Постанова

від 25.01.2021 по справі 454/3173/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 454/3173/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я.

Провадження № 22-ц/811/842/20 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

Суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Секретар: Іванова О.О.

З участю: учасників справи

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року у справі № 454/3173/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Львіввугілля Відокремленого підрозділу Шахта Червоноградська , з участю третьої особи Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

02 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом, який в подальшому уточнила та просила стягнути з відповідача 218 835грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що 12.06.2003р. вона придбала житловий будинок по АДРЕСА_1 . В останні роки користування будинком вона почала спостерігати, що ґрунт біля будинку просідає, внаслідок чого на стінах житла з`явилися тріщини. Єдиною причиною просідання ґрунту є його зсув внаслідок підземної підробки шахтою Червоноградська під час видобутку вугілля. Зазначене призвело до непридатності будинку до проживання та звернення її до сільської ради з метою виділення іншого житла. Руйнуванням будинку їй завдано збитки, які згідно висновку експерта становлять 218 835грн., які відповідачем не відшкодовано.

Оскаржуваним рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржила позивач. В апеляційній скарзі зазначає, що вважає рішення незаконним та необґрунтованим. Суд не дав обгрунтованої оцінки її аргументам, що гірничі роботи проводились і після придбання нею будинку, осідання грунту і руйнування фундаменту не закінчилось у 1992 році. Звертає увагу, що вимоги ст.1166 ЦК України вказують на те, що особа, яка завдала шкоди звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Таким чином, законодавцем встановлена презумпція вини заподіювача шкоди. Зазначає, що доводи позовної заяви , що причиною руйнування будинку є явища просідання грунту через його підробку шахтою, що підтверджені висновком експерта та його поясненнями в судовому засіданні, які суд протрактував на свій розсуд. Зазначає, що судом допущено процесуальні порушення, оскільки відповідачем подано докази з порушенням строків. Вважає, що до даних правовідносин слід було застосувати гірничий закон, Правила безпеки у вугільних шахтах від 22.03.2010 року №621, ст.1187 ЦК, а також суд не взяв до уваги, що відповідач відшкодував їй мізерну частину шкоди на відновлення стану будинку, що свідчить про визнання ним вини. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Відповідно до ст.360 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) представником відповідача ДП Львіввугілля Н.Наконечною надано суду Відзив на апеляційну скаргу.

У Відзиві представник відповідача зазначає, що судом першої інстанції виконані всі вимоги цивільного законодавства, всебічно перевірені обставини, справу вирішено у відповідності до норм цивільного права, що підлягають застосуванню до зазначених правовідносин, відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Матеріалами справи та судом встановлено, що 12.06.2003 року позивач ОСОБА_1 придбала спірний житловий будинок разом з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , що підтверджується Договором купівлі-продажу (а.с.5).

З технічного паспорта встановлено, що даний житловий будинок побудований у 1967 році та відсоток його зносу станом на 19.08.1987 року (день виготовлення технічного паспорта) складає 27 відсотків.

Із акту від 23.06.2015 року (а.с.22) обстеження технічного стану будівель ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 комісією встановлено:

-із західної сторони: розтріскування штукатурки до 60-70% від загальної площі, вивали (осипання) штукатурки загальним об`ємом до 4 кв.м, в правому куті відвалений (осипаний) кут штукатурки висотою до 2м;

-з північної сторони: правий кут відійшов від стіни на 5-10мм, тріщина у фундаменті на всю висоту розкриттям до 3-4 мм;

-із східної сторони: справа відпала штукатурка об`ємом до 5 кв.м по всій площі стіни-волосяні тріщини;

-з південної сторони: відпала штукатурка по кутах, по всій площі стіни-волосяні тріщини.

Комісія дійшла висновку, що основною причиною руйнування житлового будинку позивача є дощові води, які стікають з дороги, яка розташована вище будинку, підтоплюють земельну ділянку та житловий будинок внаслідок чого такий руйнується.

Комісією також зазначено, що з огляду на те, що невідома глибина закладення фундаменту будинку, основа якого може знаходитися вище рівня промерзання грунту, стіни із шлакоблоків під дією осадів і ймовірної поганої якості розчину, тріскають та осипаються, відсутня обмостка внаслідок чого просочується вода в грунт біля основи фундаменту і сприяє його руйнуванню, утворенню тріщин будинку.

Крім того, на водовідвідній канаві земельної ділянки, яка межує із земельною ділянкою позивача, збудовані господарські будівлі, що також може бути причиною підтоплення земельної ділянки останньої.

Руйнування будинку не може бути спричинено внаслідок ведення гірничих робіт шахти Червоноградська .

Із Висновку № 1031 від 26.03.2018 року за результатами проведеної будівельно-технічної експертизи (а.с.29-35) встановлено, що причиною пошкодження фундаменту, стін, внутрішнього оздоблення стін та стель будинку АДРЕСА_1 є осідання грунту, що призвело до нерівномірного осідання фундаменту.

Встановити чи являлось причиною просідання грунту його підробка шахтою, експертним шляхом не надається можливим.

Житловий будинок під літ.А-1 та веранда під літ. а станом на час проведення експертизи перебувають у незадовільному технічному стані, стан несучих конструктивних елементів аварійний , тому і вся будівля визнається аварійною .

