Постанова

від 03.02.2021 по справі 658/4082/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 658/4082/20 Головуючий в суді І інстанції: Терещенко О.Є.

Номер провадження: 33/819/70/21 Доповідач: Литвиненко І.І.

Категорія: ст.173-2 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2021 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі судді Литвиненко І.І., при секретарі Джига С.Е., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Матвієнко Н.А., потерпілої ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 з доповненнями на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року,

в 1с т а н о в и в:

Постановою Каховського міського суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та відносно нього застосовано стягнення у виді штрафу, розміром 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

Згідно з постановою місцевого суду, ОСОБА_1 21 грудня 2020 року близько 12:50 год. за місцем своєї реєстрації, а саме АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 насильство в сім`ї , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: штовхав ОСОБА_2 та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному та психологічному здоров`ю.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в яких посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги з доповненнями ОСОБА_1 зазначив, що в матеріалах провадження відсутні об`єктивні та належні докази, які б вказували на скоєння ним домашнього насильства, внаслідок якого потерпілій ОСОБА_2 могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров`ю, в результаті чого остання почувала себе емоційно невпевненою, нездатною захистити себе.

Зокрема в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому виразився психологічний характер насильства та які саме дії завдали шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, докази на які послався суд першої інстанції в своєму рішенні не відповідають критеріям належності та допустимості.

На думку ОСОБА_1 фактично йому поставлено у вину вчинення сімейної сварки, яка у розумінні ЗУ Про запобігання та протидію домашньому насильству , не є психологічним чи фізичним насильством. Натомість сварку розпочала саме ОСОБА_2 під час якої ображала його нецензурною лайкою, говорила словесні образи, погрози та намагалася заподіяти йому тілесні ушкодження.

Вказує, що на даний час Каховським міськрайонним судом Херсонської області розглядається цивільна справа, щодо встановлення факту його проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 з 01.01.2004 року та розподілу спільно нажитого майна.

Звертає увагу, що саме він звернувся до працівників поліції із заявою про те, що його колишня дружина ОСОБА_2 змінила замки на вхідних дверях будинку, допоміжних приміщеннях, гаражу. При цьому неодноразово намагався потрапити до будинку де зареєстрований, однак ОСОБА_2 його не впускає, на дає ключів, піднімає галас, кличе сусідів та родичів, виражається нецензурною лайкою на його адресу, погрожує, ображає. Вказані обставини можуть підтвердити свідки та відеозапис. Натомість суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про допит свідків та перегляд відеозапису.

Наголошує, що саме він є потерпілим від домашнього насильства ОСОБА_2 оскільки першочергово (21 грудня 2020 року о 12:57 год) звернувся до поліції з приводу скоєння відносно нього домашнього насильства, а потерпіла зателефонувала лише о 13:51 год. 21 грудня 2020 року з метою виправдати свої неправомірні дії.

Вказує, що відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП з приводу скоєння 21 грудня 2020 року о 12:50 год. домашнього насильства відносно нього та постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року притягнуто до адміністративної відповідальності. Вказане судове рішення набрало законної сили та не оскаржувалось ОСОБА_2 , а отже, на думку апелянта, остання визнала себе винною у скоєнні домашнього насильства відносно ОСОБА_1 .

Перевіривши матеріали адміністративної справи, заслухавши ОСОБА_1 , адвоката Матвієнко Н.А., потерпілу ОСОБА_2 , вивчивши доводи апеляційної скарги з доповненнями суд апеляційної інстанції виходить із наступного.

Згідно з вимогами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

За змістом ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Суддя, розглядаючи справу, повинен, дослідивши докази у справі, переконатися шляхом співставлення фактично досліджених по справі обставин та доказів зі змістом обставин, що ставляться конкретній особі у вину згідно з протоколом про адміністративне правопорушення та з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і прийти до висновку чи містять її дії, які суддя вважає доведеними, ознаки саме такого правопорушення.

Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, суддя першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону та дійшов передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яка ставиться ОСОБА_1 у провину, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки можливість настання чи настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

За відсутності хоча б однієї із складових об`єктивної та суб`єктивної сторони караного діяння, не можна стверджувати, що в діях особи наявний склад адміністративного правопорушення.

При цьому доказуванню підлягають всі елементи складу правопорушення

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Відповідно до ст.1 Закону України Про запобігання та протидію домашньому насильству від 07.12.2017 №2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Обов`язковою умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП є вчинення не будь-яких діянь зазначених у

ч.1 ст.173-2 КУпАП, а лише тих, внаслідок яких могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З системного аналізу діючого законодавства встановлено, що ознаками завдання шкоди фізичному здоров`ю, окрім іншого є синці, забиті місця, відсутність зубів, ушкодження кісток та м`яких тканин, наявність частково залікованих попередніх травм, сліди укусів, опіки незвичайної форми і на різних частинах тіла, втрата ваги, зневоднення тощо.

