Рішення

від 03.02.2021 по справі 477/1950/20

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1950/20

Провадження №2/477/181/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2021 року Жовтневий районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої - судді Семенової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Дячок Л.С.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

29 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1.0 га., з кадастровим номером 4823383900:09:000:0072, яка розташована у межах території Пересадівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області після смерті його матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина у виді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 1 га з кадастровим номером 4823383900:09:000:0072. Він є спадкоємцем першої черги як син померлої. У встановлений законом строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкову земельну ділянку. У зв`язку з зазначеним йому було рекомендовано звернутися до суду для встановлення спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті матері. Зазначена земельна ділянка передавалась ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право постійного користування від 07.02.2002 року ІІ МК 001354, який зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею від 07.02.2002 року за №85, що свідчить про вільне користування земельною ділянкою.

У грудні 2019 року спадкодавець ОСОБА_2 звернулася до Відділу Головного управління Держгеокадастру у Вітовському районі з виготовленою технічною документацією щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі. За результатами розгляду цієї заяви земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер та інформація про земельну ділянку була внесена до Державного земельного кадастру. 6 лютого 2020 року видано наказ №2616/0/14-20-СГ Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про надання ОСОБА_2 у власність зазначену земельну ділянку площею 1.0 га з кадастровим номером 4823383900:09:000:0072, із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у її постійному користуванні, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану у межах території Пересадівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області.

В ході розгляду справи позивач ОСОБА_1 підтримав позов у повному обсязі та просив про задоволення позовних вимог шляхом визнання за ним права власності на земельну ділянку з кадастровим 4823383900:09:000:0072 у порядку спадкування за законом після смерті матері.

Відповідач Воскресенська селищна рада Вітовського району Миколаївської області свого представника до суду не направила, відзив на позовну заяву не надала, звернулася до суду із заявою про розгляд справи за відсутності представника відповідача (а.с.76).

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_1 ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с.9).

Як встановлено з копії свідоцтва про смерть НОМЕР_2 , ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11).

Відповідно до копії спадкової справи, відкритої після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_1 в установлений законом строк звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини (а.с.32-38).

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, спадкування є формою правонаступництва, що реалізується спадкоємцем у межах обсягу спадкової маси та не включає в себе процесуальні права та обов`язки спадкодавця, які ним не реалізовані за життя.

Згідно ст.25 ЦК України здатність фізичної особи мати цивільні права та обов`язки припиняється у момент її смерті, а отже прийняття 06.02.2020 року Головним управлінням Держгеокадастру наказу №2616/0/14-20-СГ про передачу ОСОБА_2 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність земельної ділянки з кадастровим №4823383900:09:000:0072, яка перебувала у її користуванні, не може тягнути правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.116 Земельного кодексу (далі ЗК) України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Оскільки за життя ОСОБА_2 не набула права власності на земельну ділянку, про яку просить позивач, то відсутній і предмет спадкування, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо посилань позивача, про наявність вини Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, яке не виконувало своїх повноважень у строки передбачені законом, що потягло наслідки у вигляді позбавлення його матері права власності на земельну ділянку за її життя, то вказане посилання не визначено законодавцем, як підстава набуття права власності на майно спадкодавцями, а тому не може бути прийнято до уваги як аргумент на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо визнання за позивачем права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1 га, кадастровий номер 4823383900:09:000:0072, розташовану в межах території Пересадівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , задоволенню не підлягають.

Відтак, враховуючи що суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , судові витрати, понесені позивачем, слід віднести на його рахунок.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1 га, кадастровий номер 4823383900:09:000:0072, розташовану в межах території Пересадівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 1 Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 03.02.2020 року.

Суддя Л.М.Семенова