Рішення

від 28.01.2021 по справі 510/2130/20

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2130/20

Провадження № 2/510/342/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 січня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Тєрєщенко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача - Новосільської сільської ради Ренійського району Одеської області заперечень щодо задоволення позовних вимог не мав, просив розглянути справу у його відсутності.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про народження позивача; копія заповіту від 23.09.1999р., оформленого на ім`я позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_1 ; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 15.10.2020р.; копія домової книги; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 03.09.2020р. про склад сім`ї ОСОБА_3 ; копія довідки Новосільської сільської ради Ренійського району від 22.10.2020р. про належність домоволодіння ОСОБА_3 ; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.10.2020р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач у справі є сином ОСОБА_3 .

За життя матері позивача - ОСОБА_3 належав житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 . Факт належності нерухомості ОСОБА_3 підтверджується довідкою Новосільської сільської ради Ренійського району від 22.10.2020р., згідно якої за даними погосподарської книги с. Новосільське спірне домоволодіння належало ОСОБА_3 .

На випадок смерті ОСОБА_3 розпорядилася належним їй майном, 23.09.1999р. залишила заповіт на ім`я сина (позивача у справі), ІНФОРМАЦІЯ_1 - померла. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на вищезазначене майно. У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини син померлої - позивач (спадкоємець за заповітом) із заявою до нотаріальної контори не звернувся, проте він прийняв спадщину на житловий будинок в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р. (який діяв на той час), оскільки фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, поніс витрати на поховання, виконав поминальні обряди.

При зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності правовстановлюючого документу на вищевказаний житловий будинок, про що 20.10.2020р. нотаріусом було винесено відповідну постанову. Необхідні нотаріусу документи позивач надати не може у зв`язку із тим, що на час смерті його матері діяло інше законодавство, за життя матір позивача за отриманням свідоцтва про право власності на нерухомість не зверталася, його не оформляла, у зв`язку із чим цей житловий будинок не може бути занесений до Державного реєстру права власності на нерухомість.

З вищенаведеного виходить, що після смерті матері позивача вирішити питання про отримання необхідного правовстановлюючого документу у позасудовому порядку неможливо, за визнанням права власності на житловий будинок, як на об`єкт спадщини, може звернутися тільки спадкоємець в судовому порядку.

Таким чином, позивач після смерті своєї матері прийняв спадщину за заповітом в порядку ст. 549 ЦК України 1963р. і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідач її не прийняв та на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 п.4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України 2003р. Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки спадкодавець помер у 2003р., спадкові відносини виникли у той час, то підлягають застосуванню положення ЦК УРСР 1963р.

Згідно із вимогами ст. 548 ЦК УРСР 1963р. для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Ст. 549 ЦК УРСР передбачено, що визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_3 за прийняттям спадщини в установлений законом строк ніхто не звертався, однак, позивач, як спадкоємець за заповітом, прийняв її фактично, в порядку ст. 549 ЦК УРСР 1963р.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як передбачено ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту

відкриття спадщини.

За ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном ; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою для прийняття спадщини.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за заповітом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання документів, що стосуються спадкової нерухомості, мешкання у спадковому будинку по нинішній час, догляд за ним, проведення ремонту, сплата комунальних платежів та ін.). Крім того, як виходить з довідки Новосільської сільської ради Ренійського району на час смерті ОСОБА_3 разом із нею мешкав та був зареєстрований її син - ОСОБА_1 .

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок з підстав прийняття спадщини за заповітом в порядку ч. 1 ст.549 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 524, 548, 549 ЦК УРСР 1963р., ст. ст. 15, 328 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок із надвірними спорудами, розташований по АДРЕСА_1 (який в цілому складається з: житлового будинку літ. А загальною площею 109,10 кв.м., житловою площею 54,70 кв.м., допоміжною площею 54,40 кв.м.; прибудови літ. А 1 ; відкритої веранди літ. а; прибудови літ. а 1; гаражу літ. Б; підвалу літ. б; вбиральні літ. В; огорожі № 1-4, споруди № 5,6),

що належав ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя В.І. Дудник