Розмір завданої матеріальної шкоди будинку АДРЕСА_1 внаслідок просідання грунту, без врахування робіт по демонтажу будинку та веранди, станом на час проведення експертизи становить 218 835,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із вимог ст.81 ЦПК та зазначив, що позивачем не надано суду доказів, що шкода в сумі 218 835 грн. завдана саме відповідачем.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1ст.1166 Цивільного кодексу України (далі ЦК) майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із матеріалів справи встановлено, що ще до придбання вказаного житлового будинку у ОСОБА_4 у 2000-2002 роках такий мав осадку фундаменту, тріщини у стінах та стелі.

Згідно Довідки № 89 від 20.03.2000 року, відповіді № 10-4/501 від 04.05.2000 року, заяви ОСОБА_4 від 26.03.2002 року, відповіді № 10-3/630 від 25.04.2002 року зазначено, що вже в цей період часу земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, підтоплювалася, внаслідок чого фундамент будинку та стіни потріскали, підлога прогнила. (а.с.81-83).

Отже, придбаний ОСОБА_1 житловий будинок у АДРЕСА_1 вже на час придбання у 2003 році був у незадовільному стані, окремі конструктивні елементи будинку потребували ремонту, фундамент укріплення.

Враховуючи те, що житловий будинок побудований у зоні вирубки корисних копалин, позивачем не перевірено при придбанні будинку та не надано суду підтверджуючих документів, що такий на час побудови мав гірничо-геологічне обгрунтування згідно Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення затвердженого постановою КМ від 17.01.1995 року №33, а також дозволи на забудову з погодженнями відповідних служб, в тому числі органами Держгіртехнагляду, з погодженням шахти і виробничого об`єднання Львівсько-Волинського вугільного басейну.

За приписами ст.66 Закону України Про надра таке будівництво кваліфікується самовільною забудовою.

Територія, на якій розташований будинок, зазнавала впливу гірничих робіт шахти Червоноградська у 1986-1990 роках і шахтою було проведено виплати згідно кошторису від 24.04.2003 року, які виплачувалися як попередній власниці ОСОБА_4 так і позивачу ОСОБА_1 на укріплення фундаменту, кріплення стін будинку металевими тяжами інше, чого зроблено не було.

З переписки листів між позивачем та шахтою за 2019 рік встановлено, що будинок по вул.Червоноградська,20 в с.Острів Сокальського району потрапляв у зону впливу лави № 436 шахти Червоноградська під час гірничих робіт у 2008-2009 роках. Розрахункові осідання становлять менше 10мм, горизонтальні деформації складають менше 0,1 мм/м. (а.с.141,143-146).

Однак, згідно Акта від 30.10.2007 року та відповіді №1-20/134 від 13.08.2010 року, з 1992 року житловий будинок позивача не підроблявся, підтоплення земельних ділянок в с.Острів Сокальського району мають місце у зв`язку з виведенням з ладу жителями села дренажних канав (пересипані канави, демонтовані перепускні труби під проїздами). (а.с.86).

Із Акту обстеження житлового будинку ОСОБА_1 від 23.06.2015 року (а.с.22) встановлено та не заперечується позивачем, що стіни будинку побудовані із шлакоблоків. Шлак-є відходами випаленого вугілля, вторинною сировиною, який по своїй структурі є крохким та потребує укріплення іншими будівельними матеріалами (цементним розчином із наданням йому відповідної форми). Тому, не виключається, що в шлаковідходах містяться частини вугілля, які не випалені та під впливом певних природніх факторів (навіть, підвищеної температури тепла із внутрішньої частини будинку при опаленні) можуть давати реакцію, що спричиняє тріщини стін, оскільки містить певну енергетичну силу, що є наслідком відпадання штукатурки та утворення тріщин у стінах будинку. Доказів належної якості шлакоблоків позивачем не надано.

Із дослідження експерта встановлено, що з часу побудови будинку з 1967 року та здачі його в експлуатацію жодних ремонтних робіт як із сторони попереднього так і теперішнього власника для підтримання будинку у належному технічному та естетичному стані не проводилося. Власність зобов`язує (ч.4 ст.319 ЦК). Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст.322 ЦК).

За змістом ст.323 ЦК ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, оскільки причинного зв`язку між протиправними діями, шкодою, вина відповідача та наслідки, які настали в сукупності позивачем не доведено.

Клопотання позивача про призначення інженерно-геологічної експертизи судом апеляційної інстанції відхилено, роз`яснено позивачу можливість з власної ініціативи за своєю заявою провести дослідження через відсутність такого клопотання в суді першої інстанції та неможливість оплати такої експертизи за її рахунок.

Однак, позивач не надала суду додаткових документів, 25.01.2021 року в судове засідання не з`явилася, хоч належним чином повідомлена про день і час, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням, причини неявки суду не повідомила. Клопотання представника позивача про відкладення судового засідання суд відхилив, так як таке не підтверджене належними доказами. Окрім цього, учасники справи надавали суду пояснення з приводу досліджуваних обставин.

За змістом ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК).

Згідно ч.2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.374 ч.1 п.1, 375, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 27 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 01 лютого 2020 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк