серпня 2020 року у справі № 553/1435/17.

Згідно з частиною 1 статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Частиною 2 статті 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

З метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів установленим вимогам митний орган здійснює перевірку митної декларації. Митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом (частини 5, 6 статті 264 МК України).

Згідно статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Отже, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК) обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює провадження у справі про порушення митних правил, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до вимог статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.12.2019 ОСОБА_1 було подано до відділу митного оформлення Малехів митного поста Львів-Північний Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209140/2019/705494 разом з товаросупровідними документами для митного оформлення, інвойс та пакувальний лист №WGL-18-12/2019 від 20.12.2019, CMR 1220-1/2019 від 20.12.2019, книжка МДП НОМЕР_4 від 20.12.2019, контракт 11/2/19 від 22.11.2019. Згідно поданих документів, товариство з обмеженою відповідальністю Лейкар , директором якого є позивач, вказане отримувачем товару за згаданою МД №UA209140/2019/705494, відправник - WELFARE GLOBAL DOO .

28.12.2019 ТОБ Лейкар в адресу Галицької митниці Держмитслужби (ВМО Малехів митний пост Львів- північний ) було надіслано засобами електронного зв`язку коригуючий інвойс WGL-18-12/2019 від 20.12.2019 та заява ТОВ Лейкар від 28.12.2019 №73, щодо завантаження у транспортний засіб з р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 частини товару, що призначалась для іншого підприємства. Таке звернення відбулося за 5 днів до складення протоколу про порушення митних правил №0029/20914/20 від 03.01.2020, однак не знайшло свого відображення у оскаржуваній постанові.

Крім того, доводи відповідача, що саме позивач заявив у митних деклараціях неправдиві відомості є необґрунтованими, оскільки не здобуто доказів прямого умислу на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України позивачкою, а відтак всі сумніви тлумачиться на користь особи, яку звинувачують у вчиненні неправомірних дій.

За встановлених обставин, аналізуючи вимоги частини 1 статті 486, статті 489 МК України, щодо з`ясування обставин кожної справи та вирішення її з дотриманням вимог закону, а також приписів частини 1 статті 466 МК України, щодо застосування адміністративного стягнення за порушення митних правил не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України, за відсутності обґрунтованих доказів, які вказували б саме на умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації), суд апеляційної інстанції, надаючи правову оцінку аргументам сторін, приходить до висновку, що постанову від 12.05.2020 № №0029/20900/20 слід скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги є підставними, оскільки суб`єктом владних повноважень не наведено належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження та спростовують висновки суду першої інстанції, яким прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду та прийняття нового про задоволення позовних вимог.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Суд також враховує позицію, вказану у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України від 20.09.2012, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

За наведених обставин, судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 229, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 29 жовтня 2020 року у справі № 461/6012/20 скасувати та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Постанову в.о. начальника Галицької митниці Держмитслужби Цабака Володимира Ярославовича від 12.05.2020 року у справі про порушення митних правил №0029/20900/20 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.485 МК України з накладенням стягнення у вигляді штрафу визнати протиправною і скасувати, а провадження в справі за протоколом про порушення митних правил №0029/20900/20 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Держмитслужби (ЄДРПОУ 43348711) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_5 ) судовий збір у розмірі 3958 (три тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім) гривень 47 коп. за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 03.02.2021 року