Завдання шкоди психологічному здоров`ю потерпілого - звернення за психологічною допомогою, наявність скарг психосоматичного характеру, страхи, необумовлена тривожність, відчуття безпорадності, залякування, погрози виконання певних дій потерпілою під тиском кривдника, надмірне збудження, безсоння тощо.

Отже, необхідні докази, що містять наочні ознаки існування факту завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З матеріалів справи вбачається, що до суду був скерований протокол про адміністративне правопорушення Серії ВАБ 093775 від 21 грудня 2020 року, згідно якого 21 грудня 2020 року о 12:50 год. ОСОБА_1 за місцем своєї реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї колишньої співмешканки ОСОБА_2 , насильство в сім`ї, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме штовхав ОСОБА_2 та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого мала бути завдана шкода її фізичному та психічному здоров`ю (а.п.1).

До цього протоколу, органом, уповноваженим на збирання доказів додано як докази винуватості ОСОБА_1 : рапорт старшого інспектора-чергового Каховського ВП ГУНП в Херсонській області від 21 грудня 2020 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 21 грудня 2020 року, заяву про відмову від початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Отже особа, уповноважена на збирання доказів винуватості особи, склавши протокол про адміністративне правопорушення вважала наведені докази достатніми для доведення винуватості ОСОБА_1 .

Згідно рапорту старшого інспектора-чергового Каховського ВП ГУНП в Херсонській області від 21 грудня 2020 року, 21 грудня 2020 року, о 13:51 год. від ОСОБА_2 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою АДРЕСА_1 б`є співмешканець ОСОБА_1 (а.п.2)

Згідно змісту протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, заяви про відмову від початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення від 21 грудня 2020 року та письмових пояснень ОСОБА_2 , 21 грудня 2020 року близько 12:50 ОСОБА_1 в ході виниклого конфлікту ображав її грубою нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, затіяв бійку, хапав за руки (а.п.3-5).

Обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суд першої інстанції обґрунтовував своє рішення тим, що вина правопорушника підтверджується: рапортом інспектора-чергового Каховського ВП ГУНП в Херсонській області, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, заявою про відмову від початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, поясненнями ОСОБА_2 .

Разом із цим, суд першої інстанції в порушення вимог ст.252 КУпАП не надав належної оцінки кожному із перелічених доказів та належним чином не мотивував свої висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення і не спростував позицію захисту, наведену в судовому засіданні.

Рапорт відповідно до вимог ст.251 КУпАП не є доказом в справі про адміністративне правопорушення, натомість рапорт - це письмове звернення працівника до вищої посадової особи з викладом питань службового чи особистого характеру і висловленням у зв`язку з цим відповідного прохання. Крім того в рапорті зазначено інший час подій, що відбувались (13:51) в той час як в інших матеріалах часом події є 12:50. Таким чином суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги вказаний документ, як докази вини ОСОБА_1 .

Що стосується, письмових пояснень ОСОБА_2 (а.п.5), протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію (а.п.3), заяви про відмову від початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення (а.п.4), то вони фактично не містять неупереджених відомостей щодо скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та є лише відображенням пояснень ОСОБА_2 , яка була стороною конфлікту.

Будь-яких інших доказів, які б могли беззаперечно вказувати на вину ОСОБА_1 щодо вчинення адміністративного правопорушення, матеріали провадження не містять.

Натомість крім наведених доказів, особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, до матеріалів провадження долучено також протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №093840 від 21 грудня 2020 року, згідно якого 21 грудня 2020 року о 12:50 ОСОБА_2 за місцем свого мешкання, вчинила відносно свого колишнього співмешканця ОСОБА_1 насильство в сім`ї, а саме штовхала ОСОБА_1 та ображала нецензурною лайкою, а також письмові пояснення ОСОБА_1 щодо вказаної події (а.п.7).

Разом із цим, судом першої інстанції вказаним доказам не надано жодної оцінки.

Крім того, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 заявлялося клопотання про допит свідків та перегляд відеозапису, в задоволенні якого судом першої інстанції було відмовлено. Однак як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови суд першої інстанції не навів жодних висновків щодо вказаного клопотання.

Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Враховуючи, що відповідно до доводів апеляційної скарги, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні клопотання про долучення доказів (допит свідків, перегляд відеозапису), однак в постанові суду жодним чином не обґрунтовано таку відмову, а долучені також до клопотання сторони захисту письмові докази, які мають відношення до справи, отримані лише 28 грудня 2020 року, з метою забезпечення права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності подавати докази, яке є складовою права на захист, суд апеляційної інстанції пройшов до висновку, щодо необхідності дослідження також нових доказів, які судом першої інстанції не досліджувалися, а саме відповіді від ГУНП в Херсонській області від 28 грудня 2020 року, Каховського ВП ГУНП в Херсонській області від 31 грудня 2020 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, пояснення ОСОБА_1 , копію протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_2 .

