Рішення

від 02.02.2021 по справі 451/2028/20

РАДЕХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

іменем України

02 лютого 2021 рокуСправа №451/2028/20 Провадження № 2/451/13/21

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Патинок О.П.

секретаря судового засідання Сахаревич М.М.

розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

24.12.2020 до Радехівського районного суду з позовною заявою звернувся позивач ОСОБА_1 до Лопатинської селищної громади Львівської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , батько позивача. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається зокрема із земельної ділянки площею 2,1440 га, яка згідно плану меж земельної ділянки включає ділянки площею 2,0614 га та 0,0826 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Миколаївської сільської ради, яка належала спадкодавцю згідно державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЛВ №081798, виданого 24 січня 2001 року на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року та зареєстрованого в Книзі запитів державних актів на право приватної власності на землю за №12740, що також підтверджується Витягами з ДЗК про земельну ділянку №НВ-4612107282019 та №НВ-4612107142019 від 27.12.2019 року. Згідно довідки виданої виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області з ОСОБА_2 були зареєстровані та проживали по АДРЕСА_1 на день смерті останнього: ОСОБА_3 - дружина, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_4 - невістка, ОСОБА_5 - внучка, ОСОБА_6 - теща (померла). Факт родинних відносин підтверджує свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.1971 року, з якого вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батьки вказані: ОСОБА_2 - батько та ОСОБА_3 - мати. Заповіт від імені померлого посвідчувався виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області за №35 від 02.04.1998 року, який не змінювався і не скасовувався та відповідно до якого ОСОБА_2 заповів все своє майно, що належатиме йому на день смерті - ОСОБА_1 .. Маючи намір оформити свої спадкові права на майно позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак нотаріусом йому було відмовлено через те, що державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №081798 виданий після смерті спадкодавця, що підтверджується відповіддю Радехівської державної нотаріальної контори від 07.02.2020 №65/02-14. Так як питання про право на спадщину не може бути вирішено у нотаріальному порядку, а також враховуючи те, що вказані обставини унеможливлюють реалізацію своїх майнових прав, як спадкоємця. Позивач фактично вступив в володіння спадковим майном, та продовжує робити і по сьогодні. Просить встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,11440 га, згідно плану меж земельної ділянки включає ділянки площею 2,0614 га та 0,0826 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Миколаївської сільської ради, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справи, оформленого відповідним протоколом від 24.12.2020, для розгляду цієї справи визначено суддю Радехівського районного суду Львівської області Патинок О.П.

Ухвалою судді від 31.12.2020 цивільна справа прийнята до провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, його інтереси згідно ордеру та договору про надання правової допомоги представляє ОСОБА_7 ( а.с. 50-56)

Від представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю, просить задовольнити позов.

Представник відповідача Лопатинської селищної ради в підготовче засідання не з`явився, через канцелярію суду було подано заяву, де просять суд розглядати справу без участі представника. Вказують на вивчення позовної заяви, позовні вимоги визнають в повному обсязі (а.а.63).

Водночас, у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 15.04.1998 Миколаївською сільською радою народних депутатів, видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.02.1971 р. батьками ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.26).

Відповідно до довідки, яка видана виконкомом Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області № 489, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до дня смерті був зареєстрований і проживав в будинку за АДРЕСА_1 . Разом з ним на день його смерті в житловому будинку були зареєстровані - дружина - ОСОБА_3 , син - ОСОБА_1 , невістка - ОСОБА_4 , внучка - ОСОБА_5 , Теща - ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт від імені померлого посвідчувався виконкомом Миколаївської сільської ради за №35 від 02.04.1998 року, який не змінювався і не скасовувався (а.с.10).

Як вбачається із державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 081798, ОСОБА_2 на підставі рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23 червня 2000 року, зареєстрованого в Книзі запитів державних актів на право приватної власності на землю за № 12740, передано земельну ділянку площею 2,1440 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка відповідно до плану зовнішніх меж земельної ділянки поділяється на дві земельні ділянки площею 0,0826 га та 2,0614 га (а.с.9).

ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину в нотаріальному порядку на земельні ділянки, які належали спадкодавцю - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки державний акт на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ №081798, виданий 23.06.2000 р., та зареєстрований 24 січня 2001 року, тобто після смерті спадкодавця, відповідно до відповіді Радехівської державної нотаріальної контори від 07.02.2020 р. №65/02-14 (а.с.23).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 07.02.2020 р. ОСОБА_1 , після смерті ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину, в яку входить житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.24).

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2019 р. земельній ділянці площею 0,0826 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, присвоєно кадастровий номер № 4623983000:07:000:2141 (а.с.11-15).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.12.2019 р. земельній ділянці площею 2,0614 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, присвоєно кадастровий номер №4623983000:06:000:0967 (а.с.16-19).

Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 19.02.2020 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2,0614 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №4623983000:06:000:0967 складає 39384,01 грн, а земельної ділянки площею 0,0826 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер №4623983000:07:000:2141 складає 584,08 грн (а.с.21-22).

Згідно рішення Лопатинської селищної ради Львівської області 1 сесії 8 скликання від 20 листопада 2020 року №14, керуючись ст. 59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні Лопатинська селищна рада затвердила ОСОБА_8 старостою с. Миколаїв, с.Адамівка, с. Стирківці (а.с.37).

Відповідно до листа Лопатинської селищної ради Радехівського р-ну Львівської області від 22.01.2021 р. №73, Рішенням 2 сесії 8 скликання Лопатинської селищної ради Львівської області Про реорганізацію сільських рад шляхом приєднання до Лопатинської селищної ради від 11.12.2020 №18, Лопатинська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків, зокрема і Миколаївської сільської ради (а.с.64).

Як видно із відповіді Відділу у Радехівському районі Головного управління Держгеокадасту у Львівськії області, в Проекті роздержавлення і приватизації земель спілки селян Україна по Миколаївській сільські раді Радехівського району Львівської області відображені списки громадян, які мають право на середню земельну частку (пай) в дані списки увійшов гр. ОСОБА_2 . В технічній документації по передачі земельних часток (паїв), і видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам (власникам сертифікатів) на території Миколаївської сільської ради Радехівського району Львівської області внесено рішення ХІІ сесії ІІІ скликання Радехівської районної ради від 23 червня 2000 р. Про затвердження проекту земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам сіл Миколаїв, Адамівка, Стирківці Миколаївської сільської ради , де і відображений ОСОБА_2 (а.с.38).

Рішенням Радехівської районної ради Львівської області ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання від 23 червня 2000 року, затверджено проект передачі земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам сіл Миколаїв, Адамівка, Стирківці Миколаївської сільської ради. (а.с.40).

Розпорядженням Голови Радехівської районної державної адміністрації Львівської області від 25 травня 1999 р. №269 надано дозвіл на розробку проекту по передачі земельних часток (паїв) у приватну власність, і видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Миколаїв на території Миколаївської сільської ради (а.с.41).

Спадкодавець ОСОБА_2 був включений в списки громадян, які мають право на середню частку (пай), та в Додаток розрахунків розміру земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах та її вартість по пайовиках в спілці селянських господарств Україна на території Миколаївської сільської Ради народних депутатів (а.с.42-45).

Також, як видно із Додатку до рішення ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної ради від 23 червня 2000 р., спадкодавець - ОСОБА_2 є в списку громадян, яким видається державний акт на право приватної власності на землю та розрахунок земельних паїв по Миколаївській сільській раді Радехівського району Львівської області (а.с.48-49).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. Про судову практику у справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд вважає, що на час смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 діяв Цивільний Кодекс УРСР (в редакції 1963 року).

Дані правовідносини регулюються розділом VІІ Спадкове право ЦК УРСР 1963 року, статтею 524 якого визначено, що спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Статтею 548 ЦК УРСР визначено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Згідно зі статтями 549, 554 ЦК УРСР спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вищевказані дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

Згідно правового висновку викладеного у постанові ВС від 25.03.2020 року у справі № 305/235/17, доказом вступу в управління чи володіння спадковим майном можуть бути: зокрема довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідної місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець безпосередньо перед смертю спадкодавця проживав разом з ним; запис у паспорті спадкоємця або в будинковій книзі, який підтверджує, що спадкоємець був постійно прописаний (зареєстрований) у спадковому будинку (квартирі); інші документи, що підтверджують факт постійного проживання разом зі спадкодавцем.

Відповідно до ст. 550 ЦК УРСР 1963 року, якщо спадкоємець в установлений ст. 549 цього Кодексу строк вступив в управління або володіння спадковим майном чи його частиною, суд з цих підстав вирішує питання не про продовження пропущеного строку, а про визнання права на спадкове майно (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 24.06.1983 року (яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).

А як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Отже, позовна вимога встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном підлягає до задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно, суд виходив з наступних мотивів та положень закону.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві. Відповідно до частини 4 зазначеної норми у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пленумом Верховного Суду України у п. 24 постанови № 2 від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції висловлена правова позиція, згідно з якою, ухвалення рішення про задоволення позову у зв`язку з визнанням його відповідачем можливе у разі, якщо таке визнання є безумовним, не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача).

Органи місцевого самоврядування, відповідно до ст.144 Конституції, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно п.5, 6 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.

Отже, суб`єктивне право власності на землю виникає на підставах та у порядку, визначеному законами України, що регулюють земельні відносини.

Підставою виникнення права власності на землю є юридичний факт, з яким закон пов`язує виникнення такого права. Згідно з Земельним кодексом України до юридичних фактів, на підставі яких виникає право приватної власності на землю, належать: 1) рішення органу влади про передачу земельної ділянки громадянинові у приватну власність; 2) цивільно-правова угода; 3) успадкування земельної ділянки. Особливістю зазначених юридичних фактів є те, що за змістом вони являють собою активні дії органів влади та осіб, які набувають право власності на землю. Ці дії є складними за змістом, їх вчинення регулюється правовими нормами, які в сукупності становлять порядок набуття права приватної власності на землю.

Відповідно до Порядку передачі земельних ділянок у приватну власність громадянам України від 26 лютого 1993 р. за N 7 передача у приватну власність земельних ділянок, що були раніше надані громадянам, провадиться відповідними Радами народних депутатів за місцем розташування цих ділянок. Зазначені земельні ділянки передаються безплатно у приватну власність на підставі матеріалів, що підтверджують їх розмір (земельно-кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян кадастрова документація, дані бюро технічної інвентаризації, правлінь товариств і кооперативів тощо), і заяв громадян. Відповідні Ради народних депутатів перевіряють обгрунтованість заяв громадян та матеріалів у місячний строк і приймають відповідне рішення. Право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для вищезазначених цілей, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-обліковому документі - Книзі реєстрації громадян, яким безплатно передано земельні ділянки у приватну власність.

Порядку, виконують землевпорядні органи за замовленням Рад народних депутатів. Після встановлення меж земельних ділянок, що передаються у приватну власність, громадяни одержують Державний акт на право приватної власності на землю, який видається і реєструється відповідною Радою народних депутатів.

Із системного аналізу зазначених правових норм суд приходить до висновку, що спадкодавцем ОСОБА_2 за життя було вчинено увесь обсяг дій та волевиявлень для набуття у передбаченому законом порядку у власність спірних земельних ділянок.

Отже з часу прийняття ХІІ сесії ІІІ демократичного скликання Радехівської районної Ради народних депутатів від 23.06.2000 р. про передачу у приватну власність ОСОБА_2 земельних ділянок які перебували у його користуванні з відповідним цільовим призначенням, ці земельні ділянки вибули з державної власності та колективної власності і повторній приватизації не підлягали.

Із системного аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що Державний акт про право приватної власності на землю є актом, що засвідчує набуття права власності, яке виникло на підставі рішення уповноваженого органу влади чи місцевого самоврядування.

Така позиція суду також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6-57цс13 від 19 червня 2013 року, де зазначено, що частинами першою та другою статті 116 ЗК України визначено, що громадяни і юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (частина перша статті 126 ЗК України).

Таким чином, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Лопатинської селищної ради Львівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт прийняття ОСОБА_1 спадщини, що залишилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,1440 га, згідно плану меж земельної ділянки включає ділянки площею 2,0614 га та 0,0826 га, яка виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і розташована на території Миколаївської сільської ради, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Лопатинська селищна рада Львівської області, адреса: Львівська область, Радехівський район, смт. Лопатин вул. Центральна,12.

Дата складення судового рішення 02.02.2021 р.

Головуючий-суддяПатинок О. П.