Ухвала

від 02.02.2021 по справі 160/5080/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 лютого 2021 року

Київ

справа №160/5080/19

адміністративне провадження №К/9901/2648/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства внутрішніх справ України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року

у справі №160/5080/19

за позовом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області

до Міністерства внутрішніх справ України в особі Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд", Товариство з обмеженою відповідальністю Техойл ТК

про визнання протиправною та скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №160/5080/19.

Під час перевірки матеріалів касаційної скарги встановлено, що касаційна скарга подана з пропуском строків, встановлених статтею 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частиною 3 статті 329 Кодексу встановлено, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 5 статті 333 цього Кодексу.

Із матеріалів касаційної скарги вбачається, що постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року було проголошено у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін, повний текст було складено того ж дня, а касаційну скаргу направлено до Верховного Суду лише 22 січня 2021 року (згідно відтиску штемпелю на конверті), тобто з пропуском строку встановленого для цього.

Разом з касаційною скаргою Міністерством внутрішніх справ України заявлено клопотання про поновлення порушеного строку на касаційне оскарження, в якому скаржник зазначає, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції ним не отримано, проте 07 грудня 2020 року скаржник звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду з заявою про видачу копії повного тексту постанови від 08 жовтня 2020 року.

11 грудня 2020 року скаржником отримано відповідь, що у зв`язку із відсутністю поштових марок Третій апеляційний адміністративний суд припинив відправку поштової кореспонденції. Скаржник вважає, що строк касаційного оскарження почав обчислюватися з 12 грудня 2020 року - наступного дня після отримання листа Третього апеляційного адміністративного суду.

21 грудня 2020 року скаржник вперше звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, проте ухвалою Верховного Суду від 24 грудня 2020 року касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини 5 статті 332 КАС України. Копію ухвали Верховного Суду від 24 грудня 2020 року отримано скаржником 06 січня 2021 року.

22 січня 2021 року (згідно штрихкоду та поштовому штемпелю на конверті) скаржник вдруге звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, зазначаючи, що перебіг строку касаційного оскарження, встановленого статтею 329 КАС України поновився з 07 січня 2021 року.

Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.

Згідно статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Суд звертає увагу скаржника, що для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі посилання повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.

Отже, пропущений строк на касаційне оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.

Щодо доводів скаржника про неотримання копії постанови суду апеляційної інстанції у справі 160/5080/19 колегія суддів зазначає наступне.

Третій апеляційний адміністративний суд 08 жовтня 2020 року розглядав справу у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін із проголошенням того ж дня вступної та резолютивної частин оскаржуваної постанови у судовому засіданні.

При цьому, суд апеляційної інстанції, проголошуючи вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення, зазначив, що повне судове рішення буде складено протягом п`яти днів з дня закінчення розгляду справи, отже скаржник був обізнаний про хід розгляду даної справи, проте звернувся з заявою про видачу копії постанови апеляційної інстанції лише 07 грудня 2020 року, тобто майже через два місяця з моменту проголошення вступної та резолютивної частини та виготовлення повного тексту оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону України Про доступ до судових рішень судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Загальний доступ до судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України забезпечується з дотриманням вимог статті 7 цього Закону.

Таким чином, із повним текстом постанови, яка оскаржується, скаржник мав змогу ознайомитися з Єдиного державного реєстру судових рішень з моменту її оприлюднення, тобто з 22 жовтня 2020 року.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Крім того, у своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03 квітня 2008 року Європейський суд з прав людини у п. 41 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.

Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Належних доказів (конверта з відбитками та штрихкодовими ідентифікаторами установи поштового зв`язку, довідки відділення поштового зв`язку ПАТ Укрпошта , витягів з матеріалів справи чи інших доказів) на підтвердження звернення до суду апеляційної інстанції для отримання копії оскаржуваної постанови скаржник не надав.

Будь-яких інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження, доводів на їх обґрунтування скаржником не наведено, відповідних доказів на їх підтвердження не надано.

Таким чином, вказані заявником доводи, не свідчать про наявність обставин, які би могли зумовити поновлення строку касаційного оскарження.

Таким чином, оскільки матеріалами касаційної скарги не підтверджено поважність пропуску строку касаційного оскарження з моменту виготовлення повного тексту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року до подання касаційної скарги до Верховного Суду вперше (21 грудня 2020 року), Суд не вбачає підстав для визнання наведених скаржником у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження підстав пропуску такого строку поважними.

З огляду на викладене, Суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку на подання касаційної скарги поважними.

Зазначені у заяві відповідача про поновлення строку касаційного оскарження підстави не відповідають наведеним вище критеріям і не можуть бути визнані поважними, оскільки не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику можливості повідомити Верховний Суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.

При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищенаведеного та керуючись статями 169, 329, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства внутрішніх справ України про поновлення строку на касаційне оскарження, визнавши зазначені в ньому причини пропуску строку неповажними.

2. Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2020 року у справі №160/5080/19- залишити без руху .

3. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, для усунення недоліків касаційної скарги.

4. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.В. Жук

Л.О. Єресько

В.М. Соколов,

Судді Верховного Суду