Що стосується наявного в матеріалах провадження відеозапису, то суд апеляційної інстанції не приймає його до уваги, оскільки із наведеного відеозапису неможливо встановити час події, що на ньому зафіксована та ідентифікувати учасників події.

Так, згідно відповіді Головного управління національної поліції від 28 грудня 2020 року 21 грудня 2020 року о 12:57 годині на скорочений номер екстреного виклику поліції 102 надійшов телефонний дзвінок від ОСОБА_1 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишня дружина та син забирають спільне майно. Син при цьому погрожує вилами.

Отримане повідомлення внесене до електронної карти, передане у чергову частину Каховського ВП, за результатами розгляду матеріалів складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Цього ж дня, о 13:56 годині на скорочений номер екстреного виклику поліції 102 надійшов дзвінок про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , б`є співмешканець ОСОБА_1 .

Отримане повідомлення внесене до електронної карти, передане у чергову частину Каховського ВП, за результатами розгляду матеріалів складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП. (а.п.28)

Згідно відповіді Каховського ВП ГУНП в Херсонській області від 31 грудня 2020 року, 21 грудня 2020 року о 12:58 год. на службу 102 ОСОБА_1 повідомив, що колишня дружина разом із сином забирають спільне майно, син при цьому погрожує вилами. Дане звернення було переадресовано до Каховського ВП ГУНП в Херсонській області та на місце події направлено черговий наряд групи швидкого реагування. По прибуттю на місце події від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що 21 грудня 2020 року близько 12:50 год. колишня співмешканка заявника ОСОБА_2 почала ображати грубою нецензурною лайкою та намагалася вчинити бійку (а.п.29).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , 21 грудня 2020 року о 12:50 він зі своїм братом підійшли до подвір`я будинку АДРЕСА_1 , де він мешкав зі своєю співмешканкою 23 роки, прописаний та має спільне майно, яке ще не розділене Каховським міськрайонним судом Херсонської області. В свою чергу колишня співмешканка ОСОБА_2 почала словесний конфлікт, при цьому ображала його грубою нецензурною лайкою, не впускала до подвір`я, намагалася вчинити бійку (а.п.8, 31).

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції свідок ОСОБА_6 пояснив, що того дня вдвох з братом підійшли до будинку де ОСОБА_1 проживав зі своєю співмешканкою. ОСОБА_1 намагався зайти в двір, однак ОСОБА_2 почала перешкоджати цьому виражаючись нецензурною лайкою та намагаючись затіяти бійку. ОСОБА_1 нічого не робив, знімав на телефон. В подальшому викликали поліцію.

Разом із цим суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги покази свідка ОСОБА_6 , як і письмові пояснення ОСОБА_3 , оскільки вказані перебувають в родинних відносинах зі сторонами, та наявні сумніви в об`єктивності їх свідчень.

Натомість суд приймає до уваги письмові докази, які наявні в матеріалах провадження.

Як вбачається, з пояснень ОСОБА_1 , а також письмових матеріалів провадження між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує тривалий конфлікт щодо розподілу спільно нажитого майна, з приводу чого Каховським міськрайонним судом Херсонської області розглядається цивільна справи.

Виходячи зі специфіки вказаного виду адміністративного правопорушення (ч.1 ст.173 КУпАП), в даному випадку, з огляду на наявність між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неприязних стосунків, спору щодо розподілу спільного майна, а також враховуючи факт складання також відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.173-2 КУпАП, не можливо приймати як доказ вини ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, протокол прийняття заяви ОСОБА_2 про вчинення правопорушення та заяву про відмову від початку кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, оскільки наведені докази ґрунтуються лише на поясненнях самої ОСОБА_2 , яка була активним учасником конфлікту, що виник (а.п.3-4).

Таким чином, жодним із здобутих доказів у справі не підтверджено поза розумним сумнівом, вчинення ОСОБА_1 21 грудня 2020 року такої форми домашнього насильства як фізичне та психологічне насильство. Натомість наявні в справі докази, в тому числі надані стороною захисту, зокрема щодо черговості виклику поліції учасниками конфлікту, ставлять під сумнів, що ОСОБА_2 зазнала чи могла зазнати шкоди її фізичному та психічному здоров`ю, оскільки була рівноправним та активним учасником виниклого конфлікту.

У той же час, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справах Кобець проти України від 14.02.2008, Берктай проти Туреччини від 08.02.2001, Лавенте проти Латвії від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення за відсутності розумних підстав для сумніву , що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Таким чином, суддя суду першої інстанції всупереч вимогам ст.245 КУпАП не дав у повній мірі належної оцінки доказам у справі та безпідставно визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Беручи до уваги вищевикладене постанова суду першої інстанції підлягає безумовному скасуванню, з винесенням нової постанови, якою провадження по справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю, за відсутністю в його діях події та складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

На підставі наведеного та керуючись ст. 247, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 22 грудня 2020 року відносно ОСОБА_1 скасувати.

Провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Херсонського

апеляційного суду (підпис) І.І.Литвиненко